Ухвала суду № 63065093, 30.11.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/3722/16-ц 30.11.2016 30.11.2016 30.11.2016

Провадження №22-ц/784/2624/16

Справа №489/3722/16ц

Провадження № 22ц/784/2624/16 Головуючий у 1-ї інстанції Кокорєв В.В.

Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

30 листопада 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Ямкової О.О.,

суддів: Локтіонової О.В., Довжук Т.С.,

із секретарем: Лівшенком О.С.,

за участю: представника позивачки - ОСОБА_2,

представників відповідача - Шилової А.В., Ярославського О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_5

на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31 жовтня 2016 року

за її позовом

до Виконавчого комітету Одеської міської ради

(далі - виконкому Одеської міськради),

Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради

(далі - Департаменту Одеської міської ради),

про зміну формулювання звільнення, стягнення середнього заробітку

та відшкодування компенсації моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2016 року ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до Виконкому Одеської міськради, Департаменту Одеської міськради, в якому просила визнати формулювання причини її звільнення з посади адміністратора відділу інформаційно-документального забезпечення експрес-послуг управління експрес-послуг Департаменту надання адміністративних послуг з підстав, передбачених пунктом 4 статті 40 КЗпП України, невірною, та змінити формулювання її звільнення на частину 1 статті 38 КЗпП України - за власним бажанням. Стягнути з Департаменту на її користь середній заробіток за затримку видачі трудової книжки у розмірі 7 008 грн. 72 коп. та відшкодувати за рахунок обох відповідачів компенсацію моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. 00 коп..

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31 жовтня 2016 року провадження у справі закрито з підстав підвідомчості спору суду адміністративної юрисдикції.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить ухвалу суду про закриття провадження по справі скасувати і направити справу до суду першій інстанції для продовження її розгляду по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймають участь у справі, дослідивши матеріали заяви і перевіривши зазначені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі, місцевий суд керувався тим, що зазначені позовні вимоги повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства, та не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

За змістом статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

В той же час статями 2, 3 і пунктом 2 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

В даному випадку, суб'єктами спірних правовідносин, а відтак і позивачем у спорах, є особи, що перебувають або перебували на публічної службі, де відповідачем має бути орган, з яким службовець перебував у відповідних публічних відносинах.

За змістом пункту 15 частини 1 статті 3 КАС України до публічної служби відноситься діяльність на посадах в органах місцевого самоврядування.

Статтями 1, 2, 7, 11, 15, 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначено, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, та має відповідні посадові повноваження. При прийнятті на службу особа складає Присягу та їй присвоюється ранг у межах відповідної категорії посад.

На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених вищезазначеним Законом.

Як убачається із позовної заяви, спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з оспорюванням ОСОБА_5 причини свого звільнення з посади в органі місцевого самоврядування, при прийнятті на яку позивачкою було складено Присягу та їй було присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування.

Отже, між сторонами виник спір щодо порядку проходження ОСОБА_5 публічної служби, а також пов'язаних з ним підстав припинення нею служби в органах місцевого самоврядування, що виключає розгляд зазначеного спору в порядку цивільного судочинства.

Тому висновок суду про підвідомчість спору суду адміністративної юрисдикції є вірним, а посилання на п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України із закриттям провадження по цивільної справі є обґрунтованим.

Доводи позивачки та її представника стосовно того, що спір про зміну причин формулювання звільнення повинен розглядатися судами загальної цивільної юрисдикції, так як не пов'язаний з проходженням та звільненням з публічної служби, є помилковим тлумаченням ними діючого законодавства.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що є усі підстави для відхилення апеляційної скарги, так як ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, та не підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів.

Головуюча

Судді