Ухвала суду № 63072721, 26.11.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/7172/16-к

Провадження №1-кс/265/1954/16

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

26 листопада 2016 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької

області ОСОБА_1 А. В., за участю секретаря судового засідання Себко Г.Л., прокурора Хакірової Л.С., слідчого Приступа Г.О., підозрюваного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3,

розглянувши клопотання слідчого СВ Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, неофіційно працюючого, неодруженого, який має на утриманні дочку- Ткачову Н.Л., ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, зареєстрованного: ІНФОРМАЦІЯ_4, та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

26 листопада 2016 року слідчий СВ Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4 звернулась до суду з клопотанням, яке погоджене з прокурором Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Копія клопотання та додані до нього матеріали вручені підозрюваному 26 листопада 2016 року о 13 год. 00 хвилин.

ОСОБА_2 підозрюється в тому, що він 22.11.2016 року приблизно о 08 год, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 та невстановленою в ході досудового розслідування особою 1, керуючись корисливим мотивом, діючи умисно, переслідуючи мету відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, попередньо розподіливши ролі, відповідно до яких невстановленою в ході досудового розслідування особою 1 повинна була здійснити дії, направлені на відчинення мешканцями дверей квартири АДРЕСА_1 в Лівобережному районі міста Маріуполя, а ОСОБА_2 почав застосовувати до потерпілого ОСОБА_7, який відкрив двері, насилля, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, що виразилось в нанесенні одного удару в область обличчя, чим спричинив фізичну біль, та усунув перешкоду для проникнення до житла, після чого ОСОБА_6, ОСОБА_2 та невстановлена досудовим розслідуванням особа 1 проникли до уже відчиненої потерпілим квартири, та своїми спільними умисними діями відкрито заволоділи грошовими коштами в сумі 60 000 грн, які знаходились в наволочці подушки, що належали потерпілому, після чого з місця вчинення злочину втікли, отримавши змогу розпорядитись викраденим на власний розсуд та спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_2 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до житла, тобто злочин передбачений ч.3 ст.186 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого злочину підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме:

- допитаний як підозрюваний ОСОБА_2 пояснив, що 22.11.2016 р. його знайомий ОСОБА_6 запропонував йому заволодіти грошовими коштами його родичів. ОСОБА_6 попросив свою дівчину ОСОБА_9 допомогти відчинити двері, щоб вона постукала, та їй відчинять, на що вона погодилась. Так 22.11.2016 р. приблизно о 08 год. 30 хв. підійшли до дому родичів. Коли підійшли до під`їзду, то ОСОБА_6 повідомив, що в під `їзді мешкають одні старенькі та нам ніхто не завадить. Коли підійшли до квартири, то ОСОБА_6 сказав, що ОСОБА_9 допоможе відчинити двері, ОСОБА_2 забіжить схватить дідуся, а сам ОСОБА_6 забере грошові кошти. Карина постукала в двері, дідусь їх відчинив. Після чого разом з ОСОБА_6 забігли до квартири, де ОСОБА_2 схватив руками дідуся за обличчя та заштовхав його в кімнату, де зробив підніжку, щоб дідусь впав на живіт, обличчям в підлогу. ОСОБА_10 заходила до квартири не бачив. Дід став кликати на допомогу. З собою був електрошокер та коли дід почав кричати зробив перед його лицем розряд, та сказав, що якщо він не замовкне, то вдарить його розрядом току та він злякався та замовчав. Після чого ОСОБА_6 вибіг з квартири і сам також вибіг за ним. Коли вибігали, то на сходах побачили жінку. Після чого викинув шокер та поїхав додому в с.Розівка Запорізьської області.

