Ухвала суду № 63043639, 22.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 р. Справа № 876/5256/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Кудєрової О.В.,

представника позивача Горбань М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року про залишення без розгляду позовної заяви у справі за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Святибор» про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2016 року Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до ТзОВ «Святибор», яким просило стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції в розмірі 5780,12 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року позовну заяву було залишено без розгляду у зв'язку з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.

Ухвала мотивована тим, що відповідно до змісту ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачуються підприємствами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу. Отже, саме з 16 квітня відповідного року у контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку. При цьому, на дані правовідносини поширюється саме строк звернення до суду, встановлений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Відтак, оскільки Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду 02.06.2016 року з позовом про стягнення з ТзОВ «Святибор» адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення, що мали місце у 2014 році, а термін стягнення яких виник з 16.04.2015 року, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення, встановлений ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Покликання представника позивача на те, що факт невиконання відповідачем вимог ст. ст. 19, 20 цього Закону було виявлено лише під час проведення перевірки та зафіксовано в акті перевірки від 12.02.2016 року, а тому саме з цієї дати у позивача виникало право на звернення до суду з позовом, спростовується нормами ст. 20 даного Закону.

Ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, вважає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи і порушив норми процесуального права. Просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою поновити строк звернення до суду з даним позовом, а справу направити до суду першої інстанції на продовження розгляду.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що про порушення ТзОВ «Святибор» вимог ст. ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів дізналось лише 09.03.2016 року, отримавши витяг з акту перевірки відповідача, проведеної Головним управлінням Держпраці у Львівській області, тому, на думку позивача, саме з цього дня розпочався перебіг строку звернення до суду з даним позовом. А висновок суду першої інстанції про те, що перебіг цього строку розпочався з 16.04.2015 року, є помилковим, оскільки ТзОВ «Святибор» не зареєстроване у Фонді соціального захисту інвалідів і не подає звітів, в зв'язку з чим Фонд не міг дізнатись про зазначені вище порушення раніше.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі в редакції чинній на час подання позовної заяви та постановлення оскаржуваної ухвали) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто визначальною умовою початку перебігу строку звернення до суду є день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, слід врахувати, що перебіг строку звернення до адміністративного суду розпочинається не з дня, коли особа, в тому числі і суб'єкт владних повноважень, безпосередньо дізналася про обставини (події), що є підставою для звернення до суду, а з дня, коли вона повинна була дізнатися про ці обставини за умови належного користування своїми правами та повноваженнями.

Відповідно до положень ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачуються (нараховуються, застосовуються) підприємствами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 цього Закону.

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, саме з 16 квітня відповідного року у Фонду соціального захисту інвалідів виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку і на подання такого позову поширюється саме строк звернення до суду, встановлений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 21.02.2011 року у справі № 21-9а11.

А тому правильним також є висновок суду першої інстанції про те, що, звертаючись до суду з даним позовом 02.06.2016 року з вимогою про стягнення з ТзОВ «Святибор» адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення вимог ст. ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», що мали місце у 2014 році, а термін стягнення котрих виник з 16.04.2015 року, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також з врахуванням наведеного вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів позивача про те, що факт невиконання ТзОВ «Святибор» зазначених вище вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» виявлено лише після отримання 09.03.2016 року витягу з акту перевірки відповідача, проведеної Головним управлінням Держпраці у Львівській області, а тому саме з цієї дати у позивача виникало право на звернення до суду з даним позовом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року про залишення без розгляду позовної заяви у справі № 813/1831/16 за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Святибор» про стягнення коштів - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Л.Я. Гудим

В.В. Святецький

Ухвала складена в повному обсязі 28.11.2016 року