Рішення № 63073505, 21.11.2016, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/568/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2016 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Ковальчука М.В.

з участю секретаря Дворак Г.П.

представник відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Житомирської області, Коростенської місцевої прокуратури Житомирської області про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та заробітної плати,-

в с т а н о в и в:

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувсь до суду з позовом до прокуратури Житомирської області, Коростенської місцевої прокуратури Житомирської області про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та заробітної плати.

Позивач зазначив, що відповідно до наказу від 11 квітня 1989 року №4 його було прийнято на роботу до Прокуратури Олевського району на посаду водія 3 класу. 12.10.2015 року його було переведено на неповний робочий час та оплати відповідно до штатного розпису 0,5 посадового окладу прокурора району. Наказом від 14.12.2015 року за № 43 його було звільнено з роботи на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у зв'язку зі скороченням штату.

Посилаючись на те, що звільнення було проведено з порушенням норм трудового законодавства, не запропоновано йому іншу роботу, позивач просив задовольнити позов та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 14 грудня 2016 року до дня поновлення на роботі, стягнути різницю заробітної плати за 2 місяці, що передували зміні істотних умов праці за період з 12.10.2015 року по 29.11.2015рік.

Позивач в судове засідання не зявився, надав суду заяву в якій просив суд розглядати позов без його участі, позовні вимоги підтримує, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що зміна умов праці та звільнення позивача з займаної посади відбулося у встановленому законодавством порядку, з дотриманням усіх вимог законодавства про працю. Позивач був попереджений в установлені строки про зміну умов праці та про скорочення чисельності штату. Йому не було запропоновано іншу роботу у звязку з припиненням діяльності шляхом реорганізації районних прокуратур в місцеві прокуратури. В день звільнення позивача з ним було проведено розрахунок у повному обсязі.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що між ОСОБА_2 та прокуратурою Житомирської області виникли трудові правовідносини, оскільки відповідно до наказу прокурора Олевського району від 11.04.1989 року № 4 ОСОБА_2 був призначений на роботу водія 3 класа в прокуратуру Олевського району Житомирської області (а.с. 6).

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України Про прокуратуру.

Судом встановлено, що наказом Генерального прокурора України від 15.07.2015 №42ш на виконання вимог ст. ст. 9, 10 та 14 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» скорочено у структурі та штатному розписі органів прокуратури Житомирської області 101,5 одиниць та зараховано їх до резерву Генеральної прокуратури України з відповідним фондом заробітної плати, у тому числі посади водіїв прокуратури Олевського та Лугинського районів із встановленням оплати праці 0,5 посадового окладу, а також Коростенської та Овручської міжрайонних прокуратур (а.с.21-22) .

На виконання указаного наказу Генерального прокурора України, наказом прокурора Житомирської області від 04.08.2015 №113 проведено скорочення у штатному розписі прокуратури Житомирської області 101,5 одиниць та зараховано до резерву Генеральної прокуратури України з відповідним фондом заробітної плати, у тому числі посаду водіїв прокуратури Олевського та Лугинського районів із встановленням оплати праці 0,5 посадового окладу, а також Коростенської та Овручської міжрайонних прокуратур (а.с.26-27) .

Крім того, наказом Генерального прокурора України від 23.09.2015 року №78ш на виконання вимог ст. ст. 7, 12 та пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-УІІ «Про прокуратуру», відповідно до ст. ст. 9, 14 та підпункту 6 пункту 5-1 розділу XIII «Перехідні положення» вказаного закону та Переліку і територіальної юрисдикції місцевих та військових прокуратур, визначених у додатку до цього Закону, у звязку з утворенням з 15 грудня 2015 року місцевих прокуратур та припиненням діяльності шляхом реорганізації міських, районних, районних у містах та міжрайонних прокуратур (а.с. 31).

Цим же наказом п.1 у звязку з утворенням з 15 грудня 2015 року місцевих прокуратур та припинення діяльності шляхом реорганізації міських, районних, районних у містах та міжрайонних прокуратур внесено зміни до структури та штатного розпису прокуратури Житомирської області і виключено штатні розписи прокуратури Олевського та Лугинського районів, а також Коростенської та Овручської міжрайонних прокуратур району( а.с. 31).

Пунктом 1 п.п.1.2 зазначеного наказу включено штатний розпис Коростенської місцевої прокуратури та відповідно до додатку до Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII в редакції Закону від 2 липня 2015 року N 578-VIII визначено територіальну юрисдикцію Коростенської місцевої прокуратури, яка поширюється на місто Коростень, Коростенський район, Лугинський район, Народицький район, Овруцький район та Олевський район (а.с.32).

Крім того, відповідно до п. 2 наказу встановлено у штатному розписі місцевих прокуратур Житомирської області за рахунок резерву Генеральної прокуратури України з відповідними фондом оплати праці в Коростенській місцевій прокуратури 2 одиниці водія.(а.с. 33).

29.09.2015 року ОСОБА_2 прокурором Олевського району надано Попередження про звільнення, яким його повідомлено про звільнення із займаної посади та органів прокуратури у звязку з ліквідацією органу прокуратури згідно п.1 ч.І ст.40 КЗпП України. Зазначене попередження ОСОБА_2 отримав 29.09.2015 року про що ним особисто здійснено відповідний запис на Попередженні (а.с.7).

Наказом прокурора Олевського району Житомирської області від 14.12.2015 року №43 ОСОБА_2 звільнено з посади водія прокуратури Олевського району у звязку із реорганізацією та скороченням штату органу прокуратури (п.1 ч. І ст. 40 КЗпП України) (а.с. 9).

Відповідно до наведеного судом встановлено , що при звільненні позивача прокурором Олевського району було допущено порушення норми Кодексу законів про працю України, оскільки відповідно до наказу Генерального прокурора України від 23.09.2015 року №78ш, вимог ст. ст. 7, 12 та пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-УІІ «Про прокуратуру», відповідно до ст. ст. 9, 14 та підпункту 6 пункту 5-1 розділу XIII «Перехідні положення» вказаного закону та Переліку і територіальної юрисдикції місцевих та військових прокуратур, визначених у додатку до цього Закону, у звязку з утворенням з 15 грудня 2015 року місцевих прокуратур та припиненням діяльності відбулася реорганізація міських, районних, районних у містах та міжрайонних прокуратур зі структури та штатного розпису.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5 1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до частини 3, 4 ст.36 Кодекс законів про працю України зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Крім того, аналогічні роз'яснення містяться у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», у випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується (ч. 3 ст. 36 КЗпП в редакції від 19 січня 1995 року). При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

Відповідачами та їх представником в судовому засіданні не надано суду доказів того, що посада водія прокуратури Олевського району взагалі була скорочена, оскільки позивач був зарахований до резерву Генеральної прокуратури та за рахунок резерву був включений в штатний розпис Коростенської місцевої прокуратури, позивача попереджено про звільнення у звязку з ліквідацією (а.с.35), а звільнено у звязку з скороченням штату, що нічим не підтверджується.

Факт наявності вакантних посад в Коростенській місцевій прокуратурі підтверджується наявним в матеріалах справи наказом №78ш від 23.09.2015 року з якого суд вбачає, що після реорганізації та виключення штатного розпису прокуратури Олевського району було включення до штатного розпису прокуратури Житомирської області штатний розпис Коростенської місцевої прокуратури у кількості 38,5 посад в тому числі і дві посади водія за рахунок резерву Генеральної прокуратури України (а.с.31-34) в якому перебував позивач. Однак, одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці уповноваженим органом не було запропоновано працівнику ОСОБА_2 вакантна посада в штатному розписі Коростенської місцевої прокуратури, чим було порушено його права та гарантії на працю.

За таких обставин, суд приходить до висновку про визнання незаконним звільнення ОСОБА_2 та вважає поновити його на посаді водія в місцевій Коростенській прокуратурі Житомирської області з тих підстав, що в штатному розписі Коростенської місцевої прокуратури збереглося його попереднє місце роботи.

У відповідності до положень статті 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі на вказаній посаді.

За приписами ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100(надалі - Порядок).

Згідно з п. п. 2, 3 Порядку середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки.

Матеріалами справи підтверджено, що останнім двома повними місяцями роботи позивача в прокуратурі є жовтень та листопад 2015 року.

