Ухвала суду № 63026688, 29.11.2016, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 1017/5993/12

Провадження № 1-о/368/2/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення без руху заяви про перегляд вироку

за нововиявленими обставинами

"29" листопада 2016 р. суддя Кагарлицького районного суду Київської області Закаблук О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Ржищівського міського суду Київської області від 23 липня 2014 року у кримінальній справі № стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

15.11.2016 року на адресу Кагарлицького районного суду з Апеляційного суду Київської області надішйла заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Ржищівського міського суду Київської області від 23 липня 2014 року у кримінальній справі № стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, (том № 3, а.с., 244 - 248), в якій ОСОБА_2 просить суд:

- згідно ч. 1 ст. 467 КПК України скасувати обвинувальний вирок щодо нього, постановлений Ржищівським міським судом 23.07.2014 року, - і тим самим повернути йому чесне ім.»я і визнати, що його було засуджено незаконно. В 71 рік (в день його народження) його безпідставно оголосили вбивцею і більше 4 - ьох років він провів в місцях позбавлення волі. Всі його рідні стидаються з ним з»являтися на людях. Зараз йому 75 років, - і він хоче решту свого життя прожити виправданою від такого страшного звинувачення людиною.

15.11.2016 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі ч. 3 ст. 35 КПК України для слухання даного кримінального провадження був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.

Суд, перевіривши заяву ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи в розрізі ново виявлених обставин, приходить до висновку щодо залишення даної заяви без руху, та наданню заявнику строку на усунення недоліків, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Фактичні обставини справи, та застосування до них норм процесуального права.

Перш за все слід зазначити, що Законом, зокрема, ст. 459 КПК України чітко визначено підстави, які можуть бути сприйняті судом як ново виявлені обставини.

Так, згідно ч. 2 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються:

1. штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких грунтується вирок;

2. зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження;

3. скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановления ухвали, що належить переглянути;

4. визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом;

5. інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Крім того, слід зазначити, що згідно ч. 3 ст. 459 КПК України обставини, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої цієї статті, повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, а при неможливості ухвалення вироку - підтверджені матеріалами розслідування.

Слід зазначити, що судові рішення у кримінальних справах (вироки, ухвали), що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами тільки на підставах, що зазначені в ч. 2 ст. 459 КПК.

Нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням або вироком суду, що набрав законної сили, і викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності.

Нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які:

- об'єктивно існували на момент вирішення кримінальної справи;

- не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.

Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою. Тобто це випадки, коли немає вини суду у неправосудності судового рішення, за винятком, коли «невідомість обставини суду» не властива лише такій підставі, як злочинні зловживання суддів, - п. 3 ч. 2 ст. 459 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 459 КПК України до ново виявлених обставин відносяться:

- істотні обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою про перегляд;

- сфальсифіковані докази і завідомо неправильний переклад;

- зловживання суддів;

- скасування преюдиційного судового рішення;

- неконституційність правового акта, що був застосований судом.

Цей перелік хоч і є вичерпним, однак перша обставина, яка зазначена у ньому, сформульована доволі гнучко, власне, як визначення нововиявленої обставини.

Важливо не порушувати балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне братися під сумнів. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу res judicata, що є принципом остаточності рішень.

Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру ЄСПЛ допускає можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, але лише в межах, що не порушують принципу юридичної визначеності.

Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками:

- їх невідомість суду з причин, від нього незалежних;

- їх суттєве значення для справи;

- їх наявність в об'єктивній дійсності до постановлення вироку;

- неможливість урахування під час провадження в справі постановлення вироку в зв'язку з невідомістю їх суду;

- їх відкриття тільки після набрання вироком суду законної сили;

- їх спеціальне розслідування прокурором або, за його дорученням, слідчим.

Обов'язковою умовою розгляду справи за нововиявленими обставинами є те, що обставини, які наводяться як підстава для поновлення справи, повинні бути абсолютно новими, раніше невідомими слідчим органам і суду, такими, що у матеріалах справи не висвітлені і потребують окремого розслідування.

За нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті судові рішення (вироки, ухвали) всіх судів.

Новими визнаються обставини незалежно від того, чи були вони відомі кому - небудь із учасників процесу, головне, щоб вони не були відомі органам, які проводили розслідування, і суду.

Штучне створення або підроблення доказів означає їхню завідому неправильність розраховану на введення суду в оману, наприклад:

- внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей або інше підроблення до кументів (ст. 366 КК);

- підроблення документа, який надає права або звільняє від обов'язків, іншими особами (ст. 358 КК);

- штучне створення доказів (занесення в квартиру особи, не причетної до вчинення злочину, предметів, що були викрадені в потерпілого, або таких, за збереження яких передбачена кримінальна відповідальність, - зброї, наркотиків; знищення, підміна речових доказів та ін.), тощо.

Штучне створення або підроблення доказів може бути вчинене як учасниками процесу, так і іншими особами (наприклад, їхніми родичами, друзями, іншими особами, - як за винагороду, так і з інших мотивів).

Штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, а також завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, обвинуваченого, підсудного, на яких грунтується вирок, можуть бути підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, якщо вони спричинили постановлення необгрунтованого або незаконного судового рішення.

Під зловживанням суддів слід розуміти вчинення ними умисних дій, які містять склад злочину і спричинили винесення завідомо неправосудного вироку, постанови, ухвали.

Вчинення злочину суддею, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необгрунтоване рішення (наприклад, зловживання посадовим становищем, одержання хабара, ухвалення завідомо неправосудного рішення тощо), може вважатися нововиявленою обставиною за п. 3 ч. 2 коментованої статті, якщо вину судді встановлено вироком суду, що набрав законної сили. Про кримінальну відповідальність суддів за такі злочини див. статті 374, 375 КК.

Під зловживанням прокурора, слідчого слід розуміти притягнення ними до кримінальної відповідальності завідомо невинних, примушення давати показання, завідомо незаконне затримання, привід або арешт, порушення права на захист (статті 371, 372, 373, 374 КК) тощо.

Факти неправильної оцінки доказів, неправильного застосування закону, призначення несправедливого покарання, якщо вони не були результатом зловживання суддів або осіб, що проводили розслідування, не можуть бути визнані нововиявленими обставинами.

Установлення після винесення вироку нових епізодів злочинних дій засудженого, якщо справу щодо них можна розслідувати і розглядати окремо, не може служити підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Відповідно до правил ст. 90 КПК рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВР України, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.

Тому обставину, встановлену судовим рішенням, що набрало законної сили, не потрібно доводити при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі сторони чи особа, щодо якої встановлено обставину. Така обставина при розгляді іншої справи вважається встановленою на підставі преюдиційного судового рішення. Однак якщо таке рішення буде скасоване, наприклад у касаційному порядку, тоді виникне підстава для перегляду ухваленого на його основі судового рішення, тобто з урахуванням відповідної обставини, встановленої преюдиційним рішенням (п. 4 ч. 2ст. 459 КПК України).

При перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами обставину, яка раніше була встановлена іншим судовим рішенням, через його скасування треба буде довести чи, навпаки, спростувати.

Неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, які застосував суд при вирішенні справи, теж може бути нововиявленою обставиною (за п. 4 ч. 2 ст. 459 КПК України), але за умов, що така неконституційність встановлена КСУ.

До інших нових обставин, на які вказується у п. 5 ч. 2 ст. 459 КПК України належать:

- дані про вчинення злочину іншою особою, а не тим, кого засуджено у справі;

- виявлення живою особи, що вважалася вбитою;

- виявлення факту неосудності засудженого в момент вчинення ним суспільно небезпечного діяння; дані про невинуватість засудженого в тій або іншій частині злочинів, що ставляться йому у вину;

- виявлення раніше не відомих учасників злочину;

- встановлення більшого розміру викраденого майна;

- викриття обману, якщо засуджений видавав себе за іншу особу;

- установлення факту смерті потерпілого у випадках, коли винний був засуджений за заподіяння тілесних ушкоджень, інші обставини.

Ураховуючи те, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 459 КПК нововиявленими обставинами визнано лише неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, а також завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок, тому неправильні показання свідка, потерпілого, дані в результаті добросовісної помилки, слід також відносити до інших обставин.

Висновок і пояснення судового експерта будуть неправильними як у випадку дачі завідомо неправильного висновку або пояснення, так і внаслідок помилки цього спеціаліста при вирішенні питань, що вимагають спеціальних знань, і їх також слід відносити до інших обставин.

Факт добросовісної помилки свідка, потерпілого, експерта, перекладача, а також неправильність показань обвинуваченого, підсудного встановлюється матеріалами розслідування.

Такі нововиявлені обставини, як штучне створення або підроблення доказів, неправильний переклад висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, завідомо неправильний висновок і пояснення судового експерта, зловживання прокурорів, слідчих і суддів повинні бути установлені вироком суду, а при неможливості його постановлення - матеріалами розслідування.

Поновленню справи за такими нововиявленими обставинами обов'язково повинно передувати притягнення до кримінальної відповідальності й засудження осіб, винних у штучному створенні або підробленні доказів, у дачі свідомо неправдивих показань тощо (свідка, потерпілого, експерта, перекладача, прокурора, судді та ін.).

Смерть такої особи не є перешкодою до провадження справи з метою реабілітації живого, як і смерть незаконно засудженого з вини цієї особи не може бути перешкодою до поновлення справи з метою реабілітації померлого. Однак через недоцільність засудження мертвого і зайвого затягування реабілітації живого закон надає можливість установлення назхваних обставин шляхом їх розслідування без наступного судового розгляду і винесення вироку.

Отже, 23.07.2014 року Ржищівським міським судом Київської області було винесено вирок, ( Том № 3, а.с., 141 - 149), яким визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, який передбачено ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 24.02.2012 року.

09.12.2014 року колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області винесено ухвалу, (том № 3, а.с., 171 - 176), якою:

- апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1, - адвоката Шкребтій В.В. залишено без задоволення, а вирок Ржищівського міського суду від 23 липня 2014 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Згідно мотивувальної частини вищевказаної ухвали апеляційного суду:

- перевіркою матеріалів справи встановлено, що розгляд кримінальної справи судом першої інстанції проведений у відповідності до вимог кримінально - процесуального закону;

- винність засудженого у вчиненні замаху на протиправне позбавлення життя ОСОБА_4 підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме, - оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, показами свідка ОСОБА_6, та іншими письмовими доказами.

Також зазначено, що колегія суддів апеляційного суду критично ставиться до посилання захисника про відсутність причинного зв»язку між отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_4 та настанням смерті, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи, та наведеними у вироку доказами, які в сукупності свідчать про те, що тілесні ушкодження, які мають місце в області обличчя і грудей ОСОБА_4, були спричинені при цілеспрямованому утриманні сокири засудженим, тобто, дії засудженого були умисними, і вказують на те, що всі його дії були спрямовані виключно на протиправне свідоме позбавлення життя потерпілої і жодних доводів, які б спростовували дані висновки суду, апеляційна скарга не містить.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим. Підстав для зміни чи скасування вироку не вбачається.

12 березня 2015 року Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ винесено ухвалу, (Том № 3, а.с., 202 - 203), згідно з якою:

- касаційну скаргу захисника Шкребтія В.В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

- вирок Ржищівського міського суду Київської області від 23 липня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 9 грудня 2014 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.

Згідно мотивувальної частини вищевказаної ухвали касаційної ухвали суду:

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримку доводів касаційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України, підставами для скасування або зміни касаційним судом вироку, ухвали є істотне порушення кримінально - процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Однак, касаційний суд не вправі втручатися в судові рішення з підстав однобічності або неповноти судового слідства, чи невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Натомість, зазначені обставини, на які, зокрема, посилається у касаційній скарзі захисник засудженого, згідно зі ст. 367 КПК України були предметом перевірки апеляційного суду, який зазначив, що докази, на яких побудовані висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину є належними, допустимими, достатніми.

