ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
01 листопада 2016 року м. Київ К/800/29122/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Нечитайло О.М.,
перевіривши касаційну скаргу Державного підприємства «Івашківський спиртзавод»
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року
у справі №820/1947/16
за позовом Державного підприємства «Івашківський спиртзавод»
до Державної фіскальної служби України
про скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство «Івашківський спиртзавод» звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі №820/1947/16.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 5 статті 213 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно положень частини 1 та 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року (редакція якого діє з 01 вересня 2015 року), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Однак, всупереч вимогам частини 5 статті 213 КАС України скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Разом з тим, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого посилався на відсутність коштів.
За змістом частини 1 статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відстрочення сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, які підтверджені належними доказами.
Враховуючи, що скаржником не було додано до клопотання належних та допустимих доказів на підтвердження викладених в клопотанні обставин щодо складного фінансового становища, а також не підтверджено можливість сплатити суми судового збору в майбутньому, зокрема, до ухвалення судом касаційної інстанції рішення у справі, суддя-доповідач дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Відповідно до частини 2 статті 212 КАС України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Згідно частини 4 статті 214 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Як вбачається з матеріалів поданої касаційної скарги, рішення суду апеляційної інстанції складено в повному обсязі 26 вересня 2016 року, тоді як касаційну скаргу було надіслано засобами поштового зв’язку до суду касаційної інстанції 26 жовтня 2016 року, тобто із пропуском строків, встановлених частиною 2 статті 212 КАС України.
Разом з тим, скаржником подано клопотання про поновлення зазначеного процесуального строку, яке мотивоване несвоєчасністю отримання копії рішення суду апеляційної інстанції.
Проте названа причина не вказує на поважність причин пропуску скаржником строку касаційного оскарження.
Так, скаржник не був позбавлений права отримати копію рішення суду апеляційної інстанції, доводів, якими б підтверджувалась неможливість своєчасно отримати копію оскаржуваного судового рішення ним не наведено, як не наведено і жодних доказів звернення до суду апеляційної інстанції з метою своєчасного отримання судового рішення.
Відтак, скаржнику слід надати суду касаційної інстанції належні докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішення суду.
Згідно частини 3 статті 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 108 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали.
Відповідно до частини 2 статті 108 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Керуючись статтями 88, 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В :
1. Відмовити у задоволенні клопотання Державного підприємства «Івашківський спиртзавод» про відстрочення сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу Державного підприємства «Івашківський спиртзавод» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі №820/1947/16 залишити без руху.
3. Встановити Державному підприємству «Івашківський спиртзавод» строк для усунення недоліків касаційної скарги, визначений частиною 4 статті 214 КАС України.
4. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Нечитайло
Судове рішення № 63021831, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 01.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/1947/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: