Ухвала суду № 63041720, 29.11.2016, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/9926/14-к

№ провадження 1-кп/646/596/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.16року м.Харків

Червонозаводский районний суд м.Харкова у складі колегії суддів:

головуючого - судді Благої І.С.,

суддів Міндарьової М.Ю., Шелест І.М.,

за участі секретаря Старікової Г.В.

прокурора Юревича М.В.,

захисника ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

при проведені підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні №12014220540001567 від 09 червня 2014 року відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, працюючого фармацевтом відділу комплектації товарів аптечного складу ТОВ "БАДМ", зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого п.6 ч.2 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Червонозаводского районного суду м.Харкова надійшов вищевказаний обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12014220540001567 від 09 червня 2014 року відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого п.6 ч.2 ст.115 КК України.

В обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_3, діючи умисно, з метою заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, у звязку з наявним у нього боргом за кредитними зобовязаннями у ХГРУ ПАТ КБ «Приват Банк», маючи скрутне матеріальне становище, будучи неспроможнім виплачувати боргові кредитні кошти,вчинив умисне вбивство ОСОБА_4 з метою заволодіння її майном, при наступних обставинах.

ОСОБА_3, працюючи у ТОВ «БАДМ», яке розташоване за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Комунар, вул. Озерна, 11, на посаді фармацевта відділу комплектації товарів аптечного складу ТОВ «БАДМ» разом з ОСОБА_4, яка працювала на тому ж підприємстві на посаді складальника відділу комплектації товарів аптечного складу №8, 06.06.2014р. обидва отримали заробітну плату, шляхом перерахування підприємством грошових коштів на їх поточні рахунки, відкриті у ХГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк». "У вечері того ж дня ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4, з якою він знаходився у дружніх та ділових стосунках, у банкоматахм. Харкова знімали грошові кошти з власних банківських платіжних карток та витрачали їх на розваги. 07.06.2014р. ОСОБА_3, після сумісного розпиття алкогольних напоїв з ОСОБА_4, знаходячись у стані алкогольного спяніння, запропонував ОСОБА_4, виїхати разом з ним до Комсомольського (Основянського) озера у м. Харкові, розташованого поблизу залізничної станції «Основа» на Південній залізниці у м. Харкові. ОСОБА_4, знаходячись у стані алкогольного спяніння та довіряючи ОСОБА_3, як особі, з якою разом працювала на підприємстві та підтримувала ділові та дружні стосунки, дала згоду на це. Таким чином 07.06.2014р. приблизно о 03 годині 45 хвилин ОСОБА_3, знаходячись по просп. Героїв Сталінграда у м. Харкові, зупинив таксі, на якому разом з ОСОБА_4 прибув до Комсомольського (Основянського) озера у м. Харкові. В подальшому, прогулюючись у прилеглій до озера ділянці лісу, ОСОБА_3. запропонував ОСОБА_4 зупинитися та присісти для відпочинку, на що остання погодилась. Після цього, у ході спілкування з ОСОБА_4 у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4, та він усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_4 та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, бажаючи заволодіти майном потерпілої для самостійного збагачення, реалізуючи свій злочинний намір, приблизно о 04.00 годині 07.06.2014р. знаходячись на вказаному місці зупинки, маючи при собі недопиту скляну пляшку з горілкою марки «Фінляндія» (обємом 0, 5 л) на чверть заповнену горілкою, тримаючи її у правій руці,неодноразово наніс цією пляшкою ОСОБА_4 удари (точна кількість ударів під час досудового розслідування не встановлена) по голові, що є життєво-важливою частиною тіла людини, чим спричинив ОСОБА_4, згідно з висновком судово-медичної експертизи №1779-Дм/14 від 08.08.2014р., відкриту тупу травму голови у вигляді множинних дрібно- та великоосколковихпереломів кісток склепіння та основи черепа справа, дірчастого перелому лівої скроневої кістки, з розповсюдженням лінійних переломів на кістки склепіння та основи черепу, багатоосколових переломів кісток носу, нижньої та верхньої щелепи. За ступенем тяжкості згідно з п. 4.8., 2.1.1а; 2.1.36 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17 січня 1995р., вказана відкрита тупа травма голови (в сукупності) відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки для життя і в сукупності знаходиться у причинному звязку з настанням смерті ОСОБА_4Враховуючи характер тілесних ушкоджень, наявність ознак їх при життєвості, а також відсутність будь-яких інших ушкоджень на збережених мяких тканинах тулуба встановлено, що безпосередньою причиною смерті ОСОБА_4 виявилася вищеописана відкрита тупа травма голови (в сукупності). Одразу після спричинення ОСОБА_4 вищевказаних тілесних ушкоджень, наслідком яких сталась смерть останньої, ОСОБА_3, реалізовуючи свій корисливий мотив, зняв з ОСОБА_4 ланцюжок зі сплаву золота 583 проби вагою 2 грами, хрестик зі сплаву золота 583 проби вагою 1,5 грами, 2 кільця зі сплаву золота 583 проби загальною вагою 7 грамів, браслет зі сплаву золота 583 проби вагою 22 грами та заволодів її мобільним телефоном марки «Леново АЗ 6», банківською платіжною карткою ХГРУ ПАТ КБ «Приват Банк» для отримання заробітної плати,а також банківською платіжною карткою ХГРУ ПАТ КБ «Приват Банк» для отримання кредитних коштів, ключами від її квартири, розташованої за адресою: м. Харків просп. Героїв Сталінграду б. № 161аАДРЕСА_1, заволодівши таким чином майном потерпілої на загальну суму, згідно з висновком товарознавчої експертизи №2431 від 22.07.2014р., - 1619,22 грн., після чого з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Після цього, ОСОБА_3, продовжуючи реалізовувати свої корисливі мотиви, спрямовані на незаконне заволодіння майном потерпілої, 07.06.2014 в період часу з06 години 43 хвилин до 08 години 33 хвилини, знаходячись за адресою: м. Харків вул. Героїв Праці, б.№ 24-а, достовірно знаючи про наявність грошових коштів на банківській платіжній картці для отримання заробітної плати потерпілої, а саме на поточному рахунку за № 5167987202923146, відкритому у ХГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» на імя ОСОБА_4, які надійшли їй 06.06.2014, як заробітнаплата у ТОВ «БАДМ», підійшов до банкоматів за №А2409877 та №АТМКНА72, та скористався вказаною карткою потерпілої, знявши з неї готівкові грошові кошти на загальну суму 3900,00 грн., які привласнив та розпорядився ними на власний розсуд.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів.

У підготовчому судовому засіданні прокурор та представник потерпілої вважають можливим призначити справу до судового розгляду.

Захисник заявила клопотання про повернення обвинувального прокурору, посилаючись на неконкретність обвинувачення, висунутого ОСОБА_3, а також на те, що прокурор не роз'яснив обвинуваченому права на суд присяжних.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника.

Прокурор та представник потерпілого заперечували проти клопотання захисника.

Вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.п.2, 3, 5, 8 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування).

Разом з тим, як вбачається з вищезазначеного обвинувального акту, орган досудового слідства обвинувачував ОСОБА_3 не тільки в умисному вбивстві потерпілої ОСОБА_4 з корисливих мотивів, але й в умисному протиправному заволодінні ювелірними виробами потерпілої, її банківськими картками та грошовими коштами.

Проте, зазначеним діям обвинуваченого у обвинувальному акті не надано правової кваліфікації з посиланням на відповідні положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та відсутнє формулювання відповідного обвинувачення.

Отже обвинувачення, яке орган досудового розслідування пред'явив ОСОБА_3, є неконкретним, що є грубим порушенням права обвинуваченого на захист, зокрема, гарантованого статтею 42 КПК Україниправа обвинуваченого знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують.

В той же час, за правилами ст. 337 КПК Українисудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Але у даному випадку, враховуючи межі висунутого проти ОСОБА_3 обвинувачення, суд позбавлений можливості вийти за межі цього обвинувачення, оскільки будь-якого обвинувачення у протиправному заволодінні чужим майном ОСОБА_3 не висувалось.

Крім того, в порушення вимогст. 384 КПК України в матеріалах справи відсутнє письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних.

Так, згідно з ч.1 та ч.3ст. 384 КПК Українипрокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Верховний Суд України у своїй постанові від 25 червня 2015 року у справі №5-11кс15 зазначив, зокрема, що невиконання прокурором вимогстатті 384 КПК, в силу вимог пункту третього частини третьоїстаті 314 КПК, є підставою для повернення обвинувального акта прокуророві.

На вищевказані обставини невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України послався апеляційний суд Харківської області в ухвалі від 19.10.2016р., скасовуючи вирок Червонозаводського районного суду м.Харкова від 04.04.2016р. у цій справі та призначаючи у справі новий судовий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Таким чином, обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні підлягає поверненню прокурору з вищевказаних підстав.

Крім того, в судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що після скасування апеляційним судом Харківської області вироку суду першої інстанції у цій справі свідки судом ще не допитувалися, а процесуальні ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу, не змінилися.

Представник потерпілої підтримав клопотання прокурора.

Захисник заперечувала проти клопотання прокурора та заявила клопотання про зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт з тих підстав, що всі свідки у кримінальному провадженні вже допитані, а обвинувачений не збирається переховуватися від суду та вчиняти інших злочинів.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника.

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування обраного обвинуваченому запобіжного заходу та наявність підстав для продовження його строку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя. При цьому Європейський суд з прав людини зазначає, що небезпека таких процесуальних ризиків може вимірюватися суворістю можливого покарання у сукупності з даними про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

У даному випадку, вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу, суд враховує наявність розумної підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованого йому злочину (без попереднього висновку щодо його винуватості).

При цьому згідно зі ст.12 КК України злочин, передбачений п.6 ч.2 ст.115 КК України, вчинення якого інкримінується обвинуваченому, відноситься до особливо тяжких злочинів, за який закон передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі.

Судовий розгляд кримінального провадження після усунення прокурором недоліків обвинувального акту прокурору має бути розпочатий з початку.

Тому у даному випадку суспільний інтерес у справі, який полягає у всебічному та неупередженому розгляді кримінальної справи у встановлений законом строк, виконанні обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобіганню його спробам ухилитися від суду та вчинити новий злочин, має більшу вагу, ніж правило про повагу до свободи особи, враховуючи наявність вищезазначених процесуальних ризиків.

Судом вивчалося питання щодо можливості зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який, у тому числі, домашній арешт, але з урахуванням вищевказаних обставин, суд приходить до висновку, що більш м'який запобіжний захід не зможе з гарантувати належної процесуальної поведінки обвинуваченого, виконання ним процесуальних рішень у справі.

Суд не ігнорує доводів сторони захисту, але вважає, що вони не перевищують вищевказаного суспільного та процесуального інтересів.

За правилами ч.4 ст.183 КПК України суд не визначає розмір застави, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується в скоєнні злочину, який спричинив загибель людини.

Крім того, суд приймає цивільний позов, поданий потерпілою, долучивши його до матеріалів справи у цьому кримінальному провадженні, враховуючи стадію розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.291, 314, 331 КПК України,

УХВАЛИВ:

Прийняти цивільний позов потерпілої ОСОБА_6, долучивши його до матеріалів справи у кримінальному провадженну №12014220540001567 від 09 червня 2014 року відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого п.6 ч.2 ст.115 КК України.

Повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12014220540001567 від 09 червня 2014 року відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого п.6 ч.2 ст.115 КК України.

Продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування строком на 60 діб, тобто до 27 січня 2017 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Червонозаводський районний суд м.Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий І.С.Блага

Судді М.Ю.Міндарьова

ОСОБА_7