Ухвала суду № 63029093, 21.11.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/17200/16-к

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2016 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Астахова О.О., при секретарі Швидкій Л.В., за участю слідчого Панченко Т.В. розглянувши клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Панченко Т.В. про накладення арешту шляхом заборони відчуження майна (кримінальне провадження внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100040015051 від 31.10.2016 року, за ознаками кримінального ч. 4 ст. 190 КК України),

в с т а н о в и в:

Слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Панченко Т.В. звернулась до суду із клопотанням, погодженим з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Колесником О.О., в якому просить накласти арешт шляхом заборони відчуження майна на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1.

У клопотанні зазначено, що 31.10.2016 року до Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції у місті Києві надійшла заява від ОСОБА_3 про те, що 03.10.2016 року невстановлена особа шахрайським шляхом заволоділа квартирою АДРЕСА_1.

В ході досудового розслідування потерпілий ОСОБА_3 показав, що 24.10.2006 року ним було укладено Договір з ТОВ «Фінансова компанія «Уко-Капітал» про інвестування будівництва об'єкта нерухомості 1- кімнатної квартири по АДРЕСА_1, а саме на 5 поверсі 1 секції. 25 жовтня 2006 року ОСОБА_3 було перераховано через ФВАТ МКБ «Київська дирекція» у м. Києві ТОВ ФК« Уко- Капітал» 100% грошових коштів в розмірі 262067,48 гривень. Коли будинок було введено в експлуатацію, при контрольних вимірах БТІ загальна площа квартири змінилась з 48,27м2 до 50,5 м2. 23 червня 2014 року ОСОБА_3 було внесено через філію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на рахунок № 26509001000007 ТОВ «ФК «Уко-Капітал» кошти в розмірі 11150,00 гривень за надлишок метрів. Оформити право власності на нерухоме майно - дану квартиру, ОСОБА_3 не вдалося. При неодноразовому зверненні Державна реєстраційна служба відмовляла в наданні права власності у зв'язку з відсутністю почтової адреси об'єкту нерухомості. 28.10.2016 року ОСОБА_3 від голови правління ОСББ «Стародарницький» ОСОБА_4 дізнався, що відповідно до витягу з реєстру майнових прав нерухомого майна власником даної квартири є ОСОБА_5. Однак ОСОБА_3 ствердив, що жодних документів щодо передачі, переуступки, продажу та інше щодо даної квартири, не підписував та не передавав нікому. Об'єкт нерухомості-квартиру АДРЕСА_1

23.05.2014 року на ОСОБА_3 було виготовлено Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1

Відповідно до Акту прийому-передачі квартири АДРЕСА_1 до Договору № 131/І-Е від 24.10.2006 про участь у Фонді фінансування будівництва від 24.06.2014, ТОВ «Еверест Плюс» передало квартиру АДРЕСА_1, ОСОБА_3 для користування, з метою оформлення права власності на неї.

Однак, згідно із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, квартира АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_5 на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 03.10.2016 року.

З метою попередження відчуження квартири АДРЕСА_1, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві приватної власності ОСОБА_5, та попередження настання тяжких наслідків, необхідно накласти арешт шляхом заборони відчуження майна.

Враховуючи клопотання слідчого про розгляд справи без повідомлення власника майна та на підставі положень ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, визнано за можливе провести судовий розгляд клопотання без участі власника майна.

Вислухавши доводи слідчого, якими вона обґрунтовує клопотання, дослідивши надані копії документів, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 4, 11 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна накладається на майно третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Договором № 131/І-Е про участь у Фонді фінансування будівництва від 24.10.2006, укладеного між ТОВ «УКО-Капітал» як «Управителем» та ОСОБА_3 як «Довірителем», передбачено, що Довіритель зобов'язується передати Управителю в управління грошові кошти з метою отримання у власність об'єкта інвестування, а Управитель зобов'язується прийняти кошти на рахунок Фонду фінансування будівництва у довірчу власність та здійснювати від свого імені за плату управління цими коштами в порядку та на умовах, передбачених Правилами ФФБ. Об'єкт інвестування - квартира секції 1, 5 поверху, однокімнатна, номер об'єкту інвестування - АДРЕСА_4

Згідно із Додаткової угоди від 24.06.2014 року № 1 до вказаного Договору, після введення об'єкта будівництва в експлуатацію, номер квартири було змінено з АДРЕСА_1 та закріплено за ОСОБА_3

Як убачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.11.2016 року №72738294, квартира АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_5, на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру зареєстрованого за № 0310/16-1 від 03.10.2016 року.

За даними протоколу допиту потерпілого від 02.11.2016 року право власності у встановленому законом порядку ОСОБА_3 не набував та відповідно відчуження квартири не здійснював.

Беручи до уваги викладене, з метою запобігання в подальшому незаконного відчуження вказаної квартири, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на об'єкт нерухомого майна.

Керуючись ст.ст. 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Панченко Т.В. - задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_3.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним у той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя