Постанова № 63026969, 24.11.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2016 р. Справа № 918/721/16

ОСОБА_1 апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є. ,

судді Грязнов В.В.

секретар судового засідання Драчук В.М.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_2, представник, довіреність в справі;

відповідача ОСОБА_3, представник, довіреність в справі.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні ОСОБА_1 апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі ОСОБА_1 філії

на рішення господарського суду Рівненської області від 06.09.2016 у справі № 918/721/16

за позовом ОСОБА_4 Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Рівненської області

до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі ОСОБА_1 філії

про стягнення 3 532, 61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 06.09.2016 у справі № 918/721/16 позовні вимоги позивача ОСОБА_4 Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Рівненській області до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі ОСОБА_1 філії про стягнення в сумі 3 532,61 грн. задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі ОСОБА_1 філії на користь ОСОБА_4 Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Рівненській області основну суму боргу в розмірі 3 092,40 грн., 223,03 грн. пені, 13,91 грн. інфляційних втрат, 180,40 грн. штрафу та 1 369,08 грн. судового збору. У задоволенні позовних вимог про стягнення 3,06 грн. інфляційних втрат та 19, 81 грн. пені відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що відповідачем було порушено умови Договору від 22.01.15 р., а також положення ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі ОСОБА_1 філії звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 06.09.2016 у справі №918/721/16, у задоволенні позову відмовити.

На думку скаржника, рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема скаржник відзначає, що судом першої інстанції до спірних правовідносин застосовано норми права, які регулюють правовідносини повязані з внесенням змін та розірвання договору, а не норми які регулюють порядок укладення договору та його припинення. Не застосовано вимоги законодавства яке регулює свободу договору, не змінено належну сторону та не почато розгляд справи з початку.

Скаржник зазначає, що 22.01.2015 між ОСОБА_4 Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України в Рівненській області та ПАТ «Укртелеком» в особі ОСОБА_1 філії був укладений договір №414/44-17 про надання послуг урядового звязку строком до 31.12.2015. Зауважив, що ПАТ «Укртелеком» в особі ОСОБА_1 філії відмовляється від укладення нового договору про надання послуг урядового звязку на 2016 рік про що повідомив позивача відповідним листом.

Скаржник відзначає, що на порядок укладення договорів про надання послуг урядового звязку поширюються загальні правила за виключенням одного, а саме на установку потрібна згода Президента України, однак для тимчасового призупинення послуг та зняття такої згоди не потрібно.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що у відповідності до ч.1, 4 ст.631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору. Закінчення строку договору не порушує нове зобовязання, однак і не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Скаржник зауважив, що судом першої інстанції не враховано вимог ст.640 Цивільного кодексу України, яка говорить про те, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Зазначив, що пропозиції до ПАТ «Укртелеком» не надходило, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається на ст. 179 Господарського кодексу України, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 218, 631, 639, 640, 649 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 26.09.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 02 листопада 2016 року.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 02.11.2016 розгляд апеляційної скарги відкладено на 24 листопада 2016 року.

17.11.2016 на адресу ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи копії письмових доказів використання абонентом міського урядового звязку ОСОБА_5 директором РФ ПАТ «Укртелеком» абонентської установки урядового звязку та комунального обладнання, які здійснювали комунікацію вхідних та вихідних викликів з іншими абонентами міського урядового звязку місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій після 01.07.2016 та докази про тимчасове виключення абонентської установки урядового звязку в звязку з проведенням ремонту приміщень та лист-звернення відповідача.

18.11.2016 на адресу ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; лист ПАТ «Укртелеком» №4708 від 24.13.2015; лист ПАТ «Укртелеком» №73 від 12.01.2016; лист ОСОБА_1 ОДА № вих-18690/0/01-22/16 від 25.03.2016.

22.11.2016 на адресу ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунок заборгованості РФ ПАТ «Укртелеком» перед ОСОБА_4 Держспецзв`язку в Рівненській області за послуги урядового звязку згідно договору №414/44/17 від 22.01.2015 станом на 21.11.2016.

Представник позивача в судовому засіданні 24.11.2016 заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.11.2016 підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а тому просить його скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити.

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні 24.11.2016, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Рівненської області від 06.09.2016 у справі № 918/721/16 слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_4 Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України в Рівненській області та ПАТ "Укртелеком" в особі ОСОБА_1 філії 22 січня 2015 року був укладений договір № 414/44-17 про надання послуг урядового звязку (с.12-14).

Відповідно до умов договору надання послуг урядового звязку Виконавець зобовязується надавати послуги урядового звязку, а саме: з користування послуг міського урядового звязку (основний телефонний апарат), а Користувач оплачувати ці послуги згідно із тарифами, встановленими у визначеному законодавством України порядку (п.2.1 Договору).

Згідно п.3.2 Договору сторони погодили вартість послуг, що становить на 515,40 грн. без ПДВ за місяць згідно погодженого Сторонами розрахунку вартості послуг урядового звязку (а.с. 14).

У відповідності до п.4.2 Договору Виконавець до останнього числа кожного місяця, в якому були надані послуги, подає Користувачу рахунки для оплати послуг урядового звязку. Користувач здійснює оплату цих рахунків протягом місяця, наступного за тим, в якому були надані послуги.

У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобовязань стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (п.6.2 Договору).

Згідно п.8.1 Договору у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобовязуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. Досудовий претензійний порядок врегулювання спорів є обовязковим для обох Сторін.

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2015, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобовязань по Договору (п.9.1 Договору).

З п.1.1. Договору вбачається, що в Договорі терміни вживаються у значенні, наведеному в Порядку забезпечення урядовим звязком посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів військового управління, керівників підприємств, установ і організацій, затвердженого Указом Президента України від 18.04.2005 №663.

Пунктом 2 Порядку зазначено, що термін «абонент урядового звязку», вживається в такому значенні: посадова особа органу державної влади, органу місцевого самоврядування, органу військового управління, керівник підприємства, установи і організації в Україні, яка в установленому порядку забезпечується урядовим звязком (а.с.87).

Відповідно до пункту 5 Порядку забезпечення урядовим звязком посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів військового управління, керівників підприємств, установ і організацій, затвердженого Указом Президента України 18.04.2005 за № 663 (зі змінами), (далі - Порядок), забезпечення урядовим звязком посадових осіб здійснюється Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - Держспецзв'язку України) (а.с.89).

Пунктом 8 Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 03.09.2014 за № 411 регламентовано, що Адміністрація Держспецзвязку здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про ОСОБА_4 Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України в Рівненській області, затвердженого наказом Адміністрації Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України від 29 лютого 2016 року № 159, ОСОБА_4 Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України в Рівненській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах організації спеціального звязку, захисту інформації, телекомунікацій і користування радіочастотним ресурсом України (Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України). Згідно з підпунктом 4 пункту 2.2 Положення управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує в регіоні в установленому законодавством порядку урядовим звязком Президента України, ОСОБА_6 Верховної ОСОБА_6 України, Премєр-міністра України, інших посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, органів військового управління, керівників підприємств, установ і організацій в мирний час, в умовах надзвичайного стану і в особливий період.

З пункту 3.8 Положення вбачається, що начальник ОСОБА_4 має право укладати відповідно до законодавства і в межах наданих повноважень правочини.

Пунктом 9 Порядку забезпечення урядовим звязком посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів військового управління, керівників підприємств, установ і організацій передбачено, що у разі звільнення з посади особи, яку включено до переліків посад абонентів урядового звязку, абонентська установка урядового звязку тимчасово виключається або знімається. Такі ж самі заходи здійснюються і під час проведення ремонту приміщень, заміни службового автомобіля тощо.

За наявності в абонента урядового звязку заборгованості з оплати послуг урядового звязку понад три місяці ОСОБА_4 Держспецзв`язку України має право тимчасово відключити абонентську установку з повідомленням абонента та письмовим попередженням замовника урядового звязку (п.10-1 Порядку).

З матеріалів справи вбачається, що 24.12.2015 ОСОБА_1 філією ПАТ "Укртелеком" в особі директора ОСОБА_7П до ОСОБА_4 Держспецзв`язку України надійшов лист, в якому відповідач просив зняти абонентську установку урядового зв'язку та припинити договірні взаємовідносини між сторонами з 31.12.2015. Також зазначалося, що ПАТ "Укртелеком" в особі ОСОБА_1 філії відмовляється від укладення нового договору про надання послуг урядового зв'язку на 2016 рік (а.с. 15).

Листом від 05.01.2016 за № 42/1-13дск ОСОБА_4 Держспецзв`язку України в Рівненській області пояснило порядок припинення надання послуг урядового зв'язку та запропонувало відповідачу звернутися до голови ОСОБА_1 ОДА з проханняим порушити клопотання перед Адміністрацією Президента України щодо виключення посади «Директора РФ ПАТ Укртелеком» з переліком посад абонентів урядового звязку (а.с.16).

06.04.2016 на адресу відповідача ОСОБА_4 Держспецзв`язку України в Рівненській області було надіслано лист за № 42/1-260 та претензію за № 42/1-308, з вимогою оплати заборгованості за користування послугами зв'язку (а.с. 17-18).

Однак, листом від 30.05.2016 за №1387 ПАТ "Укртелеком" в особі ОСОБА_1 філії відмовилось від проведення розрахунків у зв'язку з відсутністю намірів на укладання нового договору на користування послугами урядового зв'язку.

За приписами статті 648 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обовязкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Відповідно до ч.7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що договір був укладений між сторонами на добровільних засадах в порядку, передбаченому статтею 648 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, про що безпосередньо зазначили сторони в п.1.1 договору про надання послуг урядового зв`язку.

Процедура подання клопотань та вирішення питань забезпечення урядовим звязком посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів військового управління, керівників підприємств, установ і організацій, установлення, зняття, включення та відключення абонентських установок урядового звязку регулюється "Порядком забезпечення урядовим звязком посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів військового управління, керівників підприємств, установ і організацій", затвердженим Указом Президента України № 663 від 18.04.2005 (зі змінами).

В пункті 3 Порядку зазначено, що забезпечення посадових осіб урядовим звязком здійснюється з урахуванням їх участі у виконанні завдань і функцій держави, потреби в обміні інформацією, яка містить державну таємницю, відповідно до переліків посад абонентів урядового звязку, які затверджуються в установленому порядку.

Пунктом 4 Порядку зазначено, що пропозиції до переліків посад абонентів урядового звязку формуються в межах граничної кількості абонентських установок урядового зв'язку і подаються до ОСОБА_8 Президента України: для місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій - відповідно ОСОБА_6 міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Переліки абонентів урядового зв'язку затверджуються Президентом України за поданням ОСОБА_8 Президента України. Відповідно до пункту 11 Порядку, підставами для встановлення (включення) абонентської установки урядового звязку є віднесення посади, яку займає відповідна особа, до переліків посад абонентів урядового звязку та призначення на таку посаду відповідної особи.

З матеріалів справи вбачається, що посада директора ПАТ "Укртелеком" в особі ОСОБА_1 філії віднесена до Переліку посад абонентів міського урядового зв'язку місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів прокуратури, органів військового управління, територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, підприємств, установ та організацій, затвердженого указом Президента України від 15.02.2010 № 168/2010 (а.с. 96).

Згідно з п. 14 Порядку, підставами для прийняття рішень про зняття (відключення) абонентських установок може бути виключення посади з відповідного переліку посад абонентів урядового звязку або звільнення особи з посади (а.с.91).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 9.1 визначено, що Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2015, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобовязань по Договору.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Колегія суддів відзначає, що до укладення, зміни та розірвання договорів про надання урядового зв'язку застосовується особливий порядок, встановлений актами господарського та цивільного законодавства, з урахуванням приписів Порядку забезпечення урядовим звязком посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів військового управління, керівників підприємств, установ і організацій, затвердженого Указом Президента України № 663 від 18.04.2005 (зі змінами).

Підставою для припинення дії договору від 22.01.2015 № 414/44-17 про надання послуг урядового звязку та зняття абонентської установки є рішення Президента України про виключення посади з Переліку посад абонентів міського урядового зв'язку місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів прокуратури, органів військового управління, територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, підприємств, установ та організацій, затвердженого Указом Президента України від 15.02.2010 № 168/2010. Отже, зобов'язання сторін в даних правовідносинах не припинились і повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до довідки від 04.07.2016 за №42/1-252дсп про використання міського урядового зв'язку, яку позивач долучив до матеріалів справи, вбачається, що за даними автоматизованої системи комутаційного обладнання цифрової міжміської транспортної мережі урядового зв'язку в період з 01.01.2016 по 01.07.2016 абонент міського урядового зв'язку - директор ПАТ "Укртелеком" в особі ОСОБА_1 філії використовував абонентську установку та комутаційне обладнання, яке здійснювало комутацію вхідних та вихідних викликів з іншими абонентами міського урядового зв'язку місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (а.с. 21).

Згідно довідки ОСОБА_4 Держспецзв`язку у Рівненській області від 15.11.2016 за №42/1-400дск за період з 01.07.2016 по 20.10.2016 директором ПАТ "Укртелеком" в особі ОСОБА_1 філії - ОСОБА_7 використовувалась абонентська установка урядового зв`язку №40 та комутаційне обладнання, яке здійснювало комутацію вхідних та вихідних викликів з іншими абонентами міського урядового зв`язку місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (а.с.155).

З поданих позивачем письмових доказів, які витребовувались ухвалою суду від 02.11.2016 вбачається, що 05.10.2016 за № 17/83 ПАТ "Укртелеком" в особі ОСОБА_1 філії надіслало лист до ОСОБА_4 Держспецзв`язку з проханням відключити та демонтувати абонентську установку міського урядового зв`язку за адресою: вул. Чорновола, 1 кімната №202. Згідно доповідної записки начальника 1 відділу ОСОБА_4 Держспецзв`язку в Рівненській області полковника ОСОБА_9 від 14.10.2016 та рапорту начальника СЕАУ та ЛКС 1 відділу полковника ОСОБА_10 від 20.10.2016 абонентська установка міського урядового зв`язку 20.10.2016 тимчасова знята (а.с.156-158).

Тим самим спростовуються доводи скаржника, щодо невикористання абонентської установки урядового зв`язку.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України, якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України. Частиною 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

З доказів наявних в матеріалах справи вбачається, що 29.02.2016 ПАТ "Укртелеком" в особі ОСОБА_1 філії перерахувало 515,40 грн. на розрахунковий рахунок позивача. В призначенні платежу зазначено: "Оплата послуг міського урядового зв'язку згідно Договору № 414/44-17 від 22.01.2015 р., згідно рахунку від 31.01.2016 р." (а.с. 20). Це підтверджує той факт, що у 2016 році позивач продовжує надавати послуги урядового зв'язку ПАТ "Укртелеком" в особі ОСОБА_1 філії та його використання останнім.

Частиною 1 ст. 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 ЦК України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 2 ст. 218 ГК України зазначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами право порушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Окрім того, доводи скаржника щодо припинення договірних відносин по наданню послуг урядового зв`язку згідно договору №414/44-17 від 22.01.2015 та незастосуванням до даних правовіднисин Порядку забезпечення урядовим зв`язком посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів військового управління, керівників підприємств, установ і організацій, спростовується самим скаржником, зокрема листом від 12.01.2016 №73, який був надісланий відповідачем ОСОБА_1 обласній державній адміністрації з пропозицією щодо виключення посади директора ПАТ "Укртелеком" в особі ОСОБА_1 філії з переліку посад абонентів урядового зв`язку та зняття абонентської установки. Листом від 26.02.2016 ОСОБА_1 обласна державна адміністрація повідомила відповідача, що пропозиції щодо виключення з переліку абонентів урядового зв`язку посади директора ПАТ "Укртелеком" в особі ОСОБА_1 філіїв установленому порядку надіслано на розгляд Адміністрації Президента України.

З урахуванням обставин справи, доказів наявних у справі та нормативно правових актів, судова колегія апеляційної інстанції прийша до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 3092,40 грн. за період з лютого 2016 по липень 2016 є правомірними і підлягають до задоволення.

Правовідносини між стронами виникли на підставі договору про надання послуг урядового звязку. Відповідач своїх зобовязань щодо оплати за послуги урядового зв`язку, належним чином не виконав.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обовязку щодо своєчасного здійснення розрахунку по оплаті наданих послуг, позивач з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, поданої до суду першої інстанції та відповідно до п.6.2 договору, просить стягнути з відповідача пеню в сумі 242, 84 грн., інфляційних втрат в розмірі 16, 97 грн. за період 01.04.2016 по 01.09.2016. та 7% штрафу, що становить 180, 40 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 6.2 договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобовязань стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг.

Однак, відповідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3).

Судом першої інстанції здійснено перерахунок з урахуванням вимог вказаного Закону України та приписів п.6 ст. 232 ГК України, з яким погоджується суд апеляційної інстанції щодо нарахування відповідачу пені за період з лютого 2016 року по липень 2016 року, що становить 223,03 грн. А тому, в стягненні 19,81 грн. пені, яку просить стягнути позивач, судом першої інстанції позивачу відмовлено правомірно.

Частиною 2 пункту 6.2 договору передбачено, що за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості, що становить 180,40 грн., що підлягає до задоволення.

Згідно з приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом першої інстанції здійснено перерахунок, з яким погоджується апеляційна інстанція щодо нарахування відповідачу інфляційних втрат за період з лютого 2016 року по липень 2016 року, що становить 13,91 грн. А тому, в стягненні 3,06 грн. інфляційних втрат судом першої інстанції позивачу відмовлено правомірно.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачу правомірно нараховано основний борг в сумі 3 092,40 грн., пеню в розмірі 223, 03 грн., інфляційних втрат в розмірі 13, 91 грн. за період з лютого 2016 по липень 2016, штраф в сумі 180, 40 грн., що підлягають стягненню з ПАТ «Укртелеком» в особі ОСОБА_1 філії.

Стосовно поданого позивачем розрахунку заборгованості ПАТ «Укртелеком» в особі ОСОБА_1 філії перед ОСОБА_4 Держспецзв`язку в Рівненській області за послуги урядового звязку згідно договору №414/44/17 від 22.01.2015 станом на 21.11.2016 включно, судова колегія зазначає, що відповідно до ч.3 ст.101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (а.с. 185-187).

Враховуючи умови передбачені Договором про надання послуг урядового звязку №414/44-17 від 22.02.2015 та докази наявні в матеріалах справи, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що відповідач допустив порушення умов договору про надання послуг урядового звязку, оскільки свої зобовязання згідно умов договору щодо оплати за використання абонентської установки міського урядового зв`язку своєчасно та в повному обсязі не виконав.

Судова колегія зауважує, що на адресу суду першої інстанції 22.08.2016 від позивача надійшов лист від 16.08.2016 за №42/1-516, в якому позивач просить вважати належним відповідачем ПАТ "Укртелеком" в особі його ОСОБА_1 філії (а.с. 77-79) В вступній частині рішення суду першої інстанції від 06.09.2016 зазначено, що відповідачем є: Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі в особі ОСОБА_1 філії.

Таким чином, враховуючи зазначене, у судової колегії апеляційної інстанції відсутні підстави застосування ст.104 ГПК України для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Також, колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника, щодо зазначення в Переліку абонентів урядового зв`язку посади директора ОСОБА_1 філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", в той час як зазначав скаржник, позов подано до ПАТ "Укртелеком" в особі ОСОБА_1 філії, оскільки згідно Положення про ОСОБА_1 філію Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", ОСОБА_1 філія Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" є відокремленим підрозділом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", юридичною особою, заснованої згідно з наказом Державного комітету зв`язку та інформації України від 27.12.1999 №155 шляхом перетворення відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 №210/93 "Про корпорацію підприємств" Українського державного підприємства електрозв`язку "Укртелеком" у відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", що згідно з протоколом Загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" №8 від 14.06.2011 перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Укртелеком".

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та обставинами справи.

Враховуючи вищевикладене, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Рівненської області від 06.09.2016 року у справі № 918/721/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі ОСОБА_1 філії - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Грязнов В.В.