Рішення № 63023908, 24.11.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 листопада 2016 року Справа № 913/1163/16

Провадження №16/913/1163/16

За позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м. Київ

до Комунального підприємства «Креміннатеплокомуненерго», м. Кремінна Луганської області

про стягнення 731927 грн 34 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.,

секретар судового засідання-помічник судді Павлова А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю від 18.04.2014 № 14-88;

від відповідача: не прибув,

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 236634 грн 13 коп. за період з березня 2015 року по березень 2016 року, 3% річних у сумі 34729 грн 46 коп. за період з 15.02.2015 по 28.03.16 та пені в сумі 460563 грн 75 коп. за період з 15.02.15 по 28.03.16 за договором купівлі-продажу природного газу від 22.12.2014 № 2280/15-ТЕ-20.

Позовні вимоги розраховані по кожному акту приймання-передачі природного газу окремо.

До позову надані такі акти приймання-передачі природного газу: акт від 31.01.2015 на суму 448221 грн 63 коп., від 28.02.2015 на суму 346522 грн. 99 коп., від 31.03.2015 на суму 255326 грн 73 коп., від 31.10.2015 на суму 211864 грн 69 коп., від 30.11.2015 на суму 612217 грн 59 коп. та від 31.12.2015 на суму 777577 грн 78 коп.

Відзивом від 04.11.2016 №681, надісланим на адресу суду 07.11.2016, відповідач заперечив проти позову повністю, посилаючись на норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» і Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси», якими забороняється енергопостачальним компаніям нарахування пені або штрафів на основну суму заборгованості за договорами юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що проводили (проводять) свою господарську діяльність на території здійснення антитерористичної операції в період з 07.02.15 по 31.12.15.

Між Національною акціонерною компанією Нафтогаз України (позивач-продавець) та відповідачем у справі укладено договір купівлі-продажу природного газу від 22.12.14 №2280/15-ТЕ-20 (з додатковими угодами, якими змінено ціну, порядок та умови проведення розрахунків, банківські реквізити продавця, відповідальність сторін), на підставі якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця природний газ за ціною, у кількості та за якістю, вказаних в договорі та в додатках до договору, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити газ в порядку та на умовах, встановлених даним договором, - остаточний розрахунок здійснити до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1 договору).

За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки і відповідає вимогам правового інституту поставки (ст.ст.265-267 ГК України) з відстрочкою платежу.

Сторони виконали договір у 2015 році наступним чином.

Позивач поставив газ:

-31 січня 2015 на суму 448221 грн 63 коп.,

-28 лютого 2015 року на суму 346522 грн 99 коп.,

-31жовтня 2015 року на суму 211864 грн 69 коп.,

-30 листопада 2015 року на суму 612217 грн 59 коп.,

-31 грудня 2015 року на суму 777577 грн 78 коп.

Відповідач оплатив поставку газу:

-16 грудня 2015 року на суму 448221 грн 63 коп.,

-16 грудня 2015 року на суму 346522 грн 99 коп.,

-16 грудня 2015 року на суму 255326 грн 73 коп.,

-16 грудня 2015 року на суму 211864грн. 65 коп.,

-29 березня 2016 року на суму 612217 грн 59 коп.,

-29 березня 2016 року на суму 777577 грн 78 коп.

Позивач, як кредитор, права якого порушені несвоєчасним виконанням відповідачем строків оплати газу, звернувся з даним позовом до суду, вказуючи про порушення відповідачем вимог закону і умов укладеного договору, і просить стягнути з відповідача інфляційні втрати сумі 236634 грн 13 коп. за період з березня 2015 по березень 2016 року, пені в сумі 460563 грн. 75 коп. за період з 15.02.2015 по 28.03.16, 3% річних у сумі 34729 грн 46 коп. за період з 15.02.2015 по 28.03.16.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і обєктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представника позивача, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Зобовязання між суб'єктами господарювання виникають з підстав закону або умов договору (ст.ст.173,193 ГК України).

В даному спорі правовідносини сторін врегульовані договором купівлі-продажу природного газу від 22.12.14 №2280/15-ТЕ-20, який був чинним і обовязковим для сторін під час його виконання.

Згідно з правилами ст.ст. 530,627,629 Цивільного кодексу України договір є обовязком для сторін, що його уклали, і виникнення прав та обовязків у сторін відбувається на підставі умов укладеного договору.

Договором купівлі-продажу природного газу від 22.12.14 №2280/15-ТЕ-20, укладеним між позивачем та відповідачем у справі, встановлено, що покупець (відповідач) зобовязаний оплатити вартість поставленого газу до 14 числа місяця (включно), наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1 договору).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами. Договором, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобовязань по сплаті вартості поставленої продукції.

Позивач поставив відповідачу газ на суму 2 651 731 грн 41 коп. і позивач, як кредитор, належним чином в порядку ст.ст.33,34 ГПК України - довів суду факт поставки на вказану суму грошей і у вказаний період. Таким чином, постачальник газу виконав свої обовязки перед відповідачем у відповідності до умов договору та вимог закону.

Статті 265-267 ГК України зобовязують відповідача виконати обовязок по оплаті поставленого газу у відповідності до вимог закону та умов договору.

При розгляді справи суд встановив, що відповідач виконав свої обовязки перед позивачем по оплаті за поставлений газ за договором повністю, а саме: борг в сумі 2651731 грн 41 коп. сплачено протягом періоду з 16.12.15 по 29.03.2016 за шість платежів, як вказано вище за текстом рішення.

Але, сплата вартості поставленого газу відбувалась не у відповідності до умов договору. Відповідач порушував умови п. 6.1 договору під час здійснення періодичних платежів і сплачував вартість газу з порушенням строків оплати, встановлених в договорі. За порушення відповідачем строків оплати поставленого газу позивач просить стягнути на свою користь пеню, інфляцію і 3% річних.

Аналізуючи норми Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси», та приймаючи до уваги практику Вищого господарського суду України по розгляду аналогічних спорів, суд дійшов висновку про відсутність права у позивача енергопостачальної компанії - на неустойку у вигляді пені за порушення договірних строків при оплаті поставленого газу відповідачем виробником теплової енергії, яка споживається населенням (житлово-комунальних послуг по опаленню), який проводить (проводять) свою господарську діяльність на території здійснення антитерористичної операції в період з 07.02.15 по 31.12.15.

За таких підстав позов в частині пені слід задовольнити частково на суму 133942,62 грн за період з 01.01.16 по 28.03.16.

Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних цілком обґрунтовані приписами ст. 625 ЦК України - за несвоєчасне виконання грошового обовязку відповідач зобовязаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочки. Дані вимоги не є видом відповідальності для відповідача. Інфляційні витрати і 3% відображують економічні процеси в державі, в результаті яких відбувається знецінення національної валюти. Тому доводи відповідача про відсутність законного обовязку сплачувати інфляційні витрати та 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті газу не відповідають нормі ст.625 ЦК України.

За таких підстав з відповідача слід стягнути інфляційні втрати у сумі 236634 грн 13 коп. за період з березня 2015 року по березень 2016 року, 3% річних у сумі 34729 грн 46 коп. за період з 15.02.2015 по 28.03.16 - з урахуванням грошових сум та строків платежів, виконаних відповідачем, про що вказано вище за текстом рішення.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст. ст.232, 265-267 ГК України, ст.ст.526,625,629 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49,75, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Креміннатеплокомуненерго», м. Кремінна Луганської області, провулок Гастелло, 21, ід. код 33587903 на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м. Київ, вул. ім. Б.Хмельницького, 6, ід. код 20077720 пеню у сумі 133942,62грн. за період з 01.01.16 по 28.03.16., інфляційні втрати у сумі 236634 грн 13 коп. за період з березня 2015 року по березень 2016 року, 3% річних у сумі 34729 грн 46 коп. за період з 15.02.2015 по 28.03.16, витрати на судовий збір 6079,64 грн., видати наказ.

3.В решті вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Рішення підписане 29.11.16

Суддя Р. Шеліхіна