Ухвала суду № 63024051, 28.11.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

28 листопада 2016 року Справа № 915/1158/16

м. Миколаїв

Кредитор: Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1/1, код ЄДРПОУ 39549880)

Боржник: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Судносервіс (54044, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, б. 34-А, кв. 3, код ЄДРПОУ 23619147)

Суддя Ржепецький В.О.,

представники:

від кредитора: ОСОБА_2 довіреність № 3358/9/14-02-10-007 від 02.09.2016;

від боржника: ОСОБА_3 довіреність б/н від 01.01.2016;

СУТЬ СПОРУ: про банкрутство

встановив:

31.10.2016 кредитор звернувся до господарського суду Миколаївської області із заявою №2107/9/14-02-10-07 від 19.10.2016, якою просить суд порушити справу про банкрутство ТОВ «Судносервіс», визнати безспірні кредиторські вимоги ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва в сумі 17640170,74 грн. та призначити розпорядником майна у справі арбітражного керуючого ОСОБА_4.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.11.2016 зазначену заяву прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 14.11.2016, зобовязано боржника надати суду відзив на заяву кредитора, докази на обґрунтування заперечень, зобовязано арбітражного керуючого ОСОБА_5, кандидатуру якого визначено автоматизованою системою, надати суду заяву про участь у даній справі, у відповідності до вимог ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

07.11.2016 на адресу суду надійшла заява №01-16/1341 від 04.11.2016 арбітражного керуючого ОСОБА_6 (свідоцтво №451 від 12.03.2013) про згоду на участь у справі про банкрутство ТОВ «Судносервіс».

08.11.2016 аналогічну заяву подано до господарського суду арбітражним керуючим ОСОБА_7 (свідоцтво №1167 від 02.07.2013).

Ухвалою суду від 14.11.2016 підготовче засідання відкладено на 28.11.2016 о 10 год. 40 хв.

Відзивом від 11.11.2016 та в судовому засіданні боржник заперечує проти заяви кредитора, просить суд залишити її без розгляду. Заперечення обґрунтовано посиланням на норми ст. ст. 13, 15 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та мотивовано тим, що викладена в заяві інформація суперечлива та не відповідає дійсності.

На думку боржника, в заяві кредитора зазначено, що відповіді на запити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Регіонального сервісного центру МВС в Миколаївській області свідчать про відсутність зареєстрованого за боржником майна, але додана кредитором до заяви Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 26.10.2016 свідчить про те, що за ТОВ Судносервіс зареєстровано нерухоме майно: нежитлова будівля за адресою: м. Миколаїв, вул. Приміська, 64Г/3 вартістю 9123 грн., залізнична колія довжиною 850 м за адресою: Херсонська область, м. Каховка, пров. Трубний, 12 вартістю 94383 грн., земельна ділянка для обслуговування комплексу нежитлових будівель за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вул. Леніна, 124Б вартістю 62040786 грн.

Боржник також зазначив, що кредитором не дотримано всіх передбачених законодавством вимог для звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство й підстави для порушення провадження у справі про банкрутство відсутні, а саме: ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва не зверталось до органів державної виконавчої служби, виконавче провадження з примусового стягнення податкового боргу не відкривалось.

14.11.2016 на адресу суду надійшов лист №01-21/199 від 10.11.2016 арбітражного керуючого ОСОБА_5 про його згоду на участь у справі №915/1158/16 про банкрутство ТОВ «Судносервіс», до якого додано: копію диплома спеціаліста, копію диплома магістра, копію свідоцтва про підвищення кваліфікації, копію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, копію договору страхування відповідальності арбітражного керуючого №3374852 від 03.06.2016.

17.11.2016 арбітражним керуючим ОСОБА_4 подано суду заяву про згоду на участь у даній справі, до якої додано: копію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №233 від 20.02.2013, копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 №321271, інформацію про показники діяльності станом на 17.11.2016, копію договору добровільного страхування відповідальності арбітражного керуючого №046-0000382/01ВАК від 17.02.2016 та копію листа Міністерства юстиції України від 24.07.2014 про присвоєння ІV рівня кваліфікації.

25.11.2016 кредитором подано суду додаткові пояснення по суті заяви з посиланням на норми ч. ч. 2, 3 ст. 10, ч. 7 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, п. 8.12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/606/2013 від 28.03.2013 «Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI), з наступними змінами та доповненнями, стосовно того, що стягнення з рахунків боржника - юридичної особи коштів у рахунок погашення податкового боргу здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження".

В обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство кредитор, також, посилається на пп.2.1.33 ст. 20 Податкового кодексу України та зазначає, що за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна (індексний номер документа 25560564 від 14.08.2014) відомості про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження в реєстрах відсутні.

28.11.2016 боржником подано суду клопотання про залучення до матеріалів справи наступних документів: 1) рішення Господарського суду м. Києва від 02.08.2016 у справі №910/3978/15-г; 2) постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 у справі №910/3978/15-г; 3) ухвали Вищого господарського суду України від 22.11.2016 у справі №910/3978/15-г.

Зазначеним клопотанням та в судовому засіданні представник боржника просить суд розгляд справи відкласти на іншу дату для отримання рішення суду касаційної інстанції у справі №910/3978/15-г.

Представник кредитора заяву від 19.10.2016 підтримує, просить суд її задовольнити, порушити провадження у справі про банкрутство ТОВ «Судносервіс», визнати безспірні кредиторські вимоги ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва в сумі 17640170,74 грн., призначити розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_4, заперечення боржника стосовно порушення провадження у справі вважає безпідставними та необґрунтованими, заперечує клопотання боржника про відкладення розгляду справи.

Суд відхиляє клопотання боржника про відкладення розгляду справи на іншу дату оскільки воно не містить посилань на обставини, які унеможливлюють розгляд справи в даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами, не містить воно і посилань на ті чи інші докази, необхідні для правильного вирішення заяви кредитора, для надання яких необхідно відкласти розгляд справи.

Крім того, подані боржником докази, в порушення ч. 2 ст. 36 ГПК України, не засвідчені належним чином.

Розглянувши матеріали заяви, заслухавши в судовому засіданні представників кредитора та боржника, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд встановив наступне.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 16 Закону України «Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом» (надалі Закон), перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Кредитор просить суд визнати безспірні кредиторські вимоги до боржника в сумі 17640170,74 грн., з яких:

- податок на додану вартість 17533995,92 грн., в тому числі: основний платіж 10745293,80 грн., штрафні санкції 5305544,03 грн., пеня 1483158,09 грн.;

- податок на прибуток іноземних юридичних осіб 27676,40 грн., в тому числі: основний платіж 18450,60 грн., штрафні санкції 9225,80 грн.;

- авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств 77794,57 грн., в тому числі: 35534,93 грн. основний платіж, 37023,21 грн. штрафні санкції, 5236,43 грн. пеня;

- земельний податок з юридичних осіб 703,85 грн., в тому числі: 703,85 грн. основний платіж.

На підтвердження заявлених грошових вимог до боржника кредитор надав, зокрема:

1) копію постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.09.2014 у справі №814/2166/14 про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю «Судносервіс» на користь держави 109616,45 грн., що складаються з:

- 17224,83 грн. податку на додану вартість, що визначені податковим повідомленням - рішенням №0006821501 від 01.11.2013 року, податковим повідомленням - рішенням №0006811501 від 01.11.2013 року;

- 27676,40 грн. податку на прибуток іноземних юридичних осіб визначені за результатами перевірки відповідача на підставі податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 21.02.2013року;

- 64011,37 грн. авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств, які нараховані за результатами перевірки на підставі податкового повідомлення - рішення №0007551502 від 06.05.2014 року та податкового повідомлення - рішення №0007561502 від 06.05.2014 року, самостійно задекларованих відповідачем сум у податкових деклараціях № НОМЕР_2 від 09.02.2013року (строк сплати 28.02.2014 року), №9090578936 від 24.02.2014року (строк сплати 30.03.2014 року, 30.04.2014 року, 30.05.2014 року, 30.06.2014 року) та пені нарахованої за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання в сумі 4533,23 грн.

- 703,85 грн. земельного податку самостійно визначеного відповідачем у розрахунку земельного податку №9001683529 від 22.01.2013 року (строк сплати 30.10.2013, 30.11.2013, 30.12.2013, 30.01.2014);

2) копію постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.06.2014 у справі №814/1639/15 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Судносервіс» податкового боргу в сумі 17530554,29 грн. (на користь держави з наступних рахунків у банках: №2600861995884 у ПАТ «Промінвестбанк», №26042619993186 у ПАТ «Промінвестбанк», №2600930546801 у ПАТ «ОСОБА_8 Дніпро», №26004011510980 у філії «ПРУ АТ «Фінанси та кредит» м. Миколаїв, №26005011510978 у філії «ПРУ АТ «Фінанси та кредит» м. Миколаїв, №26003000030133 у АБ «Південний», №26004010030133 у АБ «Південний».

Зазначена сума боргу складається:

- з податку на додану вартість в сумі 17516771,09 грн. (основний платіж 10728126,00 грн., штрафні санкції 5305487,00 грн., пеня 1483158,09 грн.);

- з податку на прибуток в сумі 13783,20 грн. (основний платіж 13080,00 грн., пеня 703,20 грн.);

3) копію постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.12.2014 у справі №814/3224/14, якою задоволено адміністративний позов ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, накладено арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «Судносервіс», що знаходяться у банку, достатні для стягнення податкового боргу підприємства в сумі 109616,45 грн.;

4) копії інкасових доручень: №642 від 04.09.2015, №646 від 04.09.2015, №644 від 04.09.2015, №647 від 04.09.2015, №645 від 04.09.2015, №648 від 04.09.2015, №643 від 04.09.2015, №651 від 04.09.2015, №649 від 04.09.2015, з відмітками установ банків про повернення інкасових доручень без виконання в звязку з відсутністю коштів на рахунках платника.

Боржник, в своїх запереченнях, посилається на наявність у ТОВ «Судносервіс» майна, за рахунок якого можливим є погашення вимог ініціюючого кредитора та невжиття кредитором всіх передбачених Податковим кодексом України заходів щодо стягнення податкового боргу, а саме: звернення стягнення на майно товариства, яке зареєстровано за боржником, про що свідчать Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, додані кредитором до заяви про порушення провадження у справі.

Також, боржник посилається на наявність рішення Господарського суду м. Києва від 02.08.2016 у справі №910/3978/15-г, яке залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016, яким стягнуто з ПАТ «ОСОБА_8 ДНІПРО» на користь ТОВ «Судносервіс» збитки в розмірі 4505021,93 доларів США, судового збору в сумі 50850,66 грн. та витрат по оплаті судової експертизи 8227,67 грн., що, на думку боржника, в разі залишення рішення в силі касаційною інстанцією, надасть змогу боржникові погасити податкову заборгованість в повному обсязі.

Проте, суд вважає, що зазначені обставини не спростовують факту неспроможності, визначеного ст. 10 Закону, наявність якого є безумовною підставою для порушення провадження.

Частиною 7 статті 11 Закону передбачено, що до заяви кредитора - органу доходів і зборів чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

За змістом ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону, що діє з 05.10.2016, у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються органами доходів і зборів, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами.

Згідно з п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється ст.ст. 95 99 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачено главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, що передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

За змістом абзаців 2 та 3 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Отже, згідно з положеннями ст. 95 Податкового кодексу України, ч. 3 ст. 10 та ч. 7 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», доказами на підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора органу доходів і зборів, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України.

Наявність, зокрема, повернутого банком без виконання інкасового доручення у якості однієї з додаткових ознак неплатоспроможності боржника у розумінні Закону стосується виключно випадків ініціювання справи про банкрутство контролюючими органами, зокрема органом доходів і зборів, оскільки щодо такого органу Податковим кодексом України встановлено спеціальну процедуру примусового погашення податкового боргу.

Відповідно до визначення терміна "неплатоспроможність", що міститься в абзаці 2 статті 1 Закону, для порушення справи про банкрутство не вимагається встановлення даних про перевищення розміру заборгованості боржника над вартістю його майнових активів. Недостатність активів над пасивом боржника є предметом дослідження суду при встановленні його неоплатності, що має місце при визнанні боржника банкрутом. (Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 20.07.2016 у справі №904/2338/16).

Отже, матеріалами справи підтверджено заявлених грошових вимог кредитора до боржника на загальну суму 17640170,74 грн. При цьому, із заявленої суми 10799983,18 грн. - основний борг вважається безспірним в розумінні ч. 3 ст. 10 Закону, а решта вимог в сумі 6840187,56 грн. є заборгованістю зі штрафних санкцій та пені.

Посилання боржника на положення ч. 7 ст. 16 Закону визнаються судом неправомірними, оскільки господарський суд не вправі відмовити у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство платника податків з мотивів повного забезпечення вимоги кредитора майном боржника, оскільки припис цієї норми поширюється виключно на застави, які забезпечують виконання грошових зобов'язань.

Грошові вимоги кредитора в зазначеній сумі є такими, що не забезпечені податковою заставою майна боржника, про що свідчать Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна №25560564 від 14.08.2014 та №69877007 від 06.10.2016.

Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 1 травня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1450,00 грн., тобто, необхідний для порушення справи про банкрутство мінімальний розмір безспірних кредиторських вимог, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців становить 435000,00 грн. (1450 грн. х 300).

Таким чином, заявлені грошові вимоги кредитора на загальну суму 17640170,74 грн. підтверджено матеріалами справи. При цьому, із заявленої суми 10799983,18 грн. - основний борг вважається безспірним в розумінні ч. 3 ст. 10 Закону, а решта вимог в сумі 6840187,56 грн. є заборгованістю зі штрафних санкцій та пені, боржником суду податкового боргу не заперечено, станом на день розгляду справи заборгованість не погашена, розмір заборгованості боржника перед кредитором перевищує 300 мінімальних заробітних плат, виставлені кредитором на рахунки боржника інкасові доручення повернуто без виконання, грошові вимоги кредитора у зазначеній сумі не забезпечені заставою майна боржника, у зв'язку з чим такі вимоги відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону є підставою для порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону, кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Згідно довідки від 01.11.2016, автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України визначено кандидатуру арбітражного керуючого ОСОБА_5 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №912 від 18.04.2013р.) для призначення його розпорядником майна ТОВ Судносервіс.

На виконання вимог ухвали суду від 01.11.2016 арбітражним керуючим надано суду заяву про участь у справі.

Таким чином, кандидатуру арбітражного керуючого ОСОБА_5 для призначення його розпорядником майна ТОВ «Судносервіс» визначено у відповідності до ч. 1 ст.115 Закону, арбітражним керуючим ОСОБА_5 надано суду заяву на участь у справі, його кандидатура відповідає вимогам ст. 115 Закону.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання ініціюючого кредитора про призначення розпорядником майна ТОВ Судносервіс арбітражного керуючого ОСОБА_4 та розгляду заяв арбітражних керуючих ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 115 Закону, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати пяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника.

Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне, на підставі ч. 9 ст. 16 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, порушити провадження у справі про банкрутство боржника, визнати грошові вимоги ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області до боржника на загальну суму 17640170,74 грн., ввести процедуру розпорядження майном боржника, призначивши розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_5

Крім того, відповідно до вимог ст. 16 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом господарський суд вважає за необхідне вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 9-13, 16, 115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.В задоволенні клопотання боржника про відкладення розгляду справи відмовити.

2.Порушити провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Судносервіс (54044, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 23619147).

2.Визнати грошові вимоги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області в сумі 17640170,74 грн.

3.Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Судносервіс, 54044, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 23619147.

4.Ввести процедуру розпорядження майном боржника - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Судносервіс (код ЄДРПОУ 23619147) строком на сто пятнадцять календарних днів до 23.03.2017.

5.В задоволенні клопотання ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про призначення розпорядником майна ТОВ «Судносервіс» арбітражного керуючого ОСОБА_4 відмовити.

6.Розпорядником майна призначити арбітражного керуючого ОСОБА_5 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №912 від 18.04.2013, 54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 18/6, офіс 4.14, поштова адреса: а/с 151, м. Миколаїв, 54055, ідентифікаційний номер НОМЕР_3).

7.Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень за рахунок коштів кредитора.

8.Оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення справи про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Судносервіс (код ЄДРПОУ 23619147), текст якого додається.

9.Зобовязати розпорядника майна повідомити органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Докази повідомлення надати господарському суду до 08.12.2016.

10.Зобовязати розпорядника майна в строк до 12.01.2017 подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, реєстр вимог кредиторів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Судносервіс.

11.Зобовязати розпорядника майна не пізніше двох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду подати до господарського суду акт інвентаризації майна боржника, за можливості проведення санації боржника план санації останнього, затверджений комітетом кредиторів.

12.Вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

13.Розгляд справи в попередньому засіданні призначити на 30 січня 2017 року об 11 год. 00 хв.

14.Ухвалу про порушення справи про банкрутство надіслати: кредитору, боржнику, розпоряднику майна, Ленінському районному суду м. Миколаєва (54018 м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 68-А), Інгульському відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61), Головному територіальному управлінню юстиції у Миколаївській області (54020, м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107), виконавчому комітету Миколаївської міської ради - державному реєстратору (м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20).

У відповідності до положень ч.ч. 1, 3, 7 ст. 19 Закону України Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 3 статті 18 Закону України Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом визначено, що заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до припинення провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 15 ст. 16 Закону України Про відновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом, з моменту порушення провадження у справі про банкрутство: предявлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство; предявлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Законом; арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство; корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Законом; задоволення вимог засновника (учасника) боржника юридичної особи про виділення частки в майні боржника у звязку з виходом із складу його учасників забороняється;рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи боржника приймається в порядку, визначеному цим Законом.

У відповідності до ч. 13 ст. 16 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство набирає законної сили з моменту її винесення.

Ухвала набрала законної сили 28 листопада 2016 року.

Суддя В.О.Ржепецький