- допитаний як підозрюваний ОСОБА_6, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, свою вину визнав повністю та показав, що так як потрібні були гроші, припустив, що в квартирі, де проживають батьки вітчима, а саме №1 будинку №36/2 по вул.Московській можуть перебувати гроші, так як у ОСОБА_11 свій кіоск з продажу тютюнових виробів. Вирішив дані гроші викрасти, про це приблизно в перших числах листопада 2016 року повідомив ОСОБА_2. Ми вирішили прийти в квартиру, де проживають батьки вітчима, і забрати гроші, якщо вони там є. Домовилися поїхати 22.11.2016 р., також попросив свою дружину ОСОБА_9, щоб вона допомогла відкрити двері квартири, на що та погодилась. 22.11.2016 р. приблизно 08 год. виїхали разом з ОСОБА_9 в сторону пл.Перемоги, де в 8 год 30мін. зустрілися з ОСОБА_2 та разом пішли на адрес. Разом ми підійшли до будинку №36/2 по вул.Московської до батьків вітчима. Приблизно в 09 год. 00 хв. прийшли до квартири. ОСОБА_2 залишився стояти на вулиці, сам став в під'їзді біля дверей до підвалу, а ОСОБА_9 пішла до квартири №1, де проживають ОСОБА_11 та ОСОБА_8. ОСОБА_9 постукала в двері, що то сказала і двері відкрили. ОСОБА_9 махнула рукою, це означало, що ОСОБА_8 в будинку один. Сказав ОСОБА_2, що двері відкриті, після цього він швидко забіг у під'їзд, в квартиру і потягнув ОСОБА_8 в зальну кімнату. При цьому Сіменіхін голосно кричав. Бив він його чи ні, не бачив. Коли ОСОБА_2 прибіг в квартиру, то пішов слідом, і разом з ним увійшли в квартиру до батьків вітчима. Коли увійшов у квартиру то бачив, як ОСОБА_2 затягнув ОСОБА_8 в зальну кімнату і став утримувати. Не дивився, що робить ОСОБА_2, а увійшли в спальну кімнату, де відкрив шафу і став висипати речі на підлогу при цьому перевіряв чи є в кишенях гроші. У квартирі перебував, як здалося, приблизно 3 хв. В наволочці подушки знайшов гроші, які знаходились в паперовому пакеті з-під сигарет, поклав їх до кишені куртки та вибіг з квартири. ОСОБА_2 залишився в квартирі. На сходовому майданчику зіткнувся з невідомою жінкою, яка стояла з лівого боку від входу в квартиру батьків вітчима. Жінка стала щось кричати, але її не слухав, а втік в сторону вул.Володимирській, де ОСОБА_9 викликала автомобіль таксі через службу або «838» або «8844». Гроші потратили на особисті потреби, всього було 60000 грн.

- допитаний в якості потерпілого ОСОБА_7 пояснив, що 22.11.2016 р. приблизно о 9 год., почув що хтось стукає в двері, подумав, що дружина повернулась, спитав хто та почувши відповідь, здалось, що голос був схожий на голос дружини та відчинив двері. Коли відчинив двері, то побачив раніше незнайому дівчину, яка була одягнена в світлий одяг. Після чого побачив раніше незнайомого хлопця, який наніс один удар в область щелепи, від удару впав обличчям на підлогу, але свідомість не втрачав. Після чого цей хлопець відтягнув його в зальну кімнату. Став кликати на допомогу, тоді хлопець закрив рукою його рот, а другою рукою тримав за шию. Також чув, що є ще один хлопець, який ходить в другій кімнаті. Цей хлопець питав, де ключі від підвалу. Потім почув крик сусідки ОСОБА_12, яка намагалась зайти до квартири та хлопець, який його тримав втік. Потім побачив, що викрадені гроші в сумі 60000 грн.

- допитана в якості потерпілої ОСОБА_13 пояснила, що 22.11.2016 року їй на мобільний телефон зателефонував її чоловік ОСОБА_7 та повідомив, що квартиру пограбували. Коли прийшла додому, то побачила, що на дивані сидить її чоловік та на обличчі в нього була кров. Побачила безлад в квартирі.

- допитана в якості свідка ОСОБА_14 пояснила, що вона матір ОСОБА_9, яка мешкає з ОСОБА_6 ОСОБА_15 її цивільний чоловік. Так, ОСОБА_6 приблизно о 13 год. 23.11.16 року приніс їй гроші в сумі 26000 грн. та повідомив, що виграв в лотерею.

В ході проведення впізнання за участі свідка ОСОБА_12, остання впізнала ОСОБА_6

В ході проведення впізнання за фотознімками потерпілий ОСОБА_16 впізнав ОСОБА_2

В ході проведення впізнання за фотознімками потерпілий ОСОБА_16 впізнав ОСОБА_6

У клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених ст.177КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч.3 ст.186 КК України карається позбавленням волі на строк від 4 до 8 років; знищити або сховати речі та документи,які мають значення для слідства, оскільки ще не був проведений обшук; незаконно впливати на іншого підозрюваного та особу, яка приймала участь у вчиненні злочину, проте на теперішній час ще не встановлена слідством; підозрюваний не має постійного місця мешкання в м. Маріуполь, не має постійних джерел доходів, а тому може сховатися від органів досудового слідства.

Слідчий зазначає, що більш мякі запобіжні заході до підозрюваного не можуть бути застосовані, в звязку з тим, що: особисте зобовязання в звязку зі скоєнням підозрюваним тяжкого кримінального правопорушення; особистої поруки в звязку з відсутністю у слідства будь-яких даних про осіб, які заслуговуючи на довіру у слідства, можуть надати письмове зобовязання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обовязків відповідно до ст.194 КПК України і зобовязуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу; застава в звязку з наявністю даних про те, що у підозрюваного відсутні кошти необхідні для внесення застави; домашній арешт в звязку з тим, що вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належним чином процесуальну поведінку підозрюваного, не позбавить його можливості вчиняти інші злочини.

Отже, встановлені ризики не дозволяють застосувати більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2, під час судового засідання пояснив, що суть підозри йому зрозуміла, вину в інкримінованому йому злочині він повністю визнає, просив не застосовувати тримання під вартою, оскільки на утриманні є малолітня дитина.

Захисник ОСОБА_3 просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя виходить з наступного.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до чч.1, 3, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим та прокурором у судовому засіданні доведена наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, вона також підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: показаннями потерпілого ОСОБА_16, свідка ОСОБА_12, підозрюваного ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_6, а також протоколами впізнання за фотознімками.

Доведена також й наявність ризиків, передбачених п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

- щодо п.1 ч.1 ст.177 КПК України ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, який в силу положень ст.12 КК України, відносяться до тяжких злочинів, а покарання за нього передбачено у вигляді позбавленням волі на строк до восьми років. Отже на думку слідчого судді існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

- щодо п.5 ч.1 ст.177 КПК України ОСОБА_2 підозрюється у тому, що вчинив корисний злочин, передбачений ч.3 ст.186 КК України. Не працює. З урахуванням зазначеного, слідчий суддя вважає, що підозрюваний з метою здобуття собі матеріальних засобів для існування, може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, оскільки саме цей строк слідчий суддя вважає достатнім для завершення досудового розслідування та передання матеріалів до суду.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначається, які обовязки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадження, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З урахуванням положень ч. 4, п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

На підставі наведеного, обираючи відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання покладених на нього обовязків у розмірі 80 мінімальних заробітних плат, що становить 110240,00 гривень.

При цьому у відповідності з положеннями ч.3 ст.183, ч.5 ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає необхідним у разі внесення застави зобовязати ОСОБА_2: 1) прибувати за кожною вимогою до суду або слідчого органу; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Дані обовязки покладаються на підозрюваного ОСОБА_2 на строк не більше двох місяців в разі внесення застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання слідчого СВ Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України - задовольнити.

2. Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі Донецької області строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з 25 листопада 2016 року, строк дії ухвали спливає 23 січня 2017 року.

3. Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу в сумі 110240,00 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень.

У разі внесення застави на рахунок № 37317004001000, МФО 834016, код ЄДРПОУ 26288796, установа банку ГУ ДКСУ в Донецькій області, одержувач платежу Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, в розмірі 110240,00 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень, підозрюваного ОСОБА_2, звільнити з-під варти негайно та зобовязати останнього:

1) прибувати за кожною вимогою до суду або слідчого органу;

2) не відлучатися із міста Маріуполя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

4. Розяснити ОСОБА_2, що у разі неявки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, або неповідомлення про причини своєї неявки, чи порушення покладених на нього обовязків застава звертається у дохід держави.

5. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

6. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя А.В.Щербіна

Ухвала мені оголошена та вручена її копія _____ _______2016 року

______ ОСОБА_2