Постанова № 63071947, 28.11.2016, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2016 р. Справа №818/1509/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколов В.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Роменська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - позивач, Роменська ОДПІ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ФОП ОСОБА_1), в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в сумі 5196,19 грн., у тому числі: податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3073,37 грн.; податковий борг з військового збору в сумі 922,01 грн.; податковий борг з єдиного податку в сумі 1200,81 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач всупереч вимог п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України порушив строки в частині своєчасної сплати податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб та по єдиному податку, у зв'язку з чим за ним утворилася вказана заборгованість.

У судове засідання представник позивача не прибув, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 18).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 19), письмових заперечень суду не надав.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Таким чином, у зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований Роменською районною державною адміністрацією Сумської області як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Роменській ОДПІ як платник податків.

07 червня 2013 року відповідач звернувся до Роменської ОДПІ з письмовою заявою про застосування спрощеної системи оподаткування та обрав фіксовану ставку єдиного податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати та 2 групу (а.с. 9).

Свідоцтво платника єдиного податку відповідач одержав 07 червня 2013 року, що підтверджується підписом на корінці свідоцтва серії Б № 347939 (а.с. 10).

У зв'язку з несплатою відповідачем з березня по липень 2016 року грошових зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб, виник податковий борг в сумі 1 200,81 грн.

Крім того, 01 березня 2016 року відповідач подав до Роменської ОДПІ податкову декларацію про майновий стан і доходи від 01 березня 2016 року № НОМЕР_1 та самостійно визначив грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3 073,37 грн. та військового збору в сумі 922,01 грн. (а.с. 8).

Однак, станом на 25 жовтня 2016 року відповідач не сплатив грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, самостійно визначені останнім у податковій декларації № НОМЕР_1 від 01 березня 2016 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 49.18.4. п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний і податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Згідно п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 179.7. ст. 179 Податкового кодексу України передбачено, що особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

З матеріалів справи вбачається, а саме, з податкової декларації про майновий стан і доходи від 01.03.2016 року, що відповідач самостійно визначив грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3 073,37 грн. та військового збору в сумі 922,01 грн. (а.с. 8). Таким чином, суд зазначає, що грошові зобов'язання, визначені відповідачем у податковій декларації № НОМЕР_1 від 01 березня 2016 року є узгодженими та підлягають до сплати.

Щодо стягнення податкового боргу з єдиного податку, суд зазначає наступне.

Пунктом 293.1. статті 293 Податкового кодексу України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Згідно з п. 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

У відповідності до приписів п. 295.1. ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Відповідно до п. 295.2. ст. 295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено у 2016 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі - 1378 гривень з 01 січня 2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2016 року Роменською ОДПІ відповідачу було нараховано авансовий внесок з єдиного податку у сумі 275,60 грн. (1378 грн., 00 коп. х 20% = 275,60 грн.). У той же час, станом на 20 березня 2016 року на особовому рахунку відповідача обліковувалася переплата у сумі 177,19 грн. Тому, авансовий внесок з єдиного податку у сумі 275,60 грн. нарахований у березні 2016 року зменшено на суму переплати. Тобто, 275,60 грн. - 177,9 грн. = 98,41 грн. (сума податкового боргу з єдиного податку за березень 2016 року).

У подальшому, Роменською ОДПІ було нараховано відповідачу авансові внески з єдиного податку за період з квітня по липень 2016 року в сумі 1 102,40 грн. (275,60 грн. х 4 = 1 102,40 грн.). Отже, протягом 2016 року відповідачу всього було нараховано авансові внески з єдиного податку в сумі 1 200,81 грн. та які останнім не сплачені.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

18 липня 2016 року Роменською ОДПІ направлено відповідачу поштовим відправленням додаткову вимогу від 18 липня 2016 року № 701-17 (а.с. 11), в якій було визначено суму податкового зобов'язання на момент винесення податкової вимоги у розмірі 925,21 грн. (а.с. 11). Зазначене поштове відправлення вручено відповідачу 23 липня 2016 року. Дані обставини підтверджуються копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 11).

Відповідно до п.п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума згодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, сума грошових зобов'язань не сплачених відповідачем у встановлені законом строки вважається податковим боргом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, відповідач, не сплативши грошові зобов'язання у встановлені законом строки, порушив вимоги ст. 67 Конституції України та п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України в частині своєчасної сплати податків та зборів.

Суд зазначає, що станом на 25 жовтня 2016 року податковий борг відповідача становить 5 196,19 грн., що також підтверджується довідкою про суми податкового боргу платника податків та розгорнутим розрахунком податкового боргу (а.с. 12-13).

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов'язання, всупереч вимогам податкового законодавства своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед позивачем на час розгляду справи відповідачем не погашена та складає 5 196,19 грн., доказів погашення боргу чи заперечення проти позову відповідач не надсилав, а тому суд, приходить до висновку, що вимоги Роменської ОДПІ про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2) на розрахунковий рахунок 33112341700011 Роменського УДКСУ Сумської області, код платежу - 11010500, код одержувача - 37929744, банк ГУДКСУ у Сумській області, МФО - 837013, податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3 073,37 грн. (три тисячі сімдесят три гривні 37 копійок).

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2) на розрахунковий рахунок 31113063700011 Роменського УДКСУ Сумської області, код платежу - 11011000, код одержувача - 37929744, банк ГУДКСУ у Сумській області, МФО - 837013, податковий борг з військового збору в сумі 922,01 грн. (дев'ятсот двадцять дві гривні 01 копійка).

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2) на розрахунковий рахунок 31413699700011 Роменського УДКСУ Сумської області, код платежу - 18050400, код утримувача - 37929744, банк ГУДКСУ у Сумській області, МФО - 837013, податковий борг з єдиного податку в сумі 1 200,81 грн. (одна тисяча двісті гривень 81 копійка).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.М. Соколов