Постанова № 63043006, 24.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року Справа № 876/3905/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

22 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернулась у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови ВП № 49965251 від 18.02.2016 року, яка була винесена заступником начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Онишкевичем Романом Івановичем, про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 813/944/15, виданим 04.01.2016 року Львівським окружним адміністративним судом.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Із таким судовим рішенням не погодилася ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, просить скасувати постанову та задовольнити позов. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначила, що державним виконавцем протиправно винесено оскаржувану постанову, оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.01.2016 року не виконано. Позивач вважає, що у державного виконавця не було законних підстав для закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом Львівського окружного адміністративного суду № 813/944/15 від 04.01.2016 року Крім того, в оскаржуваній постанові відсутні належним чином обґрунтування щодо виконання судового рішення. Лист на який державний виконавець посилається, як на підставу виконання судового рішення вона не отримувала. Позивач вказує, що надана Львівським державним університетом внутрішніх справ на виконання рішення суду відповідь є неповною, адже в ній відсутня запитувана інформація та не додано необхідні документи, про які йшлося у запитах. Так, не надано копій штатного розпису з переліком посад в університеті, копії договіроів на поставку продуктів харчування, тощо. Також не надано інформацію про складові кошторису витрат з надання послуг по підготовці здобувачів і аспірантів, також не недано інформації щодо будівництва будинку в хоронній зоні Списку Світової Спадщини ЮНЕСКО, процедури обліку і розподілу службового житла в університеті, тощо. Вважає, що порушені її права, гарантовані ст.ст. 40, 55, 129 Конституції України. У зв'язку з цим просить визнати протиправною та скасувати вищезгадану постанову.

У судовому засіданні апелянт підтримала власну апеляційну скаргу та дала пояснення, аналогічні викладеним доводам.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

До Львівського апеляційного адміністративного суду від Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому відповідач зазначив про законність оскаржуваного рішення і просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 кітня 2015 року Львівським окружним адміністративним судом прийнято постанову у справі № 813/944/15, якою зобов'язано Львівській державний університет внутрішніх справ надати ОСОБА_1 всебічну, повну, та об'єктивну письмову інформацію на всі питання поставлені у запитах, датованих від 19 січня 2015 року та 21 січня 2015 року.

Вказана постанова набрала законної сили та звернена до виконання.

01 лютого 2016 року на підставі виданого у справі виконавчого листа від 04.01.2016 року № 813/944/15 державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП № 49965251.

16 лютого 2016 року на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від Львівського державного університету внутрішніх справ надійшов лист № 8/487 від 12 лютого 2016 року, яким відповідача повідомлено про фактичне виконання в повному обсязі виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду № 813/944/15.

На підтвердження виконання судового рішення боржником було надано копію відповіді на запити вх. № 31-зі від 21.01.2015 року, вх. № 35-зі від 23.01.2015 року на 8 арк. в 1 прим., копію квитанції про скерування відповіді стягувачу на 1 арк. в 1 прим., копії запитів № 31-зі від 21.01.2015 року, № 35-зі від 23.01.2015 року на 5 арк. в 1 прим., копію попередньої відповіді на запити № 31-зі від 21.01.2015 року та № 35-зі від 23.01.2015 року на на 1 арк. в 1 прим.

На підставі вищевказаних документів 18 лютого 2016 року з цим, державним виконавцем Онишкевичем Р.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 49965251, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач не погоджуючись з такою постановою про закінчення виконавчого провадження оскаржила її в судовому порядку.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про законність постанови з таких мотивів.

Частиною 2 статті 19 Конституції України зобов'язано органи державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Преамбулою Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року № 2939-VI встановлено, що цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно частин 1-4 статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Пунктом 1 частини 1 статті 13 вказаного Закону визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону України № 2939-VI від 13.01.2011 року розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 606-XIV).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб), згідно зі ст. 1 Закону № 606-XIV - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 статті 6 Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 49 Закону № 606-XIV визначено підстави закінчення виконавчого провадження.

Так, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-XIV однією з підстав закінчення виконавчого провадження є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з ч. 3 цієї ж статті про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що про виконання виконавчого листа № 813/944/15 від 04.01.2016 року Львівським державним університетом внутрішніх справ - боржником у виконавчому провадженні ВП № 49965251, повідомлено державного виконавця листом № 8/487 від 12.02.2016 року, який фактично поданий у виконавчу службу 16.02.2016 року.

Разом з тим, виконавець повинен був перевіркити повноту виконання боржником судового рішення, на підставі якого було видано виконавчий лист.

Як вбачається із запитів ОСОБА_1 від 19 та 21 січня 2015 року, заявниця просила надати, зокрема, інформацію про будівництво багатоквартирного житлового будинку в м. Львів, вул. Кривоноса, 1, фінансування будівництва, залучення університетом підрядної організації, а також про процедуру обліку осіб, що потребують житла та подальшого розподілу житла серед особового складу працівників внутрішніх справ, тощо. Також просила надати відповідні копії документів.

Однак, у відповіді Львівського державного університету внутрішніх справ від 12 лютого 2016 року № 8/486 відсутня повна інформація на запити позивача, зокрема, щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку, фінансування будівництва, залучення університетом підрядної організації, розподілу житла, а також про процедуру обліку осіб, що потребують житла та подальшого розподілу житла серед особового складу працівників внутрішніх справа.

Отже, відсутні підстави вважати, що судове рішення, яким боржника зобов'язано надати повну відповідь на запити ОСОБА_1, є виконаним, а тому підстав для закінчення виконавчого провадження у відповідача також не було.

При цьому суд першої інстанції правильно зазначив, що державний виконавець не вправі перевіряти достовірність наданої інформації, однак факт надання такої на запит щодо певного питання згідно постанови суду він зобов'язаний перевірити, адже саме це і є предметом виконання виконання.

При цьому в разі, якщо виконавець вважає, судове рішення є незрозумілим, він вправі звернутися до суду із заявою про роз'яснення постанови, однак судове рішення має бути виконаним і саме в цьому зміст судового захисту у відповідності до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

На підставі вищевикладеного, позов необхідно задовольнити.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, апеляційну скаргу слід задовольнити та скасувати оскаржувану постанову, прийнявши нову про задоволення позову.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року у справі № 813/604/16.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Онишкевича Романа Івановича ВП № 49965251 від 18.02.2016 року про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 813/944/15, виданим 04.01.2016 року Львівським окружним адміністративним судом.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик

Повний текст постанови підписано 28 листопада 2016 року.