Ухвала суду № 63027703, 24.11.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/4/16-ц Номер провадження 22-ц/786/2684/16Головуючий у 1-й інстанції Січиокно Т.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Бондаревської С.М.

суддів: Омельченко Л.М., Триголова В.М.

при секретарі: Діхтяр Т.В.

за участю представника відповідачів ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28 липня 2016 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк", третя особа ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2016 року ПАТ КБ «Правекс-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості. В обгрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 16 листопада 2007 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Правекс-Банк» укладено Кредитний договір №1936-0006/07Р, за умовами якого ОСОБА_6 надав кредит в іноземній валюті для споживчих цілей, а також з метою оплати страхових платежів згідно з договорами страхування нерухомого майна, укладення яких здійснюється на підставі та з урахуванням вимог п.6.1.14 даного договору у розмірі 47 500 доларів США строком до 16 листопада 2032 року зі сплатою 12,8 відсотків річних. Також вказував, що в якості забезпечення належного виконання позичальником своїх зобовязань за вказаним вище Кредитним договором, 16 листопада 2007 року між Банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки №1936-006/07Р, згідно якого поручитель зобовязався перед Банком за виконання Позичальником у повному обсязі зобовязань за Кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки, вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом. Внаслідок неналежного виконання кредитних зобовязань станом на 29 травня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 78 320,21 доларів США, яку позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк».

У квітні 2016 року ОСОБА_5 подала зустрічний позов, в якому просила суд визнати поруку за договором поруки №1936-006/07Р від 16 листопада 2007 року, укладеним між нею - ОСОБА_4 (після укладення шлюбу ОСОБА_5) та ПАТ КБ «Правекс-Банк» - припиненою. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовувала тим, що на виконання п. 4.1 Кредитного договору Позичальник зобовязався погашати заборгованість за кредитом рівними частинами в сумі 158 доларів США, щомісячно до «10» числа наступного місяця. Виходячи з даних розрахунку заборгованості, останнє надходження платежів було здійснено 29 листопада 2010 року, натомість вимогу про погашення заборгованості до поручителя банк направив 24 червня 2015 року. Оскільки за умовами Кредитного договору погашення кредиту повинно здійснюватися Позичальником частинами кожного 10 числа місяця, а відсотки у строк до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, початок позовної давності для стягнення платежів необхідно обчислювати з моменту невиконання Позичальником кожного із цих зобовязань, тобто з січня 2011 року. Саме з цієї дати виникло порушення основного зобовязання, а тому у Банку виникло право звернутися до поручителя протягом 6 місяців з дати порушення його прав, тобто з 10 січня 2011 року. ОСОБА_6 звернувся до Поручителя лише 24 червня 2015 року, а тому зобовязання по договору поруки вважає припиненими. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 28 липня 2016 року первісний позов ПАТ КБ «Правекс-Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто у солідарному порядку із ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість за Кредитним договором №1936-006/07Р від 16 листопада 2007 року у розмірі 37 762 долари США та відсотки за користування кредитом у розмірі 14 180 доларів США 58 центів, а всього 51 942 долари США 58 центів.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_5 до ПАТ КБ «Правекс-Банк», третя особа ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою - залишено без задоволення. Вирішено питання судових витрат. Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив оскаржуване ним рішення суду в частині стягнення з нього та ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором №1936-006/07Р від 16 листопада 2007 року у розмірі 51942, 48 доларів США скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Правекс-Банк» відмовити. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27 липня 2016 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ПАТ КБ «Правекс-Банк», третя особа ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою - скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким зустрічний позов ОСОБА_5 до ПАТ КБ «Правекс- Банк» задовольнити, визнати поруку, що виникла з договору поруки №1936-006/07Р від 16 листопада 2007 року - припиненою. Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що 16 листопада 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір №1936 006/07Р, згідно якого ОСОБА_6 надав Позичальникові кредит в іноземній валюті на загальну суму 47 500 доларів США для споживчих цілей, а також з метою оплати страхових платежів згідно з договором страхування нерухомого майна, укладення яких здійснюється на підставі та з урахуванням вимог п. 6.1.14 даного договору.

