Рішення № 6304636, 31.03.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" березня 2009 р.Справа № 30/18-09-452 За позовом: Мале підприємство „СПЕЦІАЛІСТ” товариство з обмеженою відповідальністю

До відповідача: Фізична особа підприємець ОСОБА_1

Про стягнення

Суддя РОГА Н.В.

Представники:

Від позивача: Жолкін В.В.- довіреність від 13.01.2009р.

Від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Мале підприємство „СПЕЦІАЛІСТ” товариство з обмеженою відповідальністю (далі - МП „СПЕЦІАЛІСТ”), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи підприємця (далі - підприємець) ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у сумі 4640 грн., по оплаті комунальних послуг у сумі 7405 грн., 72 коп., пені у сумі 3 178 грн. 80 коп. та штрафу у розмірі 3535 грн.

В ході розгляду справи, 10.03.2009р. позивач надав уточнення позовних вимог, згідно яких просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у сумі 4640 грн., по оплаті комунальних послуг у сумі 7405 грн. 72 коп., пеню у сумі 3153 грн. 95 коп. та неустойку у розмірі 3535 грн.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на своїх вимогах.

Відповідач по справі при повторному розгляді справи про місце та час судових засідань був повідомлений за адресою, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_1 є юридичною адресою, але, згідно повідомлення пошти поштова кореспонденція повернена у звязку із закінченням терміну зберігання. Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8\1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005р.” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

За таких обставин, справа розглядається за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Згідно реєстраційного посвідчення, виданого Комунальним підприємством „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості” 05.03.2003р., МП „СПЕЦІАЛІСТ” є власником нежилого приміщення площею 55,2 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Польська, 3 на підставі договору купівлі-продажу №295 від 23.12.2002р., укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та МП „СПЕЦІАЛІСТ”.

17 серпня 2007р. між МП „СПЕЦІАЛІСТ” (Орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений Договір оренди нежилого приміщення №04\07, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину нежилого приміщення площею 43,2 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Польська, 3 з метою розміщення салону-перукарні. Строк оренди з 01.09.2007р. по 01.09.2008р.

01 вересня 2007р. сторони склали Акт приймання-передачі приміщення.

01 липня 2008р. сторони за Договором підписали Додаткову угоду до Договору оренди №04\07 від 17.08.2007р., якою встановили строк оренди з 01.09.2008р. по 01.09.2009р.

За умовами розділу 3 Договору Орендар зобовязався щомісячно, авансом, не пізніше 5 числа поточного місяця, сплачувати Орендодавцю орендну плату у розмірі 3535 грн. (з ПДВ), починаючи з дня фактичного заняття приміщення, до моменту фактичного припинення користування приміщенням. За прострочення платежів Орендодавець стягує з Орендаря пеню у розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення. Крім того, за умовами п.4.5.2. Договору Орендар зобовязався своєчасно сплачувати орендну плату та комунальні платежі.

Позивач по справі зазначив, що протягом строку дії Договору Орендар не виконував належним чином прийняті на себе зобовязання щодо оплати орендної плати та комунальних послуг, у звязку з чим за ним станом на 01.11.2008р. утворилася заборгованість по оплаті орендної плати у сумі 4640 грн. та по комунальним послугам у сумі 7405 грн. 72 коп., а саме: за спожиту електроенергію згідно лічильника -6484 грн. 08.коп., за послуги водопостачання 412 грн.32 коп. та за ПЕВ у сумі 509 грн. 32 коп.

На підставі п.3.3. Договору позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення платежів у розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення, що складає 3153 грн. 95 коп. за період з 05.11 2007р. по 05.11.2008р.

З метою досудового врегулювання спору 29.10.2008р. МП „СПЕЦІАЛІСТ” направило підприємцю ОСОБА_1 претензію на суму 13284 грн. 31 коп., яку ОСОБА_1 було частково задоволено у сумі 1000 грн.

