Рішення № 63028762, 11.10.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 14

справа № 753/1105/15-ц

провадження № 2/753/294/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі СЕМЕНЧЕНКО Я.А.

за участю

представника позивача Панчука М.О.;

представника відповідача ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Кліринговий дім» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Кліринговий дім» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Кліринговий дім») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_3) про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 238 049,27 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 134 893,72 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 47 636,05 грн. та пені у розмірі 55 519,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору, відповідач зобов'язалася здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші передбачені договором платежі.

Однак, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, у зв'язку з чим за нею утворилась заборгованість, яку позивач і просить стягнути з урахуванням нарахованих відсотків за користування кредитними коштами та пені.

До початку судового розгляду, представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 8 738,82 доларів США, що складається з суми основної заборгованості у розмірі 4 842 доларів США, заборгованості по відсоткам у розмірі 1 939,57 доларів США та пені у розмірі 1 957,78 доларів США.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

Дослідивши подану представником позивача заяву про уточнення позовних вимог, враховуючи, що заява подана представником позивача до початку розгляду справи по суті та у відповідності до приписів ч. 2 ст. 31 ЦПК України, суд приймає її до розгляду та вважає за необхідне здійснити розгляд справи з урахуванням наданих представником позивача уточнень.

Представника позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позивачем вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на сплив строку позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 06 лютого 2008 року між Акціонерним Банком «Кліринговий дім», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №0000311/5-2008К, відповідно до умов якого, позивач надає відповідачу грошові кошти (далі по тексту - кредит) в сумі 10 730 доларів США на строк користування до 05 лютого 2015 року, а відповідач зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити відсотки у розмірі 12% річних та платежі за кредитом у встановлений у договорі строк в повному обсязі. Погашення кредиту та оплата відсотків за його користування здійснюється відповідно умов даного договору.

Відповідно до п. 6.3.6 кредитного договору у разі настання події, що не залежить від волі банку та позичальника та яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку, банк має право змінювати в односторонньому порядку розмір плати за користування кредитом.

Так, відповідно до п. 6.3.6. кредитного договору відповідачу було направлено повідомлення про підвищення процентної ставки за користування кредитом та збільшено її до 15% річних.

Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, відповідно до умов договору здійснив видачу кредитних ресурсів у розмірі 10 730 доларів США.

Позичальник - відповідач скористалася кредитними ресурсами та свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Свої зобов'язання за кредитним договором у визначений у ньому строк відповідач не виконала, протягом дії кредитного договору несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувала залишок заборгованості по кредиту та відсотки за користування ним.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем та перевіреного судом, станом на 31.03.2016 року заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 4 842 доларів США та 1 939,57 доларів США - сума відсотків за користування кредитними коштами.

Крім того, суд не бере до уваги посилання представника відповідача на застосування строків позовної давності до заявлених позивачем вимог з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. А згідно з ст. 257 цього Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом частини 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, яка у відповідності до цієї норми зроблена відповідачем у судовому засіданні.

Статтею 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Частиною 1 ст. 250 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів страви, умовами кредитного договору №0000311/5-2008К від 06.02.2008 року, позичальник зобов'язана була здійснювати погашення кредиту та оплату відсотків за його користування щомісячно до останнього робочого дня кожного місяця у розмірі 128 доларів США, починаючи з березня 2008 року, останній платіж в рахунок кінцевого погашення кредиту здійснюється у сумі 106 доларів США. Кінцевим терміном повернення кредиту є 05 лютого 2015 року.

Враховуючи наведене, посилання представника відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту та нарахованим відсоткам є необґрунтованим, в зв'язку з чим підстав для застосування строків позовної давності в цій частині не вбачається.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. А відповідно до ст. 611 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. А згідно з ч. 3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.1 кредитного договору встановлено, що за прострочення погашення кредиту в тому числі кінцевого погашення кредиту або дострокового кінцевого погашення кредиту на умовах встановлених цим договором та/або процентів в тому числі у випадку дострокової сплати Процентів, а також належних до сплати комісій, позичальник сплачує банку неустойку з розрахунку подвійної процентної ставки (у відсотках річних), зазначеної у п. 2.3. цього договору від простроченої суми кредиту (його частини) та/або процентів за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися лише у національній валюті України - гривні.

Беручи до уваги наведене та те, що виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то наряду зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за користування кредитом в іноземній валюті, оскільки такий процент не є фінансовою санкцією.

Отже, положення ч. 2 ст. 192 ЦК України, ч. 3 ст. 533 ЦК України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» можуть бути застосовані тільки при вирішенні питання про стягнення основної заборгованості за кредитом та стягнення відсотків за користування валютним кредитом, та не підлягають застосуванню при вирішенні питання про стягнення пені.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволені вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 1 957,78 доларів США.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, врахувавши те, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання за вищезазначеним договором, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по кредитному договору у розмірі 6 781,57 доларів США, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 4 842 доларів США та заборгованості за відсотками у сумі 1 939,57 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись стст. 3, 11, 13, 15, 16, 250, 253, 256 - 258, 260, 261, 526, 533, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, стст. 57, 60, 88, 209, 212- 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Кліринговий дім (ЄДРПОУ 21665382) заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 781,57 доларів США, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 4 842 доларів США та заборгованості за відсотками у сумі 1 957,78 доларів США, а також судовий збір у розмірі 2 666,89 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.