Постанова № 63042816, 29.11.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

29 листопада 2016 року №826/22763/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

кредитної спілки «Зараз»

до

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

про

визнання протиправною та скасування постанови від 09.09.2015 №171/15-2, зобов’язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Кредитна спілка «Зараз» звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в якому просить:

- визнати неправомірною та скасувати постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, від 09.09.2015 №171/15-2;

- зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повернути з Державного бюджету України на користь кредитної спілки «Зараз» сплачену суму штрафної санкції в розмірі 85 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що кредитною спілкою «Зараз» у І-му півріччі 2015 року не залучалися депозитні внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитний рахунок, у тому числі на блокований. Натомість, позивачем були здійснені бухгалтерські проводки для відображення обліку отриманих гарантій та забезпечень за кредитними договорами у вигляді застав майнових прав по депозитних внесках (вкладах), які вже діяли та були залучені у 2014 році, ще під час дії ліцензії, а не у зв'язку з прийняттям (залученням) окремого депозитного внеску у другому кварталі 2015 року. Тобто, кредитні договори укладалися у 2014 році, під час дії ліцензії, на підставі яких укладалися додаткові угоди про залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитний рахунок про надання в заставу майнових прав по депозитних внесках.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваної постанови, винесеної з огляду на виявлені порушення вимог законодавства у сфері регулювання ринків фінансових послуг, а саме: здійснення діяльності, яка дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії, без такої ліцензії.

Розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, складено акт про правопорушення, вчинені кредитною спілкою «Зараз» на ринку фінансових послуг від 26.08.2015 №204/15-2, згідно з яким встановлено, що за результатами перевірки звітних даних кредитної спілки за І півріччя 2015 року від 24.07.2015 №2118 З/КУ виявлено у графі 4 рядка 130 інформацію про надходження за звітний період внесків (вкладів) на депозитний рахунок – блокований рахунок в сумі 513 750,00 грн., чим порушено вимоги частини другої статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в частині здійснення діяльності, яка дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії, без ліцензії.

На підставі викладеного, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, винесено постанову про застосування штрафних санкцій за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, від 09.09.2015 №171/15-2, якою до кредитної спілки «Зараз» застосовано штрафну санкцію у розмірі 85 000,00 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.

Нормативно-правовим актом, який встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг, є Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

Так, приписами частини другої статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що здійснення діяльності, зазначеної у частині першій цієї статті, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії. Особи, винні у здійсненні діяльності без ліцензії, несуть відповідальність згідно із законами України.

У силу статті 39 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

При цьому, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати заходи впливу у вигляді накладення штрафів в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону (пункт 3 частини першої статті 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції, зокрема, за провадження діяльності на ринках фінансових послуг, для якої законом встановлені вимоги щодо одержання ліцензії та/або реєстрації, без відповідної ліцензії та/або реєстрації - у розмірі від 1000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пункт 1 частини першої статті 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Штрафи, передбачені статтею 41 цього Закону, накладаються Головою, іншими членами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також уповноваженими комісією посадовими особами після розгляду матеріалів, що засвідчують факт правопорушення (частина перша статті 42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

У даному випадку оскаржуваною постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг від 09.09.2015 №171/15-2, до позивача застосовано штрафні санкції саме за провадження діяльності на ринках фінансових послуг, для якої законом встановлені вимоги щодо одержання ліцензії та/або реєстрації, без відповідної ліцензії, оскільки ліцензія на діяльність кредитної спілки по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки серія АВ №614987 припинила свою дію з 06.01.2015.

Згідно з актом про правопорушення, вчинені кредитною спілкою «Зараз» на ринку фінансових послуг, від 26.08.2015 №204/15-2, підставою для висновку про вчинення правопорушення стала інформація зі звітних даних про фінансову діяльність кредитної спілки за І півріччя 2015 року, де у графі 4 рядка 130 міститься інформація про надходження за звітний період внесків (вкладів) на депозитний рахунок — блокований рахунок в сумі 513 750,00 грн.

Суд не може визнати вказаний висновок відповідача обґрунтованим з таких підстав.

Так, у матеріалах справи відсутні докази того, що для прийняття оскаржуваної постанови бралася до уваги будь-яка інша інформація, в тому числі, і пояснення позивача щодо виявленого порушення.

Крім того, у наданих поясненнях позивача на адресу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 04.09.2015 №402/15, копії яких наявні у матеріалах справи, позивач посилається на ту обставину, що ним після закінчення терміну дії ліцензії не здійснювалася діяльність із залучення коштів громадян, зокрема, і на депозитні рахунки — блоковані рахунки, тоді як зазначена у графі 4 рядка 130 звіту сума 513 750,00 грн. не є залученими коштами, а коштами, що обліковувалися на інших рахунках членів кредитної спілки на підставі раніше укладених договорів, під час дії ліцензії.

В якості доказу до вказаних пояснень долучено копію звіту по членам спілки, згідно з якою 30.04.2015 кошти у розмірі 513 750,00 грн. (135 000,00 грн., 260 000,00 грн. та 118 750,00 грн.) членів кредитної спілки (№№10з, 11з членських квитків) з дебіторських рахунків були перераховані на кредиторський рахунок, що і відображено у графі 4 рядка 130 звітних даних про фінансову діяльність кредитної спілки за І півріччя 2015 року.

Вказані операції проведено у зв'язку з використанням залучених у 2014 році коштів в якості застави під отримані цими членами кредитної спілки кредити, тоді як після закінчення терміну дії ліцензії позивачем не залучалися кошти за будь-якими новими договорами.

Згідно з матеріалами справи та пояснень учасників по справі, відповідачем під час винесення оскаржуваної постанови вказана інформація не перевірялася та не бралася до уваги.

У той же час, для прийняття обґрунтованого рішення про те, чи допущено позивачем порушення вимог частини другої статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інформації звітних даних про фінансову діяльність кредитної спілки недостатньо, тоді як відповідач має з'ясувати джерело походження даних коштів та підстави їх зарахування на певний рахунок.

Оскільки відповідачем цього здійснено не було, то у суду є підстави для висновку про неналежне з'ясування ним всіх обставин, необхідних для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.

Між тим, у суду відсутні підстави для висновку про те, що фінансові операції з коштами, залученими кредитною спілкою до завершення терміну дії ліцензії, є порушенням вимог частини другої статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Ліцензія серії АВ №614987 зі строком дії від 05.01.2012 по 05.01.2015 отримана кредитним товариством на діяльність кредитної спілки по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки.

Особливості здійснення депозитних операцій для кредитних спілок визначено відповідними Правилами здійснення депозитних операцій для кредитних спілок, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 30.12.2011 №821.

Зокрема, згідно з п. 2.5 Правил здійснення депозитних операцій для кредитних спілок (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), у разі наявності внеску (вкладу) на депозитний рахунок при отриманні кредиту кредитна спілка може прийняти такий внесок (вклад) для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором та не повертати його протягом строку дії кредитного договору в сумі невиконаних зобов'язань членом кредитної спілки, якщо це передбачено кредитним договором або договором про залучення внеску (вкладу) на депозитні рахунки та договором застави майнових прав, який укладається між кредитною спілкою та членом кредитної спілки - власником внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок.

Крім того, законодавством не передбачено припинення діяльності кредитної спілки у випадку закінчення терміну дії ліцензії на діяльність кредитної спілки по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки.

Тобто, позивач продовжує здійснювати обслуговування взятих на себе зобов'язань за коштами на депозитних рахунках, залучених до закінчення терміну дії ліцензії.

У даному випадку, згідно з наданими позивачем поясненнями та доказами, позивачем здійснено фінансові операції на видачу кредитів своїм членам на суму 513 750,00 грн., а в якості забезпечення використано їх же внески, згідно з раніше укладеними договорами.

За таких обставин у суду відсутні підстави для висновку про те, що позивачем отримано та обліковано суму 513 750,00 грн. в якості залучених після закінчення терміну дії ліцензії внесків, за що кредитну спілку «Зараз» і було притягнуто до відповідальності, згідно з оскаржуваною постановою.

За таких обставин позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг від 09.09.2015 №171/15-2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повернути з Державного бюджету України на користь кредитної спілки «Зараз» сплачену суму штрафної санкції в розмірі 85 000 грн. суд зазначає наступне.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії платіжного доручення від 25.09.2015 №109, кредитною спілкою «Зараз» в якості сплати штрафних санкцій, згідно з постановою від 09.09.2015 №171/15-2, перераховано на розрахунковий рахунок головного управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі міста Києва №31115106700002 грошові кошти у розмірі 85 000,00 грн.

Оскільки оскаржувана постанова визнана судом протиправною та скасована, то сплачені позивачем на її виконання кошти мають бути повернені йому, оскільки відпала підстава для їх сплати.

Згідно з чинним законодавством штрафи, накладені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, сплачується до Державного бюджету України і вносяться на рахунки територіальних органів Державної казначейської служби України, а тому повертатися ці кошти мають в порядку, визначеному для повернення бюджетних коштів.

Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, який визначає випадки, за яких органи Державної казначейської служби України зобов’язані виконувати операції з повернення помилково або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів).

Згідно з пунктом 5 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Відповідно, для стягнення позивачем помилково сплачених коштів відповідач має звернутися з відповідним поданням до органу Державної казначейської служби України, що і є способом виконання судового рішення в цій частині.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг від 09.09.2015 №171/15-2.

Зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, направити подання до органу Державної казначейської служби України про повернення кредитній спілці «Зараз» сплаченої нею суми штрафної санкції в розмірі 85 000,00 грн., згідно з платіжним дорученням від 25.09.2015 №109.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.