Ухвала суду № 63020450, 17.11.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

17 листопада 2016 р. справа № 804/7872/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним рішення, зобовязання вчинити певні дії, та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

15 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати недійсним рішення (відмову) відповідача, викладену у листі від 20.07.2016 р., зобовязати відповідача належним чином розглянути скаргу позивача від 15.06.2016 р, а також його заяви від 21.06.2016 р. та від 04.07.2016 р., із наданням обґрунтованих відповідей; стягнути з відповідача моральну шкоду.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обовязки, у тому числі, доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Позовну заяву подано від імені ОСОБА_1, проте, документів на підтвердження його адміністративної процесуальної дієздатності (копії паспорту), до матеріалів позовної заяви не долучено.

Крім того, частиною 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

На порушення зазначеної норми закону, позивачем судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру не сплачений, передбачених законом підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, не наведено.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р., які набрали чинності з 01 вересня 2015 року), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, а майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII, мінімальна заробітна плата з 1 січня 2016 року встановлена на рівні 1 378 гривень.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р.) визначено, що у разі, коли у позовній заяві обєднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, позивачу необхідно було сплатити на реквізити суду (одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір в розмірі 551, 20 грн. з кожної заявленої ним позовної вимоги немайнового характеру, а також 1 відсоток, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, від заявлених ним майнових вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди.

Натомість, позивачем судовий збір не сплачений, підстав для звільнення від його сплати у позовній заяві не наведено.

Крім того, частиною 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Натомість, позивачем до матеріалів позову доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, на які він посилається у позовній заяві, не надано. Зокрема, з тексту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує відмову відповідача, викладену в листі, надісланому у відповідь на його неодноразові звернення, проте, копій зазначених звернень та оскаржуваної ним відповіді відповідача до матеріалів позовної заяви не долучено, причин, через які позивач не може самостійно надати вказані докази, також не наведено.

Крім того, суд зазначає, що позовна заява ОСОБА_1 складена мовою, яка не є державною в Україні.

Так, відповідно до ст. 15 Кодексу адміністративного судочинства України, мова адміністративного судочинства визначається статтею 14 Закону України «Про засади державної мовної політики».

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 р. № 5029-VI, судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).

Отже, застосування регіональної мови (мов) (в тому числі російської) у межах території, на якій вона поширена, можливе тільки за згодою сторін по справі після її відкриття.

Статтею 10 Конституції України передбачено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Отже, позивачу необхідно надати до суду текст позовної заяви, викладеної державною мовою, з наданням її примірників за кількістю сторін у справі; на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, надати до позовної заяви докази на її обґрунтування (або зазначити причини неможливості їх самостійного надання); надати оригінал документу про сплату судового збору в розмірі 551, 20 грн. з кожної заявленої позивачем позовної вимоги немайнового характеру, та 1 відсотку (але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати) від заявлених ним майнових вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди. Зазначені документи позивачу необхідно надати також у копіях відповідно до кількості сторін, зазначених в позовній заяві.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення цих недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачу надати строк до 15 грудня 2016 р. для усунення вказаних недоліків позовної заяви, а саме: надання до суду позовної заяви, викладеної державною мовою, з наданням її копій відповідно до кількості сторін, що беруть участь у розгляді справи; надання доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги (в тому числі, копії оскаржуваного рішення, листів, скарг, тощо); надання оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 551,20 грн. з кожної заявленої позивачем позовної вимоги немайнового характеру, та 1 відсотку (але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати) від заявлених майнових вимог про стягнення моральної шкоди (зазначені документи позивачу необхідно надати у копіях відповідно до кількості сторін, зазначених у позовній заяві).

Розяснити позивачу, що у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі невиконання вимог ухвали суду і неусунення недоліків до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною, і повертається особі, яка її подала.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяВ. В. Чорна