Постанова № 63042607, 28.11.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 листопада 2016 р. №820/4643/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - Рязанцева В.О.,

1-го представника відповідача - Шульжука Т.Р.,

2-го представника відповідача - Корольової В.Є.,

3-го представника відповідача - Рябініної Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС до Комунального підприємства "Харківводоканал" про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал" про стягнення податкового боргу, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд стягнути з відкритих рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а саме: МФО банку 300175, ПУАТ "Фідобанк", номер рахунку 26000000192315; МФО банку - 320478 АБ "Укргазбанк", номер рахунку 26006215577; МФО банку 320478, АБ "Укргазбанк", номер рахунку 2603971215577; МФО банку 351533, Харків, ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", м. Харків, номер рахунку 26052052320664; МФО 351533, Харків, ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", м. Харків, номер рахунку 26008052327967; МФО банку 351618, ф-я АТ "Укрексімбанк", Харків, номер рахунку 26006000141493; МФО банку 351618, ф-я АТ "Укрексімбанк", Харків, номер рахунку 26003000241493; МФО банку 351618, ф-я АТ "Укрексімбанк", Харків, номер рахунку 26103000141493; МФО банку 351629, ПАТ "Мегабанк", Харків, номери рахунків - 2600084010821, 2600910821, 2600111662, 2604310821, 260000910821, 26003910821, 2600297810821; МФО 851011, ГУДКСУ у Харківській області, номери рахунків 37127003001229, 37128002001229, 35442103034527, 35443102034527, 35444101034527, 35441104034527, 35435002034527; МФО 899998, Казначейство України (ел. адм. податки) номер рахунку 37510000002374, в рахунок погашення податкового боргу комунального підприємства "Харківводоканал" у розмірі 33 685 929,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне. Відповідачем - комунальним підприємством "Харківводоканал" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС було надано податкові декларації з податку на додану вартість за період квітень - червень 2016 року. Окрім того, 06.06.2016 року було надано ще уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2016 року. Загальна сума самостійно задекларованих зобов'язань зі сплати ПДВ, з урахуванням часткового погашення боргу, складає 18 000 286,56 грн. Самостійно задекларованої суми податкових зобов'язань відповідачем у встановлений законодавством строк не було погашено, внаслідок чого у комунального підприємства "Харківводоканал" утворився податковий борг зі сплати ПДВ за період квітень - червень 2016 року у загальному розмірі 18 000 286,56 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи заявленого позову, просив суд адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечували з підстав та мотивів, викладених у наданих до суду письмових запереченнях та поясненнях, зазначивши наступне.

КП "Харківводоканал" на виконання положень статті 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" та Постанови КМУ від 04.06.2015 року № 375, отримало у 2015 році субвенцію з державного бюджету України у розмірі 45 616 155,03 грн., в рахунок погашення існуючої у КП "Харківводоканал" суми заборгованості зі сплати ПДВ, яка в повному обсязі була направлена на сплату грошових зобов'язань підприємства з податку на додану вартість. Підприємство застосовує касовий метод податкового обліку відповідно до ст. 187 ПК України має право на участь у обрахунку його реєстраційної суми на електронному рахунку СЕА з ПДВ. В запереченнях також зазначається, що діюче податкове законодавство встановлює обов'язок органів державної влади - Державної фіскальної служби України та Державної казначейської служби України врахувати суми субвенційних перерахувань по відшкодуванню різниці в тарифах в поповнення рахунку платника в межах СЕА з ПДВ. Проте, в порушення приписів податкового законодавства та внаслідок протиправної бездіяльності ДФС та ДКС України відповідні суми не були відображені на електронному рахунку підприємства в СЕА з ПДВ, що встановлено рішенням суду, та як наслідок підприємство змушене декларувати свої податкові зобов'язання, проте немає фактичної можливості щодо їх сплати через невідображення отриманих підприємством сум субвенцій та сум податку, зазначених в податкових накладних.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач - Комунальне підприємство "Харківводоканал" (код ЄДРПОУ - 03361715) зареєстрований у встановленому законом порядку Виконавчим комітетом Харківської міської ради в якості юридичної особи від 18.05.1995 року за №1 480 120 0000 010649, та перебуває на обліку в Спеціалізованій ДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС як платник податків, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 7) та заяви (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) (додаток до Порядку обліку платників податків і зборів) (а.с. 9 - 10).

Згідно п.п.1.2., 1.3 Розділу І Статуту Комунального підприємства "Харківводоканал", затвердженого заступником директора Департаменту економіки та комунального майна - начальника Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради та погоджено директором Департаменту комунального господарства Харківської міської ради, КП "Харківводоканал" належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Засновником підприємства є Харківська міська рада. Власником підприємства є територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради (а.с. 11 - 19).

Підприємство як юридична особа, має відокремлене майно, яке передане йому засновником на праві господарського відання, самостійний баланс, поточні, валютні, та інші рахунки в установах банків, знак для товарів та послуг, фірмовий знак, круглу печатку та кутовий штамп зі своєю назвою та ідентифікаційним кодом (п.2.3 Статуту).

Майно підприємства знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Харкова та закріплюється за підприємством на праві господарського відання. Основні фонди передаються підприємству власником на підставі відповідного договору укладеного з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (п.5.2. Статуту).

Згідно до статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Матеріалами справи підтверджено, що КП "Харківводоканал" до податкового органу було надано наступні податкові декларації з податку на додану вартість, а саме:

- податкова декларація з податку на додану вартість №9081964204 від 20.05.2016 року за квітень 2016 року, в якій зазначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації 0110) (сума рядків 13 таблиць 1-3 додатка ДС10 до декларації 0121-0123, 0130) позитивне значення, яке сплачується до державного бюджету у розмірі 5 069 614,00 грн. (а.с. 21 - 23);

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9103019747 від 21.06.2016 року за травень 2016 року, в якій зазначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації 0110) (сума рядків 13 таблиць 1-3 додатка ДС10 до декларації 0121-0123, 0130) позитивне значення, яке сплачується до державного бюджету у розмірі 7 638 037,00 грн. (а.с. 24 - 26);

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9125804397 від 20.07.2016 року за червень 2016 року, в якій зазначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації 0110) (сума рядків 13 таблиць 1-3 додатка ДС10 до декларації 0121-0123, 0130) позитивне значення, яке сплачується до державного бюджету у розмірі 5 266 811,00 грн. (а.с. 27 - 29);

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9173425997 від 20.09.2016 року за серпень 2016 року, в якій зазначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації 0110) (сума рядків 13 таблиць 1-3 додатка ДС10 до декларації 0121-0123, 0130) позитивне значення, яке сплачується до державного бюджету у розмірі 5 142 200 грн. (а.с. 142 - 143);

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9150192673 від 18.08.2016 року за червень 2016 року, в якій зазначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації 0110) (сума рядків 13 таблиць 1-3 додатка ДС10 до декларації 0121-0123, 0130) позитивне значення, яке сплачується до державного бюджету у розмірі 9 966 941 грн. (а.с. 144 - 145).

Окрім того, відповідачем також було надано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок

№ 9091847683 від 06.06.2016 року за період квітень 2016 року, в якому зазначено різницю суми, необхідну до сплати до державного бюджету у розмірі 74 607,00 грн. та суму штрафу у розмірі 2 239,00 грн. (а.с. 39)

№9177253007 від 26.09.2016 року за період вересень 2015 року, в якому зазначено різницю суми, необхідну до сплати до державного бюджету у розмірі 228,00 грн. та суму штрафу у розмірі 7,00 грн. (а.с. 130-131)

№9177252053 від 26.09.2016 року за період березень 2016 року, в якому зазначено різницю суми, необхідну до сплати до державного бюджету у розмірі 520770,00 грн. та суму штрафу у розмірі 15623,00 грн. (а.с. 132-133)

№9177256720 від 26.09.2016 року за період вересень 2015 року, в якому зазначено різницю суми, необхідну до сплати до державного бюджету у розмірі 462,00 грн. та суму штрафу у розмірі 15,00 грн. (а.с. 134-135)

№9177267399 від 26.09.2016 року за період січень 2016 року, в якому зазначено різницю суми, необхідну до сплати до державного бюджету у розмірі 11,00 грн. та суму штрафу у розмірі 1,00 грн. (а.с. 136-137)

№9177268940 від 26.09.2016 року за період жовтень 2015 року, в якому зазначено різницю суми, необхідну до сплати до державного бюджету у розмірі 102,00 грн. та суму штрафу у розмірі 4,00 грн. (а.с. 138-139)

№9177430963 від 27.09.2016 року за період жовтень 2015 року, в якому зазначено різницю суми, необхідну до сплати до державного бюджету у розмірі 102,00 грн. та суму штрафу у розмірі 4,00 грн. (а.с. 140-141)

Як підтверджено матеріалами справи, за результати розгляду заяви КП "Харківводоканал" № 03361715, ДФС України у відношенні відповідача було прийнято рішення № 19 про розстрочення грошових зобов'язань під проценти з ПДВ (код бюджетної класифікації 14010100) на суму 1 234 900,00 грн. на період з 30.04.2016 року по 30.12.2016 року (а.с. 34).

Так, згідно умов договору про розстрочення грошових зобов'язань від 30.04.2016 року за № 9, укладеного між СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС (орган державної фіскальної служби), з одного боку, та КП "Харківводоканал" (Платник) з другого боку, уклали цей договір відповідно рішення від 29.04.2016 року № 19, предметом якого є надання Платнику розстрочення сплати грошових зобов'язань на загальну суму 1 234 900,00 грн. під проценти строком з 30.04.2016 року по 30.12.2016 року.

Умовами договору також передбачено, що розстрочені суми грошових зобов'язань та суми нарахованих процентів, що залишилися не сплаченими на день прийняття рішення про скасування розстрочення, орган ДФС має право стягувати у порядку, встановленому законодавством про стягнення податкового боргу (Розділи І та ІІ вказаного договору) (а.с. 35 - 36).

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

В силу приписів п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому, суд зважає, що за визначенням п.14.1.39 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Матеріалами справи підтверджено, що у зв'язку з непогашенням відповідачем податкового боргу у визначеному законодавством строки, відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України контролюючим органом у відношенні відповідача - КП "Харківводоканал" було винесено податкову вимогу форми "Ю" від 07.06.2016 року №7-17, в якій вказано суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями, яка станом на 06.06.2016 року складає 5 094 182,95 грн. Вказану вимогу податковим органом було направлено на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення та отримано уповноваженим представником 09.06.2016 року, про що свідчить позначка на повідомленні (а.с. 37).

Отже, зважаючи на положення п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, якими передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов'язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.

Згідно п.129.1 ст. 129 ПК України, пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом за період з 01.05.2016 року по 06.06.2016 року було нараховано суму пені у розмірі 28 463,43 грн., та за період з 07.06.2016 року по 29.06.2016 року на суму 15 719,16 грн.

Окрім того, як зазначено позивачем в адміністративному позові, відповідачем протягом періоду травень - липень 2016 року здійснювалося часткове погашення свого податкового боргу (травень 158 256,98 грн., червень 236 993,92 грн. та липень 163 040,63 грн.).

В ході судового розгляду судом встановлено, що позивач всупереч встановленому порядку погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств, передбаченого ст. 96 Податкового кодексу України, здійснював стягнення податкового боргу КП «Харківводоконал» в загальному порядку передбаченому ст.95 Податкового кодексу України.

Нормативні положення п.96.1 ст.96 ПКУ встановлюють обов'язок контролюючого органу у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення.

Такими чином, з аналізу наведеної норми вбачається обов'язковий алгоритм дій контролюючого органу, щодо погашення податкового боргу комунальних підприємств та встановлено, що джерелом погашення податкового боргу комунального підприємства може бути лише майно такого підприємства, тим самим виключив можливість стягнення коштів з комунальних підприємств, як одного з джерел гашення податкового боргу.

Саттею 96 ПКУ передбачено особливий порядок погашення податкового боргу, виходячи з принципу збереження цілісності майнових комплексів та відтворювального циклу діяльності комунальних підприємств, тобто тих необхідних фінансових витрат на виробництво і реалізацію послуг, і забезпечують можливість сталого функціонування всього цілісного майнового комплексу кого підприємства.

Аналогічна правова позиція викладена в рішеннях Вищого адміністративного суду України по справах №804/8287/13-а та №804/6698/13-а.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України - випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України". Суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним та повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон, так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (завдань). Суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Таким чином, позивач, як суб'єкт владних повноважень, не дотримав вимоги закону дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 69, 70 ,94, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС до Комунального підприємства "Харківводоканал" про стягнення податкового боргу - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 29 листопада 2016 року.

Суддя Полях Н.А.