Постанова № 63026809, 25.11.2016, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1990/16-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2016 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області, діючи як адміністративний суд, в складі:

головуючого - судді Керекези Я.І.

при секретарі Хоменко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницький справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницького об"єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання неправомірними та зобов`язання вчинити дії ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 14 листопада 2016 року звернувся до суду із позовом і просить визнати протиправною відмову відповідача щодо відмови у перерахунку його пенсії державного службовця, зобов`язати відповідача провести з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця у розмірі 85 % від розміру заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі в зв`язку із підвищенням з 01 грудня 2015 року посадового окладу першого заступника начальника управління, начальника відділу землеробства управління агропромислового комплексу Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації.

Посилається на те, що з 17 липня 1999 року перебуває на обліку в Переяслав-Хмельницькому об"єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та отримує пенсію державного службовця в розмір 85 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. В зв"язку з тим, що з 01 грудня 2015 року було підвищено розмір посадового окладу за останнім місцем її роботи на державній службі, 10 жовтня 2016 року він звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку його пенсії. Відповідач своїм листом № 128/Д-01 від 18 жовтня 2016 року відмовив йому у вищезазначеному перерахунку, посилаючись на те, що з 01 червня 2015 року призначення та перерахунки пенсій за нормами Закону України „Про державну службу" не здійснюється.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Представник відповідача Лейко А.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, зазначивши, що з 01 травня 2016 року набув чинності Закон України „Про державну службу" № 889-VІІІ від 10 грудня 2015 року. Згідно п.2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону втратив чинність Закону України „Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року. Втратила чинність і ст.37-1 Закону, в якій зазначається, що порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначається Кабінетом міністрів України. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року „Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" було виключено пункт 4 із постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31 травня 2000 року „Про деякі питання вдосконалення розмірів заробітку для обчислення пенсії", яким було передбачено здійснення перерахунку призначених пенсій державним службовцям. Пункт 5 був викладений в наступній редакції : „5. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики". Посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини від 09 жовтня 1979 року у справі „Ейрі проти Ірландії", від 12 жовтня 2004 року у справі „Кйартан Асмундсон проти Ісландії", від 03 червня 2014 року у справі „Великода Валентина Никанорівна проти України", зазначає, що соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігти чи усунути реальну загрозу економічній безпеці України, що відповідно до ч.1 ст.17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Також, відповідно до п.2.1 Рішення Конституційного суду України № 20-РП/2011 від 26 грудня 2011 року зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. Відповідно до п.2.2 даного рішення Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту. З рішення Конституційного Суду України № 2-рп/99 від 02 березня 1999 року вбачається, що Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 з 17 липня 1999 року перебуває на обліку в Переяслав-Хмельницькому об"єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та отримує пенсію державного службовця в розмірі 85 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

17 жовтня 2016 року позивач звернувся із заявою до відповідача про здійснення перерахунку його пенсії в зв"язку із підвищенням посадових окладів державним службовцям з 01 грудня 2015 року (а.с.9).

Листом № 128/Д-01 від 18 жовтня 2016 року відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії в зв"язку з тим, що з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України „Про державну службу". Тому з 01 червня 2015 року призначення та перерахунок пенсій за нормами Закону України „Про державну службу" не здійснюється (а.с.11).

Судом встановлено, що має місце спір фізичної особи (пенсіонера) із суб'єктом владних повноважень (Переяслав-Хмельницьким об"єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області) щодо оскарження його рішення про перерахунок пенсії.

Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 від 02 березня 2015 року. У разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів" та інших.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 та ч. 1 ст. 58 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони покращують становище особи.

Проаналізувавши положення даних нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що ст.37-1 Закону України „Про державну службу", ст.42 Закону України „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" на сьогодні діють, вони не змінені, не скасовані, в установленому законом порядку.

Зміни, внесені до законодавства, стосуються лише осіб, яким пенсія призначається на даний час. Крім того, в законі не міститься посилання на конкретні норми законів чи підзаконних нормативно-правових актів щодо пенсійного забезпечення осіб, які скасовуються.

Відповідно до положення ст.37-1 Закону України „Про державну службу" умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України №865 від 31 травня 2000 року «Про деякі питання вдосконалення визначення розміру заробітку для обчислення пенсії» та виключено п.4, яким було установлено порядок визначення заробітної плати для перерахунку пенсії, що свідчить про неврегульованість питання перерахунку пенсій державних службовців, яке передбачене ст.37-1 Закону України «Про державну службу».

Европейський суд з прав людини у рішенні по справі «Будченко проти України» (заява №38677/06) зазначив (п.п.38-40) про те, що відсутність механізму реалізації відповідного законодавчого положення становить втручання у право особи за ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, відсутність механізму реалізації права на перерахунок пенсії є втручанням у визначений майновий інтерес цього державного службовця за ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено, що обмеження позивача у реалізації її права на перерахунок пенсії державного службовця відбулось через обмежені фінансові можливості держави та реальні загрози економічній безпеці України.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 17 жовтня 2016 року.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Тобто, позивач має право на перерахунок пенсії з 01 листопада 2016 року, а не з 01 січня 2016 року, як було зазначено ним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1. підлягають частковому задоволенню, поскільки він має право на здійснення перерахунку його пенсії державного службовця з 01 листопада 2016 року в зв"язку з підвищенням заробітної плати державного службовця відповідно посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8,9,11,71,122,128,159,160,162,163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницького об"єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання неправомірними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Переяслав-Хмельницького об"єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області в перерахунку пенсії ОСОБА_1, як державного службовця.

Зобов"язати Переяслав-Хмельницьке об"єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити ОСОБА_1 з 01 листопада 2016 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця в розмірі 85 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, у зв'язку з підвищенням з 01.12.2015 посадового окладу першого заступника начальника управління, начальника відділу землеробства управління агропромислового комплексу Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації.

Стягнути з Переяслав-Хмельницького об"єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551 (п"ятсот п"ятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд з одночасним надісланням апелянтом копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Складання постанови в повному обсязі вчинено 28.11.2016.

Суддя Я.І.Керекеза