Постанова № 63020743, 17.10.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2016 року о 15 год. 10 хв.Справа № 808/2446/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтрельнікової Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1, м.Запоріжжя

ОСОБА_2, м.Запоріжжя

до: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Кей-Колект, м.Київ,

про визнання протиправним та скасування рішення та запису,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 (надалі позивачі) звернулись до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (надалі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Кей-Колект, в якому просять суд: визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 24065529, прийняте 01.09.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна (нова назва пр.Соборний), 153, кв. 25 за товариством з обмеженою відповідальністю Кей-Колект (код ЄДРПОУ 37825968); скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю Кей-Колект права власності на квартиру за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна (нова назва пр.Соборний), 153, кв. 25, що здійснена 01.09.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, індексний номер: 24065529 від 01.09.2015.

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтували тим, що у відповідача були відсутні правові підстави проводити державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, оскільки на час проведення державної реєстрації на спірне майно був чинним ОСОБА_4 України Про мораторій на стягнення майна громадян України, крім цього, реєстрація права власності на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки була здійснена без дотримання умов договору іпотеки та не була повязана всупереч діючому законодавству із вчиненням нотаріальної дії з нерухомим майном.

Представник позивачів подав до суду письмове клопотання (вх.№29574 від 17.10.2016) про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує у повному обсязі.

Відповідач подала суду заяву (вх. №25112 від 30.08.2016) якою просить розглядати справу без її участі. На виконання ухвали суду від 15.08.2016 про відкриття провадження у справі відповідачем були надіслані на адресу суду копії документів на підставі яких було проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно (вх.№25143 від 30.08.2016). Однак, жодних письмових заперечень на позов чи пояснень по суті спору відповідачем суду надано не було.

Представник третьої особи, належним чином повідомленої про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання 17.10.2016 також не зявився подав клопотання (вх.№29550 від 17.10.2016), яким просить відкласти розгляд справи та витребувати додаткові матеріали від відповідача, у задоволенні якого ухвалою суду від 17.10.2016 відмовлено. У своїх письмових запереченнях (вх.№25310 від 31.08.2016) представник третьої особи зазначив, що ТОВ Кей-Колект цілком правомірно набув право власності на предмет іпотеки. Представник третьої особи вказує у письмових запереченнях на те, що пунктом 5 договору іпотеки внесено застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, зокрема, сторонами погоджено про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Представник третьої особи вважає, що дане застереження прирівнюється до такого окремого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок основного зобовязання.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на те, що представником позивачів та відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності, а представник третьої особи, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, суд вважає відсутніми підстави для відкладення розгляду справи та можливим розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних в ній матеріалів.

Оскільки у судове засідання не зявились всі особи, які беруть участь у справі, згідно ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

30 березня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк (далі Банк, АКІБ УкрСиббанк) та громадянкою ОСОБА_2 укладено кредитний договір №334/1-224-К/Р про надання грошових коштів в іноземній валюті у розмірі 65000,00 дол. США. з кінцевим терміном погашення до 29.03.2026.

30 березня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк (далі Банк, АКІБ УкрСиббанк) та громадянкою ОСОБА_2 укладено кредитний договір №334/2-224-К/Р про надання кредиту (грошових коштів) у розмірі 1685 грн. з кінцевим терміном погашення до 29.03.2026

30 березня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк (далі Банк, АКІБ УкрСиббанк) та громадянкою ОСОБА_2 укладено додаткову угоду про встановлення ліміту овердрафту №1 до договору про відкриття карткового рахунку та видачі платіжної картки №Eim2 ЗП 480/4769/224 від 29.03.2006 згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 10 000 грн. з кінцевим терміном погашення до 29.03.2026.

Разом з цим, 30 березня 2006 року, між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_5 (майновим поручителем) та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки №334-224-К/Р/3, відповідно до якого позивачі для забезпечення виконання всіх грошових зобовязань за вказаними вище кредитними договорами №334/1-224-К/Р від 30.03.2006, №334/2-224-К/Р від 30.03.2006, №Eim2 ЗП 480/4769/224 від 29.03.2006 передали в іпотеку нерухоме майно квартиру, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна (пр. Соборний)АДРЕСА_1, яка є їхвласністю на підставі відповідного договору купівлі-продажу.

Також, 30 жовтня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк (далі Банк, АКІБ УкрСиббанк) та громадянкою ОСОБА_2 укладено договір №11067485000 про надання споживчого кредиту, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 30 тис.дол. США з кінцевим терміном погашення до 31.10.2016.

В свою чергу для забезпечення виконання зобовязань позичальника за кредитним договором №11067485000 від 30.10.2006 між ОСОБА_5 майновим поручителем та ОСОБА_2 з одного боку та АТКІБ «УкрСиббанк» з другого боку було укладено договір іпотеки №11067485000 від 30.10.2006, за умовами якого в іпотеку було передано належну позивачам квартиру, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна (пр. Соборний)АДРЕСА_1, яка є його власністю на підставі відповідного договору купівлі-продажу.

Так розділом 5 Договорів іпотеки встановлені застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. Відповідно до п. 5.1 зазначених договорів у разі настання обставин, зазначених в п.4.1 цього договору іпотеки, Іпотекодержатель надсилає рекомендованим листом Іпотекодавцям/Боржнику повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя; 5.2 в повідомленні, про яке йдеться в п.5.1 Іпотекодержатель зазначає який зі способів задоволення вимог Іпотекодержателя, що передбачені ч.3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», застосовується Іпотекодержателем для задоволення своїх вимог; 5.3. у разі застосування передачі Предмету іпотеки у власність Іпотекодержателя як способу задоволення вимог Іпотекодержателя (абз.2 ч.3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку») право власності переходить до Іпотекодержателя з моменту отримання повідомлення, про яке йдеться в п. 5.1 цього договору іпотеки; 5.4 у разі застосування права Іпотекодержателя від свого імені продати Предмет іпотеки як способу задоволення вимог Іпотекодержателя (абз.3 ч.3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку»), Іпотекодержатель реалізує норми ст. 38 Закону України «Про іпотеку» і повідомлення, про яке йдеться в п.5.1, вважається повідомленням Іпотекодавцям про намір укласти договір купівлі-продажу Предмету іпотеки.

12 грудня 2011 року між Банком (Клієнт) та ТОВ Кей-Колект (Фактор) було укладено договір факторингу №1 (а.с. 83), відповідно до якого Банк зобовязується передати у власність ТОВ Кей-Колект, а Фактор прийняти права вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Обсяг (сума) прав вимоги станом на дату укладення цього договору визначений у додатку №1 до договору. Одночасно із відступленням прав вимоги до фактора переходять усі права клієнта за усіма договорами забезпечення. У виписці з додатку №1 до договору факторингу №1 від 12.12.2011 зазначений кредитний договір №10405918000 (первісний номер 334/1-224-К/Р) від 30.03.2006 (а.с.86).

Разом з цим, 12.12.2011 між Банком (цедент) та ТОВ Кей-Колект (цесіонарій) було укладено договір відступлення права вимоги за договором іпотеки від 30.03.2006№334/1-224-К/Р, про що свідчить виписка з Додатку №1 до Договору відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 12.12.2011 (а.с.82).

01.09.2015 року державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус ОСОБА_3, Київський міський нотаріальний округ, за реєстраційним номером 24065529, прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) квартири, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна (пр. Соборний)АДРЕСА_1.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, врегульовано Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1952-IV від 01.07.2004 (далі ОСОБА_4 №1952-IV).

Відповідно до ст. 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 1 частини 1 ст. 4 Закону №1952-IV, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме право власності на нерухоме майно.

Згідно до ч. 1 ст. 19 Закону №1952-IV, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

На час виникнення спірних правовідносин процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обовязки субєктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна було врегульовано Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2013 за №868 (далі Порядок №868).

Відповідно до п. 8 Порядку №868, для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. Заява подається окремо щодо кожного об'єкта нерухомого майна.

Частиною 1 п. 36 Порядку №868 передбачено, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Згідно до абзацу 1 п. 37 Порядку №868, для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до п. 39 Порядку №868, для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, яке набувається у зв'язку з настанням або ненастанням певної події, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає документ, що підтверджує факт настання або ненастання такої події.

В пункті 40 Порядку №868 зазначено, що для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає документ, що підтверджує факт надання іпотекодержателем або контролюючим органом згоди на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна. Дія цього пункту не поширюється на випадки внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно, реєстрація яких проведена до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Відповідно до п. 42 Порядку №868, для проведення державної реєстрації речових прав на об'єкт нерухомого майна в разі, коли в документах, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на такий об'єкт, відсутні відомості про його технічні характеристики, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна.

Згідно із пунктом 46 Порядку №868, для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Відповідно до п. 63 Порядку №868, під час проведення державної реєстрації іпотеки заінтересованою особою є іпотекодержатель. У разі проведення державної реєстрації припинення іпотеки заінтересованою особою також є особа, якою припинена іпотека, особа, в інтересах якої припинено іпотеку, та у випадку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", - державний виконавець.

Отже, з наведених норм Порядку №868 вбачається, що обовязковою умовою для проведення державної реєстрації права власності на обєкт нерухомості, що перебуває в іпотеці є подання заявником документу, що підтверджує перехід права власності на предмет іпотеки, технічного паспорту на обєкт нерухомого майна та копії письмової вимоги про усунення порушень разом із документом, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги.

Відповідно до п. 15 Порядку №868, під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:

1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

2) повноважень заявника;

3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Згідно п. 20 Порядку №868, за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

В матеріалах справи відсутня заява ТОВ Кей-Колект з якою вказане товариство ніби то звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 із заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: квартири за адресою Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Леніна (пр. Соборний)АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, приватним нотаріусом ОСОБА_3 Київського міського нотаріального округу було прийнято рішення №24065529 від 01.09.2015 про державну реєстрацію, яким було проведено державну реєстрацію права власності на квартиру , що розташована за адресою м. Запоріжжя, пр. Леніна (пр. Соборний)АДРЕСА_1 за ТОВ Кей-Колект .

В той же час, судом встановлено, що по-перше, статтею 36 Закону України Про іпотеку встановлено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 5.3 договору Іпотеки від 30.03.2006, укладеного АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_5 майновим поручителем та ОСОБА_2, встановлено, що у разі застосування передачі Предмету іпотеки у власність Іпотекодержателя як способу задоволення вимог Іпотекодержателя (абз.2 ч.3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку») право власності переходить до Іпотекодержателя з моменту отримання повідомлення, про яке йдеться в п. 5.1 цього договору іпотеки; 5.4 у разі застосування права Іпотекодержателя від свого імені продати Предмет іпотеки як способу задоволення вимог Іпотекодержателя (абз.3 ч.3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку»), Іпотекодержатель реалізує норми ст. 38 Закону України «Про іпотеку» і повідомлення, про яке йдеться в п.5.1, вважається повідомленням Іпотекодавцям про намір укласти договір купівлі-продажу Предмету іпотеки.

ТОВ Кей-Колект відповідні повідомлення не складалися та не направлялися на адресу позивачів.

Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України Про іпотеку, в редакції чинній на час укладення договору іпотеки, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Наявні у справі матеріали свідчать про те, що у даному випадку жодних окремих договорів про задоволення вимог іпотекодержателя, як то передбачено ст. 36, 37 Закону України Про іпотеку, в редакції чинній на час укладення договору іпотеки, не укладалося. Доказів протилежного ані відповідачем, ані третьою особою суду не надано.

По-друге, 7 червня 2014 року набув чинності ОСОБА_4 України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, згідно з пунктом 1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України Про заставу та/ або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України Про іпотеку, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Поняття мораторій у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов'язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України).

Отже, мораторій є відстроченням виконання зобов'язання, а не звільненням від його виконання. Тому установлений Законом України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті мораторій не передбачає втрати кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) в разі невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати його (відчужувати без згоди власника).

Згідно з пунктом 4 Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

ОСОБА_4 не зупиняє дії нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов'язань, проте є правовою підставою, що не дає змоги органам і посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, вживати заходи, спрямовані на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень цього Закону на період його чинності.

Наведену правову позицію відображено у постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 по справі № 6-9цс15, врахування якої при здійсненні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст. 244-2 КАС України.

Під час розгляду справи судом встановлено, що у даному випадку предмет іпотеки (квартира, розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна (пр. Соборний)АДРЕСА_1) підпадає під дію Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, оскільки виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання позичальника, загальна площа якого не перевищує 250 кв. метрів.

По-третє, згідно ст. 35 Закону України Про іпотеку, у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

ТОВ Кей-Колект не виконано вимоги ст. 35 Закону України Про іпотеку щодо повідомлення іпотекодавця про порушення умов основного зобовязання.

Крім того, п.п. 2 п. 46 Порядку №868 передбачено необхідність подання заявником для проведення державної реєстрації документу, що підтверджує звершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця письмової вимоги іпотекодержателя.

По-четверте, частиною 1 ст. 9 Закону №1952 зокрема передбачено, що державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством юстиції України. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний субєкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.9 ст. 15 Закону №1952, державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

Пунктом 2 Порядку №868 зокрема передбачено, що нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії, крім випадків, визначених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже законодавство наділяє нотаріуса окремими повноваженнями державного реєстратора щодо прав на нерухоме майно лише у результаті вчинення нотаріальних дій з таким майном та за наслідками перевірки правильності оформлення документів в офіційному порядку. З огляду на наведене, реєструючи прав власності на вищевказану квартиру за ТОВ Кей-Колект відповідачем порушено вищезазначені приписи законодавства, оскільки вчинена ним дія не була повязаною із вчиненням нотаріальної дії з нерухомим майном.

З огляду на наведене суд приходить до висновку про відсутність у даному випадку правових підстав для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно.

Таким чином, суд вважає, що не врахування відповідачем зазначених обставин призвело до вчинення ним реєстраційних дій з порушенням встановленого порядку.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. чого в даному випадку відповідачем зроблено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 24065529, прийняте 01.09.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна (нова назва пр.Соборний), 153, кв. 25 за Товариством з обмеженою відповідальністю Кей-Колект (код ЄДРПОУ 37825968);

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю Кей-Колект права власності на квартиру за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна (нова назва пр.Соборний), 153, кв. 25, що здійснена 01.09.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, індексний номер: 24065529 від 01.09.2015.

Стягнути за рахунок приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 33, офіс 2) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) судові витрати у розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп.

Стягнути за рахунок приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 33, офіс 2) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) судові витрати у розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова