Рішення № 63071560, 14.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 759/5470/15-ц Головуючий у суді першої інстанції: Лопатюк Н.Г.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7125/16 Доповідач у суді апеляційної інстанції: ВолошинаВ.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Слюсар Т.А., Котули Л.Г.

при секретарі Крічфалуши С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 березня 2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Даніель» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року ПАТ КБ «Даніель» звернулось з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 28 лютого 2011 року між ПАТ КБ «Даніель» та ОСОБА_4 укладено Кредитний договір №1509-04-КА-Т. За умовами вказаного договору, Банк надав позичальнику кредит в сумі 120 600 грн. 00 коп., з терміном повернення до 27.02.2018 (включно), із щомісячною сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,0% річних. Для забезпечення повернення кредиту та на виконання умов Кредитного договору, між Банком та ОСОБА_4 укладено договір застави транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовим В.Ю. та зареєстровано в Реєстрі за №526, за яким для забезпечення зобов'язань за вказаним Кредитним договором заставодавець передає Банку в заставу рухоме майно,а саме: автомобіль марки «KIA Cerato», 2010 року випуску, колір - чорний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, тип ТЗ - сєдан-легковий, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований РВ ДДАІ МВС України 25 лютого 2011 року. Зобов'язання, передбачені Кредитним договором, боржник належним чином не виконує, станом на 26 березня 2015 року сума загальної заборгованості за Кредитним договором становить 220 928 грн. 71 коп., з яких: загальна сума заборгованості за кредитом - 83 313 грн. 48 коп., сума нарахованих та не сплачених % за користування кредитом - 25 181 грн. 50 коп. та неустойка - 112 433 грн. 73 коп. Позивач просив ухвалити рішення, яким звернути стягнення на предмет застави за Кредитним договором, для задоволення вимог кредитора ПАТ КБ «Даніель», за Кредитним договором №1509-04-КА-Т від 28 лютого 2011 року в сумі 220 928 грн. 71 коп.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10 березня 2016 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Даніель» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави задоволено. Звернуто стягнення на предмет застави за Кредитним договором №1509-04-КА-Т від 28.02.2011 та Договором застави від 28.02.2011, який належить ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, паспорт Серії НОМЕР_4, виданий Святошинським РУГУ МВС України в м. Києві 19 грудня 2002 року, зареєстрований в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), а саме: автомобіль марки «KIA Cerato», 2010 року випуску, колір - чорний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, тип ТЗ - сєдан-легковий, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований РВ ДДАІ МВС України 25 лютого 2011 року, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Даніель» (код ЄДРПОУ 26475516) за Кредитним договором №1509-04-КА-Т від 28 лютого 2011 року, в загальній сумі 220 928 грн. 71 коп. Стягнуто з ОСОБА_4 ((ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, паспорт Серії НОМЕР_4, виданий Святошинським РУГУ МВС України в м. Києві 19 грудня 2002 року, зареєстрований в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь держави судовий збір в розмірі 3 313 (три тисячі триста тринадцять) грн. 93 коп.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі відповідач порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Даніель», мотивуючи тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що наданий розрахунок заборгованості є невірним, виготовлений без врахування рішення Святошинського районного суду міста Києва від 25.12.2014, яким стягнуто заборгованість із розрахунку станом на 26.11.2014. Рішення набуло законної сили і перебуває на виконанні у виконавчій службі. Таким чином, позивач має право «донарахувати» суму заборгованості з врахуванням строків спеціальної позовної давності, починаючи з 26.11.2014. Також суд першої інстанції допустився порушень ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», що виразилось у неправильному встановленні суми заборгованості за кредитним договором, яка має бути погашена за рахунок заставного майна та не вказав у рішенні суду початкову ціну предмету забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах (оскільки іншого способу реалізації заставного майна суд не вказав).

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача ОСОБА_6 - заперечувала, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 28 лютого 2011 року між сторонами у справі був укладений кредитний договір 1509-04-КА-Т, за умовами якого ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 120 600,00 грн. зі сплатою щомісячно відсотків за користування кредитом у розмірі 19,0 % річних, з кінцевим терміном повернення до 27 лютого 2018 року.

28 лютого 2011 року для забезпечення виконання основного зобов'язання позичальника за кредитним договором між сторонами укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до умов якого відповідач передав в заставу автомобіль марки «KIA Cerato», 2010 року випуску, колір - чорний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, тип ТЗ - сєдан-легковий, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований РВ ДДАІ МВС України 25 лютого 2011 року.

Узв'язку з порушенням позичальником строків повернення кредиту, що встановлені договором та виникненням заборгованості кредитор 03 квітня 2015 року звернувся з позовом до позичальника про звернення стягнення на предмет застави для задоволення вимог ПАТ КБ «Даніель» за кредитним договором.

Обрахована станом на 26 березня 2015 року сума загальної заборгованості за кредитним договором становить 220 928 грн. 71 коп., з яких: заборгованості за кредитом - 83 313 грн. 48 коп. (залишок заборгованості за кредитом), сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом - 25 181 грн. 50 коп. ( за період з 27 листопада 2014 по 25 березня 2015 року) та неустойка - 112 433 грн. 73 коп., яка складається із суми штрафу за порушення умов страхування майна, що є предметом застави у розмірі 2 414,00 грн.; суми штрафу за порушення умов надання документів про доходи у розмірі 6 030,00 грн.; суми пені за прострочення сплати кредиту та процентів за період з 16 червня 2011 року по 25 березня 2015 року у розмірі 103 991,73 грн.

Із пояснень сторін у ході розгляду справи колегією суддів встановлено, що у серпні 2014 року ПАТ КБ «Даніель» зверталось до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 28 лютого 2011 року № 1509-04-КА-Т.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року, залишеним без змін в частині позовних вимог до ОСОБА_4 ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 березня 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2015 року, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Даніель» суму кредиту 83 313,48 грн., суму нарахованих та несплачених в строк відсотків 19 977,26 грн. та суму неустойки - 10 000,00 грн.

Для перевірки доводів апеляційної скарги відповідача щодо періодів нарахування заборгованості у справі про стягнення заборгованості та перебування на виконанні виконавчого листа з виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року, судом апеляційної інстанції витребувано цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Даніель» до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 28 лютого 2011 року № 1509-04-КА-Т та інформацію з ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві про виконання судового рішення.

Із оглянутої цивільної справи ( № 759/13759/14-ц) за позовом ПАТ КБ «Даніель» до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 28 лютого 2011 року № 1509-04-КА-Т колегією суддів встановлено, що заявлені вимоги у даній справі ПАТ КБ «Даніель» стосувалися дострокового стягнення залишку тіла кредиту у розмірі 83 313,48 грн., нарахованих та несплачених в строк відсотків 19 977,26 грн. за період з 28 лютого 2011 року по 26 листопада 2014 року, неустойки, яка складається із суми штрафу за порушення умов страхування майна, що є предметом застави у розмірі 2 414,00 грн.; суми штрафу за порушення умов надання документів про доходи у розмірі 6 030,00 грн.; суми пені за прострочення сплати кредиту та процентів за період з 16 червня 2011 року по 25 листопада 2014 року в розмірі 73 294,38 грн.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року, що набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Даніель» суму кредиту 83 313,48 грн., суму нарахованих та несплачених в строк відсотків 19 977,26 грн. та суму неустойки - 10 000,00 грн.

Із відповіді ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві від 13 вересня 2016 року вбачається, що рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року не виконане ( а.с. 149-152).

Перевіряючи доводи сторін, надаючи оцінку зібраним у справі доказам судова колегія виходить з такого.

Згідно із ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Застава є способом забезпечення зобов'язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України та стаття 1 Закону України "Про заставу").

Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно із частиною першою статті 589 ЦК України в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (частини перша, друга статті 590 ЦК України).

Отже, наявність судового рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року про стягнення із ОСОБА_4 на користь ПАТ "КБ "Даніель" заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане ОСОБА_4 в заставу рухомого майна.

Крім того, сума заборгованості, яка утворилась після ухвалення вище зазначеного рішення, також підлягає стягненню шляхом звернення стягнення на предмет застави, оскільки дострокове присудження до виконання основного зобов'язання в натурі не тягне його припинення з дня набрання законної сили рішенням суду і не виключає стягнення процентів, пені та збитків, а також інших штрафних санкцій, передбачених угодою, до дня фактичного задоволення (повного розрахунку).

