Постанова № 63064564, 28.11.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/20280/16-а

Провадження № 2-а/127/724/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2016 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Луценко Л.В.,

при секретарі Завадюк О.І.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача - адвоката Савчука М.В.,

представника відповідача Любарець І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язати вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача УПФ України у м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги тим, що з 02.05.2006 року позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

05.04.2016 року позивач звернувся до УПФ України у м. Вінниці із заявою про перерахунок заробітної плати з лютого 1990 року по березень 1994 року відповідно до офіційного встановленого курсу НБУ карбованця до російського рубля станом на час виплати заробітної плати в ОАО «Варьегганнефтегаз» (г. Радужный, Тюменская область, Ханты-Мансийский АО, Россия).

Однак, УПФ України у м. Вінниці наполягає на перерахунку заробітної плати за 1990-1994 роки лише з урахуванням офіційного курсу НБУ станом на 02.05.2016 року, а тому відмовило позивачу у вказаному перерахунку, посилаючись на абзац 3 п.3 ст.6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у сфері пенсійного забезпечення, що підписана 13.03.1992 року.

Згідно ст.12 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у сфері пенсійного забезпечення вказано, що дана угода вступає в силу з моменту підписання.

Отже, позивач вважає, що посилання відповідача про переведення довідки про заробітну плату за весь період з лютого 1990 року по березень 1994 року є неправомірними та непідтвердженими жодним нормативно-правовим актом, оскільки вищезазначена угода була прийнята лише 13.03.1992 року, тобто через два роки після початку виплати заробітної плати.

А тому, вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправними рішення відповідача щодо переведення заробітної плати позивача з російських рублів в гривню за період з лютого 1990 року по березень 1992 року, отриманої в ОАО «Варьегганнефтегаз» (Росія), згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року; зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати пенсію позивачу з часу надання довідки №26-16-689 від 13.04.2004 року, виданої ОАО «Варьегганнефтегаз» (Росія), з урахуванням офіційно встановленого Національним банком України курсу валют російський рубль/карбованець станом на час отримання заробітної плати та подальшим переведенням з карбованця в гривню.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Савчук М.В. позовні вимоги підтримали та просили суд останні задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача за довіреністю Любарець І.В. позовні вимоги не визнала та просила в задоволенні останніх відмовити у зв'язку з безпідставністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних міркувань.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що з 02.05.2006 року позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

05.04.2016 року позивач звернувся до УПФ України у м. Вінниці із заявою про перерахунок заробітної плати з лютого 1990 року по березень 1994 року відповідно до офіційного встановленого курсу НБУ карбованця до російського рубля станом на час виплати заробітної плати в ОАО «Варьегганнефтегаз» (г. Радужный, Тюменская область, Ханты-Мансийский АО, Россия).

Згідно ст.6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року у випадку, коли в державах учасницях Угоди введена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається, виходячи із офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Тому, оскільки позивач знаходиться на обліку з 02.05.2006 року, тому відповідачем було зроблено запит в Центральний банк України про офіційний курс української гривні до російського рубля станом на 02.05.2006 року, а тому для повторного запиту до Національного банку України та перерахунку пенсії підстави відсутні.

Як вбачається з пояснень представника відповідача та матеріалів справи при призначенні пенсії в розрахунок була врахована заробітна плата з 01.04.1989 року по 01.03.1994 року (60 місяців), індивідуальний коефіцієнт заробітку становив 2.03510, середньомісячний заробіток склав 1 496,96 грн.

01.03.2007 року відповідачем було отримано з ОАО «Нижневартовскнефтегаз» архівну довідку про заробітну плату за період з 01.02.1984 року по 30.09.1987 року. При перерахунку пенсії враховані нові дані в розрахунку, була взята заробітна плата з 01.08.1982 року по 31.08.1987 року (60 місяців). Індивідуальний коефіцієнт заробітку становив 2.16308. Середньомісячний заробіток складав 1 591,01 грн. Розмір пенсії станом на 01.05.2016 року (після індивідуально-масового перерахунку) становить 1 325,00 грн.

Таким чином, з урахуванням наведеного, відповідач діяв правомірно та в межах чинного законодавства.

Що ж стосується думок та тверджень позивача та його представника, щодо неправомірних дій відповідача про переведення довідки про заробітну плату за весь період з лютого 1990 року по березень 1994 року лише з урахуванням офіційного курсу НБУ станом на 02.05.2006, оскільки вищезазначена угода була прийнята лише 13.03.1992 року, тобто через два роки після початку виплати заробітної плати, то суд вважає останні безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу, оскільки згідно ст.12 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у сфері пенсійного забезпечення вказано, що дана угода вступає в силу з моменту підписання, тобто з 13.03.1992 року. В той час, як пенсія позивачу призначена з 02.05.2006 року, тобто після підписання та вступу Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у сфері пенсійного забезпечення в законну силу, а тому положення останньої підлягають застосуванню.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню, оскільки, враховуючи встановлені судом факти, суд не вбачає неправомірність дій відповідача, який діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 46 Конституції України, ст.ст.2, 6, 18, 41, 122, 159-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язати вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький міський суд Вінницької області. У разі, якщо судом було проголошено лише вступну та резолютивну частини, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: