Ухвала суду № 63069426, 28.11.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 299/1910/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

28 листопада 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області

у складі : головуючого судді Мацунича М.В.

суддів : Собослой Г.Г., Бисаги Т.Ю.

з участю секретаря : Кухта М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Виноградівського районного суду від 08 лютого 2016 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2015 року ТзОВ Кредитні ініціативи звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 в якому вказали, що 05.02.2007 року між банком та відповідачкою було укладено кредитний договір, згідно якого позичальник отримала, кредит у розмірі 15009 доларів США. Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобовязань виникла заборгованість, яка станом на 06.01.2014 року становила суму 46035,74 доларів США, що еквівалентно сумі 884489,87 гривень.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не виконує своїх зобовязань згідно умов кредитного договору, просили задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 884489,87 гривень.

Рішенням Виноградівського районного суду від 08.02.2016 року, позовні вимоги Товариства, задоволено частково. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ Кредитні ініціативи заборгованість по відсоткам у сумі 145957,68 гривень, у решті вимог позову, відмовлено.

Заперечуючи рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій ставить вимогу про скасування такого рішення суду та ухвалення нового рішення про відхилення позовних вимог. Мотивує свої вимоги тим, що таке ухвалено в порушення вимог процесуального законодавства, та неправильного застосування норм матеріального права. Вказує на те, що заборгованість по тілу кредиту та по відсотках фактично погашена шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме автомобіль марки DADDI BDD 1023SY, який у добровільному порядку був переданий Банку на виконання рішення Виноградівського районного суду від 06.08.2009 року.

У той же час, рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 19.04.2016 року, вже скасовувалось рішення суду першої інстанції, з ухваленням нового судового рішення, яким у задоволенні позову ТзОВ Кредитні ініціативи, відмовлено.

Але, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.09.2016 року за результатами розгляду касаційної скарги ТзОВ Кредитні ініціативи скасовано зазначене рішення апеляційного суду, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Скасовуючи рішення апеляційної інстанції, касаційний суд зазначив, що апеляційний суд не звернув увагу на те, що наявність судового рішення про звернення стягнення на предмет застави не позбавляє права заставодавця на реалізацію предмета застави за згодою заставодержателя для задоволення вимог кредитора, якщо судове рішення не виконано. Крім того, висновки апеляційного суду щодо неможливості перевірити правильність визначення заборгованості за спірним кредитним договором є припущенням, що заборонено ч. 4ст. 60 ЦПК України, оскільки немає доказів реалізації заставленого автомобіля, а, отже, ставити під сумнів розрахунок заборгованості є безпідставним.

Та виходячи з вимог ч. 4 ст. 338 ЦПК України, висновки й мотиви, з яких скасовані рішення є обовязковими для суду апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача в особі ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші сторони у судове засідання не зявились, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що стверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, але зявлятись до суду не бажають. Про причини неявки апеляційний суд не повідомили, і заяви про відкладення розгляду справи не подали. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України та зважуючи на приписи ст. 303-1 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне розглядати скаргу за їх відсутності.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, та обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального й процесуального права при винесенні оспорюваного судового рішення, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступних мотивів.

За правилами ч. 1 ст. 303 ЦПК України - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

А виходячи з положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріалами справи доводиться та судом першої інстанції встановлено, що між ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк передав відповідачці грошові кошти у розмірі 15009 доларів США на строк до 4 лютого 2014 року зі сплатою 9,5 % річних.

Заочним рішенням Виноградівського районного суду від 06 серпня 2009 року, яке набрало законної сили позов ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до ОСОБА_3, задоволено частково. Стягнуто заборгованість за кредитним договором від 05.02.2007 року в розмірі 127189,91 гривень, та звернуто стягнення на предмет застави, автомобіль марки DADDI BDD 1023SY, державний номерний знак НОМЕР_1.

Та 17.12.2012 року на підставі договору відступлення права вимоги ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк відступив, а ТзОВ Кредитні ініціативи прийняло, права вимоги по усім кредитним договорам укладених між Банком та фізичними особами, у тому числі й за кредитним договором від 05.02.2007 року, укладеним із відповідачкою.

Однак, внаслідок не виконання відповідачкою своїх зобовязань, станом на 06.01.2014 року виникла заборгованістьу розмірі 46035,74 доларів США, що за курсом Нацбанку України еквівалентно 884489,87 гривням, яка складається із заборгованості за кредитому розмірі 293347,46 гривень, заборгованості по процентам у розмірі373684,33 гривні та пені у розмірі 217458,08 гривень.

Так, ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За змістом ст. ст.525,526 ЦК Українизобовязання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Так, у п. 2.2 кредитного договору зазначено, що за користування кредитом встановлюється процентна ставка у розмірі 9,5 % річних, а п. 3.2 кредитного договору передбачено, що нарахування банком відсотківздійснюється, починаючи з дати видачійого готівкою позичальнику до дати повного погашення кредитуна суму щоденного залишку заборгованості за кредитом.

Статтею 599 ЦК Українипередбачено, що зобовязанняприпиняється виконанням, проведеним належним чином.

У матеріалах справи наявний Акт прийому-передачі від 15.03.2010 року автомобіля марки DADDI BDD 1023SY, державний номерний знак НОМЕР_1. З якого слідує, що ОСОБА_3 передала, а головний юрисконсульт філії ОСОБА_4 прийняв зазначений автомобіль у стані, який полягає у наступному: відсутній задній бампер; розбиті задні ліхтарі; побиті пороги; розбитий передній міст; розбиті передні фари; свідоцтво про реєстрацію ТЗ, відсутнє, Т.1., а.с. 209.

З даного акту не убачається мета прийому-передачі автомобіля марки DADDI BDD 1023SY, державний номерний знак НОМЕР_1. Чи то для зберігання, чи для реалізації, чи в рахунок зарахування з погашення виниклої заборгованості.

Крім цього, представник позивача надав світлокопію Облікової картки на легковий автомобіль марки DADDI BDD 1023SY, державний номерний знак НОМЕР_1. З якої слідує, що власником даного автомобіля значиться ОСОБА_3, і на даний автомобіль накладено арешт.

А звідси, у разі невиконання боржником грошового зобовязання й після ухвалення рішення про повернення боргу, правомірними є, вимоги кредитора про стягнення з боржника відсотків за користування кредитом.

Крім того, відповідачкою у справі не надано доказів щодо факту реалізації предмета застави, та якщо, такий був реалізований, то яку суму було зараховано в рахунок погашення заборгованості. Даних обставин не підтвердив і позивач.

Виходячи із системного аналізу ст. ст.525,526,599 ЦК України, змісту кредитного договору, слід дійти висновку про те, щонаявність судового рішенняпро задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржникомабо виконано із простроченнямне припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобовязання, і не позбавляє права на отримання відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, передбачених умовами договору та положеньЦК України.

А звідси, посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що заборгованість погашена шляхом звернення стягнення на автомобіль є безпідставним та таким що не заслуговує на увагу, оскільки є недоведеним та нічим не підтвердженим.

За цих обставин, наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачки, є таким, що нічим не спростований, а тому, у суду відсутні підстави для неврахування такого при вирішенні даного спору.

Позаяк доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та вище наведеного, а тому колегія суддів у відповідності до вимог передбачених статтями 213, 308 ЦПК України дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Зважуючи на викладене та керуючись статтями 307, 308, 314, 315, 317 і 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1, відхилити.

Рішення Виноградівського районного суду від 08 лютого 2016 року, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання нею законної сили.

Головуючий : _______

Судді : _______

_______