Рішення № 63024280, 22.11.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.11.2016 Справа № 920/656/16

За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Суми;

до відповідачів: 1. Сумської міської ради, м. Суми;

2. Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, м.Суми,

про визнання договору оренди землі недійсним

Колегія суддів у складі:

ГОЛОВУЮЧОГО СУДДІ: КОВАЛЕНКО О.В.

СУДДІВ: КОСТЕНКО Л.А.

ЯКОВЕНКО В.В.

Представники:

Від позивача: Курбатов Д.В, адвокат, свідоцтво №159 від 30.06.2000 р., договір №0013/16 від 15.06.2016 р.;

Від відповідачів: 1. не з'явився;

2. Литовченко Г.Ф., довіреність №22-18-0.11-73/2-16 від 04.01.2016

При секретарі судового засідання Нестеренко О.В.

Суть спору: позивач просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 24 червня 2014 року, що був укладений між позивачем та відповідачем - Сумською міською радою. Крім того, позивач просить суд скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 24 червня 2014 року, що був укладений між сторонами та зобов'язати відповідача - Управління Держкомзему у м. Суми виконати необхідні дії, які пов'язані з відміною державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 24 червня 2014 року.

В заяві від 12.10.2016 р. позивач відмовився від позовних вимог в частині скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 24 червня 2014 року, що був укладений між позивачем і відповідачем 1 та зобов'язання відповідача 2 - Головного управління Держгеокадастру в Сумській області - виконати необхідні дії, які пов'язані з відміною державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 24 червня 2014 року. В іншій частині просить суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідач 2 в письмовому відзиві від 10.11.2016 р. проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що договір зареєстрований у реєстраційній службі Сумського міського управління юстиції Сумської області, про що в Державному реєстрі прав вчинено запис 30.07.2014 р. за №6515657, а отже він не може бути вважатися недійсним, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача і відповідача 2, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив:

24 червня 2014 р. між Сумською міською радою і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки (далі за текстом - «Договір »), відповідно до умов якого відповідач 1 на підставі рішення Сумської міської ради від 14.05.2014 року №3275-МР «Про надання в оренду земельних ділянок» надав, а позивач прийняв в оренду земельну ділянку (об'єкт оренди), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 31/100 частина від 0,1868 га, що становить 579 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_2. На земельній ділянці знаходяться житлові будинки з вбудованими нежитловими приміщеннями та нежитлові споруди.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору становить 704 006,10 грн. /п. 1.2. Договору/.

Згідно п. 1.3. Договору земельна ділянка віднесена до категорії - землі житлової та громадської забудови.

Зі змісту п. 2.1. Договору вбачається, що земельна ділянка за функціональним призначенням надається в оренду під розміщеним магазином, згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель - землі громадської забудови (03.07. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі).

Відповідно до п. 2.2. Договору він укладається строком до 14.05.2019 року.

Земельна ділянка передається в оренду за актом приймання-передачі об'єкту оренди, який підписується разом із договором та є його невід'ємною частиною /п.2.3./.

Розділом 3 Договору визначено, що орендна плата на рік становить 4,0% від нормативної грошової оцінки землі. Складовими частинами розрахунку орендної плати є: розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - постійна величина, що застосовується для проведення розрахунку орендної плати; нормативна грошова оцінка землі, станом на момент укладення договору. Розмір річної орендної плати на 2014 рік становить 28 160,24 грн., що складає 2 346,69 грн. за місяць. За наступні роки, починаючи з 2015 року, орендна плата справляється з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки земель відповідно до Податкового кодексу України. Орендна плата вноситься позивачем у грошовій формі щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, на рахунок міського бюджету м. Суми.

Договір зареєстровано 30.07.2014 р. у реєстраційній службі Сумського міського управління юстиції Сумської області, про що в Державному реєстрі прав вчинено відповідний запис №6515657, про що свідчить відповідна відмітка на Договорі.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що Договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки реальна передача в оренду не визначеної на плані та не винесеної в натурі (на місцевість) умовної частини земельної ділянки неможлива, а отже вважає Договір недійсним, оскільки його зміст суперечить нормам діючого законодавства України.

У зв'язку з цим позивач звернувся до Сумської міської ради з заявою від 22.02.2016 р. /а.с. 93/ про розірвання Договору, питання було розглянуте на засіданні постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин, природокористування та екології 14.03.2016 р. та ухвалено ініціювати розгляд даного питання на черговій сесії Сумської міської ради та підготувати відповідний проект рішення /а.с.24/. В подальшому відповідне рішення щодо розірвання Договору не було прийняте.

Так, судом встановлено, що в п. 1.1. Договору зазначено, що межі земельної ділянки на плані не зазначаються і в натуру (на місцевість) не виносяться. В оренду передається земельна ділянка площею 31/100 частина від 0,1868 га, що становить 579 кв.м. На земельній ділянці знаходиться житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та нежитлові споруди.

Крім того, до Договору додано ситуаційний план, кадастровий план, ситуаційна схема розміщення земельної ділянки та акт погодження (встановлення) визначення меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, з яких вбачається, що на плані позначено житлову споруду (багатоквартирний двоповерховий житловий будинок), яка займає площу 0,1868 га.

Судом також з'ясовано, що саме в даному багатоквартирному житловому двоповерховому будинку по АДРЕСА_1, знаходиться нежитлове приміщення площею 579 кв.м., яке на час укладення Договору належало позивачу на праві приватної власності, про що свідчить відповідне свідоцтво /а.с. 94/ та використовувалося ним для розміщення магазину.

Зі змісту п.1.1. Договору та виходячи з викладених вище обставин вбачається, що межі нібито переданої в оренду земельної ділянки на плані не зазначені та в натурі (на місцевість) не були винесені, а в оренду «надана» умовна доля земельної ділянки площею 31/100 частин від 0,1868 га (це загальна площа багатоквартирного жилого двоповерхового будинку, у складі якого є нежитлове приміщення, що було у власності позивача, разом з прибудинковою територією, до якої входить земельна ділянка під проїздами, проходами та площадками - 0,1395 га, під спорудами - 0,0277 га та під самим багатоквартирним жилим будинком - 0,0196 га), межі якої ні на плані не зазначені, ні в натуру (на місцевість) не винесені.

Згідно ч.1. ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч.1 ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам. Установам, організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Таким чином, закон не передбачає можливості укладення договору оренди невизначеної земельної ділянки з власниками або користувачами приміщень в багатоквартирних жилих будинках.

Зі змісту ст. 15 Закону України «Про оренду землі» вбачається, що істотною умовою договору оренди землі, зокрема, є об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки).

Судом встановлено, що в даному випадку об'єкт оренди відсутній, про що свідчить п. 1.1. Договору, а надати в оренду земельну ділянку під приміщенням, розташованим у багатоквартирному двоповерховому жилому будинку неможливо, оскільки неможливо створити об'єкт земельних відносин - земельну ділянку, не порушуючи єдиний комплекс нерухомого майна. Таку земельну ділянку неможливо передати в оренду за актом прийому-передачі у зв'язку з відсутністю самого об'єкту оренди.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зі змісту ч.1 ст. 215 ЦК України вбачається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Судом встановлено, що зміст Договору оренди земельної ділянки від 24.06.2014 р., укладеного між ФОП ОСОБА_1 і Сумською міською радою, суперечить вищезгаданим нормам Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», а також не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки реальна передача в оренду не визначеної на плані та не винесеної в натурі (на місцевість) умовної частини земельної ділянки неможлива, як неможливе реальне використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості) орендарем (ч.3 ст. 125 Земельного кодексу України).

Таки чином, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовні вимог в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 24 червня 2014 року, укладеного між позивачем та Сумською міською радою.

Враховуючи те, що позивач відмовився від позовних вимог в частині скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 24 червня 2014 року, що був укладений між позивачем і відповідачем 1 та зобов'язання відповідача 2 - Управління Держкомзему у м. Суми - виконати необхідні дії, які пов'язані з відміною державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 24 червня 2014 року, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відмовою від позову.

Крім того, судом встановлено, що позивач не надав належних доказів сплати судового збору у порядку, який встановлений законодавством, оскільки відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» N 3674-VI від 08.07.2011 року за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (1 378 грн. 00 коп.). Позивачем додано до позовної заяви як доказ сплати судового збору квитанцію №NOTІ351912 від 23.06.2016 р. на суму 1 378 грн. 00 коп. (як за одну немайнову вимогу), проте в позовній заяві міститься дві окремі немайнові вимоги: щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та щодо скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, а отже з позивача в доход Державного бюджету України необхідно стягнути 1 378 грн. 00 коп. судового збору.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача 1 на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 24 червня 2014 року, укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) та Сумською міською радою (40000, м. Суми, пл. Незалежності, 2, код 23823253).

3. Стягнути з Сумської міської ради (40000, м. Суми, пл. Незалежності, 2, код 23823253) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) 1 378 грн. 00 коп. судового збору.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (рахунок 31218206783002, код класифікації доходів бюджету 22030001 , одержувач - УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001, код ЄДРПОУ 37970593 , банк одержувача - ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО 837013) 1 378 грн. 00 коп. судового збору

5. В іншій частині провадження у справі №920/656/16 припинити.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 25.11.2016 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ (підпис) О.В. КОВАЛЕНКО

СУДДІ: (підпис) Л.А. КОСТЕНКО

(підпис) В.В. ЯКОВЕНКО