Згідно з особовим рахунком у жовтні 2015 року позивачу були нараховані 4496,46 грн., у листопаді 2015 року нараховані 4142,12 грн.

Середньоденний заробіток позивача за останні два календарні місяці роботи, що передують звільненню, становить 205,68 грн. (4496,46 грн. (жовтень 2015 року) + 4142,12 грн. (листопад 2015 року) / 42 робочі дні у вказані місяці).

Період вимушеного прогулу позивача тривав з 14 грудня 2015 року по 21 листопада 2016 року, складає 236 робочих дня.

Відтак, загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 становить 205.68*236=48540,48 грн. без виключення сум відрахування на податки та інші обов'язкові платежі. Вказані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

У відповідності до положень статті 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць (21 робочий день) в сумі 4319,29 гривень.

Стягнення різниці заробітної плати на користь позивача за період з 12.10.2015 року по 29.11.2015 року до задоволення не підлягає виходячи з наступного.

Наказом Генерального прокурора України від 15.07.2015 №42ш на виконання вимог ст. ст. 9, 10 та 14 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» скорочено у структурі та штатному розписі органів прокуратури Житомирської області 101,5 одиниць та зараховано їх до резерву Генеральної прокуратури України з відповідним фондом заробітної плати, у тому числі посаду водія прокуратури Олевського району із встановленням оплати праці 0,5 посадового окладу (а.с.22).

На виконання указаного наказу Генерального прокурора України, наказом прокурора Житомирської області від 04.08.2015 №113 проведено скорочення у штатному розписі прокуратури Житомирської області 101,5 одиниць та зараховано до резерву Генеральної прокуратури України з відповідним фондом заробітної плати, у тому числі посаду водія прокуратури Олевського району із встановленням оплати праці 0,5 посадового окладу. (а.с.27) .

У звязку з цим 12.08.2015 прокурором Олевського району Охрімчуку О.І. згідно ст.32 КЗпП України вручено Попередження про переведення на неповний робочий час - 20 годин на тиждень та оплату праці відповідно до штатного розпису - 0,5 посадового окладу з урахуванням надбавок та доплат .

Зазначене попередження ОСОБА_2 0.І. отримав 12.08.2015 року про що ним особисто здійснено відповідний запис на Попередженні (а.с.30).

У подальшому згідно наказу прокурора Олевського району №30 від 12.10.2015 водія 2 класу ОСОБА_2 переведено на неповний робочий час- 20 годин на тиждень та оплату праці відповідно до платного розпису - 0,5 посадового окладу, про що свідчить запис у трудовій книжці (а.с.6).

Ураховуючи вищезазначене вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення на його користь різниці заробітної плати, що передували зміні істотних умов праці за період з 12.10.2015 по 29.11.2015 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки його переведення здійснено у відповідності до вимог ст. 32 КЗпП України, а тому у їх задоволенні суд відмовляє.

Відповідно до ст. 88 ЦПК Українисуд присуджує до стягнення з відповідача судовий збір у сумі 551,20 грн. в дохід держави.

На підставі п.8 ч.1 ст.36, ст.ст. 40, 41, 116, 117, 232 КЗпП України, керуючись ст.ст. 213-215, 208, 209 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до прокуратури Житомирської області, Коростенської місцевої прокуратури Житомирської області про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та заробітної плати, задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_2 на посаді водія в Коростенську місцеву прокуратуру.

Стягнути з прокуратури Житомирської області, на користь ОСОБА_2, що мешкає за адресою: вул.. Промислова 41-а, м. Олевськ, Житомирської області, ІПН- НОМЕР_1 середню заробітну плату за період з 15.12.2015 по 21.11.2016 рік в сумі 48540,48 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.367 ЦПК України рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць (21 робочий день) в сумі 4319,29 гривень підлягає негайному виконанню.

Стягнути з прокуратури Житомирської області, судовій збір у розмірі 551, 20 грн. які перерахувати на р/р 31215206700460, код 37937308, МФО 811039 УДК у Олевському районі, банк отримувача ГУ ДКУ у Житомирській області.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, особами, що не були присутні при проголошенні рішення - в той же строк з дня отримання його копії.

Повний текст рішення буде виготовлено протягом пяти днів.

Суддя: ОСОБА_3