Рішення № 63041710, 22.11.2016, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/11579/15-ц

№ провадження 2/646/268/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.11.2016 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Шуліка Ю.В.

при секретарі - Безсонній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и в :

ПАТ «Дельта Банк» звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність ПАТ «Дельта Банк» житлового будинку з надвірними побудовами загальною площею 58,0 кв.м., житловою площею 29 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Свої позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» обґрунтовував тим, що 21.08.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 11026535000, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 22 380,00 дол.США з розрахунку 13% річних за користування кредитом на строк до 21.08.2013 року. АКІБ «УкрСибБанк» свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши Відповідачеві кредит, в розмірі та строки, передбачені кредитним договором.

08.12.2011 року між АКІБ «УкрСибБанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, внаслідок чого до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги до боржників. До ПАТ «Дельта Банк» переходить право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними за забезпечувальними договорами.

Також з метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором ОСОБА_1 за договором іпотеки від 21.08.2006 року передала у іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 58,0 кв.м., житловою площею 29 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний житловий будинок з надвірними будівлями належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 29.11.200 року приватним нотаріусом ХМНО Губською В.А., реєстровий номер 4064, зареєстрований в КП «Харківське МБТІ» 04.07.2001 року за № 40620.

ОСОБА_1 належним чином умови кредитного договору не виконує, про що неодноразово повідомлялась в тому числі й шляхом направляння письмової вимоги про виконання зобов'язань. Однак зобов'язання не виконувались належним чином, у зв'язку з чим, станом на 31.07.2015 року виникла заборгованість у сумі 531 125,51 грн., з яких 264 393,46 грн. - сума заборгованості за кредитом, 266 732,06 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до умов кредитного договору та договору іпотеки ПАТ «Дельта Банк» просить визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 58,0 кв.м., житловою площею 29 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Під час судового розгляду справи по суті представник ПАТ «Дельта Банк» підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачка по справі до судового засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи по суті повідомлена належним чином.

Представник відповідачки ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечувала, надала суду письмові заперечення, в яких посилалась на те, що позивач на надав суду належні докази того, що у ПАТ «Дельта Банк» виникло право вимагати у ОСОБА_1 виконання зобов'язань за кредитним договором. Також, представник відповідача посилалась на те, що в позові не вказана ціна предмету іпотеки, не проведена його оцінка, також посилається на порушення з боку позивача вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Крім того, представник відповідача вважає, що позивачем невірно обраний засіб захисту свого порушеного права, вважає, що позивач в порушенні вимог ст.36 Закону України «Про іпотеку» не направляв відповідачеві вимогу про позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки. Також вважає, що відповідно до вимог ст.37 Закону України «Про іпотеку» іпотеко держателю може бути передано у власність предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, а не визнано за ним право власності.

Представник відповідача звернулась до суду с заявою в якій посилаючись на вимоги ст.ст.256,257, 258 ЦК України, просила застосувати наслідки пропуску позовної давності у справі за позовом ПАТ «Дельта БАНК» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв'язку з чим відмовити в задоволенні позову. Представник відповідача вважає, що з урахуванням графіку погашення заборгованості право позивача було порушено найпізніше у вересні 2009 року, а позивач звернувся за захистом своїх порушених прав у серпні 2015 року, про поновлення пропущеного строку позовної давності заяву не подавав.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, досліждивши письмові докази у справі, вважає, що позовна заява ПАТ «Дельта Банк» не підлягає задоволенню з виходячи з наступного.

Під час судового розгляду справи по суті судом встановлено, 21.08.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 11026535000, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 22 380,00 дол.США з розрахунку 13% річних за користування кредитом на строк до 21.08.2013 року. АКІБ «УкрСибБанк» свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши Відповідачеві кредит, в розмірі та строки, передбачені кредитним договором ( т.1. а.с.5-17).

08.12.2011 року між АКІБ «УкрСибБанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, внаслідок чого до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги до боржників. До ПАТ «Дельта Банк» переходить право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними за забезпечувальними договорами ( т.1, а.с. 32-36).

Також з метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором ОСОБА_1 за договором іпотеки від 21.08.2006 року передала у іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 58,0 кв.м., житловою площею 29 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний житловий будинок з надвірними будівлями належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 29.11.200 року приватним нотаріусом ХМНО Губською В.А., реєстровий номер 4064, зареєстрований в КП «Харківське МБТІ» 04.07.2001 року за № 40620 (т.1. а.с.19-24).

ОСОБА_1 належним чином умови кредитного договору не виконує, про що неодноразово повідомлялась в тому числі й шляхом направляння письмової вимоги про виконання зобов'язань. Однак зобов'язання не виконувались належним чином, у зв'язку з чим, станом на 31.07.2015 року виникла заборгованість у сумі 531 125,51 грн., з яких 264 393,46 грн. - сума заборгованості за кредитом, 266 732,06 грн. - сума заборгованості за відсотками (т.1, а.с.203-209).

ОСОБА_1 належним чином умови кредитного договору не виконує, про що неодноразово повідомлялась в тому числі й шляхом направляння письмової вимоги про виконання зобов'язань. Однак зобов'язання не виконувались належним чином, у зв'язку з чим, станом на 31.07.2015 року виникла заборгованість у сумі 531 125,51 грн., з яких 264 393,46 грн. - сума заборгованості за кредитом, 266 732,06 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотеко держателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому ст.37 Закону України «Про іпотеку».

Як встановлено під час розгляду справи по суті встановлено, що позивач не звертався до відповідача с заявою про позасудовий спосіб врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань.

Порядок реалізації предмету іпотеки за рішенням суду врегульований ст.39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продаж, встановленої статтею 38 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за іпотеко держателем, можливо лише у разі задоволення вимог іпотеко держателя відповідно до застережень, передбачених п. 5 Договору іпотеки.

Згідно ст.. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі.

Аналізуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Представник відповідача звернулась до суду с заявою в якій посилаючись на вимоги ст.ст.256,257, 258 ЦК України, просила застосувати наслідки пропуску позовної давності у справі за позовом ПАТ «Дельта БАНК» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв'язку з чим відмовити в задоволенні позову. Представник відповідача вважає, що з урахуванням графіку погашення заборгованості право позивача було порушено найпізніше у вересні 2009 року, а позивач звернувся за захистом своїх порушених прав у серпні 2015 року, про поновлення пропущеного строку позовної давності заяву не подавав.

Відповідно до вимог ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Як роз'яснено у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків. Коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

З урахуванням викладеного, та зважаючи, що у задоволенні позову про визнання права власності на предмет іпотеки відмовлено, суд відхиляє заяву представника відповідача про застосування строку позовної давності, як на підставу для відмови у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,36,37,39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.10,11.60,77,88,212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до договору іпотеки № 2598 від 21.08.2006 року, укладеного між АКІБ «УкрСибБанк» та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хащіною Н.В., шляхом визнання за ПАТ «Дельта Банк» права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок виконання основного зобов'язання щодо сплати заборгованості в сумі 531 125,51 грн. за Договором про надання споживчого кредиту № 11026535000 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м.Харкова протягом десяти днів з дня проголошення рішення,а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення - у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Суддя Ю.В.Шуліка