Рішення № 6307627, 15.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.05.09 р. Справа № 25/54

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко

при секретарі судового засідання О.М. Якименко

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО” м. Донецьк

до відповідача акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” м. Київ в особі Донецької філії АТ „Українська пожежно-страхова компанія” м. Донецьк

про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), в розмірі 4143грн.00коп.

За участю:

представників сторін:

від позивача: Келембет М.В. представник (довіреність № б/н від 02.01.2009);

від відповідача: Гончарова В.А. представник (довіреність № 393 від 12.02.2008р.)

В засіданні приймали участь ОСОБА_3 не зявився

В судовому засіданні 12.05.2009 було

оголошено перерву до 15.05.2009 до

10год.00хв.

Позивач закрите акціонерне товариство „Страхова компанія „ВУСО” м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” м. Київ в особі Донецької філії АТ „Українська пожежно-страхова компанія” м. Донецьк про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), в розмірі 4143грн.00коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, платіжне доручення № 11176 від 16.11.2007 на суму 4143,00грн., довідку ДАІ № 9/11-12359 від 16.10.2007, договір добровільного страхування наземного транспорту № 38346-02-02 від 22.03.2007, заяву про виплату страхового відшкодування, від 11.10.2007, акти огляду автомобіля від 17.10.2007 та від 17.10.2007 фотографії, рахунок-фактуру № 00386 від 17.10.2007, страховий акт № 4181-02 від 16.11.2007, звіт № 3080/2007 від 26.10.2007.

У відзиві на позовну заяву (вих. № 626 від 17.04.2009) відповідач проти позовних вимог заперечував з посиланням на те, що ні ЗУ „Про страхування”, ні ЗУ „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ні Цивільним кодексом України, ні договором обовязкового страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту не передбачений обовязок сплати страхового відшкодування за договором обовязкового страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту ані страховику, який виплатив страхове відшкодування, ані страхувальнику, а лише третій особі, яка постраждала внаслідок ДТП з вини страхувальника. Також, зазначив про те, що в силу положень ЗУ „Про страхування”, правом подання регресного позову до АТ „УПСК” володіє лише Моторне (транспортне) страхове бюро.

07.05.2009 на підставі запиту до господарського суду Донецької області з Єнакіївського міського суду Донецької області надійшли матеріали адміністративної справи № 3-9706/07 відносно ОСОБА_3.

В судовому засіданні 12.05.2009 було оголошено перерву до 15.05.2009 до 10год.00хв. для надання сторонами рішення Єнакіївського міського суду Донецької області про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті ДТП, в порядку регресу.

15.05.2009 судове зсідання було продовжено.

Представник позивача в засіданні суду надав пояснення щодо позовних вимог, відповідно до яких вимоги підтримав у повному обсязі та зазначив, що згідно ст. 27 ЗУ „Про страхування” до ЗАТ „СК „ВУСО” перейшло право вимоги до ОСОБА_3, як до особи, винної у завданні шкоди. Але враховуючи, що відповідальність останнього застрахована, позивач, отримавши право вимоги до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, тим самим отримав право звернутись до АТ „УПСК” з заявою про відшкодування шкоди. Відповідач повинен був задовольнити цю заяву та відшкодувати шкоду позивачу, оскільки обовязок відповідача є похідним від обовязку його страхувальника ОСОБА_3 Також, надав для залучення до матеріалів справи копію рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 03.11.2008 у справі № 2-4732-08 за позовом ЗАТ „СК „ВУСО” до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.

Пояснення щодо позовних вимог та копія рішення долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача надав копію пояснень потерпілої особи про обставини ДТП ОСОБА_4 від 23.09.2008, яка судом оглянута та залучена до справи.

Розглянувши матеріали справи та додатково надані документи і пояснення, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

10.10.2007 о 09год.00хв. по вул. Постишева в м. Єнакієве Донецької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 21104-125-51, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, та автомобіля ВАЗ 21114, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3. Дані факти засвідчені в довідці ДАЇ № 9/11-12359 від 16.10.2007, протоколі серії АГ № 357769 про адміністративне правопорушення, схемі ДТП, поясненнях водіїв, протоколах огляду транспорту.

Власником автомобіля ВАЗ 21104-125-51, державний номер НОМЕР_1, є ОСОБА_5, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Вказаний автомобіль застрахований власником транспортного засобу в ЗАТ „СК „ВУСО” на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 38346-02-02 від 22.03.2007.

Постановою Єнакіївського міського суду Донецької області у справі № 3-9706/07 від 07.11.2007 ОСОБА_3, який керував автомобілем ВАЗ 21114, державний номер НОМЕР_2, що належав йому, був притягнений до адміністративної відповідальності на підставі ст. 124 КпАП України у звязку з порушенням п. 16.11. Правил дорожнього руху, оскільки не надав переваги автомобілю ВАЗ 21104-125-51, державний номер НОМЕР_1, який рухався по головній смузі.

В результаті зіткнення автомобілю ВАЗ 21104-125-51, державний номер НОМЕР_1, були нанесені ушкодження.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Як вбачається з матеріалів справи та матеріалів адміністративної справи № 3-9706/07, особою, винною в ДТП, визнаний ОСОБА_3.

За умовами договору добровільного страхування наземного транспорту № 38346-02-02 від 22.03.2007 страховим випадком визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю Страхувальника. Розмір страхового відшкодування визначається Страховиком виходячи з суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріально збитку, але не більше розміру страхової суми. Підставою для виплати страхового відшкодування є рахунок станції технічного обслуговування (розділ 5 договору).

Відповідно до рахунку-фактури № 00386 від 17.10.2007, виписаному СДД ОСОБА_6, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ 21104-125-51, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_5, становить 4143грн.00коп.

У звязку з настанням страхової події „пошкодження або знищення застрахованого ТЗ внаслідок ДТП події, яка виникла при русі ТЗ, в результаті якого причинена шкода застрахованому ТЗ”, на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 38346-02-02 від 22.03.2007, згідно ст. 25 ЗУ „Про страхування”, на підставі заяви страхувальника ОСОБА_5, страховиком (позивачем) був складений страховий акт № 4181-02 від 16.11.2007, зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування та прийнято рішення про виплату.

Згідно розрахунку виплати страхового відшкодування та рішення про виплату загальна сума страхового відшкодування складає 4143грн.00коп.

Страхове відшкодування в сумі 4143грн.00коп. було перераховано позивачем платіжним дорученням № 11176 від 16.11.2007р.

За даними ОСОБА_3, його цивільно-правова відповідальність застрахована в АТ „Українська пожежно-страхова компанія” (договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ/3028949 від 02.10.2007).

Відповідно до умов вказаного договору, згідно приписів ЗУ „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, Страховик АТ „УПСК” бере на себе зобовязання відшкодувати збитки, заподіяні життю, здоровю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу - ВАЗ 21114, державний номер НОМЕР_2.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України “Про страхування”. Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічне положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, пунктом 22.1. ст. 22 ЗУ „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 1 липня 2004 року № 1961-IV з змінами, останні зміни від 24.09.2008, передбачено, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пункт 37.4. ст. 37 ЗУ „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлює, Страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди.

Як зазначалося, відповідач по справі є страховиком винної у скоєнні ДТП та нанесенні збитків особи ОСОБА_3 З матеріалів справи вбачається, що АТ „УПСК” не здійснювало виплати страхового відшкодування безпосередньо потерпілій особі ОСОБА_5

В свою чергу, відповідно до підпункту 38.1.1. п. 38.1. ст. 38 ЗУ „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:

а) якщо він керував транспортним засобом у стані сп'яніння під впливом алкоголю, наркотичних, психотоксичних чи інших одурманюючих речовин;

б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії;

в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди самовільно залишив місце пригоди чи ухилився від проведення в установленому порядку перевірки, констатуючої дію алкогольних напоїв, наркотичних чи інших одурманюючих речовин, чи споживав ці речовини після дорожньо-транспортної пригоди до відповідної констатуючої перевірки;

г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху;

ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Отже, якщо страхувальник або водій забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 даного Закону, то до страховика, що виплатив страхове відшкодування потерпілій та застрахованій ним особі, переходить право регресного позову до страховика, який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспорту пригоду.

Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області у справі № 2-4732-08 від 03.11.2008, що набрало законної сили 14.11.2008, встановлено, що ОСОБА_3 свій обовязок щодо своєчасного повідомлення Страховика про ДТП та настання страхової події, передбачений умовами договору, виконав.

Відповідач проти цього факту не заперечував та пояснив, що, окрім ОСОБА_3, до АТ „УПСК” з відповідною заявою звертався і сам потерпілий внаслідок ДТП ОСОБА_5 Дані пояснення зафіксовані в протоколі судового засідання від 15.05.2009.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, приписів перелічених статей Цивільного кодексу України, Закону України „Про страхування”, Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у позивача виникло право регресної вимоги саме до відповідача.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищенаведеним.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 25, 27 Закону України „Про страхування” від 07.03.1996 № 85/96-ВР, з змінами, останні зміни від 10.04.2008, ст. ст. 22, 37, 38 „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 1 липня 2004 року № 1961-IV з змінами, останні зміни від 24.09.2008, керуючись ст. ст. 22, 33, 35, 43, 44, 49, 77, 82-85, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО” м. Донецьк до акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” м. Київ в особі Донецької філії АТ „Українська пожежно-страхова компанія” м. Донецьк про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), в розмірі 4143грн.00коп., задовольнити.

Стягнути з акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” м. Київ в особі Донецької філії АТ „Українська пожежно-страхова компанія” м. Донецьк (реквізити юридичної особи: 08500, м. Фастів Київської області, пл. Перемоги, б. 1, код ЄДРПОУ 20602681; реквізити філії: 83001, м. Донецьк, пр-т Гурова, 5, код ЄДРПОУ 25096917) на користь закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО” (83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, код ЄДРПОУ 31650052) матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу, в розмірі 4143грн.00коп., держмито в сумі 102грн.00коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Вик. Тимошенко О.О.

тел. 3056827

Надруковано 4 прим:

1 прим. до справи;

1 прим. позивачу;

1 прим. відповідачу;

1 прим. ОСОБА_3