Вирок № 63071106, 30.11.2016, Підволочиський районний суд Тернопільської області

604/1003/16-к

1-кп/604/106/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сидорак Г.Б.,

секретаря судового засідання Ілик Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Підволочиську Тернопільської області кримінальне провадження №12016210150000275 від 18.10.2016 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Оріховець Підволочиського району Тернопільської області, громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1, з середньо-спеціальною освітою, який працює помічником оператора млина ТОВ «Агробізнес», не одруженого,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України,

за участю:

прокурора Бай А.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_1 16 жовтня 2016 року близько 13:00 год, перебуваючи на території домогосподарства ОСОБА_2, що знаходиться у с. Оріховець Підволочиського району Тернопільської області, вступив у конфлікт із ОСОБА_2, під час якого повалив його на землю. Надалі, коли ОСОБА_2 лежав на землі, ОСОБА_1, переступаючи через нього, необережно наступив ногою на його праву стопу, в результаті чого спричинив ОСОБА_2 травму правої стопи у вигляді закритих переломів 2-4-ї плеснових кісток та забою м'яких тканин, яка за ознакою тривалого (більше 21 дня) розладу здоров'я, відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Допитаний судом ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині за обставин, викладених в обвинувальному акті визнав. Пояснив, що 16 жовтня 2016 року близько 13.00-13:30 год, пішов до ОСОБА_2 з'ясовувати стосунки і вних розпочався конфлік, в результаті якого обидвоє впали на землю і боролися там близько 2 хв. Надалі його забирав знайомий і він, переступаючи через ОСОБА_2, необережно наступив потерпілому на ногу ближче до стопи. Умислу на заподіяння ушкоджень не мав, навіть не міг подумати що зламав йому ногу. Про вчинене шкодує, просив вибачення у потерпілого. Цивільний позов визнав в повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що обвинувачений є його племінником. Зазначив, що 16 жовтня 2016 року близько 13.00-13:30 год, обвинувачений прийшов до нього на господарство та у них виникла сутичка, в результаті якої обидвоє впали на землю, де боролися. Надалі, коли обвинуваченого забирав його батько та знайомий, ОСОБА_1 наступив потерпілому на ногу ближче до стопи. Пізніше в лікарні з'ясувалося, що стався перелом. Обвинуваченого пробачив, просив суворо не карати.

Оскільки ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні ним злочину, передбаченого ст. 128 КК України, та не оспорював фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, судом безсумнівно встановлено правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин і добровільність його позиції, суд за згодою учасників судового провадження, роз'яснивши ОСОБА_1 положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, за виключенням показань потерпілого та документів, які характеризують обвинуваченого, тобто розглянув провадження за правилами, передбаченими ч. 3 ст. 349 КПК України.

За таких обставин, суд вважає, що обвинувачений заподіяв потерпілому тілесні ушкодження не передбачаючи можливості настання небезпечних наслідків свого діяння для здоров'я потерпілого, хоча повинен був і міг їх передбачити в обстановці, що склалася, діючи з більшою обачністю, а тому кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст. 128 КК України, як необережне заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд враховує те, що злочин, передбачений ст. 128 КК України, відноситься до категорії невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, конкретні обставини справи, позицію потерпілого, обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, а також вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст. 128 КК України, робить висновки про призначення обвинуваченому покарання в межах санкції, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення, у виді громадських робіт.

До початку судового розгляду кримінального провадження від прокурора в інтересах держави в особі - Підволочиської районної ради Тернопільської області поступив цивільний позов з покликанням на те, що, особа яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину в сумі 309,62 гривень.

Згідно вимог ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Нормами ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 10 ЦПК); доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Прокурор на підтвердження своїх вимог подав довідку за підписом головного лікаря Підволочиської КЦРЛ, згідно з якою ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні з 16.10.2016 року по 17.10.2016 року та вартість лікування становить 309,62 грн.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. А тому, оскільки внаслідок злочинних діянь ОСОБА_1 Підволочиською комунальною центральною районною лікарнею на лікування потерпілого ОСОБА_2 витрачено 309,62 грн, що підтверджено розрахунком лікувальної установи та визнано обвинуваченим, то суд вважає що із ОСОБА_1 необхідно стягнути на рахунок бюджету Підволочиського району, понесені витрати у цій сумі.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 128, 129, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України і призначити покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

Цивільний позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, витрати, понесені закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину у розмірі 309 (триста дев'ять) гривень 62 (шістдесят дві) копійки, які підлягають зарахуванню на рахунок бюджету Підволочиської районної ради Тернопільської області р/р31415544700408, Банк одержувача ГУДКСУ в Тернопільській області, КБК 24060300, МФО 838012, код ЄДРПОУ 37863778.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга через Підволочиський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Г.Б. Сидорак