Постанова № 63042615, 24.11.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

24 листопада 2016 р. Справа № 820/3462/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Нуруллаєва І.С.

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участю представника позивача - Шишкунова В.О.,

представника відповідача - Полухіна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Родіна" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування припису ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне сільськогосподарське підприємство "Родіна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області, в якому просить суд

- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо зазначення у акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами в діяльності приватного сільськогосподарського товариства "Родіна" № 260/01-04/02-09 від 30 листопада 2015 року як порушення, відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- скасувати пункт 4 Припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 02 грудня 2015 року № 02-25/77, внесений приватному сільськогосподарському підприємству "Родіна" з вимогою отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів забруднюючих речовин.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що пункт 4 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити посилаючись на письмові заперечення.

Вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав.

Судом встановлено, що фахівцями Державної екологічної інспекції у Харківській області на підставі наказу від 09.11.2015 року №260/01-03 та направлення на перевірку від 19.06.2015 року №54/01-04 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Приватного сільськогосподарського підприємства "Родіна".

За результатами проведеної перевірки складено акт №260/01-04/02-09 та у зв'язку з відмовою від його підписання відповідачем акт було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення для ознайомлення та підписання.

На підставі встановлених в ході перевірки порушень, що зафіксовані актом перевірки, інспекторами Державної екологічної інспекції у Харківській області 02.12.2015 року прийнято припис №02-25/77.

Зокрема, пунктом 4 припису зобов'язано позивача отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів забруднюючих речовин.

Як вбачається з матеріалів справи припис направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення 02.12.2015 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 13.04.2011 р. №454/2011, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

Згідно з п. 1 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 р. №429 (далі за текстом - Положення) Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

На підставі п. 4.2 Положення, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.

Державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства суб'єктами господарювання під час здійснення ними господарської діяльності, Держекоінспекція здійснює на підставі Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464 "Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2009 р. за № 18/16034 (надалі Порядок ).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі Закон № 877) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч. 1, 2 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Приписами ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового

заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи -підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з п. 1 ч. 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п. 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства зареєстрованого Міністерстві юстиції України 15 січня 2009 р. за №18/16034 акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Суд зазначає, що акт перевірки містить інформацію про виявлені під час перевірки порушення.

Крім того, дії відповідача по проведенню перевірки, складанню акта перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції.

Таким чином частина позовних вимог про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо зазначення у акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами в діяльності приватного сільськогосподарського товариства "Родіна" № 260/01-04/02-09 від 30 листопада 2015 року як порушення, відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами задоволенню не підлягають.

Щодо частини позовних вимог про скасування пункту 4 Припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 02 грудня 2015 року № 02-25/77, винесений Приватному сільськогосподарському підприємству "Родіна" з вимогою отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів забруднюючих речовин, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік; заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря; забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок; забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин; використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел; здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективності очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря; своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок. Виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення ґрунтів, вод та інших природних об'єктів.

За приписами ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

В ході розгляду справи судом встановлено, що між НВК «ХАРКІВТЕХНОЛОГІЯ» (в якості виконавця) та ПСП «Родіна» (в якості замовника) укладено договір №27/16 на розробку документації (виконання робіт) щодо додержання вимог екологічної безпеки(а.с.84-85).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання наступних робіт: проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ПСП «Родіна» у с. Жовтневе, Дворічанського району, Харківської області. Збір та обробка вихідних даних для розробки пакету документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелам ПСП «Родіна» у с. Жовтневе, Дворічанського району, Харківської області.

Проте, листом №05-08-2892 Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області повідомило товариство позивача, що згідно з «Інструкцією про порядок та критерії взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря», затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10 травня 2002 року №177 та на підставі наданих матеріалів підприємство позивача не береться на державний облік.

Відповідно до п. 1.6 Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 09.03.2006 р. №108 склад Документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, залежить від ступеня впливу об'єкта на забруднення атмосферного повітря. Об'єкти, для яких розробляються Документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, розподіляються на три групи. Для кожної групи об'єктів склад документів повинен бути таким:

а) перша група - об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися найкращі доступні технології та методи керування, - документи, передбачені розділом 2 цієї Інструкції;

б) друга група - об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися найкращі доступні технології та методи керування, - документи, передбачені розділом 2, за винятком пунктів 2.11, 2.15 цієї Інструкції;

в) третя група - об'єкти, які не входять до першої і другої груп, - документи, передбачені розділом 2, за винятком підпунктів 2.3.1 - 2.3.5, 2.7.2, пунктів 2.8, 2.10, 2.11, 2.14 - 2.16 цієї

інструкції.

Суд зазначає, що у позивача наявний дозвіл №6321881000-12 на викиди забруднюючих речовин атмосферне повітря стаціонарними джерелами, який видано 03.11.2009 року. Термін дії дозволу 5 років.

Слід вказати, що в Закон України «Про охорону атмосферного повітря» 09.04.2014 р. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» було внесено зміни (набули чинності 26.04.2014 р.), які встановлюють, що строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до третьої групи, до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вкорочення кількості документів дозвільного характеру» та який на момент набрання чинності зазначеним Законом є дійсним та необмеженим.

З наведеного слідує, що термін дії дозволу на викиди забруднюючих речовий в атмосферне повітря стаціонарними джерелами виданий 03.11.2009 р. за № 6321881000-12 є дійсним та необмеженим.

Аналізуючи положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що пункт 4 Припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 02 грудня 2015 року № 02-25/77 підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, під час прийняття постанови суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст. ст. 69, 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Із врахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Родіна" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування припису - задовольнити частково.

Скасувати пункт 4 Припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 02 грудня 2015 року № 02-25/77, винесений Приватному сільськогосподарському підприємству "Родіна" з вимогою отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів забруднюючих речовин.

Стягнути на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Родіна" (код ЄДРПОУ 30749514) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 1378 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Харківській області (код ЄДРПОУ - 37999518).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 29 листопада 2016 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.