Постанова № 63020711, 23.11.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року 16год.17хв.Справа № 808/2832/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Агрофірма Шлях-2004"

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області

про скасування Наказу від 10.08.2016 №1066, Акту від 17.08.2016 №08-22-010/0635 та постанови від 07.09.2016 №29 про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Агрофірма Шлях-2004" (далі позивач, ПП "Агрофірма Шлях-2004") звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі відповідач, ГУ Держпраці в Запорізькій області), в якому позивач просить визнати нечинним та скасувати наказ від 10.08.2016 № 1066 про проведення позапланової перевірки позивача; визнати нечинним та скасувати Акт перевірки додержання субєктами господарювання законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування від 17.08.2016 № 08-22-010/0635 ПП "Агрофірма Шлях-2004"; визнати нечинною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 07.09.2016 №29, винесену на підставі Акта перевірки додержання субєктами господарювання законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування від 17.08.2016 № 08-22-010/0635.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що чинним законодавством не передбачено підстави та порядок проведення перевірок Державною службою України з питань праці. Для проведення позапланової перевірки було відсутнє звернення юридичної чи фізичної особи, а наявна статистична інформація не може вважатися зверненням. При проведенні перевірки відповідачем не дотримано загальних правил проведення перевірок, при перевірці був відсутній керівник підприємства чи його заступник; головний бухгалтер ОСОБА_4 не має повноважень брати участь у перевірках. Перевірка проведена під час дії мораторію на проведення перевірок. За наведених обставин представник позивача просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову. В судовому засіданні представники відповідача пояснили, що до відповідача надійшло звернення від Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації щодо прийняття рішень в межах наданих повноважень, в якому наведено перелік підприємств, на яких є застраховані особи із заробітною платою в межах або менше встановленого державою мінімального розміру, мають заборгованість із заробітної плати. Відповідачем отримано згоду Державної служби України з питань праці на проведення позапланової перевірки у позивача. На підставі вказаних документів відповідачем видано наказ № 1066 від 10.08.2016 про проведення позапланової перевірки позивача. На відповідача не поширюється мораторій на проведення перевірок. Представники відповідача вважають, що перевірку позивача проведено в порядку, на підставах визначених законодавством та в межах наданих відповідачу повноважень. Просять у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд надає оцінку оскаржуваним наказу, акту та постанові виходячи лише з тих підстав, що зазначені позивачем у позовній заяві. Оцінка суті виявленого порушення не надається, оскільки уточнену позовну заяву (в якій позивач збільшив підстави позову) позивач подав вже після початку розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, зазначає таке.

На адресу відповідача від Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації надійшов лист "Щодо прийняття рішень" від 26.07.2016 № 586/0114 (а.с.85), в якому надано перелік підприємств, де за даними управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі є застраховані особи із заробітною платою в межах або менше встановленого державою мінімального розміру, мають заборгованість із заробітної плати, для прийняття відповідних рішень в межах наданих повноважень. Серед наведеного переліку підприємств наявний і позивач.

Відповідач звернувся до Державної служби України з питань праці з листом про надання згоди на здійснення позапланової перевірки Приватного підприємства "Агрофірма Шлях-2004" (а.с.86).

Листом від 04.08.2016 Державна служба України з питань праці надала згоду відповідачу на проведення позапланової перевірки позивача (а.с.88).

За таких обставин відповідачем видано наказ № 1066 від 10.08.2016 "Про проведення позапланової перевірки" (а.с.89), відповідно до якого начальнику відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_5 наказано забезпечити організацію проведення перевірки "Агрофірма Шлях-2004" з питань, викладених у зверненні УСЗН Михайлівської РДА від 26.07.2016 № 586/0114 в термін з 11.08.2016 по 18.08.2016.

На підставі вказаного наказу було видано направлення на перевірку (а.с.90).

Відповідачем було проведено позапланову перевірку позивача, результати якої оформлено актом перевірки № 08 22 0010/0635 (а.с.103-109).

За результатами проведеної перевірки відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими особами від 07.09.2016 № 29 (а.с.38-39).

Позивач не погоджується з наказом на проведення перевірки, актом перевірки та постановою від 07.09.2016 № 29 та оскаржив їх в судовому порядку.

Надаючи оцінку позовним вимогам суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

З оскаржуваного наказу № 1066 від 10.08.2016 видно, що термін проведення перевірки за цим наказом має часові межі: з 11.08.2016 по 18.08.2016. Станом на дату подання адміністративного позову перевірка на підставі вказаного наказу вже проведена.

Тобто, наказ № 1066 від 10.08.2016 вичерпав свою дію в часі, наказ було реалізовано, перевірка проведена, в ході якої складено акт перевірки. Оформлення результатів перевірки актом з викладенням фактів порушення особою законодавства, встановлених під час здійснення такої перевірки, відноситься до повноважень органу, що проводить перевірку. Дії по складанню акта перевірки є частиною процесу реалізації перевіряючим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Крім того, обставини, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій посадових осіб контролюючого органу, вчинених в процесі перевірки.

За змістом ч. 1 ст. 2 ст.3 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд зазначає, що предметом судового оскарження може бути виключно результат реалізації повноваження контролюючого органу (а саме - рішення контролюючого органу, припис, постанова про накладення штрафних санкцій, тощо), а не процес реалізації його повноважень.

