Постанова № 63082046, 30.11.2016, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 174/626/16-а

п/с 2-а/174/26/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді - Данилюк Т.М.,

за участю секретаря - Пелипас Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ Дніпропетровської області, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу БДПС ГУНП в Дніпропетровській області, старшого лейтенанта поліції Чуприни Сергія Володимировича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора взводу БДПС ГУНП в Дніпропетровській області, старшого лейтенанта поліції Чуприни Сергія Володимировича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позову посилається на те, що він 14.10.2016 року о 17 год. 00 хв. на 152 км., автошляху Знамянка - Луганськ - Ізварино, коли він рухався на належному йому автомобілі марки «NISSAN QASHQAI» номерний знак НОМЕР_1, був зупинений відповідачем, інспектором взводу БДПС ГУНП в Дніпропетровській області, ст.лейтенантом поліції Чуприною Сергієм Володимировичем, за порушення Правил дорожнього руху, який відразу виніс відносно нього постанову серії БР № 255929 від 14.10.2016 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, наклавши на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 425 грн.

Із зазначеною постановою позивач не погоджується та вважає притягнення його до адміністративної відповідальності безпідставним, оскільки: на місці виявлення та фіксації правопорушення він рух не змінював та не розпочинав, а тому у даному випадку повинні бути увімкненні денні ходові вогні, що передбачені конструкцією автомобіля і лише у разі їх відсутності ближнє світло фар.

Одночасно вказував на те, що автомобіль марки «NISSAN QASHQAI» номерний знак НОМЕР_2, яким він керував 14.10.2016 року обладнаний денними ходовими вогнями, які вмикаються автоматично при включенні замка запалення чи приведення у дію двигуна.

Просить суд визнати незаконною та скасувати постанову БР № 255929 від 14.10.2016 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у сумі 425 грн., оскільки правопорушення зазначеного у оскаржуваній постанові не вчиняв.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав через канцелярію суду заяву, в якій просив справу розглядати та закінчувати без його участі, позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідач, інспектор взводу БДПС ГУНП в Дніпропетровській області, старший лейтенант поліції Чуприна С.В. до суду не явився, але надав заяву про розгляд справи без його участі та письмові пояснення, де зазначив, що позов не визнає, постанова від 14.10.2016 року винесена правомірно та відповідає вимогам Закону. Просив відмовити в задоволенні позову.

Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення серії БР № 255929 від 14.10.2016 року, позивач о 17 год.00 хв. на 152 км. автошляху Знам'янка-Луганск-Ізварине , керуючи автомобілем «NISSAN QASHQAI» номерний знак НОМЕР_2, за межами населеного пункту, рухався без ввімкненого ближнього світла та без ввімкнених денних ходових вогнів, чим порушив п. 9.8 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з чим на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. (а.с.12).

Пунктом 24 постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В свою чергу в судовому засіданні встановлено наступне: позивачем не було вчинено вище вказаного порушення ПДР України, так як він під час руху виконував всі передбачені правилами дорожнього руху України дії. Після того, як його було зупинено співробітником поліції, він поставив запитання стосовно доказів на які співробітник поліції посилається, останній відповів, що це його суб'єктивна думка і він вважає, що з боку позивача було вчинено правопорушення, але жодних документальних підтверджень цьому не надано. КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі, а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення. Постанови про адміністративні правопорушення не повинні бути не повні та не об'єктивні, що в свою чергу викликають сумніви в їх достовірності та передбаченим законодавствам вимогам.

Зокрема, частиною 3 ст. 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, однак у постанові від 14.10.2016 року такі відомості відсутні, що свідчить про відсутність будь-якого фото або відеозапису, на підставі якого може ґрунтуватись висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Згідно з пунктом 10 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не з автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, при розгляді справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд вважає, що відповідачем оскаржувану постанову винесено необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для справи. Відповідачем суду не надано доказів, які б підтверджували вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства встановлена презумпція вини суб'єкта владних повноважень, що означає його обов'язок довести правомірність свого рішення, дій чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.2 ст. 122 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Як вбачається з п.9.8 Правил дорожнього руху України, під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене: а) у колоні; б) на маршрутних транспортних засобах, що рухаються по смузі, позначеній дорожнім знаком 5.8, назустріч загальному потоку транспортних засобів; в) на автобусах (мікроавтобусах), що здійснюють перевезення організованих груп дітей; г) на великовагових, великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів;ґ) на транспортному засобі, що буксирує; д) у тунелях.

З 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

Проаналізувавши положення зазначеного пункту Правил, суд зауважує, що у даному випадку встановлено загальне правило, відповідно до якого з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні.

Виключення з вказаного правила становлять випадки наведені в абзаці першому п.9.8 Правил, за наявності яких на транспортному засобі повинно бути увімкнене ближнє світло фар, а також відсутність в конструкції транспортного засобу денних ходових вогнів.

Визначення денних ходових вогнів наведено у п.1.10 Правил, а саме: денні ходові вогні - зовнішні світлові прилади білого кольору, передбачені конструкцією транспортного засобу, установлені спереду транспортного засобу і призначені для покращення видимості транспортного засобу під час його руху у світлий час доби.

Тобто, відповідач у даному випадку повинен був довести існування виключень із загального правила, що зроблено ним не було.

Натомість, як було встановлено судом, з витягу картки комплектації автомобіля марки «NISSAN QASHQAI» номерний знак НОМЕР_2, останній обладнано денними ходовими вогнями, використання яких є автоматичними при ввімкненні запалення транспортного засобу.

Окрім того, зазначена обставина підтверджується матеріалами відео фіксації події, що мала місце 14.10.2016 року, під час перегляду яких видно, що автомобіль марки «NISSAN QASHQAI» номерний знак НОМЕР_2 їхав з увімкненими денними ходовими вогнями, рух не змінював та не розпочинав.

Таким чином, відповідачем не було спростовано будь-якими доказами доводи позивача, а отже не надано доказів вчинення правопорушення позивачем.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 11.06.2004 року « Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що постанова про адміністративне правопорушення БР № 255929 від 14.10.2016 року відносно ОСОБА_1 накладена протиправно та підлягає скасуванню, оскільки її прийнято не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним у справі судові витрати в сумі 551 грн. 20 коп.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 11.06.2004 року «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», ст.ст. 14-1, 251, 258, 287, 288 КУпАП, ст.ст. 70- 72, 79, 86, 87, 94, 122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора взводу БДПС ГУНП в Дніпропетровській області, старшого лейтенанта поліції Чуприни Сергія Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову серії БР № 255929 від 14.10.2016 року про накладення адміністративного стягнення стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. - визнати незаконною та скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з взводу з обслуговування стаціонарного посту «Криничанський» БДПС ДАІ ГУНП України в Дніпропетровській області на користь позивача ОСОБА_1, судовий збір в сумі 551,20 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Вільногірській міський суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Вільногірського

міського суду Т.М.Данилюк