Ухвала суду № 63090073, 28.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2016 року Справа № 876/7323/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України в якому просив визнати незаконними та скасувати наказ начальника Львівського прикордонного загону від 13 червня 2016 року №603-аг «Про підсумки службового розслідування» в частині звільнення з військової служби за невиконання службових обов'язків відповідно до п. «е» ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через службову невідповідність) та позбавлення премії за червень 2016 року в розмірі 100%; наказ начальника Львівського прикордонного загону від 13 червня 2016 року №130-ос 1 в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу загону та зняття з усіх видів забезпечення, звільнення в запас відповідно до п. «е» ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через службову невідповідність) з 13 червня 2016 року, поновити позивача на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії дозиметриста 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Пархоменкове» Львівського прикордонного загону та стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 13.06.2016 року по дату прийняття рішення у справі.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 13 червня 2016 року №603-аг «Про результати службового розслідування», визнано протиправним та скасовано наказ Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 13 червня 2016 року №130-ос 1 «По особовому складу» в частині виключення зі списків особового складу загону та зняття з усіх видів забезпечення старшого сержанта ОСОБА_1, молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії дозиметриста 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Пархоменкове» ІІІ категорії (тип Б), в запас згідно підпункту «Е» пункту 1 частини 8 статті 26 (через службову невідповідність) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з 13 червня 2016 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії дозиметриста 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Пархоменкове» ІІІ категорії (тип Б) з 13 червня 2016 року. Стягнуто з Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 10 504грн.43коп. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Львівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Частинами другою-четвертою статті 2 Закону передбачено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до п. «ґ» ч.2 ст.26 Закону звільнення зі служби військовослужбовців, призваних на військову службу в особливий період проводиться на підставах, передбачених частиною восьмою цієї статті.

Згідно з пп. «е» п.1 ч.8 статті 26 Закону під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов'язків.

Поняття виконання службових обов'язків військовослужбовцями встановлено статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №548-ХІY, відповідно до якої кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. В абзаці другому статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зазначено: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.

Апелянт зазначає, що як встановлено в ході службового розслідування, в період з 21:00 10.06.2016 року по 09:00 11.06.2016 року, позивач ніс службу в прикордонному наряді «Вартовий шлагбауму» - кордон в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг-Зосин» відділу прикордонної служби «Пархоменкове».

Висновком службового розслідування, затверджений начальником Львівського прикордонного загону 12.06.2016 року встановлено що позивач порушив вимоги: 1) наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про встановлення суми грошових коштів, які мають право мати військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України під час здійснення прикордонного контролю» від 06.07.2015 року №814, а саме: сума грошових коштів, які він мав при собі під час несення служби перебільшувала десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) пункту 12 розділу глави 2 Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2015 року №1261, а саме: мав при собі під час несення служби особистий мобільний телефон, що не належить Державній прикордонній службі України та не входить до предметів екіпірування прикордонного наряду. Цим самим позивач вчинив адміністративне правопорушення передбачене статтею 172-18 КУпАП.

Також апелянт зазначає, що суд в своєму рішенні зазначає, що службовим розслідуванням не встановлено невиконання позивачем своїх службових обов'язків, не виявлено будь-якою підтвердження того, що під час організації та несення служби прикордонного наряду «Вартовий шлагбауму» - кордон у складі старшого сержанта ОСОБА_1 отримувались грошові кошти або інші предмети, натомість, ОСОБА_1 фактично повторно притягнуто до відповідальності за одне й те ж адміністративне правопорушення - після складення протоколу про адміністративне правопорушення його звільнено з посади, що суперечить принципу пропорційності, визначеному п.2 ч,3 ст.2 КАС України.

Однак таке твердження суду апелянт вважає не вірним із наступних причин: по-перше судом не зазначено до якої саме юридичної відповідальності повторно було притягнуто позивача; по-друге ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не притягувався так як пункту «и» статті 51 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України може застосовуватися лише до військовослужбовців за контрактом, а не до військовослужбовців призваних за мобілізацією; по-третє позивач був звільнений за службовою невідповідністю в атестаційному порядку, що підтверджується копією протоколу засідання атестаційної комісії Львівського прикордонного загону від 12.06.2016 року в якому було зазначено: « за невиконання службових обов'язків клопотати перед начальником прикордонного загону щодо звільнення за службовою невідповідністю по завершенню службового розслідування». Копія даного протоколу була надана суду та долучено до матеріалів справи, але при розгляді справи суд до уваги його не брав; по-четверте суд зазначає, що службовим розслідуванням не встановлено невиконання позивачем своїх службових обов'язків. Однак Львівський прикордонний загін з таким твердженням не погоджується так як є факт невиконання вимог абзацу другому статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України де визначено: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок. Тобто ОСОБА_1 порушуючи вимоги наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про встановлення суми грошових коштів, які мають право мати військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України під час здійснення прикордонного контролю» від 06.07.2015 року №814, а саме: сума грошових коштів, які він мав при собі під час несення служби перебільшувала десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та пункту 12 розділу 2 глави 2 Інструкції про служб) прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2015 року №1261, а саме: мав при собі під час несення служби особистий мобільний телефон, що не належить Державній прикордонній службі України та не входить до предметів екіпірування прикордонного наряду не виконав вимоги п.п. 4,5 ст. 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», що за собою потягнуло порушення правил несення прикордонної служби. Отже однозначно позивач не виконав службові обов'язки військовослужбовця визначені ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і частині свято і непорушно додержуватися законів України.

