Ухвала суду № 63052114, 21.11.2016, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

21.11.2016 Провадження №2-а/389/93/16

ЄУН 389/2991/16-а

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2016 року Суддя Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області Берднікова Г.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора Март» до Знам'янської міської ради, третя особа на стороні позивача: ОСОБА_1, про визнання дій неправомірними та скасування рішення Знам'янскьої міської ради №445 від 23 вересня 2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Знам'янської міської ради №445 від 23 вересня 2016 року про скасування рішення виконавчого комітету від 13 липня 2016 року №188 «Про розгляд звернення директора ТОВ «Фора МАРТ» щодо розміщення малих архітектурних форм (торгівельні палатки) на земельній ділянці, що належить ТОВ «Фора МАРТ».

Правосуддя України здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ по спорах відповідно до процесуального законодавства України.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 3 КАС Українисправа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами землі у межах території України, земельні ділянки та права на них,регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (ст.1 ЦК України, ст.ст. 2, 5 Земельного Кодексу України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними ст.ст. 16, 21, 393 ЦК України, ст.152 ЗК України, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Як роз?яснено у п.п. 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» в редакції від 19 березня 2010 року за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб'єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші - в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини 1 статті 17 КАС України віднесено до компетенції адміністративних судів.

Індивідуальні акти органів місцевого самоврядування, якими реалізується волевиявлення територіальної громади, як учасником цивільно-правових відносин, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватно-правовий характер.

Згідно з п.1, п. 6 ч.1 ст. 12 ГПК господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини рішення від 16 червня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Як встановлено судом, предметом спору є рішення Знамянської міської ради про скасування рішення виконавчого комітету щодо розміщення малих архітектурних форм (торгівельні палатки) на земельній ділянці, що належить на праві власності позивачу.

Таким чином, з прийняттям органом місцевого самоврядування Знамянською міською радою вказаного рішення, між міською радою та позивачем виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією власником земельної ділянки ТОВ «Фора Март» права на розпорядження своєю власністю.

Поряд з цим, згідно зі ст.2, ч.3 ст.8 ГК Україниучасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності. Господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією та законами України.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Справи у спорах за участю органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Нормами КАС України не передбачено розгляд в адміністративну судочинстві спорів, що виникають, пов'язані з земельними відносинами, що виникли між двома рівними сторонами господарювання. Наявність відповідачем суб'єкта владних повноважень не робить спір автоматично адміністративним.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вищевказаний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

До того ж, суд бере до уваги постанову Верховного Суду України від 16 грудня 2014 року у справі №21-544а14, в якій Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України, висловили правову позицію з розгляду подібних спорів, а саме: спір щодо захисту цивільних прав, що виникають із земельних відносин, має не публічний, а приватно-правовий характер, а тому вирішення таких спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів. Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року.

Згідно з п.1 ч.1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 109, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора Март» до Знам'янської міської ради, третя особа на стороні позивача: ОСОБА_1, про визнання дій неправомірними та скасування рішення Знам'янскьої міської ради №445 від 23 вересня 2016 року.

Роз'яснити позивачу, що з вищезазначеними вимогами йому необхідно звернутися до Господарського суду Кіровоградської області в порядку, передбаченому господарським процесуальним кодексом України.

Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фора Март» сплачений відповідно до квитанції від 31 жовтня 2016 року №156 судовий збір у сумі 1378 грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Г.В. Берднікова