Постанова № 63025004, 22.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2016 р. Справа№ 910/18046/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

секретар Ковальчук Р.Ю.

за участю представників: позивача - Cорочан В.В.

відповідача - не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Браво Гласс Трейд»

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 06.10.2016 р.

у справі №910/18046/16 (суддя Головатюк Л.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Браво Гласс Трейд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО ГРУПП»

про визнання недійсними актів здачі-прийняття робіт

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Браво Гласс Трейд» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО ГРУПП» (далі - відповідач) про визнання недійсними актів здачі-прийняття робіт.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.10.2016 р. у справі № 910/18046/16 відмовлено у прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Браво Гласс Трейд» на підставі п. 1. ч. 1 ст. 62 ГПК України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Браво Гласс Трейд» подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, а матеріали справи передати до суду першої інстанції для вирішення питання про порушення провадження у справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що чинним законодавством України прямо передбачено можливість визнання недійсними в судовому порядку актів здачі-прийняття робіт за договором підряду, зокрема, ч. 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обгрунтованими.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 р. у складі колегії суддів: Іоннікова І.А. (головуюча), Тарасенко К.В., Чорна Л.В. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Браво Гласс Трейд» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.11.2016 р.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09-52/5935/16 від 08.11.2016 р. у зв'язку з перебуванням головуючої судді Іоннікової І.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/18046/16, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий), Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 р. було прийнято апеляційну скаргу у визначеному складі суду та призначено справу до розгляду на 22.11.2016 р.

У засідання суду, призначене на 22.11.2016 р., представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне у матеріалах справи.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що з огляду на приписи ст. 102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. Таким чином, враховуючи обмеження строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду досить коротким терміном та відсутність в матеріалах справи будь-яких заяв чи клопотань про продовження строку такого розгляду відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, дана постанова приймається за відсутності представника, який не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, а також за наявними в матеріалах даної справи документами. До того ж, подальше відкладення розгляду скарги може призвести до порушення процесуальних строків розгляду такої скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, предметом поданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Браво Гласс Трейд» позову є визнання недійсними актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором № 0307-13 від 03.07.2013 р., який за своєю правовою природою є договором про надання послуг, де ТОВ «ТЕХНО ГРУП» є виконавцем, а ТОВ «Браво Гласс Трейд» - замовником.

Відмовляючи у прийнятті позовної заяви, місцевий господарський суд виходив з того, що даний спір не може бути предметом розгляду у господарському суді, оскільки оспорювані акти фактично не є правочинами, а є доказами, що підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів між сторонами, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, та самі по собі не створюють і не припиняють прав та обов'язків учасників господарських відносин.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Акт приймання-передачі є первинним документом, який технічно фіксує факт та обсяги господарської операції, а тому наведені в акті дані можуть бути спростовані виключно спростуванням факту здійснення господарської операції чи її фактичних обсягів, що підлягає дослідженню в контексті прав та обов'язків сторін за договором при встановленні обставин, які є підставою для реалізації прав та обов'язків за договором, зокрема, питання щодо необхідності оплати виконаних робіт.

Так, акти виконаних робіт є первинними документами і не мають ознак правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України, а тому такі акти, складені на виконання договору про надання послуг, не підлягають визнанню недійсними з підстав, визначених ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та гл. 63 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі порушення, невизнання або оспорювання.

В ч. 2 ст. 16 ЦК України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, серед яких є визнання правочину недійсним.

Неналежність обраного способу судового захисту з огляду на правову позицію Верховного Суду України, зазначену в п. 3 Інформаційного листа № 01-8/482 від 13.08.2008 р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання застосування норм Господарського процессуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року», зумовлює відмову у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції передчасно та помилково було встановлено, що спір у даній справі не підлягає вирішенню в господарських судах України, оскільки такий спір повинен вирішуватись по суті в господарському суді.

Згідно зі ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Частиною 5 ст. 106 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Таким чином, ґрунтуючись на матеріалах справи, судова колегія вважає, що ухвала Господарського суду м. Києва від 06.10.2016 р. у справі № 910/18046/16 підлягає скасуванню з передачею вказаної справи на розгляд до суду першої інстанції, як така, що прийнята за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм процесуального права.

Стосовно витрат скаржника по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 ГПК (п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Відтак, підстави для розподілу суми судового збору за подання даної апеляційної скарги на даний момент відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «Браво Гласс Трейд» задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.10.2016 р. у справі № 910/18046/16 скасувати та передати справу на розгляд Господарського суду м. Києва.

3. Матеріали справи № 910/18046/16 повернути до Господарського суду м. Києва.

4. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко