Ухвала суду № 63063022, 01.08.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7395/16-ц

провадження № 2/753/4546/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2016 р. суддя Дарницького районного суду м.Києва Вовк Є.І., вивчивши матеріали за позовом, підписаним ОСОБА_2, в якому позивачем вказано Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті,

Встановив:

До Дарницького районного суду м. Києва надійшов вказаний позов, із зазначенням ціни позову лише в сумі 1351,96 доларів США.

Вказану заяву було подано без додержання вимог, викладених у ст.119 ЦПК України, а саме: не надано документу на підтвердження повноважень представника позивача, передбаченого ст.42 ЦПК України; ціна позову в іноземній валюті не визначена у гривнях у відповідності з вимогами ЦПК України тап.11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року; не вказано номеру засобу зв"язку позивача.

Враховуючи викладене, згідно з ухвалою Дарницького районного суду м. Києва вказану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для виконання зазначених вимог.

На часткове виконання вказаних вимог до суду надано заяву позивача від 16.07.2016 року щодо усунення недоліків від позивача на одному аркуші (в одному примірнику), із додатковим обгрунтуванням та зазначенням доказів - з новими численними додатками, кожен з яких був поданий також лише у одному примірнику, всупереч вимогам ч.1 ст.120 ЦПК України, при цьому акт щодо відсутності вказаних примірників - додатків для відповідачів не складався оскільки посилання на їх наявність відсутнє і в переліку додатків до вказаної заяви.

Крім того, щодо не надання для відповідача копій вказаних додатків, то заявником не враховано, що відповідно до положень ст.120 ЦПК України - позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

При цьому, позивачем не враховано, що не надання вказаних додатків здійснено без врахування і принципу змагальності сторін (ст.10 ЦПК України), якому кореспондує необхідність здійснення пропозиції відповідачу подати в зазначений строк (в ухвалі про відкриття провадження) письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обгрунтовуються, що передбачено п.5) частиною 5 ст.122 ЦПК України.

Крім того, ціна позову в частині зазначення грошової суми в іноземній валюті залишилась зазначеною без посилання на еквівалент в національній валюті України, при цьому вищевказані вимоги п.11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року залишились невиконаними, оскільки ч.2 п.11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року однозначно встановлено наступне: порядок сплати судового збору за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, у випадках та на умовах, встановлених законом (частина третя статті 533 ЦК), передбачено в абзаці 2 частини першої статті 6 Закону № 3674-VI; у цьому випадку ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову; виходячи саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті; однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову.

Проте, ціна позову в доларах США так і не була вказана в гривнях.

Судом також враховано, що Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючі п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв'язку з наведеним, вказані вимоги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

При цьому, в силу вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов»язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

На підставі викладеного, відповідно до вимог ст.121 ЦПК України, враховуючи також, що позивач намагався усунути вказані недоліки, вважаю, щопозивачу знову належить надати строк для усунення недоліків, а позовну заяву залишити без руху .

Керуючись ст.121 ЦПК України,

Ухвалив:

Залишити без руху позовну заяву ПАТ «Перший Український міжнародний банк» з наданням заявнику строку для виправлення недоліків - 5 днів з моменту отримання цієї ухвали.

Якщо у встановлений термін зазначені вимоги не будуть виконані заява буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