Крім того, відповідно до п.5.3 Договору за розірвання цього Договору без повідомлення Орендодавця за 1 місяць до передбачуваної дати розірвання, Орендар сплачує Орендодавцю неустойку у розмірі щомісячної орендної плати. Як стало відомо позивачу, підприємець ОСОБА_1 покинула обєкт оренди, про що Орендодавця не повідомила і про що МПП „СПЕЦІАЛІСТ” ,із залученням третьої особи, 29.10.2008р. було складено відповідний Акт. На підставі зазначеного вище пункту Договору позивач просить також стягнути з відповідача неустойку у розмірі 3535 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст.ст.525,526,530 Цивільного кодексу України, ст.ст.188,220,231 Господарського кодексу України.

Розглянув матеріали справи суд доходить до такого висновку :

Згідно ст. ст.15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України). Отже, укладаючи Договір оренди нежилого приміщення від 17.08.2007р. сторони домовилися щодо його умов та визначили орендну плату у розмірі 3 535 грн. у місяць (ПДВ), і Орендар прийняв на себе зобовязання щодо оплати орендної плати щомісячно авансом, не пізніше 5 числа поточного місяця, що не суперечить вимогам ст.762 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Відповідно до ст..526 цього ж Кодексу забовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Доказів належної оплати орендної плати або доказів невірного її нарахування відповідач до суду не надав.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 4 640 грн. станом на 01.11.2008р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За умовами п.3.3 за прострочення платежів Орендодавець стягує з Орендаря пеню у розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення. На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 3153 грн. 95 коп. за період з 05.11 2007р. по 05.11.2008р. Але, згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. За таких обставин, позивачем зроблено невірний, необґрунтований розрахунок пені, яка за розрахунком суду складає 1046 грн.

Що стосується вимоги позивач щодо стягнення неустойки у сумі 3535 грн., то вона підлягає задоволенню виходячи з ст.549 Цивільного кодексу України, ст.230 Господарського кодексу України, п.5.3 Договору, матеріалів справи.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті комунальних послуг, то з цього приводу слід зазначити таке: як вбачається з умов п.4.5.2 Договору Орендар зобовязався своєчасно сплачувати орендну плату та комунальні платежі. Перелік комунальних послуг наведено в п.1 ст.13 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” . Це, зокрема: централізоване постачання холодної та гарячої води; водовідведення; газо - та електропостачання; централізоване опалення; вивезення побутових відходів. Крім зазначених комунальних послуг орендодавець може вимагати від орендаря оплати послуги з утримання орендованого приміщення і прибудинкової території, але, ці послуги не входять у перелік комунальних послуг, у звязку з чим у договорі оренди має бути передбачено зобовязання орендаря щодо сплати таких послуг.

Як вбачається з тексту Договору оренди нежилого приміщення №04\07 від 17.08.2007р. сторони не передбачили обовязку Орендаря щодо оплати будь-яких інших послуг, крім орендної плати та комунальних платежів. За таких обставин, у суду не має підстав для стягнення з відповідача ПЕВ у сумі 509 грн. 72 коп.

Отже, позовна заява МП „СПЕЦІАЛІСТ” підлягає частковому задоволенню у частині стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 4640 грн., заборгованості по оплаті комунальних платежів у суму 6896 грн. 40 коп. (електроенергія - 6484 грн. 08 коп. та водопостачання у сумі 412 грн. 32 коп.), неустойки у сумі 3535 грн., пені у сумі 1046 грн. У задоволенні іншої частини позову слід відмовити.

Судові витрати по сплаті держмита ,витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст.44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Малого підприємства „СПЕЦІАЛІСТ” товариство з обмеженою відповідальністю - задовольнити частково .

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Малого підприємства „СПЕЦІАЛІСТ” товариство з обмеженою відповідальністю (м. Одеса, Польський узвіз, 8, код ЄДРПОУ 22448284, р\р26006138259 „Райффайзен Банк Аваль, МФО 328351) заборгованість по орендній платі у сумі 4640 грн., заборгованості по оплаті комунальних платежів у суму 6896 грн. 40 коп., неустойку у сумі 3535 грн., пеню у сумі 1046 грн., судові витрати по сплаті держмита у сумі 161 грн. 17 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн.

3.У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 31 березня 2009р.

Суддя Рога Н. В.