Згідно пункту 1.2 Кредитного договору, Кредит надається Позичальникові строком з 16 листопада 2007 року до 16 листопада 2032 року зі сплатою 12. 8 відсотків річних. Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору Позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом рівними частинами в сумі 158 доларів США, щомісяця, до 10 числа наступного місяця. Відсотки за користування кредитом підлягають сплаті щомісяця (за час фактичного користування грошовими коштами протягом календарного місяця) у строк до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, а також у момент повернення кредиту, зазначений у п.1.2 даного договору. Шляхом підписання даного договору сторони дійшли згоди про те, що у випадку виникнення у Позичальника прострочення з погашення заборгованості за кредитом та/або за сплатою відсотків за користування кредитом строк користування кредитом, зазначений у п.1.2 даного Договору припиняється достроково, на 10-день місяця, наступного за місяцем, у якому виник факт прострочення. Про припинення строку користування кредитом ОСОБА_6 письмово повідомляє Позичальника.

16 листопада 2007 року між ОСОБА_4 та АКБ «Правекс-Банк» укладено договір поруки №1936-0006/07Р, згідно якого Поручитель у порядку та на умовах, передбачених даним договором зобовязався нести солідарну відповідальність перед Кредитором за виконання в повному обсязі зобовязань ОСОБА_3 - Позичальника за Кредитним договором №1936-006/07Р від 16 листопада 2007 року та можливих змін і доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені) вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом у строк до 16 листопада 2032 року у розмірі 47500 доларів США та будь якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами Кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості. Даний договір набув чинності з моменту його підписання і діє до 16 листопада 2035 року (п.4.1 договору поруки).

Також судом встановлено, що 26 грудня 2007 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали шлюб, що підтверджено Свідоцтвом про шлюб серії 1-КЕ № 040103, виданого Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського МУЮ. Прізвище дружини після одруження ОСОБА_3.

16 листопада 2007 року між ОСОБА_3 (Іпотекодавець) та АБ «Правекс- Банк» (Іпотекодержатель) укладено договір іпотеки №1936-006/07Р, згідно якого Іпотекодавець для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань за кредитним договором №1936-006/07Р від 16 листопада 2007 року та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (пені, штрафу), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами Кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості, передав в іпотеку Іпотекодержателю належне йому нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, загальна сума заборгованості станом на 29 травня 2015 року за Кредитним договором №1936-006/07Р від 16 листопада 2007 року становить 78320,21 доларів США, яка складається із 45 270 доларів США - розмір основної заборгованості; 33 050 доларів США - заборгованість за відсотками.

З даного розрахунку також вбачається, що останній платіж на виконання боргових зобовязань Позичальником внесено 29 листопада 2010 року. Окрім того, судом встановлено, що 24 червня 2015 року за № 20-в ПАТ КБ «Правекс-Банк» направив на імя ОСОБА_3 вимогу про усунення порушення основного зобовязання за Кредитним договором №1936-006/07Р від 16 листопада 2007 року, згідно якої ОСОБА_6 вимагав не пізніше 30 днів з дати відправлення повідомлення усунути порушення погасити заборгованість за Кредитним договором у розмірі 106 871,53 доларів США.

24 червня 2015 року за № 21-в ПАТ КБ «Правекс-Банк» направив на ім'я ОСОБА_4 вимогу про усунення порушення основного зобовязання за Кредитним договором №1936-006/07Р від 16 листопада 2007 року, згідно якої ОСОБА_6 вимагав не пізніше 30 днів з дати відправлення повідомлення усунути порушення погасити заборгованість ОСОБА_3 за Кредитним договором у розмірі 106 871, 53 доларів США.

Задольняючи частково первісний позов ПАТ КБ «Правекс-Банк», суд першої інстанції виходив із фактичних обставин, наявних у справі доказів, в тому числі наданого суду розрахунку, та взявши до уваги, що строк надання кредитних коштів визначено сторонами за умовами кредитного договору в період з 16 листопада 2007 року до 16 листопада 2032 року, стягнув на користь банку солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість у сумі 51942 доларів США 58 центів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне. За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Нормами статей 629, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим до виконання; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором та не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно роз"яснень, наведених в п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту. Передбачене статтею 1050 ЦК право кредитодавця вимагати від позичальника дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, є самостійним. Реалізація такого права жодним чином не залежить від пред'явлення кредитодавцем вимог про розірвання кредитного договору відповідно до положення статті 651 ЦК. Судом встановлено, що ОСОБА_6 виконав свої зобов'язання, надавши кредитні кошти в повному обсязі, що підтверджується заявою на видачу готівки від 19 листопада 2007 року. Разом з тим, ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором №1936-006/07Р від 16 листопада 2007 року належним чином не виконав, борг за кредитом та відсотки за користування ним згідно з умовами договору - не сплачував. З матеріалів справи вбачається, що станом на 29 травня 2015 року за Кредитним договором №1936-006/07Р від 16 листопада 2007 року становить 78 320,21 доларів США, яка складається із 45 270 доларів США - розмір основної заборгованості; 33 050 доларів США - заборгованість за відсотками. Згідно наданого розрахунку виконувати щомісячні зобов'язання із погашення кредиту та процентів за користування кредитом відповідач припинив 10 грудня 2010 року, а до суду із первісним позовом ОСОБА_6 звернувся 04 січня 2016 року. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що до сума заборгованості за кредитом підлягає стягненню в межах строку позовної давності, з 04 січня 2013 року по 04 січня 2016 року.

Враховуючи, що строк надання кредитних коштів за умовами Кредитного договору від 16 листопада 2007 року встановлено до 16 листопада 2032 року, обгрунтованим також є висновок суду про те, що сума заборгованості за кредитом підлягає стягненню за період з 04 січня 2013 року по 16 листопада 2032 року, який складає 239 місяців.

Оскільки Позичальник зобовязався погашати заборгованість за кредитом рівними частинами в сумі 158 доларів США щомісячно до «10» числа наступного місяця, вірним є висновок суду, що сума заборгованості за кредитом становить 37 762 долара США, виходячи з розрахунку (239 місяців * 158 доларів США = 37 762 доларів США).

Також суд дійшов обгрунтованого висновку, що в межах строку позовної давності до стягнення підлягає сума заборгованості за відсотками у розмірі 14 180,58 доларів США.

Звідси вірним є висновок суду про часткове задоволення первісного позову та стягнення на користь банку у солідарному порядку зі співвідповідачів заборгованості за кредитним договором №1936-006/07Р від 16 листопада 2007 року у розмірі 51942 долари США 58 центів /37 762 доларів США + 14 180,58 доларів США/.

Згідно з частиною 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Нормами частин 1, 2 статті 554 ЦК України визначено, що у разі порушення бор-жником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Умовами договору поруки №1936-006/07Р від 16 листопада 2007 року сторони обумовили, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 16 листопада 2035 року. Таким чином, строк дії поруки сторонами визначено в договорі. Згідно вимоги від 24 червня 2015 року за №21-в про виконання порушеного зобов'язання за Кредитним договором №1936-006/07Р від 16 листопада 2007 року, адресованої ПАТ КБ «Правекс-Банк» ОСОБА_5, останній надано 30-денний строк з дня направлення вимоги для виконання порушеного зобов'язання у повному розмірі. Таким чином, з урахуванням положень ч. 4 ст. 559 ЦК України, кредитор протягом шести місяців звернувся з позовом до суду, оскільки тридцятиденний строк на добровільне виконання кредитних зобов'язань припадає на 24 липня 2016 року, а позивач звернувся до суду 04 січня 2016 року, тобто в межах шестимісячного строку. Відмовляючи у задовленні зустрічного позову ОСОБА_5, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що порука за договором № 1936-006/07Р від 16 листо-пада 2007 року не є припиненою, а тому ОСОБА_5 має відповідати за борговими зобов'язаннями як солідарний боржник, у зв'язку з чим зустрічний позов до задоволення не підлягає. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які відповідають фактичним обставинам, підтверджуються наявними у справі доказами та узгоджуються з нормами матеріального права, що регулюють дані спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків районного суду, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підписи/ ОСОБА_7

ОСОБА_8

З оригіналом згідно:

Суддя: Бондаревська С.М.