Із встановлених судовим рішенням обставин вбачається, що в основу рішення покладений розрахунок станом на 26 листопада 2014 року. Стягнута з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором складається із заборгованості за кредитом - 83 313 грн. 48 коп. (залишок заборгованості за кредитом), сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом - 19 977,26 грн. ( за період з 28 лютого 2011 року по 25 листопада 2014 року) та неустойки в розмірі 81 736,39 грн. у вигляді штрафу за порушення умов страхування майна, що є предметом застави; штрафу за порушення умов надання документів про доходи у розмірі 6 030,00 грн.; суми пені за прострочення сплати кредиту та процентів за період з 16 червня 2011 року по 25 листопада 2014 року в розмірі 73 294,38 грн. За рішенням суду розмір неустойки зменшено судом до 10 000,00 грн.

Заборгованості, яка утворилась після ухвалення вище зазначеного рішення, на підставі поданого позивачем розрахунку станом на 26 березня 2015 року, складається ізсуми нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом ( за період з 27 листопада 2014 по 25 березня 2015 року) у розмірі 5 204,24 грн. та неустойки у вигляді штрафу за порушення умов страхування майна, що є предметом застави; штрафу за порушення умов надання документів про доходи у розмірі 6 030,00 грн.; суми пені за прострочення сплати кредиту та процентів за період з 16 червня 2011 року по 25 березня 2015 року у розмірі 103 991,73 грн.

Таким чином, наявні підстави для стягнення шляхом звернення стягнення на предмет застави з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом - 83 313 грн. 48 коп. (залишок) та нараховані та несплачені проценти за користування кредитом у розмірі 25 181,50 грн. із розрахунку 19 977,26 грн. ( за період з 28 лютого 2011 року по 25 листопада 2014 року) згідно рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року та 5 204,24 грн. за період з 26 листопада 2014 по 25 березня 2015 року, яка утворилася після ухвалення судового рішення, яке не виконано.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо визначення розміру пені в сумі 112 433,73 грн. за прострочення строків виконання зобов'язання, виходячи з наступного:

Так, із встановлених обставин рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року про стягнення заборгованості вбачається, що заявлена вимога ПАТ КБ «Даніель» про стягнення з ОСОБА_4 неустойки у розмірі 81 736,39 грн. складається із штрафу за порушення умов страхування майна, що є предметом застави у розмірі 2 412,00 грн.; штрафу за порушення умов надання документів про доходи у розмірі 6 030,00 грн.; суми пені за прострочення сплати кредиту та процентів за період з 16 червня 2011 року по 25 листопада 2014 року в розмірі 73 294,38 грн..

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року розмір неустойки стягнуто з ОСОБА_4 сумі 10 000,00 грн.

Заявлений у справі, яка переглядається, розмір неустойки також містить вимоги щодо стягнення неустойки у вигляді штрафу за порушення умов страхування майна, що є предметом застави у розмірі 2 412,00 грн.; штрафу за порушення умов надання документів про доходи у розмірі 6 030,00 грн.; суми пені за прострочення сплати кредиту та процентів за період з 16 червня 2011 року по 25 листопада 2014 року в розмірі 73 294,38 грн. та збільшений період з 26 листопада 2014 року по 25 березня 2015 року. За збільшений період розмір пені становить суму 1 633,29 грн.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги кредитора щодо стягнення неустойки у вигляді штрафу за порушення умов страхування майна, що є предметом застави у розмірі 2 412,00 грн.; штрафу за порушення умов надання документів про доходи у розмірі 6 030,00 грн.; суми пені за прострочення сплати кредиту та процентів за період з 16 червня 2011 року по 25 листопада 2014 року в розмірі 73 294,38 грн. були предметом розгляду в суді з ухваленням судового рішення від 25 грудня 2014 року, яке набрало законної сили, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ "КБ "Даніель" суми неустойки у розмірі 10 000,00 грн.

Неможливість повторного розгляду справи тих самих вимог, з тих самих підстав за наявності рішення суду, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Суд першої інстанції, визначаючи розмір заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ «КБ «Даніель», не врахував обставини, встановлені у рішенні Святошинського районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року щодо розміру неустойки та дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в сумі 112 433,73 грн., в тому числі стягнення неустойки у вигляді штрафу за порушення умов страхування майна, що є предметом застави у розмірі 2 412,00 грн.; штрафу за порушення умов надання документів про доходи у розмірі 6 030,00 грн.; суми пені за прострочення сплати кредиту та процентів за період з 16 червня 2011 року по 25 листопада 2014 року в розмірі 73 294,38 грн., які були предметом розгляду з ухваленням судового рішення.

Таким чином, наявні підстави для стягнення шляхом звернення стягнення на предмет застави з відповідача на користь позивача розміру неустойки в сумі 11 633,29 грн. із розрахунку 10 000,00 грн. згідно рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року та 1 633,29 грн. за період з 26 листопада 2014 по 25 березня 2015 року, яка утворилася після ухвалення судового рішення.

За наведених обставин, рішення суду першої інстанції в частині розміру заборгованості, яка підлягає погашенню за рахунок реалізації предмета застави слід змінити шляхом зменшення суми неустойки з 112 433,73 грн. до 11 633,29 грн..

Крім того, ухваливши рішення про звернення стягнення на предмет застави, суд на порушення вимог статті 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» не зазначив у рішенні необхідних складових, передбачених цією нормою, зокрема способу реалізації предмета застави шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 26 цього Закону, та початкову ціну предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

За вимогами статті 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на

предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають

задоволенню вимоги обтяжувача; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на

період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Суть застави як засобу забезпечення виконання цивільно-правових зобов'язань полягає у тому, що кредитор (заставодержатель) набуває право в разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення своїх вимог з вартості предмета забезпечувального обтяження переважно перед іншими кредиторами. Це право відповідно до Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» підлягає підтвердженню з боку суду.

Згідно з положеннями статті 25 цього Закону в разі звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження початкова ціна рухомого майна, з якої починаються торги, встановлюється рішенням суду.

Оскільки рішення суду про звернення стягнення на предмет застави дає право на примусовий продаж забезпечувального обтяження майна, то, викладаючи резолютивну частину такого рішення, суд повинен обов'язково врахувати вимоги зазначеної норми, тобто встановити у грошовому вираженні початкову ціну предмета застави для його подальшої реалізації, визначену за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Судове рішення у справі не містить висновків щодо способу реалізації предмета застави шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 26 цього Закону, та щодо початкової ціни предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації.

Вирішуючи питання початкової ціни предмета застави, колегія суддів виходить з того, що вартість предмета застави встановлена в самому договорі в розмірі 160 800,00 грн. Під час розгляду справи сторони з такою оцінкою погоджуються, а тому підстав не брати її до уваги у колегії суддів немає, оскільки вона є умовою договору.

При визначені способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, колегія суддів враховує обраний позивачем спосіб звернення стягнення на заставлене майно, а саме судовий - на підставі рішення суду. За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що спосіб реалізація предмета забезпечувального обтяження слід визначити шляхом проведення публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Ураховуючи те, що суд першої інстанції допустив помилку в застосуванні норм матеріального права, апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 309 ЦПК України неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення, яким позов ПАТ Комерційний банк «Даніель» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави слід задовольнити частково. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором №1509-04-КА-Т від 28.02.2011, яка станом на 26.03.2015 складається із заборгованості: за кредитом в сумі 83 313,48 грн.; по відсотках в сумі 25 181,50 грн.; пені в сумі 11 633,29 грн. слід звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки «KIA Cerato», 2010 року випуску, колір - чорний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, тип ТЗ - сєдан-легковий, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований РВ ДДАІ МВС України 25 лютого 2011 року, який належить ОСОБА_4 шляхом проведення прилюдних торгів предмета застави у межах процедури виконавчого провадження згідно Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною продажу в сумі 160 800,00 грн..

Відповідно до положень статті 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, колегією суддів встановлено, що позивача, на користь якого ухвалено рішення, на час пред'явлення позову було звільнено від сплати судового збору, а тому судовий збір стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

в и рі ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 березня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Даніель» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави - задовольнити частково. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором №1509-04-КА-Т від 28.02.2011, яка станом на 26.03.2015 становить 110 128,27 грн. та складається із заборгованості: за кредитом - 83 313,48 грн.; по відсотках - 25 181,50 грн.; пені- 1 633,29 грн. звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки «KIA Cerato», 2010 року випуску, колір - чорний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, тип ТЗ - сєдан-легковий, реєстрацій номер НОМЕР_1, зареєстрований РВ ДДАІ МВС України 25 лютого 2011 року, який належить ОСОБА_4 шляхом проведення прилюдних торгів предмета застави у межах процедури виконавчого провадження згідно Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною продажу в сумі 160 800,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 1 101,28 грн.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: