Постанова № 63057564, 23.11.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"23" листопада 2016 р. Справа № 906/646/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Гулова А.Г. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

за участю представників сторін:

позивача- не з’явився;

відповідача- Приведьон В.М. (довіреність №08/20222 від 28.12.2015р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Позивача-Закритого акціонер-ного товариства фірми «АгроБІМ» на рішення господарського суду Житомирської області від 11.10.2016 року у справі №906/646/16

за позовом Закритого акціонерного товариства фірми «АгроБІМ»

с.Зарічани Житомирського р-ну Житомирської обл.

до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія

«Житомиробленерго» м.Житомир

про скасування оперативно-господарської санкції,-

Представнику роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України. Кло-потання про здійснення технічної фіксації судового процесу заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 11.10.2016р. у справі №906/646/ 16 (суддя Маріщенко Л.О.) відмовлено у задоволенні позову Закритого акціонерного товариства фірми «АгроБІМ» (надалі в тексті – Товариство) до Публічного акціонерного товариства «Енерго-постачальна компанія «Житомиробленерго» (надалі в тексті – Обленерго) про скасування оператив-но-господарської санкції. Крім того, скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 06.07.2016р., шляхом зняття заборони Обленерго припиняти постачання Товариству елект-ричної енергії.(арк.справи 119-122).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення Товариством правопорушення у сфері електроенергетики був належним чином зафіксований пра-цівниками Обленерго в акті правопорушення, який містить всі необхідні дані для проведення роз-рахунку вартості недорахованої електричної енергії і Відповідач вірно визначив пункт Методики для проведення розрахунку, тому відсутні правові підстави для скасування оперативно-господар-ської санкції у вигляді донарахування 159 970 грн. 50 коп. вартості не облікованої електроенергії внаслідок порушення Правил користування електричною енергією (надалі – ПКЕЕ), застосованої на підставі рішення комісії з розгляду актів порушення ПКЕЕ, оформленого протоколом №016226-ІОС від 30.05.2016р. на підставі Акта про порушення ПКЕЕ №016226 від 07.12.2015 року.(арк.спра-ви 121).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу до Рівненсько-го апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 11.10.2016 року у даній справі скасувати та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги та покласти витрати зі сплати судового збору на Відповідача.(арк.справи 129-131).

Скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято із порушенням норм матері-ального та процесуального права, зазначаючи, що суд першої інстанції не врахував, що Товариство не порушувало умов договору, не мало фізичної можливості доступу до лічильника, а тому не зав-дало жодної шкоди Обленерго, при цьому кількість спожитої енергії після заміни лічильника не змінилася.(арк.справи 130).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.10.2016р. у даній справі апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк.справи 127).

У відзиві, поданому через канцелярію суду 23.11.2016р. Відповідач просить суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.(арк.справи 142-144).

Позивач не забезпечив явку свого представника у призначене на 23.11.2016р. судове засідан-ня, хоч про час та місце розгляду був повідомлений у встановленому порядку. Разом з тим, напе-редодні судового засідання 22.11.2016р. на електронну адресу суду надійшло клопотання Позива-ча про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю представника прибути в судове засі-дання через участь у іншій судовій справі та необхідністю подання додаткових доказів.(арк.спра-ви 138).

Колегія суддів відхилила вказане клопотання, оскільки межі перегляду справи в апеляцій-ній інстанції встановлені статтею 101 ГПК України. Так, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає спра-ву. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання су-ду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Разом з тим, Позивач не зазначив які саме докази має намір подавати, не довів суду поваж-ності причин неподання доказів суду першої інстанції та обставин даної справи, які б підтверджу-вали ці докази. Колегія суддів також зауважує, що апеляційне провадження у справі №906/646/16 порушене за скаргою саме Позивача; у скарзі не зазначається про додаткові докази і необхідність їх подання апеляційному суду. При цьому, відкладення розгляду справи є правом і прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а не-можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу в судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для відкладення. Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України, що знайшло відображення у постанові від 07.07.2016р. у справі №910/21819/15. Крім того, коло осіб, які можуть представляти інтереси Скаржника не є обмеженим, а Відповідач у су-довому засіданні 23.11.2016р. наполягав на розгляді справи по суті, у зв’язку з тим, що ухвалою від 31.10.2016р. явка представників не визнавалася обов’язковою (арк.справи 127) і матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, тому з підстав ст.77 ГПК України, клопотання Пози-вача про відкладення розгляду справи відхилено за необґрунтованістю.

У судовому засіданні 23.11.2016р. Відповідач заперечив проти доводів та вимог апеляцій-ної скарги, надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представника, вивчивши матеріали справи, на-явні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріаль-ного та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Житомиробленерго»-постачальник та ЗАТ Фірма «АгроБІМ»-споживач 04.12.2015р. уклали договір про постачання електричної енергії №148 (на-далі в тексті – Договір), згідно до п.1 якого, постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі, згідно з умовами цього До-говору та Додатками, які є невід’ємною частиною Договору.(арк.справи 23-28).

Сторони передбачили, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх інших питань, що не обумовлені цим Договором сторони зобов’язуються керуватися чинним зако-нодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).(п.2 Дого-вору).

Постачальник, згідно п.2.2.1, 2.2.2 Договору, зобов’язався виконувати умови цього Догово-ру – постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в межах 400 кВА приєднаної, 200 кВт дозволеної до використання потужності на відповідному класі напруги згідно з визначеними йому цим Договором умовами та обсягами постачання електроенергії.

Споживач зобов’язався виконувати умови Договору, дотримуватися режиму споживання електричної енергії, своєчасно оплачувати постачальнику за спожиту електричну енергію та всі ін-ші платежі; забезпечувати безперешкодний доступ працівників постачальника за пред’явленням службового посвідчення до систем та приладів обліку і приладів контролю потужності та якості електроенергії, а також для контролю показників якості електроенергії. Постачальник має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії, зокрема у випадку несплати за недора-ховану електричну енергію, визнаначену відповідно до складеного в установленому порядку акта про порушення.(п.п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.6, 3.1.2, 6.3.3 Договору).

Споживач, відповідно до п.4.2.4 Договору, не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2, 4.2.2 цього Договору, якщо доведе, що порушення виникли з ви-ни постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили.

У разі виявлення однією із сторін порушень умов Договору іншою стороною, за які зако-нодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману про-дукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності обох сторін Договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.

Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов’язана попередити іншу сторону про необ-хідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта.(п.4.4 Договору).

Облік електроенергії, спожитої Споживачем та/або субспоживачами, приєднаними до елек-тричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ і ПКЕЕ. У разі порушення Спо-живачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів об-ліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спо-житої електроенергії визначаються Постачальником шляхом розрахунку згідно з нормативними документами.(п.7.1 Договору).

Договір підписано представником Обленерго та директором Товариства, скріплено відтис-ками печаток сторін.(арк.справи 28).

Матеріалами справи стверджено, що на лист Позивача про перепломбування КТП №395 у звязку із заміною трансформаторів, Відповідач здійснив опломбування, про що складено Акт від 28.09.2015р., підписаний електриком Обленерго.(арк.справи 57-58, 10).

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками перевірки приладу обліку – лічильника НІК 2303 АРК1, №0225435 за адресою: с.Зарічани, вул.Лісова, 1 – працівниками Обленерго в присутнос-ті заступника голови правління Товариства складено Акт №016226 від 07.12.2015р., в якому зазна-чено про порушення Товариством п.26, п.10.2 та п.6.40 ПКЕЕ, шляхом порушення цілісності корпу-су засобу обліку.(арк.справи 11).

Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2016р. комісією розглянуто акт про порушення № 016226 та вирішено направити лічильник НІК 2303 АРК1, №0225435 на експертизу, про що скла-дено акт №260/12.(арк.справи 13).

За результатами проведення експертного трасологічного та електротехнічного досліджен-ня Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз складено висновок звід 22.04.2016 року №197/198/16-21, з якого вбачається, що:

« 1. Пломби, які були встановлені на лічильнику електричної енергії «НІК 2303 АРК1», за-водський №0225435 втручанню та перепломбуванню не піддавались.

2.1 Технологічні скоби для пломбувального матеріалу на корпусі лічильника електричної енергії «НІК 2303 АРК1», заводський №0225435 було здійснено втручання у вигляді механічного розрізання полімерного матеріалу із можливістю зняття пломби в цілому вигляді.

2.2 В корпус досліджувального лічильника було здійснене втручання, яке полягало у роз-критті корпусу шляхом розпилювання його бокових поверхонь вздовж межі між цоколем та кри-шкою цоколя.

2.3 В принципову електричну схему лічильника «НІК 2303 АРК1», заводський №0225435 були внесені конструктивні зміни, шляхом установки електронного компоненту, який за зовніш-німи ознаками та можливому функціональному призначенню подібний до електронного компонен-ту, що формує імпульси у інфрачервоному випромінюванні, додаткових електронних компонентів, додаткових струмопровідних провідників, перемички.».(арк.справи 90-102).

З матеріалів справи вбачається, що 30.05.2016р., комісією з розгляду актів про порушення ПКЕЕ або ПКЕЕН проведено нарахування за актом про порушення ПКЕЕ №016226 від 07.12.2015 року в сумі 159 970 грн 50 коп.(арк.справи 22).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що скарга Позивача безпідставна і не підлягає за-доволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті – ГК України) – госпо-дарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов’язань і є обов’язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення зобов’язання у статтях 11, 629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті – ЦК України).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (надалі в тексті – ГК України), суб’є-кти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зо-бов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутнос-ті конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах зви-чайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підста-вою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи стверджено, що з моменту укладення сторонами Договору 04.12.2015р. між ними виникли відносини енергопостачання, оскільки характер відносин сторін відповідає виз-наченню, приведеному у ч.1 ст.275 ГК України – за договором енергопостачання підприємство (ене-ргопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (або-ненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічні положення містить і ст.714 ЦК України та ч.1 ст.26 Закону України «Про елект-роенергетику». Крім того, до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через при-єднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін; законом мо-жуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Предметом спору у даній справі є скасування оперативно-господарської, оформленої прото-колом №016226 від 07.12.2015р.

Частиною 4 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил ко-ристування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енер-гетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавс-твом України.

За порушення господарських зобов’язань до суб’єктів господарювання та інших учасників господарських відносин, згідно ст.235 ГК України, можуть застосовуватися оперативно-господар-ські санкції – заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або поперед-ження повторення порушень зобов’язання, що використовуються самими сторонами зобов’язання в односторонньому порядку; до суб’єкта, який порушив господарське зобов’язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій, в силу ст.236, ч.ч. 1, 2 ст. 237 ГК України, є факт порушення господарського зобов’язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред’явлення претензії порушнику зобов’язання.

Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визнача-ється Договором, Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими поста-новою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 (у ре-дакції від 17.10 2005р.) та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необ-лікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвер-вердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006р. №562 (надалі в тексті – Методика).

ПКЕЕ та Методика є нормативно-правовими документами, що регулюють відносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). ПКЕЕ та Методи-ка є взаємопов’язаними нормативно-правовими документами, положення яких застосовуються для визначення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією.

Водночас, колегія суддів враховує положення статті 27 Закону України «Про електроенер-гетику», відповідно до яких: правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену за-конодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність; правопорушен-нями в електроенергетиці є: порушення вимог нормативно-правових актів, нормативних докумен-тів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і ме-реж суб’єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної і теплової енергії, самоцільне підключення до об’єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та по-шкодження об’єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об’єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов’язаних з обслуговуванням об’єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил ко-ристування енергією; насильницькі дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об’єктів електроенергетики виконувати свої службові обов’язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов’язків перед енергопостачальниками.

Частиною 1 статті 277 ГК України встановлено, що абоненти користуються електричною енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Ка-бінетом міністрів України.

Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засо-бами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними за-собами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енер-гії.(п.3.1 ПКЕЕ).

Відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору (п. 3.2 ПКЕЕ). Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власни-ка (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони вста-новлені (п. 3.3 ПКЕЕ).

Пунктом 6.40 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення представниками електропередава-льної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.

Згідно п.6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов дого-вору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт по-рушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначають-ся заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається спожива-чеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної ор-ганізації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представни-ками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії (п.6.42 ПКЕЕ).

Пункти 3.16 та 3.17 ПКЕЕ передбачають, що розрахунковий засіб обліку електричної ене-ргії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комі-тету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці – пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації ма-ють бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встанов-лених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затиска-чів, випробувальних блоках, лінії зв’язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку. Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропе-редавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін. У зазначених місцях можуть бути встановлені пломби інших заінте-ресованих сторін.

При пломбуванні оформляється акт про пломбування. У акті про пломбування мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них. Акт про пломбування засобів обліку підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні та завіряється печатками.

Пунктом 10.02.26 ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов’язаний забез-печувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахунко-вих засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбу-вання.

Для визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушен-ня споживачами ПКЕЕ застосовується розділ 2 Методики. Так, відповідно ч.3 п.2.1 Методики ос-тання застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення пошкодження приладів обліку (роз-бите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни по-казів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електрич-ного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо.

Обов’язок доказування і подання доказів встановлений статтею 33 ГПК України.

Позивач у позовній заяві та апеляційній скарзі зазначає, що не мав фізичної можливості до-ступитись до лічильника, а тому не міг завдати і не завдав жодної шкоди Відповідачеві. Разом з тим, експертизою встановлено, що технологічні скоби для пломбувального матеріалу на корпусі лічильника електричної енергії «НІК 2303 АРК1», заводський №0225435 було здійснено втручання у вигляді механічного розрізання полімерного матеріалу із можливістю зняття пломби в цілому вигляді. До корпусу досліджувального лічильника було здійснене втручання, яке полягало у розк-ритті його корпусу шляхом розпилювання його бокових поверхонь вздовж межі між цоколем та кришкою цоколя. В принципову електричну схему лічильника «НІК 2303 АРК1», заводський № 0225435 були внесені конструктивні зміни шляхом установки електронного компоненту, який за зовнішніми ознаками та можливому функціональному призначенню подібний до електронного компоненту, що формує імпульси у інфрачервоному випромінюванні, додаткових електронних ком-понентів, додаткових струмопровідних провідників, перемички.

Правовий аналіз зазначених норм чинного законодавства та обставин справи дозволяє апе-ляційному суду дійти висновку, що цілісність корпусу лічильника, який встановлено на виробни-чій базі Товариства в с.Зарічани, вул.Лісова,1 – було порушено, крім того відбулось втручання у ро-боту лічильника, зафіксовано Актом про порушення ПКЕЕ №016226 від 07.12.2015р.

При цьому, Методика застосовується за умови наявності акта про порушення, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, в якому мають бути зазначено, зокрема споживач або його предс-тавник, а також всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що ха-рактеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх про-водів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення. Крім того, в акті має бути чітко вказано в чому саме полягає порушення ПКЕЕ та заповнено всі графи без пропуску.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та стверджується матеріалами спра-ви – акт про порушення складено із дотриманням усіх вимог ПКЕЕ.

Відповідно до п.2.5 Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у під-пунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу пос-тійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт*год) визначається за форму-лою

W доб = P*t доб* K в, де: P – потужність (кВт), визначена як: а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не переви-щує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі); б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність, визначе-ного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, перед-бачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмо-приймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення ПКЕЕ, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі); в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в Договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів «а» або «б» цього пункту, перевищує до-зволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропе-редавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електро-установки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність); t доб – трива-лість роботи обладнання протягом доби (год.), що становить: при однозмінній роботі споживача – t = 8; при двозмінній роботі споживача – t = 16; при тризмінній роботі споживача – t = 24; при ін-ших режимах роботи визначається на підставі Договору; K в (K в.i) - коефіцієнт використання струмоприймачів (додаток 1).

За умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв=0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників поста-чальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт викорис-тання електрообладнання вибирається рівним Kв=0,75.

Колегія суддів звертає увагу, що розрахунок вартості спожитої але необлікованої електрич-ної енргії здійснено відповідачем за період з 29.09.2015р. (остання технічна перевірка) по 07.12. 2015р. (арк.справи 22) здійснено відповідно до вимог Методики та чинного законодавства, як вір-но встановлено судом першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для переоцінки висновків, викладених у рішенні.

Апеляційний суд дійшов висновку, що позов безпідставний і задоволенню не підлягає.

Отже, з вищевикладених мотивів колегія суддів вважає, що фактичні обставини, які вхо-дять до предмета доказування у цій справі, з’ясовані судом першої інстанції з достатньою повно-тою. В той же час, судом першої інстанції в порядку ст.43 ГПК України всебічно, повно і об’єктив-но розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтуван-ня своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов’язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

З огляду на викладене, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, не визнаються апеляційним судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуаль-ного кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інс-танції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм ма-теріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодек-су України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства фірми «АгроБІМ» на рішення господарського суду Житомирської області від 11.10.2016 року у справі №906/646/16 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційно-му порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №906/646/16 повернути до господарського суду Житомирської області

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Мельник О.В.