Рішення № 63033625, 29.11.2016, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2617/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2016 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого Ільтьо І. І.,

при секретарі Куні О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегово цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на частину нерухомого майна,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя та визнання права спільної часткової власності. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що з 11.12.1999 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_2, який рішенням Берегівського районного суду від 28.01.2008 року шлюб між ними розірвано. За час перебування у шлюбі у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Також, за час шлюбу на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.2001 року, який посвідчений державним нотаріусом Берегівської нотаріальної контори ОСОБА_4, ними було надбано майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, яка на даний час є предметом судового спору. Зважаючи на вказані обставини, позивачка просить суд здійснити поділ спільно набутого під час шлюбу нерухомого майна, шляхом визнання за позивачем права власності на 1/2 частки в квартирі АДРЕСА_2.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявилася, однак її представником ОСОБА_5 подана заява, згідно якої він просить розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не зявився, причини неявки суду не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, а тому по справі необхідно постановити заочне рішення, відповідно до ст. 224 ЦПК України через неявку відповідача в судове засідання.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилалась, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 11 грудня 1999 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який розірвано на підставі рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 28 січня 2008 року (а.с. 6).

Від вказаного шлюбу сторони спору мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

За час перебування у шлюбі, сторонами на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.2001 року, який посвідчений державним нотаріусом Берегівської нотаріальної контори ОСОБА_4, придбано нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3 (а.с. 5).

На підставі приписів ч. 2 ст. 60 СК України, вважається, що кожна річ набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, згідно із ч. 1 цієї ж статті названого Кодексу, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

В ст. 68 СК України передбачено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно набуте за час шлюбу. Дружина і чоловік розпоряджаються спільним майном за взаємною згодою ч.1 ст.65 СК України.

Статтею 69 цього ж Кодексу встановлено право кожного з подружжя ініціювати питання про поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу, дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

За відсутності згоди подружжя щодо порядку поділу спільного майна спір про його поділ може бути вирішено в судовому порядку, при поділі такого майна судом приймаються до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення ч.1 ст.71 СК України.

Відповідно до правової позиції п.22 Постанови Пленуму ВС України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді спорів про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст.ст. 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. В п.25 цієї ж Постанови передбачено, що у разі реальної неподільності речі, що є предметом спору між подружжям, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Ч.2 ст.372 ЦК України, передбачено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Зважаючи на вказані законодавчі положення, суд приходить до висновку, що житлова квартира є спільною сумісною власністю сторін, оскільки придбана в період шлюбу подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а тому слід визнати за ОСОБА_1право власності на 1/2 частки із спільної сумісної власності в квартирі АДРЕСА_3.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.

З огляду на вищевикладене та керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 174 ч.4, 197 ч. 2, 212-215, 224-226, 232 ЦПК України, п.1 ч. 2 ст. 16, ст.372 ЦК України, ст.ст. 65, 68, 69, 71 СК України, п.п.22, 25, 30 Постанови Пленуму ВС України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді спорів про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/2 частку із спільної сумісної власності подружжя в житловій квартирі АДРЕСА_4.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_5, 1000 гривень за надання правової допомоги та судовий збір в розмірі 551 (пятсот пятдесят одну) гривню 21 копійку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Берегівським районним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя ОСОБА_7.