Рішення № 6306167, 12.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/8112.03.09 За позовом Дочірнього підприємства «Управління комунальних котелень та теплових мереж»ВАТ ДХК «Первомайськвулілля»

до Міністерства палива та енергетики України, Міністерства вугільної промисловості України

про визнання правочину № 50-3 від 23.08.05 р. недійсним

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Бородіна М.І. довіреність б/н від 20.02.09;

від відповідача 1: не зявився;

від відповідача 2: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Управління комунальних котелень та теплових мереж ВАТ ДХК «Первомайськвугілля»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Міністерства Палива та енергетики України про визнання правочину № 50-3 від 23.08.05 р. недійсним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений між Дочірнім підприємством «Управління комунальних котелень та теплових мереж»ВАТ ДХК «Первомайськвулілля»та Міністерством палива та енергетики України Договір застави майна № 50-3 від 23.08.2005 року не містить оцінки вартості майна, з якого відповідач може одержати задоволення, та не внесено його (майно) до державного реєстру застав. Крім того, вказаний Договір укладений у простій письмовій формі і не посвідчений нотаріально, що є порушенням законодавства України.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, визнавши правочин Договір застави майна № 50-3, укладений між Дочірнім підприємством «Управління комунальних котелень та теплових мереж»ВАТ ДХК «Первомайськвулілля»та Міністерством палива та енергетики України 23.08.2005 року недійсним (нікчемним), а також понесені ним по справі судові витрати 85,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 16.01.2009 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 09.02.2009 року.

09.02.2009 року представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про його заміну як неналежного відповідача належним Міністерство вугільної промисловості України, яке судом розглянуто та задоволено.

Ухвалою від 09.02.2009 року до участі у розгляді справи іншим відповідачем було залучено Міністерство вугільної промисловості України а розгляд справи відкладено на 23.02.2009 року.

23.02.2009 року представник відповідача в судове засіданні не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, в звязку з чим розгляд справи було відкладено на 12.03.2009 року.

12.03.2009 року представники відповідача 1 та відповідача 2 в судове засідання не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.03.2009 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.08.2005 р. між позивачем та відповідачем 1 було укладено Договір застави майна № 50-3 (далі - Договір), згідно умов якого (п.1.1.), сторони погодили, що цей Договір забезпечує вимоги відповідача 1, що випливають з договору безвідсоткової бюджетної позики на погашення заборгованості із заробітної плати, укладеного між позивачем та відповідачем 2, відповідно до якого останній зобовязується повернути відповідачу 1 до 31.12.2010 р. безвідсоткову цільову позику у сумі вісімсот сім тисяч гривень.

Відповідно до п. 2.1. Договору позивач передає в заставу відповідачу 1 майно: 1) основна будівля з прибудовами, з підвалом; 2) контора; 3) майстерня; 4) майстерня; 5) майстерня; 6) контора; 7) гараж; 8) трансформаторний кіоск; 9) теплопункт; 10) пилорама.

Згідно п. 1.4. Договору предмет застави на підставі заяви відповідача 1 реєструється а Єдиному державному реєстрі обтяжень відповідно до вимог чинного законодавства.

З доводів позивача викладених в позовній заяві вбачається, що на день укладання позивачем та відповідачем 1 вказаного Договору сторони не виконали приписи чинного на момент його укладання законодавства., а саме: Цивільного кодексу України та Закону України «Про заставу».

Позивач стверджує, що згідно вказаних нормативних актів до договорів застави нерухомого майна передбачено обовязкове дотримання вимоги про його нотаріальне посвідчення. В разі недодержання зазначеної вимоги закон визнає договори такого типу нікчемними.

Крім того, позивач у своїх доводах посилається на відсутність оцінки вартості майна, з якого відповідач може одержати задоволення, а також на те, що його (майно) не внесено до державного реєстру застав.

Враховуючи вищенаведені доводи та існуючий стан правовідносин між позивачем та відповідачем 1, позивач просить суд визнати Договір застави майна № 50-3, укладений між Дочірнім підприємством «Управління комунальних котелень та теплових мереж»ВАТ ДХК «Первомайськвулілля»та Міністерством палива та енергетики України 23.08.2005 року недійсним (нікчемним).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

Зокрема, частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У відповідності до ч. 1 ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Стаття 577 Цивільного кодексу України передбачає обовязкове нотаріальне посвідчення договору застави та державну реєстрацію заставленого майна.

Згідно вказаної статті, якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом. Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Крім того, стаття 13 Закону України «Про заставу»(далі - Закон) також встановлює, що У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правоустановчих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням нерухомого майна, договору застави космічних об'єктів - за місцем реєстрації цих об'єктів.

Стаття 16 вказаного Закону визначає, що право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Суд дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін встановив, що укладений між Дочірнім підприємством «Управління комунальних котелень та теплових мереж»ВАТ ДХК «Первомайськвулілля»та Міністерством палива та енергетики України Договір застави майна № 50-3 від 23.08.2005 р. не містить обовязково для такого типу договорів нотаріального напису, що є грубим порушенням приписів вищевказаних норм.

Окрім того, матеріали справи не містять доказів того, що нерухоме майно яке є предметом вказаного Договору внесено до Єдиного державного реєстру обтяжень, обовязок здійснення чого покладено Договором на відповідача 1 (згідно п. 1.4. Договору), на підтвердження іншого відповідачем 1 не надано суду жодного доказу.

Відповідно до ст. 14 Закону недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч. 1. ст. 220 Цивільного кодексу України).

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнати правочин Договір застави майна № 50-3, укладений між Дочірнім підприємством «Управління комунальних котелень та теплових мереж»ВАТ ДХК «Первомайськвулілля»та Міністерством палива та енергетики України 23.08.2005 року недійсним (нікчемним) нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, в ході судового розгляду справи судом було встановлено наступне.

Відповідно до Указу Президента України від 25.07.2005 р. №1123 „Про заходи щодо вдосконалення державного управління вугільною промисловістю" Міністерство палива та енергетики України реорганізовано шляхом виділення із його складу Міністерства вугільної промисловості України. Згідно цього Указу об'єкти державної власності у сфері вугільної промисловості передаються в управління Міністерства вугільної промисловості України.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.10.2005 р. № 417-р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств та повноважень з управління корпоративними правами держави щодо господарських товариств»Дочірнє підприємство «Управління комунальних котелень та теплових мереж ВАТ ДХК «Первомайськвугілля»передано до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України.

Згідно Указу Президента України від 05.10.2005 р. № 1417/2005 Міністерство вугільної промисловості України є правонаступником Міністерства палива та енергетики України в частині прав та обов'язків, що стосуються реалізації державної політики у вугільній промисловості.

Відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 11.03.2008 р. № 123 «Про затвердження переліків державних підприємств, що належать до сфери управління Мінпаливенерго, та господарських товариств, щодо яких Мінпаливенерго здійснює управління корпоративними правами держави»Дочірнє підприємство «Управління комунальних котелень та теплових мереж ВАТ ДХК «Первомайськвугілля»не входить до сфери управління Міністерства палива та енергетики України.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору між Дочірнім підприємством «Управління комунальних котелень та теплових мереж»ВАТ ДХК «Первомайськвулілля»та Міністерством палива та енергетики України, оскільки зазначеними вище нормативними-правовими актами управління обєктами державної власності у сфері вугільної промисловості передано Міністерству вугільної промисловості України, а тому заявлені до Міністерства палива та енергетики України позовні вимоги підлягають припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача 2.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним Договір застави майна № 50-3 від 23.08.2005 р. укладений між Дочірнім підприємством «Управління комунальних котелень та теплових мереж»ВАТ ДХК «Первомайськвулілля»(93200, Луганська обл., м. Первомайськ, вул. Маяковського, 1, код ЄДРПОУ 20183876) та Міністерством палива та енергетики України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 30).

3.Стягнути з Міністерство вугільної промисловості України (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4) на користь Дочірнього підприємства «Управління комунальних котелень та теплових мереж»ВАТ ДХК «Первомайськвулілля»(93200, Луганська обл., м. Первомайськ, вул. Маяковського, 1, код ЄДРПОУ 20183876) - 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Припинити провадження в частині позовних вимог до Міністерства палива та енергетики України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: