Ухвала суду № 63035299, 24.11.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 447/1/15 Головуючий у 1 інстанції: Головатий А.П.

Провадження № 22-ц/783/5632/16 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - судді Мельничук О.Я.,

суддів Крайник Н.П. і Савуляк Р.В.

при секретарі Куцик І.Б.,

з участю представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4-ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "УкрСиббанк" на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 12 липня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "УкрСиббанк" до ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 12 липня 2016 року позов Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "УкрСиббанк" задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_1, та ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_2, в користь Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "УкрСиббанк", ЄДРПОУ 09807750, заборгованість у розмірі 58614,10 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12.12.2014 року становить 918618 (дев'ятсот вісімнадцять тисяч шістсот вісімнадцять) гривень 05 копійок та 6291 (шість тисяч двісті дев'яносто одна) гривня 65 копійок.

Вирішено питання судових витрат.

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач Публічне акціонерне товариство /ПАТ/ "УкрСиббанк". Вважає оскаржуване рішення частково незаконним. Звертає увагу, що в мотивувальній частині рішення наведені розрахунки заборгованості за кредитним договором із переведенням іноземної валюти в українську за курсом, установленим НБУ на 12.12.2014 року. Вважає такий висновок необгрунтованим та таким, що не узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 533 ЦК України. В апеляційній скарзі апелянт просить з абзацу другого резолютивної частини рішенні Миколаївського районного суду Львівської області від 12 липня 2016 року виключити посилання на гривнений еквівалент суми заборгованості та викласти абзац другий резолютивної частини в наступній редакції:

стягнути на користь Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "УкрСиббанк" (рахунок №29090000000113 в АТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005, код Банку 09807750) солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_4, суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту, в розмірі 58614 дол. США 10 цнт. - заборгованість по кредиту та процентам та 6291 грн. 65 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості. Також апелянт просить вирішити питання судових витрат.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "УкрСиббанк" до задоволення не підлягає із наступних підстав.

Згідно з вимогами ч.ч.1,2 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку, або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає що рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає з наступних підстав.

Яв вбачається з матеріалів справи, позивач - ПАТ "УкрСиббанк" в своїй позовній заяві просив стягнути на його користь з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в солідарному порядку суму боргу по поверненню Кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту №11266413000 від 11 грудня 2007 року в розмірі 58614,10 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12.12.2014 року становить 918618,05 грн. та пеню в розмірі 6291,65 грн. та вирішити питання судових витрат.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд задовольнив позовні Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "УкрСиббанк" в межах їх пред"явлення та за межі позовних вимог не вийшов.

Судом встановлено, що 11.12.2007 року з відповідачем ОСОБА_6 укладено кредитний договір №11266413000. Відповідно до умов кредитного договору позивач надав їй кредит у розмірі 63000,00 доларів США з кінцевим строком погашення 11.12.2028 року під 9 % річних. В забезпечення виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором з відповідачем ОСОБА_4 укладено договір поруки від 11.12.2007 року №164593.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитом, у зв"язку з неналежним виконання умов кредитного договору ОСОБА_6 допустила заборгованість у розмірі 58614,10 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12.12.2014 року становить 918618 гривень 05 копійок, з яких: 855779,16 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 62838,89 гривень - заборгованість по процентах за користування кредитом.

Згідно умов кредитного договору за порушення термінів погашення кредиту позивачем була нарахована пеня у розмірі 6291,65 гривень, з яких: 1737,60 гривень - пеня за прострочення сплати кредиту; 5554,05 гривень - пеня за прострочення сплати процентів.

Згідно ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Однак відповідач даного обов'язку не виконав.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

На підставі встановлених обставин по справі та норм матеріального та процесуального права суд прийшов до висновку про підставність пред"явлених позовних вимог.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Позивач - Публічне акціонерне товариство /ПАТ/ "УкрСиббанк" скориставшись своїм правом, просив стягнути на його користь з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в солідарному порядку суму боргу по поверненню Кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту №11266413000 від 11 грудня 2007 року в розмірі 58614,10 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12.12.2014 року становить 918618,05 грн. та пеню в розмірі 6291,65 грн. та вирішити питання судових витрат, що судом було зроблено.

Згідно ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України. Згідно ч.1 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Постановою Пленуму ВСУ "Про судове рішення у цивільній справі" за №14 від 18 грудня 2009 року, а саме п.14 встановлено, що згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання. У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК, Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").

Визначення суми боргу в іноземній валюті також відповідає Правовій позиції, висловлені ВСУ у справі № 6-145 цс 14.

Беручи ту обставину, що Публічне акціонерне товариство /ПАТ/ "УкрСиббанк" не просило стягнути суму боргу в іноземній валюті з зазначенням еквіваленту в гривнях згідно офіційного курсу НБУ, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального, і в зв"язку з чим таке підлягає зміні, в зв"язку з чим апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "УкрСиббанк" слід відхилити, а рішення Миколаївського районного суду Львівської області необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст. ст.315, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "УкрСиббанк" - відхилити.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 12 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набранням ухвалою законної сили.

Головуючий: О.Я.Мельничук

Судді: Н.П. Крайник

Р.В. Савуляк