Постанова № 63020782, 23.11.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 року м. Київ810/2311/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В., в присутності

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1

від відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Облпаливо»

до Вишгородської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Облпаливо» з позовом до Вишгородської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 14.07.2016 № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками ОСОБА_1 фактичної перевірки складу (за адресою: смт. Бородянка, вул. Привокзальна, 1) ТОВ «Облпаливо» від 30.06.2016 № 1628/1000/14/31712925 (далі ОСОБА_1 перевірки), який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення і вважає висновки зазначеного ОСОБА_1 безпідставними та незаконними з огляду на наступне.

Так, позивач зазначив, що відповідачем зроблено хибні висновки щодо не оприбуткування готівки в такі дні, як 05.09.2014, 12.09.2014, 07.10.2014, 27.10.2014, 07.04.2015, 21.04.2015, 07.05.2015, 07.07.2015 на загальну суму 7 660,84 грн., тоді як оприбуткування вказаної готівки підтверджується фіскальними чеками, записами в Книзі обліку розрахункових операцій, даними Касової книги.

Крім того, позивач зазначив, що штрафні санкції згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення застосовані відповідачем із порушенням вимог статті 250 Господарського кодексу України, що на думку позивача, є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

На підтвердження своїх доводів, позивач вказує на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 04.11.2014 у справі №21-466а14, в якій зазначено про те, що податковий орган, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, установлених частиною 1 статті 250 Господарського кодексу України.

У судове засідання, призначене на 23.11.2016 прибув уповноважений представник позивача, який підтримав доводи викладені в адміністративному позові, та просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позову не визнав та стверджував, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. В обґрунтування доводів заперечень посилався на обставини, викладені в ОСОБА_1 фактичної перевірки та на те, що позивачем не в повному обсязі та несвоєчасно було оприбутковано готівку в касі підприємства, а саме не було оформлено касові ордери (видаткові та прибуткові) на повну суму готівкових коштів, що знаходились в касі.

Крім того, в судовому засіданні 23.11.2016 представником позивача, було зазначено, що в запереченнях на позов було допущено описку і зазначено дату податкового повідомлення-рішення 17.07.2016 замість 14.07.2016.

Також представник відповідача зазначив, що строк застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, не регулюється Господарським кодексом України. Зазначає, що згідно статті 114 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення правил ведення касових операцій до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобовязань, визначених статтею 102 цього Кодексу, а саме не пізніше 1095 дня. У звязку з цим представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви.

Розглянувши подані документи та матеріали, зясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

30.06.2016 року працівниками податкового органу на підставі направлень на перевірку від 22.06.2016 року № 3413 та 3414 була проведена фактична перевірка господарської одиниці «складу» субєкта господарської діяльності ТОВ «Облпаливо», що розташований за адресою: смт. Бородянка, вул. Привокзальна, 1.

Перевірка проведена на підставі статті 80 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2775-VI, Законів Укрїни від 06.07.1995р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 01.06.2000р. № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», від 19.12.1995р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Указу Президента України від 12.06.1995р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637.

Перевірку здійснено у присутності директора ТОВ «Облпаливо» ОСОБА_3

За результатами перевірки складено ОСОБА_1 від 30.06.2016 № 1628/1000/14/31712925.

Висновком зазначеного ОСОБА_1 було встановленно, порушення позивачем пункту 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (із змінами та доповненнями).

Вказаних висновків відповідач дійшов у звязку з тим, що в ході проведення перевірки було встановлено «…так згідно службових чеків РРО «операції службова видача» фактично надходила до каси підприємства готівка яка не у повному обсязі оприбутковувалась, зокрема 05.09.2014 фактично оприбутковано в касовій книзі підприємства готівка у сумі 20 658,50 грн. при цьому передано до каси 25 620,64 грн., різниця склала 4 962,14 грн.; 12.09.2014 фактично оприбутковано в касовій книзі підприємства готівка у сумі 7 880,00 грн. передано до каси 8 100 грн., різниця 220,64 грн.; 07.10.2014 фактично оприбутковано 7 425,50 грн. передано до каси 9 683,28 грн., різниця 2257,78 грн.; 27.10.2014 фактично оприбутковано 3 864,25 грн. передано до каси 3 900,00 грн., різниця 33,75 грн.; 07.04.2015 передано до каси 75,52 грн. (в касовій книзі відображено надходження з банку), 21.04.2015 передано до каси 77,20 грн.; 07.05.2015 передано до каси 30,60 грн.; 07.07.2015 передано до каси 1,21 грн. (в касовій книзі тільки надходження з банку). Таким чином, встановлено факт не повного/несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів в касову книгу підприємства на загальну суму 7 660,84 грн…».

На підставі висновків ОСОБА_1 перевірки, 14.07.2016 Вишгородською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 38 304,20 грн. (за порушення пункту 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637).

Не погоджуючись з висновками відповідача та прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Пунктом 9 статті 3 Закону України від 06.07.1995, № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 13 статті З Закону України від 06.07.1995, № 265/95-ВР, субєкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Пунктом 2.6 Постанови/Положення Національного банку України від 15.12.2004 № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися (далі Положення від 15.12.2004 № 637).

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до пункту 4.2 Положення від 15.12.2004 № 637 усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі (додаток 5).

Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.

Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної особи).

Записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою. Перші примірники, що є невідривною частиною аркуша касової книги - "Вкладні аркуші касової книги", залишаються в касовій книзі. Другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги - "Звіт касира", є документом, за яким касири звітують щодо руху грошей у касі. Перші і другі примірники мають однакові номери.

Виправлення в касовій книзі, як правило, не допускаються. Якщо виправлення зроблені, то вони засвідчуються підписами касира, а також головного бухгалтера або особи, що його заміщує.

Відповідно до пункту 1 частини 1 Розділу 2 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013№ 417 (далі - Порядок № 417), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі - книга ОРО).

Відповідно до пункту 6 частини 4 Розділу 2 Порядку № 417, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Відповідно до Порядку № 417, на підставі даних розрахункових квитанцій щоденно здійснюються записи в розділі 2; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскального чеку.

Згідно з пунктом 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 199 від 18.02.2002 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» (далі - постанова № 199), реєстратор повинен забезпечувати формування та друкування таких звітів: 1) Х-звіту; 2) Z-звіту; звіту про реалізовані товари (надані послуги); періодичних (повного, скороченого).

Пунктом 2 Постанови № 199 зазначено, що Z-звіт - це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній памяті та занесенням її до фіскальної памяті реєстратора; Х-звіт - це денний звіт без обнуління інформації в оперативній памяті.

Пунктом 13 Постанови № 199 вказано, що формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності: друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної памяті; обнуління регістрів денних підсумків оперативної памяті; друкування інформації, що підтверджує обнуління регістрів денних підсумків оперативної памяті та дійсність фіскального звітного чека.

Враховуючи норми чинного законодавства, судом було встановлено наступне.

З наданої позивачем книги ОРО № 1005001882/1163/2 (розпочата 24.10.2013 закінчена 08.05.2015) вбачається, що 05.09.2014 позивачем роздруковано фіскальний чек (Z-звіт) на суму 25 620,64 грн. (службове внесення готівкою 4 962,14 грн., обіг 20 658,50 грн.), який підклеєно на відповідних сторінках книги ОРО та виконано щоденний запис про рух готівки (а.с. 29, 32-33).

Крім того, в зазначеній книзі ОРО містяться нефіскальні чеки за 05.09.2014 на суму 4 962,14 (службове внесення); на суму 25 400,00 грн. (службова видача готівкою); на суму 220,64 грн. (службова видача).

Зазначені готівкові кошти також оприбутковані у касовій книзі, що підтверджується записом за 05.09.14, так на сторінці 40 відображено суми: залишок на початок дня 4 962,14 грн., надходження за день 20 658,50 грн., здано виручку у банк 25 400,00 грн.,залишок на кінець дня 220,64 грн. (а.с. 30-31).

Також позивачем, наднано суду Грошовий звіт ТОВ «Облпаливо» за 05.09.2014 в якому зазначено, що «всього надходження»- 20 658,50 грн., «для здачі в банк» - 25 400 грн., «залишок» - 220,64 грн.

