
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" листопада 2016 р.
справа 804/2107/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)
судді Головко О.В. Ясенова Т.І.
при секретарі Комар Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2016 у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську про скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000914600 від 24.11.2015 про зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 908’ 080гр50коп (т1ас4).
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2016 позов задоволений (т2ас4).
В апеляційній скарзі податкова інспекція просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на те, що операції з експорту товарів за ціною нижче собівартості повинні оподатковуватись пордатковм на додану вартість за ставкою 20 процентів (т2ас8).
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
Згідно акту №101/28-01-46-05393116 від 09.11.2015 камеральної перевірки даних, задекларованих ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в декларації за вересень 2015 року щодо бюджетного відшкодування, проведеної Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську, підприємством зареєстровані податкові накладні на суму, розраховану виходячи з перевищення собівартості над фактичною ціною при здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митої території України. Обсяг таких операцій складає 3’ 026’ 936гр.
На думку податкової інспекції, позивачем порушені статті 185, 188, пункт 193.1 статті 193, стаття 194, пункт 195.1 статті 195, пункт 200.1, абзац «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, пункт 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №957 від 22.09.2014. При експорті товарів різниця між собівартістю та ціною експорту мають оподатковуватись податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків (т1ас11).
Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську прийнято податкове повідомлення-рішення №0000914600 від 24.11.2015, якою зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість основний платіж 605’ 387гр, штрафні санкції 302’ 693гр50коп, а всього 908’ 080гр50коп (т1ас31).
Відповідно до статті 185 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави кредитору, на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів в будь-який митний режим, визначений Митним Кодексом України.
Відповідно до статті 188 Податкового Кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, в тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (в разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення. До складу договірної вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної вартості не включаються суми неустойки (штрафів, пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами у вигляді виробничої дотації з бюджету або суми відшкодування орендодавцю бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги і на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 193.1 статті 193 Податкового Кодексу України, ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків по операціях з: постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів або медичного обладнання, дозволених для застосування в межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Відповідно до статті 194 Податкового Кодексу України, операції, зазначені в статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною. Податок становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.
Відповідно до пункту 195.1 статті 195 Податкового Кодексу України, за нульовою ставкою оподатковуються операції з: 195.1.1 вивезення товарів за межі митної території України: а) в митному режимі експорту; б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України; в) в митному режимі безмитної торгівлі; г) в митному режимі вільної митної зони. 195.1.2 постачання товарів: а) для заправки або забезпечення морських суден, що: використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, промислової, риболовецької або іншої господарської діяльності, що провадиться за межами територіальних вод України; використовуються для рятування або подання допомоги в нейтральних або територіальних водах інших країн; входять до складу військово-морських сил та відправляються за межі територіальних вод України, в тому числі на якірні стоянки; б) для заправки або забезпечення повітряних суден, що: виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату; входять до складу повітряних сил та відправляються за межі повітряного кордону України, в тому числі в місця тимчасового базування; в) для заправки та забезпечення космічних кораблів, космічних ракетних носіїв або супутників; г) для заправки або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту збройних сил, що бере участь в миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством; ґ) магазинами безмитної торгівлі, відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України. 195.1.3 постачання таких послуг: а) міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом; б) послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем нерезидентом; в) послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси; послуги з наземного обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропортах; оренда аеропортових приміщень в частині використання для обслуговування міжнародних рейсів; послуги персоналу з обслуговування повітряних суден.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового Кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті до державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника в сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг в попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку або в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Відповідно до пункту 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №957 від 22.09.2014, в разі якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової вартості необоротних активів, а при здійсненні контрольованих операцій - виходячи із звичайних цін, і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання, собівартість, балансова вартість, звичайна ціна перевищує фактичну ціну постачання, постачальник складає дві податкові накладні: одну на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання, собівартості, балансової вартості, звичайної ціни над фактичною ціною. В податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 9 цього Порядку (01 - складена на суму перевищення звичайної ціни над фактичною (в разі здійснення контрольованих операцій); 15 - складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання; 16 - складена на суму перевищення балансової вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання; 17 - складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому в рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
Задовольняючи позов, окружний суд дійшов обгрунтованого висновку, що перелічені норми, на які посилається податкова інспекція як на порушення, допущені позивачем, не передбачають такої окремої складової бази оподаткування податком на додану вартість як різниця між собівартістю та ціною експорту товарів нижче собівартості. База оподаткування податком на додану вартість є вартісною характеристикою всієї операції. Податкове законодавство не передбачає наявність декількох баз оподаткування за однією операцією.
До бази оподаткування всієї операції застосовується єдина ставка податку на додану вартість, яка визначається в залежності від виду господарської операції. Для оподаткування операцій з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експорту застосовується нульова ставка податку незалежно від співвідношення собівартості реалізованого товару та фактичної ціни реалізації.
З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 41, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2016 – без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.
Головуючий: А.В. Суховаров
Суддя: О.В. Головко
Суддя: Т.І. Ясенова
Судове рішення № 63057582, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 24.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/2107/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: