Рішення № 63056545, 21.11.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2016 р. Справа № 911/2898/16

За позовом ОСОБА_1

до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства Васильківська Сільгоспхімія

про визнання недійсним рішення наглядової ради ПАТ Васильківська Сільгоспхімія

треті особи ОСОБА_3,

ОСОБА_4

ОСОБА_5

про визнання недійсним рішення наглядової ради ПАТ "Васильківська Сільгоспхімія"

Суддя С.І.Чонгова

Представники:

від позивача: ОСОБА_6 ( договір про надання правової допомоги б/н від 26.08.2016); ОСОБА_1 (паспорт);

від відповідача: ОСОБА_7 (довіреність б/н від 01.11.2016);

від третьої особи 1: ОСОБА_8 (паспорт);

від третьої особи 2: ОСОБА_4 (паспорт);

від третьої особи 3: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_9 (далі ОСОБА_9В.) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 акціонерного товариства Васильківська Сільгоспхімія (далі ПАТ Васильківська Сільгоспхімія) та просить суд визнати недійсним та скасувати рішення наглядової ради ПАТ Васильківська Сільгоспхімія, яким було припинено повноваження Голови правління ОСОБА_9 та призначено на посаду Голови правління ПАТ Васильківська Сільгоспхімія - ОСОБА_10.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те що, спірне рішення є незаконним та недійсним, оскільки засідання наглядової ради було проведено з грубим порушенням порядку скликання та проведення засідання ради, які мали наслідком неправомочність засідання наглядової ради та припинення повноважень позиивача, як голови правління.

Відповідач у справі ПАТ Васильківська Сільгоспхімія у своєму відзиві вказує на те, що доводи позивача є безпідставними, оскільки відносини у даній справі носять не корпоративний,а трудовий характер, та просить суду відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.10.2016 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучено:

-ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3В.);

-ОСОБА_4 (далі ОСОБА_4М.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.11.2016 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено - ОСОБА_5.

Від третіх осіб, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подані письмові пояснення відповідно до яких, останні просять суд задовольнити позов у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 113 ЦК України, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками; господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Згідно ч. 1 ст. 79 Господарського кодексу України, господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.

Як визначено ч.ч. 1, 2 ст. 80 ГК України, до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій, крім випадків, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.3 ЗУ «Про акціонерні товариства», акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Згідно ч. 1 ст. 4 вказаного Закону, акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

Статтею 5 вказаного Закону визначено, що акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.

При цьому, публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій.

Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами приватного акціонерного товариства рішення про здійснення публічного розміщення акцій до статуту товариства вносяться відповідні зміни, у тому числі про зміну типу товариства - з приватного на публічне.

Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.10-12), відповідач у даній справі є публічним акціонерним товариством зі статутним фондом в розмірі 161504,00грн.

Позивач, відповідно до сертифікату акцій серії А №787 (а.с.13), є акціонером відповідача, який володіє простими іменними акціями, в кількості 73 595 шт.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про акціонерні товариства», корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Діяльністю акціонерних товариств права та обовязки акціонерів встановлюються актами законодавства та статутом акціонерного товариства.

Як визначено п. 5.2 статуту відповідача (а.с.31-59), кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.

Акціонери-власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства.

Згідно п. 7.1 статуту, органами управління товариства є: загальні збори товариства вищий орган товариства; наглядова рада товариства; колегіальний виконавчий орган правління; ревізійна комісія.

Як встановлено п. 7.2.5.1 статуту, у загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. На загальних зборах за запрошенням ініціатора також можуть бути присутні представник аудитора товариства та посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства, представник органу, який відповідно до п. 9.4 статуту представляє права та інтереси трудового колективу.

Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

На вимогу акціонера товариство або особа, яка веде облік, права власності на акції товариства, зобов'язані надати інформацію про включення його до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 ЗУ «Про акціонерні товариства», наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Згідно ч. 1 ст. 52 вказаного Закону, до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами.

Пунктом 7.3.2.1 статуту визначено компетенцію наглядової ради відповідача до якої, зокрема, віднесено обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 ЗУ «Про акціонерні товариства», члени наглядової ради публічного акціонерного товариства обираються акціонерами під час проведення загальних зборів товариства на строк до наступних річних зборів товариства.

Відповідно до протоколу №1 від 08.04.2011 (а.с.15-30), загальними зборами акціонерів п. 18 прийнято рішення про обрання наглядової ради у складі: голови наглядової ради ОСОБА_5, членів наглядової ради ОСОБА_3 та ОСОБА_11.

Згідно з рішенням засідання наглядової ради, що оформлене протоколом №01/2016 від 10.08.2016 (28-30, 122-124) розглянуто питання та прийнято рішення про припинення з 10.08.2016 повноважень голови правління ОСОБА_12 та призначено головою правління відповідача ОСОБА_13

Згідно п. 8 ч. 2 ст. 52 ЗУ «Про акціонерні товариства», до виключної компетенції наглядової ради належить, зокрема, обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу.

Як визначено ч.ч. 11, 12 ст. 53 вказаного Закону (станом на момент проведення оскаржуваного засідання) кількісний склад наглядової ради встановлюється статутом акціонерного товариства. Мінімальна кількість членів наглядової ради публічного акціонерного товариства не може бути меншою ніж 5 осіб.

Якщо кількість членів наглядової ради, повноваження яких дійсні, становить менше половини її кількісного складу, обраного відповідно до вимог закону загальними зборами акціонерного товариства, товариство протягом трьох місяців має скликати позачергові загальні збори для обрання решти членів наглядової ради, а в разі обрання членів наглядової ради шляхом кумулятивного голосування - для обрання всього складу наглядової ради акціонерного товариства.

Як встановлено судом, під час розгляду справи довибори або перевибори до складу наглядової ради, зборами акціонерів не проводились.

За поясненнями третіх осіб, наданими в судовому засіданні, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (ОСОБА_11 до шлюбу) вони як члени наглядової ради не були повідомлені та присутні на спірному засіданні.

Проте, реалізація корпоративних прав акціонера не залежить від зайняття ним керівної посади чи усунення від зайняття такої посади.

Так, зокрема, п. 7.2.2 статуту відповідача визначено, що загальні збори є вищим органом товариства. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.

Як визначено п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» при вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно керуватися положеннями глави XV Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).

Відповідно до статті 3 КЗпП до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Згідно з частиною четвертою статті 65 ГК у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною шостою статті 65 ГК керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону.

Спори, пов'язані з оскарженням членами виконавчих органів товариства, а також членами наглядової ради товариства, які уклали з товариствами трудові договори, рішень відповідних органів товариства про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання) їх з посади, розглядаються в порядку цивільного судочинства як трудові спори. Судам необхідно звернути увагу на те, що у цьому разі позивач звертається до суду за захистом своїх трудових прав як найманого працівника, а не акціонера (учасника) господарського товариства.

Способом захисту порушених або оспорюваних прав у таких категоріях спорів є позов про поновлення на посаді, зобов'язання усунути перешкоди у виконанні посадових обов'язків тощо відповідної посадової особи господарського товариства, а не позов про визнання недійсним відповідного рішення загальних зборів акціонерів (учасників) товариства чи наглядової ради товариства.

У порядку цивільного судочинства слід розглядати і спори між учасником (засновником, акціонером) господарського товариства та товариством, що виникають не з корпоративних, а з трудових відносин посадових осіб товариства, якщо однією зі сторін, які беруть участь у справі, є фізична особа.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

В силу ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у звязку з оплатою позову судовим збором, покладаються судом на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити

Повний текст рішення складено 30.11.2016.

Суддя С.І. Чонгова