Ухвала суду № 63020742, 17.10.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

17 жовтня 2016 року Справа № 808/2446/16 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтрельнікової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Кей-Колект про закриття провадження в адміністративній справі

за позовом: ОСОБА_1, м.Запоріжжя,

ОСОБА_2, м. Запоріжжя,

до: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Кей-Колект, м. Київ,

про визнання протиправним та скасування рішення та запису,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 (надалі позивачі) звернулись до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (надалі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Кей-Колект, в якому просять суд: визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 24065529, прийняте 01.09.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна (нова назва пр.Соборний), 153, кв. 25 за товариством з обмеженою відповідальністю Кей-Колект (код ЄДРПОУ 37825968); скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю Кей-Колект права власності на квартиру за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна (нова назва пр.Соборний), 153, кв. 25, що здійснена 01.09.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, індексний номер: 24065529 від 01.09.2015.

Товариством з обмеженою відповідальністю Кей-Колект подано клопотання (вх. №25221 від 30.08.2016) про закриття провадження в даній справі, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Своє клопотання представник третьої особи, посилаючись на висновки постанови Верховного суду України у справі №826/48/58/15 (21-41а16) від 14.06.2016, обґрунтовує тим, що у даній справі спірні правовідносини не є публічно-правовим спором, а випливають з договірних відносин і мають вирішуватися судом за правилами ЦПК України.

Розгляд вказаного клопотання відкладався у звязку з необхідністю заслухати думку всіх учасників процесу щодо заявленого клопотання.

У судовому засіданні, яке відбулося 04.10.2016 представник позивачів заперечив проти заявленого клопотання вважаючи його необґрунтованим.

Представником відповідача з приводу заявленого клопотання про закриття провадження будь-яких пояснень не надано.

У судове засідання 17.10.2016 особи, які беруть участь у справі не прибули. Від представника позивачів до суду надійшло клопотання вх. №29574 від 17.10.2016 про розгляд справи без його участі проти закриття провадження у справі заперечує. Від представника третьої особи до суду надійшло клопотання вх. № 29550 від 17.10.2016 про відкладення розгляду справи для отримання додаткових доказів від нотаріуса та про витребування у відповідача заяви про реєстрацію права власності щодо рішення №24065529 від 01.09.2015.

Суд дійшов висновку, що заявлене клопотання представника третьої особи не підлягає задоволенню, оскільки, як вбачається зі змісту самого клопотання та з матеріалів справи, згідно повідомлення нотаріуса до суду були надані усі необхідні документи для розгляду справи, крім того, представником третьої особи до зазначеного клопотання не надано доказів неможливості отримання та надання суду відповідного доказу третьою особою, зокрема не надано суду доказів перебування нотаріуса у відпустці.

Відповідно до ч.6 ст.128 та ч. 1 ст. 41 КАС України суд розглянув клопотання про закриття провадження у порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши клопотання третьої особи про закриття провадження у справі, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до частини 1 статті 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно абзацу 7 частин 1 статті 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Пунктом 8 Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №8 Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів розяснено, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 9 цього Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус.

Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

На підставі викладеного, спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд зазначає, що наведена редакція норм Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідає редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, спори стосовно дій або бездіяльності нотаріуса у правовідносинах щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Щодо посилань ТОВ Кей-Колект на постанову Верховного Суду України від 14 червня 2016 року (№826/48/58/15 (21-41а16), суд звертає увагу на таке.

У вказаному рішенні Верховний Суд України дійшов висновку, що спір у справі не є публічно-правовим, оскільки спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди.

Поряд із цим, у рамках даної справи, виконання чи невиконання умов цивільно-правової угоди (договорів кредиту та іпотеки) не є підставою для звернення до адміністративного суду. Основні доводи позивача ґрунтуються на протиправності дій відповідача, як суб'єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, та полягають у тому, що відповідачем під час прийняття рішення не враховано запровадження мораторію на примусове відчуження, у тому числі, спірного майна.

Отже обставини, на які посилається позивач в даній справі, відрізняються від обставин справи №826/48/58/15 (21-41а16), у звязку з чим правова позиція Верховного Суду України у цій справі не може бути застосована.

Таким чином, в даній справі відсутній спір про право, яке виникає на підставі цивільно-правової угоди, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії відповідача, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі за п.1 ч.1 ст.157 КАС України, у звязку з чим клопотання ТОВ Кей-Колект задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 165, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань представника Товариства з обмеженою відповідальністю Кей-Колект про відкладення розгляду справи, витребування доказу та про закриття провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду.

Суддя Н.В. Стрельнікова