Рішення № 63066207, 30.11.2016, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1238/16-ц

Номер провадження 2/573/683/16

РІШЕННЯ

іменем України

30 листопада 2016 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Терещенко О.І.,

з участю секретаря Кислої Ю.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «КредитЕкспрес ОСОБА_2Бл.Сі» про визнання дій неправомірними, визнання кредитного договору недійсним, стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

29 червня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «КБ «ПриватБанк», ТОВ «КредитЕкспрес ОСОБА_2Бл.Сі» з позовом, в якому вказує, що в 2012 році він вступив до училища, де йому видали картку ПАТ «КБ «Приватбанк» для отримання стипендії та кредитну картку. При цьому йому пояснили, що без кредитної картки неможливо отримати картку для отримання стипендії. Згодом на його адресу надійшла вимога від ТОВ «КредитЕкспрес ОСОБА_2Бл.Сі» про повернення близько 7000 грн. боргу за договором від 21 липня 2014 року №290201, у звязку з чим його батьки перерахували банку більше 6000 грн.

Зазначає, що укладаючи з ним кредитний договір, ПАТ «КБ «ПриватБанк» діяв з порушенням чинного законодавства, оскільки на той час він був неповнолітнім, укладати договір не бажав, кредитний договір не підписував, а підписав лише заяву про отримання кредитної картки.

Крім того, зазначає, що відповідачі відмовилися надіслати на його адресу копії кредитного договору, договору про передачу права вимоги боргу, розрахунку заборгованості, а запропонували зявитися до відділення банку для отримання вказаних документів.

Посилаючись на вказані обставини, просить постановити рішення про визнання дій ПАТ «КБ «ПриватБанк», ТОВ «КредитЕкспрес ОСОБА_2Бл.Сі» щодо непредставлення копій договорів, розрахунку заборгованості неправомірними та зобовязати відповідачів надати зазначені документи; визнати недійсним кредитний договір, укладений між ним і ПАТ «КБ «ПриватБанк», про надання кредиту від 21 липня 2014 року №290201 і привести сторони у первоначальний стан; визнати неправомірним договір щодо передачі права вимоги боргу від ПАТ «КБ «ПриватБанк» до ТОВ «КредитЕкспрес ОСОБА_2Бл.Сі»; стягнути з відповідачів виплачену суму боргу за виключенням тієї суми, яку він отримав у банку (біля 2000 грн.).

У судове засідання ОСОБА_1 не зявився, при зверненні до суду з позовом у позовній заяві зазначив про те, що справу необхідно розглядати без його участі.

Представники ПАТ «КБ «ПриватБанк», ТОВ «КредитЕкспрес ОСОБА_2Бл.Сі» у судове засідання також не зявилися, подали заяви про розгляд справи без їх участі, у задоволенні позовних вимог просять відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 25 вересня 2013 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПАТ «КБ «ПриватБанк», у звязку з чим отримав кредитні кошти шляхом встановлення кредитного ліміту на картку. Крім того, своїм підписом позивач підтвердив, що він згоден, що заява разом з памяткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить між ним і банком договір про надання банківських послуг (а. с. 64).

Після укладення спірного договору ОСОБА_1 отримав кредитну картку, та починаючи з 08 грудня 2013 року почав нею користуватися: знімав кошти та частково сплачував заборгованість по кредиту, що підтверджується випискою з рахунку (а. с. 52,65-73).

03 вересня 2013 року між ПАТ «КБ «ПриватБанк» і ТОВ «КредитЕкспрес ОСОБА_2Бл.Сі» було укладено агентський договір №ПБ-КА-10-2013, відповідно до якого банк доручив товариству вчиняти дії по стягненню заборгованості з фізичних і юридичних осіб боржників банку (а. с. 59).

У звязку зі зверненням позивача до банку з приводу видачі йому копії договору листом від 11 травня 2016 року ПАТ «КБ «ПриватБанк» з метою нерозголошення банківської таємниці запропонувало останньому для отримання копії кредитного договору звернутися до відділення банку (а. с. 53).

ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «КредитЕкспрес ОСОБА_2Бл.Сі» і просив надати йому копію кредитного договору та пояснення, на якій підставі товариство представляє інтереси банку, у звязку з чим листом від 12 травня 2016 року ТОВ «КредитЕкспрес ОСОБА_2Бл.Сі» повідомило позивача, про укладений 03 вересня 2013 року між ПАТ «КБ «ПриватБанк» і ТОВ «КредитЕкспрес ОСОБА_2Бл.Сі» агентський договір та про те, що у товариства немає кредитних справ, розрахунків заборгованості й запропонувало для отримання необхідних документів звернутися до банку (а. с. 54).

Відповідно до ч. 1 ст. 60, п. 1 ч. 1 ст. 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.

Банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом: обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю.

Згідно з п. 1.2 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року №267 банки зобов'язані забезпечувати зберігання та захист інформації, яка містить банківську таємницю, з метою недопущення її незаконного розкриття.

З огляду на викладене, враховуючи, що ПАТ «КБ «ПриватБанк» не передавало ТОВ «КредитЕкспрес ОСОБА_2Бл.Сі» кредитного договору позивача, а ПАТ «КБ «Приватбанк» з метою захисту банківської таємниці запропонувало ОСОБА_1 звернутися до відділення банку для отримання необхідних документів, чого останній не зробив, суд вважає, що у задоволенні позовної вимоги про визнання дій відповідачів щодо непредставлення копій договорів, розрахунку заборгованості неправомірними необхідно відмовити за безпідставністю.

У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Посилання позивача на те, що на момент вчинення спірного правочину він не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності є також безпідставними. Як вбачається з матеріалів справи, останній народився 07 вересня 1995 року, спірний договір було укладено 25 вересня 2013 року. Тобто на момент укладення договору позивачу виповнилося 18 років (а. с. 51, 64).

Доводи ОСОБА_1 про те, що банк змусив його укласти спірний кредитний договір, бо в іншому випадку йому б не дали картку для отримання стипендії, суд також вважає безпідставними, оскільки його ніхто не змушував користуватися кредитними коштами. Заборгованість позивача виникла не у звязку з підписанням спірного договору, а у звязку з тим, що він знімав з картки кошти та своєчасно не сплачував кредит.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

У відповідності з ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

З огляду на викладене, агентський договір 03 вересня 2013 року №ПБ-КА-10-2013 було укладено відповідно до чинного законодавства.

У позовній заяві ОСОБА_1 просив визнати недійсним договір №290201 від 21 липня 2014 року, укладений між ним та ПАТ КБ "ПриватБанк". Але доказів про те, що такий договір між ними укладався, він не надав.

Як повідомило суду ПАТ КБ "ПриватБанк", то між ним та ОСОБА_1 укладався лише договір від 25 вересня 2013 року, договір №290201 від 21 липня 2014 року не укладався (а. с. 87).

Як вбачається з листа ТОВ «КредитЕкспрес ОСОБА_2Бл.Сі» №КЕ-11/10-2 від 11 жовтня 2016 року, 29 березня 2016 року товариство припинило всі юридичні дії, спрямовані на сприяння погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ КБ "ПриватБанк", у зв'язку з повною оплатою боргу та відзивом справи з реєстру банку (а. с. 57).

За таких обставин у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним кредитного договору, приведення сторін у первоначальний стан; про визнання неправомірним договору щодо передачі права вимоги боргу; стягнення з відповідачів виплаченої суми боргу за виключенням тієї суми, яку він отримав у банку, також необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 57, 58, 60, 64, 88, 89, 209, 213, 215 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «КредитЕкспрес ОСОБА_2Бл.Сі» про визнання дій неправомірними, визнання кредитного договору недійсним, стягнення коштів відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя