Ухвала суду № 63021289, 29.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року справа №805/2065/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

ОСОБА_2

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Мангуської обєднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року у справі № 805/2065/16-а (головуючий І інстанції Галатіна О.О.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» до Мангуської обєднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення №0000611300 від 17.05.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Мангуської обєднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення від 17.05.2016 року №0000611300 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 198 765,70 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року позов задоволено, скасовано рішення №0000611300 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17.05.2016 року на суму 198 765,70 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що судом першої інстанції безпідставно застосовано до спірних правовідносин положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII, оскільки позивачем не було надано відповідного сертифікату Торгово-промислової палати.

Позивачем заявлено клопотання про розгляд адміністративної справи без участі представника позивача.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не зявились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем на підставі ч. 10 та п.2 ч.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 8 липня 2010 року (надалі Закон № 2464-VI) прийнято рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17.05.2016р., яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% 26736,13 грн. за період з 22.07.2014 року до 13.05.2016 року та нарахована пеня у розмірі у розмірі 0,1% 172029,57 грн., що разом складає 198765,70 грн.

З розрахунку штрафної санкції до спірного рішення вбачається, що фінансові санкції нараховані за несвоєчасну сплату позивачем єдиного внеску за червень-жовтень 2014р. та пеня за несвоєчасну сплату штрафних санкцій згідно рішення №0001051700 від 09.04.2014р.

Рішенням №0001051700 від 09.04.2014р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 09.04.2014р. до позивача було застосовано штраф у розмірі 26536,81 грн. та нараховано пеню у розмірі 24030,31 грн. за період з 21.08.2013р. по 04.02.2014р.

У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За приписами ч. 8, ч.12 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Частиною 11 статті 9 Закону N 2464-VI встановлено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до вимог ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (ч.4 ст.25 Закону № 2464-VI).

За приписами ч.10 ст.25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Під недоїмкою, згідно пункту 6 статті 1 Закону№2464 розуміється сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ч.11 ст.25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум; за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

У ч.13 ст.25 Закону № 2464-VI визначено, що нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

За приписами цієї норми у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.

Відповідно до ч.14 ст.25 Закону № 2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення №0001051700 від 09.04.2014 року було оскаржено позивачем у судовому порядку. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2014 року по справі № 805/6503/14 було відкрито провадження у справі. На теперішній час справу не розглягнуто. За таких обставин, строк сплати фінансової санкції згідно рішення №№0001051700 від 09.04.2014 року є зупиненим, а тому відповідачем безпідставно застосовано пеню за несвоєчасну їх сплату.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач 17.09.2014 року подав до Запорізького окружного адміністративного суду позовну заяву про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.08.2014 року №Ю-1 у розмірі 604 969,03 грн. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.12.2014 року по справі №808/5958/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015 року, вимога від 05.08.2014 року №Ю-1 у розмірі 604 969,03 грн. скасована в повному обсязі. Позивачем 15.10.2014 року подано до Запорізького окружного адміністративного суду позовну заяву про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.09.2014 року №Ю-1 у розмірі 656 108, 14 грн. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015 року по справі №808/7132/14 позовні вимоги задоволено частково, вимога від 03.09.2014 року №Ю-1 скасована на суму 369,72 грн. До Запорізького окружного адміністративного суду 13.11.2014 року позивачем подано позовну заяву про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.10.2014 року №Ю-1 у розмірі 641 558,47 грн. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року по справі №808/8136/14 адміністративний позов задоволено, вимога від 03.10.2014 року №Ю-1 скасована в повному обсязі. Позивачем 19.12.2014 року подано до Запорізького окружного адміністративного суду позовну заяву про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2014 року №Ю-1 у розмірі 636 476,36 грн. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2015 року №808/9563/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2015 року, у задоволені позову відмовлено. Позивач 22.01.2015 року подав до Донецького окружного адміністративного суду позовну заяву про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2014 року №Ю-1 у розмірі 685 583, 72 грн. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2015 року у справі №805/326/15-а у задоволені позову відмовлено. Позивачем 20.11.2015 року подано до Донецького окружного адміністративного суду позовну заяву про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.10.2015 року №Ю-1. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 року по справі №805/4974/15-а позов задоволено, вимога від 07.10.2015 року №Ю-1 у розмірі 956 468,83 грн. скасована в повному обсязі.

Крім того, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року по справі №805/4974/15-а скасовано вимогу Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 07 жовтня 2015 року № Ю-1 на суму 956 468,83 грн., яка включає в себе ,зокрема, недоїмку за період червень-жовтень 2014р.

При винесенні спірного рішення відповідачем не було враховано строки зупинення нарахування пені.

Враховуючи, що при прийнятті спірного рішення відповідачем не було враховано положення ст.. 25 Закону №2462 щодо зупинення нараховання фінансових санкцій, доводи апеляційної скарги колегією суддів не прийнято до уваги.

Крім того, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.06.2016 року по справі №805/4974/15 встановлено, що у відповідності до вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII позивач з 14 квітня 2014 року звільнений від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо сплати єдиного внеску за спірний період.

За приписами ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Мангуської обєднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року у справі № 805/2065/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року у справі № 805/2065/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

ОСОБА_2