Таким чином, оскільки наказ від 10.08.2016 № 1066 на момент розгляду справи в суді вичерпав свою дію в часі, а акт перевірки сам по собі не є рішенням субєкта владних повноважень, яке тягне для позивача негативні наслідки, а тому у задоволенні позовних вимог щодо визнання нечинними та скасування наказу від 10.08.2016 № 1066 та акта перевірки від 17.08.2016 № 08-22-010/0635 слід відмовити.

Щодо позовної вимоги про визнання нечинною та скасування постанови від 07.09.2016 № 29, суд зазначає таке.

Покликаючись на протиправність вказаної постанови, позивач зазначає, що чинним законодавством не передбачено порядок проведення перевірок відповідачем.

З приводу таких покликань позивача суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів, зокрема, державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 за № 1291/21603, затверджено Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів (далі Порядок № 390). Саме вказаний Порядок № 390 встановлює процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень. Водночас, даний наказ застосовується в частині, що не суперечить вищим за юридичною силою нормативно-правовим актам.

Відповідно до роз'яснення Мінсоцполітики від 08.10.2015 № 15245/0/1415/13 (а.с.77) до затвердження нового Порядку проведення перевірок додержання законодавства про працю та зайнятість населення Державна служба України з питань праці та її територіальні органи можуть здійснювати перевірки відповідно до Порядку, що затверджений наказом Мінсоцполітики від 02.07.2012 р. № 390.

Відповідно до п. 3 Порядку № 390, позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення субєктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.

А відтак, відповідач при проведенні перевірки позивача керувався Порядком № 390, пункт 3 якого визначає, що підставами для проведення перевірки можуть бути звернення фізичних та юридичних осіб про порушення субєктами господарювання вимог законодавства про працю, за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.

Щодо покликань позивача на те, що відповідач при призначенні перевірки використав виключно статистичну інформацію, за відсутності звернення юридичної особи, суд зазначає таке.

З наявної в матеріалах справи копії листа Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації від 26.07.2016 № 586/0114 (а.с.85) вбачається, що вказаний лист направлений відповідачу для прийняття відповідних рішень в межах наданих повноважень. При цьому у листі наявна інформація щодо переліку підприємств, у яких наявна заборгованість із заробітної плати або заробітна пата у застрахованих осіб менше встановленого державою мінімального розміру.

А відтак, твердження позивача, що у листі міститься виключно статистична інформація, і лист не є зверненням юридичної особи про порушення субєктами господарювання вимог законодавства про працю не відповідають дійсності.

Щодо тверджень позивача, що при проведенні перевірки відповідачем не дотримано загальних правил проведення перевірки, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (не дотримано строки проведення перевірки, не пред'явлено лист, який був підставою для проведення перевірки тощо), суд вказує таке.

Як уже зазначалося, норми даного Закону не поширюються на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Щодо покликань позивача на те, що керівник підприємства був відсутній при проведенні перевірки, суд зазначає таке. Відповідачем до матеріалів справи надано копію акта перевірки (а.с.103-109), в якому містяться підписи керівника ОСОБА_6. При цьому в розділі "Опис пояснень, зауважень та заперечень" вказано "Заперечень немає". А відтак, керівник підприємства, підписуючи акт перевірки, був ознайомлений з його змістом, зауважень щодо проведення перевірки не висловив.

Щодо покликань позивача на те, що перевірка позивача проведена в період дії мораторію на проведення перевірок, суд зазначає таке.

28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято два закони: Закон України № 76 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі Закон № 76) та Закон України № 71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі Закон № 71), норми яких встановлюють обмеження щодо проведення перевірок субєктів господарювання контролюючими органами.

Так, відповідно до п.8 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону № 76 установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою субєкта господарювання щодо його перевірки. А відтак, на діяльність щодо проведення перевірок відповідачем розповсюджувалась заборона, встановлена Законом № 76 протягом січня-червня 2015 року.

Водночас пунктом 3 Прикінцевих положень Закону № 71, встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи. Органами доходів і зборів є Державна фіскальна служба України та її територіальні органи.

Так, дійсно, застосовуючи словосполучення "контролюючі органи" у пункті 3 Прикінцевих положень Закону № 71, законодавець не уточнює на які саме контролюючі органи розповсюджуються встановлені обмеження та не містить положень про те, що поняття "контролюючі органи", що вживаються у тексті цього Закону, необхідно розуміти у визначенні п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України.

А відтак суд вважає, що наведене поняття слід застосовувати у розумінні п. 1 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" від 23.07.1998 № 817/98 (далі - Указ № 817/98), відповідно до якого контролюючі органи - органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності.

Проте, Державну службу України з питань праці та її територіальні органи не можна розглядати у розумінні поняття "контролюючі органи", визначеного п. 1 Указу № 817/98, оскільки проведення перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності не входить до їх повноважень.

Отже, суд дійшов висновку, що починаючи з 01.07.2015 обмеження на здійснення перевірок територіальними органами Державної служби України з питань праці не застосовується.

За наведених обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Судові витрати на користь позивача не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька