Ухвала суду № 63021948, 23.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 листопада 2016 року м. Київ № К/800/31811/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Полтавський обласний військовий комісаріат, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року, позов задоволено частково: визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок настання другої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби; зобов'язано Міністерство оборони України нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу внаслідок настання другої групи інвалідності у розмірі та порядку, встановленому Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499.

У касаційній скарзі Міністерство оборони України просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Одночасно заявило клопотання про відстрочення сплати судового збору з мотивів незадовільного матеріального становища.

Згідно з частиною п'ятою статті 213 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (зі змінами відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-УШ, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року) встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час подання позову) при зверненні до адміністративного суду необхідно було сплатити 0,4 розміру мінімальної заробітної плати за вимоги немайнового характеру, що становило 551,20 грн. Отже, за подання касаційної скарги відповідач має сплатити 661,44 грн (551,20 грн х 120%).

Частиною першою статті 88 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень, відстрочення чи розстрочення такої сплати.

Окрім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-УШ, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Наведені в клопотанні відповідача аргументи не свідчать про такий майновий стан Міністерства, за якого воно позбавлене можливості сплатити 661,44 грн судового збору і не є підставою для відстрочення його сплати, оскільки не підтверджені жодними доказами.

Судовий збір повинно бути внесено або перераховано за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок 31210255700007, отримувач коштів: УДКCУ у Печерському р-ні, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)", призначення платежу: "101; судовий збір, Вищий адміністративний суд України".

Документ про сплату судового збору подається до суду в оригіналі.

Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 КАС України, тому вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка її подала, терміну для усунення вказаного недоліку.

Керуючись статтями 108, 213, 214 КАС України,

ухвалив:

1. Відмовити Міністерства оборони України в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Полтавський обласний військовий комісаріат, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

3. Надати Міністерству оборони України строк для сплати судового збору в сумі 661,44 грн до 16 грудня 2016 року.

4. Роз'яснити, що у разі неусунення зазначеного недоліку, касаційна скарга повертається особі, яка її подала.

5. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак