Постанова № 63078399, 29.11.2016, Скадовський районний суд Херсонської області

Справа № 663/2122/16-а

Провадження № 2-а/663/49/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Скадовський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Кустова О.Ю.

з участю секретаря Кліщ Л.П.

представника позивача - адвоката Старчеуса С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Скадовську справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання поновити виплату пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в обґрунтування позову зазначив, що перебуває на обліку відповідача та отримує пенсію на підставі ст.ст. 12, 13 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ). Одночасно позивач обіймає посаду судді Високопільського районного суду Херсонської області. Відповідно до Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон №213-VIII) позивачу було тимчасово зупинено виплату вказаної пенсії з 01.04.2015 по 31.12.2015. Разом з тим, у відповідності до п. 5 вищевказаного закону у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення усіх всіх пенсій, у тому числі спеціальних на загальних підставах, з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначене відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Закон №213-VIII на даний час не скасовано, відповідного закону про призначення пенсій на загальних підставах не прийнято. В зв'язку викладеним позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати йому пенсії від 01.06.2016. Відповіддю відповідач відмовив позивачеві у поновленні виплати пенсії. Позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у поновленні йому виплати пенсії з 01.06.2015, а також зобов'язати відповідача відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» поновити позивачу виплату пенсії з 01.06.2015.

Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Вважає дії відповідача протиправними і такими, що порушують права позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні, не заперечуючи фактичних обставин справи, просила відмовити позивачу в задоволені позову. Посилалася на те, що пенсійний фонд діяв згідно чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд приходить до наступних висновків.

Згідно пенсійного посвідчення, та копії з пенсійної справи ОСОБА_2 перебуває на обліку та отримує пенсію в розмірі 56% грошового забезпечення. Вказані обставини представниками сторін визнавалися.

Крім того, з копії посвідчення вбачається, що ОСОБА_2 обіймає посаду судді Високопільського районного суду Херсонської області. Вказані обставини представниками сторін також визнавалися.

ОСОБА_2 призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону № 2262-ХІІ, назва якого на підставі Закону України від 04 квітня 2006 року № 3591-IV викладена в наступній редакції «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З 01 квітня 2015 року позивачу припинено виплату пенсії у зв'язку з тим, що він працює на посаді державного службовця (суддею Високопільського районного суду Херсонської області) і на підставі частини четвертої розділу І Закону № 213-VІІІ.

1 квітня 2015 року набрав чинності Закон № 213-VІІІ, яким внесено зміни до статті 54 Закону № 2262-ХІІ та визначено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами від 17 листопада 1992 року № 2790-ХІІ «Про статус народного депутата України», від 10 грудня 2015 року № 889-VII «Про державну службу», від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Пунктом п'ятим Прикінцевих положень Закону № 231-VIII передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до вищезазначених законів.

Оскільки Закон № 231-VIII не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 2453-VI.

Разом з тим суд позбавлений можливості задовольнити вимоги позивача, оскільки ухвалою суду від 29.11.2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 за період з 01.06.2015 по 05.03.2016 залишено без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду з адміністративним позовом.

При цьому суд вважає що позовні вимоги в іншій частині не можуть бути задоволені виходячи з наступного.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24.12.2015 (далі - Закон № 911-VIII) у статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перше речення частини першої викласти в такій редакції: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються»; у частині другій цифри «2016» замінити цифрами «2017».

Згідно п.1 Прикінцевих положень Закону №911-VIII цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року, опубліковано його 16.01.2016.

Позивач у позові зазначав, що пенсія йому призначена на підставі ст. 12, 13 Закону № 2262-ХІІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону № 2262-ХІІ (в ред. 23.12.2015) тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Вказана редакція статті закону є чинною, не визнана неконституційною, не змінена та не скасована.

При цьому у відповідності до положень абз. 2 ч. 1 ст. 244-2 КАС України, суд вважає можливим відступити від правової позиції Верховного Суду України висловленої ним у справі №21-948а16. При цьому суд враховує, що у справі, яка розглядається спірним є інший період ніж той про який йдеться у вищезазначеній правовій позиції. Також правова позиція не враховує Закон №911-VIII.

Суд вважає слушними посилання позивача на ст. 22 Конституції України, однак констатує, що не наділений повноваженням тлумачити положення законів, перевіряти їх на відповідність Конституції України, тощо. Вказане є компетенцією інших органів. Суд лише застосовує норми чинного законодавства у тому вигляді в якому вони викладені органом законодавчої влади.

На підставі наведеного суд не вбачає передбачених законом підстав для зобов'язання відповідача поновити позивачу виплату пенсії з 06.03.2016, його дії щодо припинення її виплати за вказаний період є правомірними. Отже у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст. 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання поновити виплату пенсії - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Скадовський районний суд Херсонської області протягом 10 днів в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 186 КАС України, з подачею копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О. Ю. Кустов