Судове слідство проведено повно, без порушень вимог КПК України.

Тому, при розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом і викладених у вироку.

Зокрема, суд першої інстанції визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15. ч. 1 ст. 115 КК України, належно обґрунтувавши свій висновок про доведеність його винуватості.

У вироку проаналізовані усі зібрані і досліджені в судовому засіданні докази, які у сукупності повно та правильно оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, а висновок про подію злочину та про винуватість засудженого ґрунтується на всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи.

Свої висновки про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину за викладених у вироку обставин, суд першої інстанції обгрунтував доказами, які зібрані з додержанням вимог кримінально-процесуального закону, дослідивши і проаналізувавши показання самого ОСОБА_1, який вину не визнав, однак не заперечував виниклий конфлікту між ним, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 під час якого останні наносили йому удари по ногах та голові. Також зазначив, що вирвав з рук ОСОБА_5 сокиру, якою останній наносив йому удари, розвитку подій не пам'ятає.

Взяв суд до уваги і оголошені в судовому засіданні показання потерпілого ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року), які він дав під час досудового слідства про те, що між його матір'ю та засудженим виник конфлікт і останній її ображав. Він взяв сокиру щоб пригрозити ОСОБА_1, почав заступатися за матір та обухом сокири наніс один удар по нозі ОСОБА_1, але останній вирвав у нього з рук сокиру і наніс йому один удар по голові, від якого він втратив свідомість. Коли отямився, відчув біль у голові, яка була у крові і побачив, що закривавлена мати лежить на ліжку.

Також про наслідки конфлікту засвідчила ОСОБА_8, яка, повернувшись до будинку, побачила ОСОБА_5, який сидів з закривавленою головою на дивані і повідомив, що голову йому розбив ОСОБА_1 Вона викликала швидку допомогу, а коли зайшла в кімнату до ОСОБА_7, то побачила, що остання лежала непритомна на спині поперек дивану, порубана, побита і в крові, а ОСОБА_1 сидів навпроти неї на своєму ліжку.

Проаналізував суд й інші докази у справі, дав належну оцінку, а саме: висновки судово-медичної експертизи щодо наявності та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_5; протокол огляду місця події з фототаблицею; довідку про звернення ОСОБА_5 за медичною допомогою із зазначенням діагнозу забита рана голови, алкогольне сп'яніння: довідку Миронівської ЦРЛ про доставлення ОСОБА_7 до лікарні з попереднім діагнозом тяжка відкрита черепно-мозкова травма, перелом склепіння черепа, забій головного мозку, рублені рани лобнолицевої області; лікарське свідоцтво про смерть, згідно з яким ОСОБА_7 померла від набряку легень та двобічної гіпотетичної плевропневмонії; протокол відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_1, згідно якого він не заперечував факту нанесення ОСОБА_7 та ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, однак вказав, що не пам'ятає обставин їх нанесення; акт амбулаторної судово-психіатричної експертизи; висновки судово-медичних експертиз.

Сукупність наведених у вироку цих та інших доказів, які узгоджуються між собою, цілеспрямованість дій засудженого, нанесення ударів у життєво - важливі органи, кількість і локалізація чисельних тілесних ушкоджень, використане для їх нанесення знаряддя злочину, переконливо свідчить про те, що ОСОБА_1 вчинив усі дії, які вважав необхідними для умисного заподіяння смерті іншій людині, але не довів свій умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпіла втратила відомість і здалася мертвою, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, а тому доводи касаційної скарги про незаконність засудження і перекваліфікацію дій винного на ст. 128 КК України, як необережне тілесне ушкодження, є безпідставними з огляду на приведений аналіз правильності кваліфікації.

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає тяжкості вчиненого та особі засудженого.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, на усі доводи апеляцій захисника засудженого, які за своїм змістом аналогічні касаційній скарзі, надано грунтовні відповіді, ухвала апеляційного суду є переконливою і сумнівів не викликає.

Істотних порушень процесуального чи неправильного застосування кримінального законів, які могли б вплинути на правильність і обгрунтованість судових рішень, колегією суддів не встановлено, а тому касаційна скарга захисника засудженого задоволенню не підлягає.

15.12.2015 року на адресу Ржищевського міського суду Київської області надійшла письмова заява ОСОБА_1 про перегляд вироку Ржищевського міського суду від 23.07.2014 року, (том № 3, а.с., 220 - 224), в якій ОСОБА_1 просив суд першої інстанції:

- переглянути судове рішення в зв»язку з новими обставинами, які не були відомі суду під час судового розгляду в засіданні суду, згідно ст. 459 КПК України.

16.12.2015 року Ржищевським районним судом Київської області винесено ухвалу, (Том № 3, а.с., 226), якою:

- заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд за ново виявленими обставинами вироку Ржищевського міського суду Київської області від 23 липня 2014 року у кримінальній справі № 1017/5993/12 стосовно ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, - залишити без руху, встановивши заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом п»яти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом викладення заяви в новій редакції.

В мотивувальній частині вищевказаної ухвали вказано наступне:

У заяві про перегляд вироку суду за ново виявленими обставинами не зазначено тих обставин, які б могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

Заявником не було надано жодних належних і допустимих доказів, на підтвердження того, що кримінальна справа про його обвинувачення сфабрикована, та доказів, які б підтверджували зазначені у заяві пояснення засудженого, а також неможливості надання пояснень під час судового розгляду кримінальної справи, перегляду вироку Апеляційним судом Київської області та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Крім того, засудженим не зазначено жодних належних та допустимих доказів того, що діями слідчого Тимошенка I.A. та прокурора Вишнівського I.A. порушено його права людини та громадянина України. Фактично доводи захисника зводяться до переоцінки доказів та незгоди з вироком суду, що не є підставою для перегляду вироку за нововиявленими обставинами.

Таким чином, заява засудженого ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 462 України.

Згідно ч. З ст. 464 КПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не оформлена згідно вимог ст. 462 КПК України, застосовуються правила ч. 3 ст. 429 КПК України, а саме, постановляється ухвала про залишення заяви без руху, в якій зазначаються недоліки заяви та встановлюється необхідний строк для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, що подала заяву.

01.02.2016 року Ржищевським районним судом винесено ухвалу, ( Том № 3, а.с., 229), якою:

- заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Ржищівського міського суду Київської області від 23 липня 2014 року у кримінальній справі № 1017/5993/12 стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, - повернути особі, яка її подала.

Що ж стосується заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, ( Том № 3, а.с., 244 - 248), яка надійшла до Кагарлицького районного суду 15.11.2016 року, то в даній заяві ОСОБА_1 зазначає, як підстави для перегляду рішення за нововиявленими обставинами наступні обставини:

- неправдиві покази потерпілого ОСОБА_5;

- під час досудового слідства було, на його думку, порушено ч. 2 ст. 20, ч. 3 ст. 23, ч. 1 ст. 87, ч. 1 ст. 220, ст. 284, 413 КПК України;

- неправдиві покази всих свідків;

- не відповідність висновків проведених по справі експертиз об»єктивним обставинам справи.

Зглядаючись на зміст заяви ОСОБА_1, остання не відповідає вимогам, які викладені в ст. 462 КПК України.

Так, гідно ст. 462 КПК України:

1. Заява про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами подається в письмовій формі.

2. У заяві про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами зазначаються:

1) найменування суду, до якого подається заява про перегляд;

2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3)судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подається заява;

4) обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду;

5) обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду;

6)перелік документів та інших матеріалів, які додаються.

3. Заява підписується особою, яка її подає. Якщо заяву подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.

4. До заяви додаються копії заяви в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження. Ця вимога не поширюється на особу, яка тримається під вартою.

5. Особа, яка подає заяву, має право додати до неї документи або копії документів. які мають значення для кримінального провадження і не були відомі на час ухвалення судового рішення.

