Ухвала суду № 63042972, 28.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2016 року Справа № 876/1277/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.

судді Ліщинський А.М.

судді Запотічний І.І.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

представник відповідача Свистун Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Комунального підприємства «Тернопільводоканал» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.01.2016р. по справі № 819/3370/15 за позовом Комунального підприємства «Тернопільводоканал» до Тернопільської об'єднаної держаної податкової інспекції ГУ ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

04.11.2015 року Комунальне підприємство «Тернопільводоканал» звернулось в суд з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції №0016321501 від 27.08.2015 року та №0016331501 від 27.08.2015 року.

В обгрунтування позовних вимог Комунальне підприємство «Тернопільводоканал» покликається на те, що протягом 2015 року ним виконувались податкові зобов'язання згідно з нормами Постанови Кабінету Міністрів України №375 від 04.06.2015 року за рахунок коштів, що надходили з бюджету в якості субвенцій в рахунок відшкодування різниці в тарифах. Виплата таких субвенцій з бюджету та сплата податкових зобов'язань здійснювалась згідно з довідками про податкову заборгованість, які видавались відповідачем згідно згаданої Постанови. Позивач стверджує, що причиною виникнення прострочення сплати податку на додану вартість було проведення оплат відповідно до такої Постанови , та їх неправильне зарахування відповідачем з порушенням вимог Податкового кодексу України, зокрема п.87.9 ст. 89 Податкового кодексу України.

Крім того, позивач зазначає, що всупереч п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України до оскаржених податкових повідомлень-рішень не було долучено розрахунку податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій. Відтак, позивач стверджує, що він не має можливості перевірити правомірність нарахувань штрафних (фінансових) санкцій, оскільки переконаний, що неможливо встановити дані, з яких відповідач виходив при здійсненні такого нарахування.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.01.2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її неправомірною та необґрунтованою, Комунальне підприємство «Тернопільводоканал» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову, якою задоволити позов у повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач покликається на ті ж доводи, що викладені у позовній заяві.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник відповідача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечує, просить її відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, та оцінивши усі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а оскаржену постанову слід залишити без змін, виходячи з викладених нижче обставин та мотивів.

З матеріалів справи судом встановлено, що Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено камеральну перевірку КП «Тернопільводоканал» з питань порушення терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 30.01.2015р. по 31.07.2015р., результати якої оформлено актом від 12.08.2015 р. № 5005/1501/03353845.

На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення - рішення від 27.08.2015р. № 0016321501 на суму 6,56 грн., та № 0016331501 на суму 411558,21 грн., про застосування штрафних фінансових санкцій за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Згідно з даними інтегрованої картки КП «Тернопільводоканал» порушено терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме:

- по податковій декларації з податку на додану вартість №9078849213 від 20.01.2015, №9074003277 від 20.04.2015, №9101795007 від 20.05.2015, №9129786132 від 22.06.2015, уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ №9022464886 від 24.02.2015, платіжні доручення №728 від17.06.2015 в сумі 53,54 грн., №727 від 17.06.2015 в сумі 1198,14 грн. №292 від 19.06.2015р. в сумі 15,84 грн., №9 від 31.07.2015 (кошти, що надійшли відповідно до постанови КМУ від 04.06.2015 №375 в розмірі 2056523,48 грн.);

- по податковій декларації з ПДВ №9078849213 від 20.01.2015 по терміну сплати - 30.01.2015, зараховано на підставі Уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ №9022464886 від 24.02.2015 (р.25.1= -4179 грн.), дата сплати - 24.02.2015, сума погашеної заборгованості - 65,6 грн., відповідно штрафна санкція - 6,56 грн. (10%);

- по податковій декларації з ПДВ №9074003277 від 20.04.2015 по терміну сплати - 30.04.2015 зараховано 17.06.2015 на підставі платіжного доручення №728 в сумі 53,54 грн., відповідно штрафна санкція - 10,71 грн. (20%);

- по податковій декларації з ПДВ №9074003277 від 20.04.2015 по терміну сплати - 30.04.2015, зараховано 17.06.2015 на підставі платіжного доручення №727 в сумі 1198,14 грн., відповідно штрафна санкція - 239,63 грн. (20%);

- по податковій декларації з ПДВ №9074003277 від 20.04.2015 по терміну сплати -30.04.2015 зараховано 19.06.2015 на підставі платіжного доручення №292 в сумі 15,84 грн., відповідно штрафна санкція - 3,17 грн. (20%);

- по податковій декларації з ПДВ №9074003277 від 20.04.2015 по терміну сплати - 30.04.2015, зараховано 31.07.2015 на підставі платіжного доручення №9 (кошти, що надійшли відповідно до постанови КМУ від 04.06.2015 №375 в розмірі 2056523,48 грн.) в сумі 618131,48 грн., відповідно штрафна санкція - 123626,3 грн. (20%);

- по податковій декларації з ПДВ №9101795007 від 20.05.2015 по терміну сплати - 30.04.2015 зараховано 31.07.2015 на підставі платіжного доручення №9 в сумі 574718 грн., відповідно штрафна санкція - 114943,6 грн. (20%);

- по податковій декларації з ПДВ №9129786132 від 22.06.2015 по терміну сплати - 30.04.2015, зараховано 31.07.2015 на підставі платіжного доручення №9 в сумі 863674 грн., відповідно штрафна санкція - 172734,8 грн. (20%).

Зарахування коштів на підставі платіжних доручень відбувалось відповідно до черговості виникнення податкового боргу.

Зазначена вище інформація щодо черговості та своєчасності розрахунків з ПДВ та нарахування штрафних санкцій за порушення строків сплати податку підтверджується матеріалами справи.

За результатами перевірки та на підставі акту перевірки від 12.08.2015 №5005/15-01/03353845 Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.08.2015 р. № 0016321501 та № 0016331501 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6,56 грн. (10%) та 411558,21 грн. (20%). Правомірність винесення вказаних рішень суб'єкта владних повноважень є предметом розгляду справи.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ПК України не передбачено спеціальної підстави звільнення від сплати штрафних санкцій платників податків, які отримують компенсаційні кошти в якості субвенції з державного бюджету за надання послуг пільговій категорії користувачів на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 4.06.2015 року «Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню», у разі їх несвоєчасного перерахування.

Суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками суду першої інстанції з врахуванням викладених нижче мотивів.

Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Керуючись вимогами п.131.2 ст.131 Податкового кодексу України, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Відповідно до п. 203.2 ст.203 Податкового Кодексу України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідно до п. 7 р. ІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765, операції в інтегрованій картці платника здійснюються в хронологічному порядку.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи вищенаведені приписи діючого законодавства та співставляючи їх із дослідженими судом належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування штрафних санкцій податковим органом до позивача за несвоєчасну сплату узгоджених сум грошових зобов'язань щодо сплати ПДВ, а відтак, і про підставність та обгрунтованість прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень.

Суд зазначає, що саме Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Застосування законів та інших нормативно правових актів в сфері податкових правовідносин здійснюється лише в тій частині, що не суперечить Податковому кодексу України. Податковим кодексом України не передбачено спеціальної підстави звільнення від сплати штрафних санкцій платників податків, які отримують компенсаційні кошти в якості субвенції з державного бюджету за надання послуг пільговій категорії користувачів на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 4.06.2015 року «Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню», у разі їх несвоєчасного перерахування.

Відтак, суд вважає необгрунтованими покликання позивача на те, що невчасна компенсація з державного бюджету оплати за пільгове водопостачання і водовідведення є підставою для звільнення позивача від нараховування штрафних фінансових санкцій за невиконання ним своїх зобов'язань як платника податків перед державним бюджетом. Такі покликання суд вважає необґрунтованими, та таким що не узгоджується із чинними нормами податкового законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість доводів апелянта стосовно неправомірності оскарженої постанови суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Комунального підприємства «Тернопільводоканал» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.01.2016р. по справі № 819/3370/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Ліщинський А.М.

Запотічний І.І.