Ухвала суду № 63021563, 23.11.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/17451/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Бар'як А.С.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

23 листопада 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Нечаюк Т.В.,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

15 серпня 2016 року позивач, ОСОБА_3, звернувся до Вінницького міського суду з позовом, в якому просив зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці провести перерахунок та виплату призначеної пенсії за віком позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 24 квітня 2016 та здійснити виплату утвореної в наслідок перерахування різниці з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 вересня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеною вище постановою відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений вчасно та належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України м. Вінниці та з 24.04.2016 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідачем було застосовано показник середньої заробітної за 2007 рік.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 11.04.2005 року переведений на посаду молодшої медичної сестри палатного відділення у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років як працівник охорони здоров'я. Відповідно до наказу №26-к від 13.05.2005 року, ОСОБА_3 переведений на посаду завідувача відділенням №6, у зв'язку з чим виплату пенсії за вислугою років припинено.

11.07.2016 року позивачем подано заяву до Управління Пенсійного фонду м. Вінниці про перерахунок йому пенсії за віком, з якої сплачено страхові внески за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії , тобто показника, який застосовується при призначення пенсії в 2016 році і становить 3263,44 грн.

Управління Пенсійного фонду у м. Вінниці направлено відповідь від 21.07.2016 року №220-К-1, в якому позивачу роз'яснено, що оскільки ОСОБА_3 з 11.04.2005 року скористався правом виходу на пенсію за вислугою років як працівник охорони здоров'я, то при обрахуванні йому пенсії відповідно до ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовано показник заробітної плати, який враховувався під час перерахунку пенсії за вислугою років та становив за 2007 рік - 1197, 91 грн.

Вважаючи, що при призначенні пенсії за віком відповідач протиправно застосував показник середньої заробітної плати за 2007 рік, а не показник у середньому за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці при призначенні позивачу пенсії за віком неправомірно застосувало показник середньої заробітної плати за 2007 рік, оскільки підлягає застосуванню показник у середньому за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а тому позов підлягає задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( Закон України № 1058-IV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено переведення з одного виду пенсії за цим законом на інший.

Отже, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок призначення пенсії шляхом переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Отже, з огляду на вищезазначене, можна зробити висновок, що позивачу вперше було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», але при вирішенні даних спірних правовідносин позивач має право на отримання пенсії відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якого пенсія позивачу за вищевказаним Законом призначається вперше, що не було враховано відповідачем при призначенні пенсії ОСОБА_3

Крім того, норму ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка чітко пов'язує застосування показника середньої заробітної плати, який враховувався при призначенні попереднього виду пенсії, виключно за наявності бажання особи, відповідачем не було взято до уваги в даних правовідносинах. Таким чином, відповідач на власний розсуд застосував відповідний показних зарплати станом на 2007 рік, у зв'язку з чим порушив права позивача.

Також, колегія суддів зазначає, що у зв'язку з тим, що пенсія за віком ОСОБА_3 призначалась вперше, тому для обрахунку її розміру, а саме заробітної плати необхідної для обчислення пенсії треба застосовувати положення ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та брати до уваги середню заробітну плату в Україні, з якої сплачено страхови внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, яка є її складовою частиною.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 31.03.2015 року у справі №21-612а14, в якій чітко визначено, що показник заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Отже, на підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 29 листопада 2016 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Загороднюк А.Г.