Так, заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 463 КПК України:

- не вказано обставин, що могли вплинути на судове рішення, але не відомі та не могли бути відомі суду та ОСОБА_1 під час судового розгляду, відсутнє обґрунтування заяви з посиланням на обставини, що підтверджують наявність ново виявлених обставин.

Відповідно, заявником ОСОБА_1 не було надано жодних належних і допустимих доказів, на підтвердження того, що кримінальна справа про його обвинувачення була проведена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального та кримінального права, та доказів, які б підтверджували зазначені у заяві пояснення засудженого, а також неможливості надання пояснень під час судового розгляду кримінальної справи, перегляду вироку Апеляційним судом Київської області та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Напроти, в мотивувальній частині ухвали суду касаційної інстанції, на противагу заяви ОСОБА_1 вказано наступне:

- висновки судово-медичної експертизи щодо наявності та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_5; протокол огляду місця події з фототаблицею; довідка про звернення ОСОБА_5 за медичною допомогою із зазначенням діагнозу забита рана голови, алкогольне сп'яніння: довідка Миронівської ЦРЛ про доставлення ОСОБА_7 до лікарні з попереднім діагнозом тяжка відкрита черепно-мозкова травма, перелом склепіння черепа, забій головного мозку, рублені рани лобнолицевої області; лікарське свідоцтво про смерть, згідно з яким ОСОБА_7 померла від набряку легень та двобічної гіпотетичної плевропневмонії; протокол відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_1, згідно якого він не заперечував факту нанесення ОСОБА_7 та ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, однак вказав, що не пам'ятає обставин їх нанесення; акт амбулаторної судово-психіатричної експертизи; висновки судово-медичних експертиз, а саме, їх сукупність як доказів, які узгоджуються між собою, цілеспрямованість дій засудженого, нанесення ударів у життєво - важливі органи, кількість і локалізація чисельних тілесних ушкоджень, використане для їх нанесення знаряддя злочину, переконливо свідчить про те, що ОСОБА_1 вчинив усі дії, які вважав необхідними для умисного заподіяння смерті іншій людині, але не довів свій умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпіла втратила відомість і здалася мертвою, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, а тому доводи касаційної скарги про незаконність засудження і перекваліфікацію дій винного на ст. 128 КК України, як необережне тілесне ушкодження, є безпідставними з огляду на приведений аналіз правильності кваліфікації.

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає тяжкості вчиненого та особі засудженого.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, на усі доводи апеляцій захисника засудженого, які за своїм змістом аналогічні касаційній скарзі, надано грунтовні відповіді, ухвала апеляційного суду є переконливою і сумнівів не викликає.

Істотних порушень процесуального чи неправильного застосування кримінального законів, які могли б вплинути на правильність і обгрунтованість судових рішень, колегією суддів не встановлено, а тому касаційна скарга захисника засудженого задоволенню не підлягає.

Крім того, заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ч. 4 ст. 462 КПК України:

Заяву про перегляд рішення за ново виявленими обставинами подано в одному екземплярі, в той же час дану заяву слід подати в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження.

Вищевказані недоліки, які містяться в заяві ОСОБА_1, дають підстави для застосування положень ч. 3 ст. 464 КПК України.

Згідно ч. 3 ст. 464 КПК України до заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 КПК України, застосовуються правила частини третьої статті 429 КПК України. Копія ухвали невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із заявою про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами й усіма доданими до неї матеріалами.

Відповідно, згідно з положеннями ч. 3 ст. 429, ч. 3 ст. 464 КПК України слід залишити заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами без руху, та надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 2 ст. 369, ч. 3 ст. 429, ч. 3 ст. 464 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Ржищевського міського суду Київської області від 23 липня 2014 року у кримінальній справі № 1017/5993/12 стосовно ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, - залишити без руху, встановивши заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом п»яти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом викладення заяви в новій редакції.

В разі не виконання вимог даної ухвали заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами буде повернуто заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Закаблук