На підставі наведеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 17.08.2015 року призваний Володимир-Волинським об'єднаним районним військовим комісаріатом в Збройні Сили України на виконання Указу Президента України від 14.01.2015 року №15/2015 «Про часткову мобілізацію», з 14.09.2015 року проходив службу у відділі прикордонної служби «Пархоменкове» на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії - дозиметриста 1 відділення інспекторів прикордонної служби. 11.06.2016 року о 9:10 оперативними співробітниками відділення внутрішньої безпеки по Львівському прикордонному загону майором ОСОБА_2 та капітаном ОСОБА_3, спільно із заступником начальника загону - начальником інженерно-технічного відділу підполковником ОСОБА_4, т.в.о. начальника відділу прикордонної служби «Пархоменкове» капітаном ОСОБА_5 здійснено раптову перевірку організації та здійснення прикордонного контролю зміни прикордонних нарядів в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг - Зосин» відділу прикордонної служби «Пархоменкове», яка виконувала наказ на охорону державного кордону в період з 21:00 10.06.2016 року по 09:00 11.06.2016 року. За результатами перевірки місця несення служби (кабінки) прикордонного наряду «Вартовий шлагбауму» - кордон у складі молодшого інспектора прикордонної служби І категорії відділу прикордонної служби «Пархоменкове» старшого сержанта ОСОБА_1 було виявлено рюкзак, в якому знаходились кошти у розмірі 520 гривень та особистий мобільний телефон військовослужбовця. Під час проведення стройового огляду, в кишені обмундирування старшого сержанта ОСОБА_1 виявлено ще 155 гривень. В зв'язку з виявленими фактами наказом начальника Львівського прикордонного загону від 11.06.2016 року №602-аг призначено службове розслідування в період з 11.06.2016 року по 12.06.2016 року, висновком якого від 12.06.2016 року констатовано порушення позивачем вимог: 1) наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про встановлення суми грошових коштів, які мають право мати військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України під час здійснення прикордонного контролю» від 06.07.2015 року №814, а саме: сума грошових коштів, які він мав при собі під час несення служби перебільшувала десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) пункту 12 розділу 2 глави 2 Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2015 року №1261, а саме: мав при собі під час несення служби особистий мобільний телефон, що не належить Державній прикордонній службі України та не входить до предметів екіпірування прикордонного наряду. В зв'язку з наведеним висновок вказує про наявність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 172-18 КУпАП «Порушення правил несення прикордонної служби».

Також з'ясовано судом, що згідно з п.п. 1, 2, 7 наказу начальника Львівського прикордонного загону від 13.06.2016 року №603-аг «Про підсумки службового розслідування» постановлено: матеріали адміністративної справи за статтею 172-18 КУпАП, складені відносно молодшого інспектора прикордонної служби І категорії відділу прикордонної служби «Пархоменкове» старшого сержанта ОСОБА_1 з копіями матеріалів службового розслідування направити до суду за місцем скоєння адміністративного правопорушення; відповідно до пункту «е» частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за невиконання службових обов'язків старшого сержанта ОСОБА_1 звільнити з військової служби через службову невідповідність; відповідно до пункту 3.5.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 року №425 молодшого інспектора прикордонної служби І категорії відділу прикордонної служби «Пархоменкове» старшого сержанта ОСОБА_1 позбавити премії за червень 2016 року в розмірі 100%. Наказом начальника Львівського прикордонного загону від 13.06.2016 року №130-ос1 виключено зі списків особового складу загону, усіх видів забезпечення старшого сержанта ОСОБА_1, молодшого інспектора прикордонної служби І категорії - дозиметриста 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Пархоменкове» ІІІ категорії (тип Б), в запас згідно підпункту «е» пункту 1 частини 8 статті 26 (через службову невідповідність) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з 13 червня 2016 року.

Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частинами 2-4 ст. 2 цього Закону передбачено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. «ґ» ч. 2 ст. 26 цього Закону звільнення зі служби військовослужбовців, призваних на військову службу в особливий період проводиться на підставах, передбачених частиною восьмою цієї статті.

Згідно з пп. «е» п. 1 ч. 8 ст. 26 цього Закону під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов'язків.

Згідно ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №548-XIV кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно п.25 розділу 5 Глави ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України вартовий шлагбаума - прикордонний наряд у складі одного та більше прикордонників, який призначений для контролю за перетинанням державного кордону особами, транспортними засобами, їх в'їздом (виїздом) у/з пункт(у) пропуску (пункт контролю, контрольний пункт в'їзду-виїзду).

Під час виконання завдань вартовий шлагбаума зобов'язаний: вести спостереження за місцевістю і транспортними засобами, які прибувають для в'їзду в Україну і виїзду з України; перевіряти наявність документів у осіб, які в'їжджають у пункт пропуску (пункт контролю, контрольний пункт в'їзду-виїзду), про осіб, які не мають документів, доповідати старшому прикордонних нарядів у пункті пропуску через державний кордон; надавати дозвіл на в'їзд у пункт пропуску (контрольний пункт в'їзду-виїзду) посадовим особам контрольних органів (служб), працівникам сфери обслуговування, співробітникам правоохоронних органів та іншим особам, які не прямують через державний кордон, за наявності відповідних документів; надавати дозвіл на виїзд за межі території пункту пропуску (пункту контролю, контрольного пункту в'їзду-виїзду) транспортних засобів після проходження прикордонного, митного та інших визначених законодавством України видів контролю; під час пропуску в пункт пропуску (пункт контролю, контрольний пункт в'їзду-виїзду) транспортних засобів стежити, щоб ними не проїхали правопорушники; вживати заходів щодо недопущення незаконного в'їзду, виїзду транспортних засобів у/з пункт(у) пропуску (пункт контролю, контрольний пункт в'їзду-виїзду).

Вірно зазначив суд, що ст.ст.1, 2 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Згідно ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків (частина третя статті 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ).

Згідно з ч. 1 ст. 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог статтей (чи пунктів) 83-86 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

Після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Згідно ст. 91 Дисциплінарного статуту ЗСУ заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень або поєднувати одне стягнення з іншим, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість покарання безпосередньо винних осіб.

Судом з'ясовано, що постановою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 15.07.2016 року ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності за ст.178-12 КУпАП за малозначністю вчиненого, суд постановив обмежитись усним зауваженням, провадження у справі закрити. Постанова суду від 15.07.2016 року містить дані про те, що ОСОБА_1 свою вину визнав, вина останнього підтверджена матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, висновком службового розслідування та письмовими поясненнями.

Згідно з ч. 4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Суд вірно зазначив, що службовим розслідуванням не встановлено невиконання позивачем своїх службових обов'язків, не виявлено будь-якого підтвердження того, що під час організації та несення служби прикордонного наряду «Вартовий шлагбауму» -кордон у складі старшого сержанта ОСОБА_1 отримувались грошові кошти або інші предмети, натомість, ОСОБА_1 фактично повторно притягнуто до відповідальності за одне й те ж адміністративне правопорушення - після складення протоколу про адміністративне правопорушення його звільнено з посади, що суперечить принципу пропорційності, визначеному п.2 ч.3 ст.2 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивача незаконно звільнено з військової служби, а тому підставно задовольнив позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування п. 2 наказу начальника Львівського прикордонного загону від 13 червня 2016 року №603-аг «Про підсумки службового розслідування» щодо звільнення позивача з військової служби за невиконання службових обов'язків відповідно до п. «е» ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через службову невідповідність); визнання протиправним та скасування наказу начальника Львівського прикордонного загону від 13 червня 2016 року №130-ос 1 щодо виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу загону та зняття з усіх видів забезпечення, звільнення в запас відповідно до п. «е» ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через службову невідповідність) з 13 червня 2016 року, поновлення позивача на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії - дозиметриста 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Пархоменкове» Львівського прикордонного загону та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 13.06.2016 року по дату прийняття рішення у справі.

Вірним є висновок суду, що позовна вимога щодо про скасування наказу начальника Львівського прикордонного загону від 13 червня 2016 року №603-аг «Про підсумки службового розслідування» в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за червень 2016 року в розмірі 100% (п.7 наказу) задоволенню не підлягає, оскільки п. 3.5.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 року №425, начальник (командир) органу Держприкордонслужби має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або частково за порушення статутних правил несення служби в прикордонному наряді, у варті, добовому наряді, під час бойового чергування (бойової служби).

Оскільки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ст.172-18 КУпАП «Порушення правил несення прикордонної служби», то суд вірно вважав, що право на позбавлення позивача премії правомірно використано начальником Львівського прикордонного загону.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2016 року по справі № 803/992/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

Н.В. Ільчишин

Повний текст ухвали виготовлений 01.12.2016 року