Крім того, позивачем надано суду копії прибуткового касового ордеру від 05.09.2014 № 49 на суму 480,00 грн., № 50 на суму 20 178,50 грн., видатковий касовий ордер від 05.09.2014 на суму 25 400 грн. та квитанцію № FJB1424810198210 про перерахування виручки від роздрібної торгівлі на суму 25 400,00 грн. (в т.ч. ПДВ 4 233,33 грн.).

Також з наданої позивачем книги ОРО № 1005001882/1163/2 вбачається, що 12.09.2014 позивачем роздруковано фіскальний чек (Z-звіт) на суму 8 100,64 грн. (службове внесення готівкою 220,64 грн., обіг 7 880,00 грн.), який підклеєно на відповідних сторінках книги ОРО та виконано щоденний запис про рух готівки (а.с. 38, 40).

У зазначеній книзі ОРО містяться нефіскальні чеки за 12.09.2014 на суму 220,64 грн. (службове внесення); на суму 100,64 грн. (службова видача готівкою); на суму 8 000,00 грн. (службова видача готівкою),

Зазначені готівкові кошти також оприбутковані у касовій книзі, що підтверджується записом за 12.09.14, так на сторінці 41 відображено суми: залишок на початок дня 220,64 грн., надходження за день 7 880,00 грн., здано виручку у банк 8 000,00 грн.,залишок на кінець дня 100,64 грн. (а.с. 39).

Позивачем надано суду копію прибуткового касового ордеру від 12.09.2014 № 51 на суму 7 880,00 грн., видатковий касовий ордер від 12.09.2014 на суму 8000,00 грн. та квитанцію № FJB1425510272329 про перерахування виручки від роздрібної торгівлі на суму 8 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1 333,33 грн.).

Також з наданої позивачем книги ОРО № 1005001882/1163/2 вбачається, що 07.10.2014 позивачем роздруковано фіскальний чек (Z-звіт) на суму 9 683,28 грн. (службове внесення готівкою 2261,14 грн., сума продаж 7 425,50 грн.), який підклеєно на відповідних сторінках книги ОРО та виконано щоденний запис про рух готівки (а.с. 43, 45).

Крім того, в зазначеній книзі ОРО містяться нефіскальні чеки за 07.10.2014 на суму 2261,14 грн. (службове внесення); на суму 9 683,28 грн. (службова видача готівкою).

Зазначені готівкові кошти також оприбутковані у касовій книзі, що підтверджується записом за 07.10.2014, так на сторінці 46 відображено суми: залишок на початок дня 2261,14 грн., надходження за день 44 137,62 грн., виплата заробітної плати та компенсаційних виплат 46 395,40 грн., залишок на кінець дня 3,36 грн. (а.с. 44).

Позивачем надано суду копії прибуткового касового ордеру від 07.10.2014 № 56 на суму 36 712,12 грн.(підстава: виплата заробітної плати за вересень місяць 2014 року та компенсаційних виплат за не використані відпустки), № 55 на суму 7 425,50 грн.(підстава: торговельна виручка за вересень за 30.09.2014 року) та видатковий касовий ордер від 07.10.2014 на суму 46 395,40 грн. (підстава: виплата заробітної плати за вересень місяць 2014 року та компенсаційних виплат за не використані відпустки).

Також з наданої позивачем книги ОРО № 1005001882/1163/2 вбачається, що 27.10.2014 позивачем роздруковано фіскальний чек (Z-звіт) на суму 3 900,00 грн. (службове внесення готівкою 64,36 грн., обіг 3 864,25 грн., в сейфі готівкою 28,61 грн.), який підклеєно на відповідних сторінках книги ОРО та виконано щоденний запис про рух готівки (а.с. 49, 51).

Крім того, в зазначеній книзі ОРО містяться нефіскальні чеки за 27.10.2014 на суму 64,36 грн. (службове внесення); на суму 3 900,00 грн. (службова видача готівкою),

Зазначені готівкові кошти також оприбутковані у касовій книзі, що підтверджується записом за 12.09.14, так на сторінці 48 відображено суми: залишок на початок дня 64,36 грн., надходження за день 3 864,25 грн., здано виручку у банк 3 900,00 грн.,залишок на кінець дня 28,61 грн. (а.с. 50).

Позивачем надано суду копію прибуткового касового ордеру від 27.10.2014 № 58 на суму 3 864,25 грн., видатковий касовий ордер від 27.10.2014 на суму 3 900,00 грн. та чек № 27102014120545 про (призначення платежу: надходження торговельної виручки від продажу товарів) на суму 3 900,00 грн.

Також з наданої позивачем книги ОРО № 1005001882/1163/2 вбачається, що 07.04.2015 позивачем роздруковано фіскальний чек (Z-звіт) відповідно до якого службове внесення готівкою 186,53 грн., службова видача готівкою 75,52 грн., в сейфі готівкою 111,01 грн.), який підклеєно на відповідних сторінках книги ОРО та в якій виконано щоденний запис про рух готівки (а.с. 54, 58).

Крім того, в зазначеній книзі ОРО містяться нефіскальні чеки за 07.04.2015 на суму 186,53 грн. (службове внесення); на суму 75,52 грн. (службова видача готівкою).

Зазначені готівкові кошти оприбутковані у касовій книзі, що підтверджується записом за 07.04.15, так на сторінці 7 відображено суми: залишок на початок дня 186,53 грн., прийнято від Приватбанк Бородянське відділення 10 500,00 грн., по відомості виплачено заробітну плату 10 575,52 грн., залишок на кінець дня 111,01 грн. (а.с. 56).

Крім того, позивачем надано суду копію прибуткового касового ордеру від 07.04.2015 № 8 на суму 10 500,00 грн.(підстава: одержано від Приватбанку Бородянське відділення по терміналу САКІ6518 на виплату заробітної плати за березень місяць 2015 року), видатковий касовий ордер від 07.04.2015 на суму 10 575,52 грн. (підстава: виплата заробітної плати за березень місяць 2015 року).

З наданої позивачем книги ОРО № 1005001882/1163/2 вбачається, що 21.04.2015 позивачем роздруковано фіскальний чек (Z-звіт) відповідно до якого службове внесення готівкою 111,01 грн., службова видача готівкою 77,20 грн., в сейфі готівкою 33,81 грн.), який підклеєно на відповідних сторінках книги ОРО та в якій виконано щоденний запис про рух готівки (а.с. 61, 63).

Крім того, в зазначеній книзі ОРО містяться нефіскальні чеки за 21.04.2015 на суму 111,01 грн. (службове внесення); на суму 77,20 грн. (службова видача готівкою).

Зазначені готівкові кошти також оприбутковані у касовій книзі, що підтверджується записом за 21.04.15, так на сторінці 9 відображено суми: залишок на початок дня 111,01 грн., прийнято від Приватбанк Бородянське відділення 19 800,00 грн., по відомості виплачено заробітну плату 19 877,20 грн., залишок на кінець дня 33,81 грн. (а.с. 62).

Позивачем надано суду копію прибуткового касового ордеру від 21.04.2015 № 10 на суму 19 800,00 грн. (підстава: одержано від Приватбанку Бородянське відділення по терміналу № BKIZRH01 на виплату заробітної плати), видатковий касовий ордер від 21.04.2015 на суму 19 877,20 грн. (підстава: виплата заробітної плати за квітень місяць 2015 року).

Також з наданої позивачем книги ОРО № 1005001882/1163/2 вбачається, що 07.05.2015 позивачем роздруковано фіскальний чек (Z-звіт) відповідно до якого службове внесення готівкою 33,81 грн., службова видача готівкою 30,60 грн., в сейфі готівкою 3,21 грн.), який підклеєно на відповідних сторінках книги ОРО та в якій виконано щоденний запис про рух готівки (а.с. 66, 68).

Крім того, в зазначеній книзі ОРО містяться нефіскальні чеки за 07.05.2015 на суму 33,81 грн. (службове внесення); на суму 30,600 грн. (службова видача готівкою).

Вказані готівкові кошти також оприбутковані у касовій книзі, що підтверджується записом за 07.05.15, так на сторінці 10 відображено суми: залишок на початок дня 33,81 грн., прийнято від Приватбанк Бородянське відділення 11 200,00 грн., по відомості виплачено заробітну плату 11 230,60 грн., залишок на кінець дня 3,21 грн. (а.с. 67).

Крім того, позивачем надано суду копію прибуткового касового ордеру від 07.05.2015 № 11 на суму 11 200,00 грн. (підстава: одержано від Приватбанку Бородянське відділення по терміналу № BKIZRH01 на виплату заробітної плати за квітень місяць 2015 року), видатковий касовий ордер від 07.05.2015 на суму 11 230,60 грн. (підстава: виплата заробітної плати за квітень місяць 2015 року).

Також позивачем надано суду копію книги ОРО № 1005001882Р/1163/3 (розпочата 12.05.2015) з якої вбачається, що 07.07.2015 позивачем роздруковано фіскальний чек (Z-звіт) відповідно до якого службове внесення готівкою 3,21 грн., службова видача готівкою 1,21 грн., в сейфі готівкою 2,00 грн.), який підклеєно на відповідних сторінках книги ОРО та в якій виконано щоденний запис про рух готівки (а.с. 71, 73).

У зазначеній книзі ОРО містяться нефіскальні чеки за 07.07.2015 на суму 3,21 грн. (службове внесення); на суму 1,21 грн. (службова видача готівкою).

Наведені готівкові кошти також оприбутковані у касовій книзі, що підтверджується записом за 07.07.15, так на сторінці 14 відображено суми: залишок на початок дня 55,13 грн.; прийнято від Приватбанк Бородянське відділення 25 622,77 грн., 7 000,00 грн.; по відомості виплачено заробітну плату 25 675,90 грн. та по видатковому ордеру виплачено 7 000 грн.; залишок на кінець дня 2,00 грн. (а.с. 72).

Крім того, позивачем надано суду копію прибуткового касового ордеру від 07.07.2015 № 21 на суму 25 622,77 грн. (підстава: одержано від Приватбанку Бородянське відділення по терміналу № DABR=KIZR на виплату заробітної плати), прибуткового касового ордеру від 07.07.2015 № 22 на суму 7 000,00 грн. (підстава: одержано від Приватбанку Бородянське відділення по терміналу № DABR=KIZR для проведення безвідсоткового фінансової допомоги); видатковий касовий ордер від 07.05.2015 на суму 25 675,90 грн. (підстава: заробітна плата за червень місяць 2015 року); видатковий касовий ордер від 07.07.2015 № 7 000,00 грн. (безвідсоткова фінансова допомога).

З зазначеного вбачається, що позивачем в спірні періоди було вчасно відображено рух готівкових коштів в Книгах ОРО на підставі фіскальних чеків (Z-звітів).

Крім того, позивачем вказані операції були зафіксовані в касовій книзі та на підставі касових ордерів.

Допитаний в якості свідка інспектор, що проводив фактичну перевірку позивача, не спростував надані позивачем докази, а навпаки підтвердив, що вказані документи були під час перевірки про що не заперечується в ОСОБА_1.

Водночас, свідком було зауважено, що позивачем не на повну суму готівкових коштів, що відображались в спірні дні в РРО було виписано касові ордери.

З даного приводу суд зазначає, що Верховний Суд України у постанові від 04.11.2015 у справі № 825/554/15-а та у постанові від 01.04.2014 у справі № 21-54а14 дійшов висновку, «…що пунктом 2.6 Положення від 15.12.2004 № 637 передбачено два механізми оприбуткування готівки залежно від способу фіксації її надходження в касу: прибуткові касові ордери або фіскальні звітні чеки (РК).

Отже, у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу № 436/95).

Таким чином, для вирішення питання щодо дотримання порядку оприбуткування готівки суди повинні з'ясовувати, яким чином здійснена фіксація повної суми фактичних надходжень готівки (прибуткові касові ордери або фіскальні звітні чеки), а також чи відображено в подальшому такі касові документи у відповідній книзі обліку.

Верховний Суд України, усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції пункту 2.6 Положення, вже неодноразово висловив свою правову позицію. Зокрема, у постановах від 26 лютого 2013 року (справи №№ 21-7а13, 21-35а13) в частині, що стосується оприбуткування готівки у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК указав, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та відображення на їх підставі готівки у КОРО…».

Враховуючи норми Глави 4 Положення від 15.12.2004 № 637, практику Верховного Суду України щодо застосування вказаного Положення та обставини справи, суд дійшов висновку, що позивачем було вчасно та в повному обсязі оприбутковано готівку в зазначені в ОСОБА_1 дні, оскільки позивачем дотримано вимог законодавства щодо порядку оприбуткування готівки, а саме було здійснено фіксацію повної суми фактичних надходжень готівки шляхом роздрукування фіскальних чеків з подальшим вклеєнням їх в Книгу ОРО та заповнення Розділу 2 вказаної книги, а також оприбуткування готівки відбулося в Касовій книзі.

Крім того, суд зазначає, що відповідальність за порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства в сфері обігу готівки передбачена Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95 (надалі - Указ № 436/95).

Пунктом 1 Указу № 436/95, передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами- громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є субєктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у пятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Згідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Положеннями статті 239 Господарського кодексу України передбачено, що однією із адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно - господарський штраф, який стягується із господарюючого суб'єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.

Враховуючи положення статті 238 та 239 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що штрафні (фінансові) санкції, які застосовуються до позивача за своєю суттю є адміністративно - господарською санкцією, а тому їх застосування регулюється нормами глави 27 Господарського кодексу України.

Статтю 250 Господарського кодексу України встановлені строки застосування адміністративно - господарських санкцій.

Так, відповідно до частини 1 статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, з аналізу вказаної норми вбачається, що законодавством встановлено граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно - господарських санкцій до суб'єктів господарювання за порушення зазначеними суб'єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Суд звертає увагу на те, що фактично наведена норма містить два строкові обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після спливу одного року з дня вчинення порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема, порушення норм з регулювання обігу готівки (неоприбуткування в касах готівки).

В свою чергу, другий обмежувальний строк, встановлений у цій статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (неоприбуткування в касах готівки) полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.

Аналіз приписів наведеної статті дає підстави для висновку про те, що при виявленні факту вчинення суб'єктом господарювання порушення норм з регулювання обігу готівки (неоприбуткування в касах готівки) податковий орган, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною першою статті 250 Господарського кодексу України. Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

Така правова позиція щодо застосування до спірних відносин статті 250 Господарського кодексу України висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 15.09.2009 № 21-558во09, від 27.05.2014 № 21-126а14, від 04.11.2014 № 21-466а14, яка підлягає обов'язковому врахуванню на підставі частини 2 статті 161 та частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи те, що застосований згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 14.07.2016 № НОМЕР_1 штраф є адміністративно - господарською санкцією, то він мав бути застосований у межах строків, визначених статтею 250 Господарського кодексу України.

Суд звертає увагу на те, що з ОСОБА_1 перевірки від 30.06.2016 № 1628/1000/14/31712925 вбачається, що виявлені податковим органом порушення були вчинені позивачем 05.09.2014, 12.09.2014, 07.10.2014, 27.10.2014, 07.04.2015, 21.04.2015, 07.05.2015, 07.07.2015, в той час як оскаржуване податкове повідомлення рішення, яким застосовано до позивача адміністративно - господарські санкції, було прийняте 14.07.2016, тобто після спливу строку, визначеного статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до статей 11 і 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач, в свою чергу, жодних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного податкового - повідомлень рішень, яким встановлено штрафні санкції за не оприбуткування готівки, суду не надав. Доводів позивача відповідач належним чином не спростував.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що висновки викладені в ОСОБА_1 перевірки не відповідають дійсності, не мають доказової сили за відсутності доведення факту не оприбуткування готівки та є лише носіями певної інформації, яка є суто субєктивною думкою податкового органу.

Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Відповідачем, як субєктом владних повноважень, обовязку доказування правомірності спірного рішень від 14.07.2016 № НОМЕР_1 не виконано та не доведено належними та достатніми доказами фактів не оприбуткування позивачем готівки за період 05.09.2014, 12.09.2014, 07.10.2014, 27.10.2014, 07.04.2015, 21.04.2015, 07.05.2015, 07.07.2015.

Враховуючи те, що судом під час розгляду справи було встановлено факт вчасного оприбуткування готівки позивачем в спірні дні та той факт, що відповідачем застосовано до позивача адміністративно - господарські санкції з порушенням визначеного статтею 250 Господарського кодексу України граничного строку застосування таких санкцій, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 14.07.2016 № НОМЕР_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, витрати позивача, повязані зі сплатою судового збору у сумі 1378 грн., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України в межах задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158 - 163, 167 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Вишгородської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 14.07.2016 № НОМЕР_1.

3. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Вишгородської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Облпаливо судові витрати у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 28 листопада 2016 р.