Рішення № 63018458, 24.11.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10301/16-ц

Провадження № 2/344/4402/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Юнісон Страхування про стягнення 33 088,33 грн. шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ СКЮнісон Страхування про стягнення 33 088,33 грн. шкоди заподіяної внаслідок ДТП, мотивуючи тим, що 14.11.2015 року сталася ДТП внаслідок якої її автомобіль отримав механічні пошкодження, а їй спричинено тілесні ушкодження та завдано моральну шкоду. Позивачка звернулась до відповідача про відшкодування спричененої їй матеріальної шкоди. Оскільки, шкода здоровю відшкодована, позивачка звернулась у страхову компанію для відшкодування спричиненої майнової шкоди внаслідок пошкодження автомобіля та отримала відмову. Підставою відмови стала заява позивачки адресована слідчому про відсутність претензій до ОСОБА_2 у звязку з відшкодуванням останнім спричиненої злочином шкоди. Вважає таку позицію страховика необгрунтованою. Крім того, надала суду звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику ктз №81/08/16 від 04.08.2016 року.

В судовому засіданні позивачка, представник позивачки вимоги позову уточнили просили стягнути шкоду заподіяну внаслідок ДТП та судові витрати по оплаті судового збору.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надав суду звіт про оцінку колісного транспортного засобу № 52269 від 22.02.2016 року, заперечення проти позову, відповідно до якого просив в задоволенні позову відмовити. 24.11.2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про настання страхового випадку за полісом внаслідок якого був пошкоджений його автомобіль Чері. В ході здійсснення дій по встановленнню обставин страхового випадку та розміру заподіяних позивачу збитків, було встановлено, що ОСОБА_2 цивільна-правова відповідальність якого була застрахована відповідачем за полісом, повністю компенсував позивачці спричинену їй ДТП майнову(матеріальну) та моральну шкоду. Просив розгляд справи проводити без участі представника відповідача, вважає позов необгрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення, просив відмовити в задоволенні позову(а.с. 90).

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомив, що добровільно відшкодував позивачці витрати на лікування у розмірі 4 000.00 грн., а вирати на покриття шкоди завданої автомобілю повинна відшкодувати страхова компанія.

Беручи до уваги пояснення позивачки. представника позивачки, свідка, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Так, 14.11.2015 року в м. Івано-Франківську по вул. Незалежності Тисменицька сталася ДТП внаслідок якої за участю автомобіля марки Фольксваген Пасат д.н.з. НОМЕР_1 водій ОСОБА_2, якої не вибрав безпечної швидкості руху та дистанції допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, яким керувала позивачка. Внаслідок чого позивачка допустила зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3, який в свою чергу допустив зіткнення з авомобілем Мітсубісі д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4, після чого з автомобілем марки ВАЗ 2199 д.н.з. АТ 1377АН під керуванням ОСОБА_5 Внаслідок чого всі транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а позивачку доставлено в МКЛ №1 з тілесними ушкодженнями.

Вказані обставинами сторонами визнаються, а тому доказуванню не підлягають на підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України.

Гр. ОСОБА_2 визно винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що спричинило пошкодження транспортних засобів, зокрема і належного позивачці автомобіля НОМЕР_5 (а.с.5, 6).

Згідно ст. 6. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 28. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно ст. 35 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування подає страховику заяву, в якій має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище,ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання(фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви та інші документи.

17.11.2015 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ СК Юнісон Страхування із заявою про настання страхового випадку за договором обовязкового страхівання цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яку заповнює інший учасник події (потерпіла особа) про відшкодування спричененої їй матеріальної шкоди, яка полягала в пошкодженні автомобіля, оскільки, відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник ОСОБА_2 застрахував свою відповідальність за спричинення ним шкоди третім особам. З умов полісу вбачається, що страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн. та за шкоду заподіяну життю та здоровю 100 000 грн., розмір франшизи 500,00 грн. Термін дії договору до 19.11.2015 року(а.с.12).

Відповідно до ст. 33-1.1. Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов'язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа.

25.05.2016 року ПАТ СКЮнісон Страхування направлено листа ОСОБА_1 яким повідомлено, що відповідно до отриманого листа позивачки адресованого Слідчому СВ Івано-Франківська від Національної поліції в області лейтенанту поліції ОСОБА_6 в якому зазначено, що жодних претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_2 позивачка не має, оскільки, шкода повністю відшкодована. А тому виплата страхового відшкодування по справі ДВ.17-15/11.15 неможлива, оскільки, шкода повністю позивачці відшкодована(а.с.13).

За п.37.1.3. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Таку підставу відмови представника відповідача суд вважає необгрунтованою, оскільки, позивачці було спричинено тілесні ушкодження. По вказаному факту було зареєстровано кримінальне провадження з попередньою кваліфікацією ст. 286 КК України. Проте, ОСОБА_2 повністю відшкодував шкоду спричинену її здоровю, оплатив понесені нею витрати на лікування та відшкодував спричинену моральну шкоду. На цій підставі кримінальне провадження було закрито (а.с.10, 11).

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Внаслідок ДТП ОСОБА_1 було завдано також і майнової шкоди.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Так відповідно до наданого позивачкою звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого ОСОБА_1 власнику колісного транспортного засобу №81/08/16 від 04.08.2016 року без врахування величини втрати товарної вартості становить 33 088,33 грн.(а.с.15).

Як вбачається із поданого ПАТ СКЮнісон Страхування звіту №52269 про оцінку ктз марки CHERY S11 QQ д.н. НОМЕР_6 від 22.02.2016 року розмір матеріального збитку завданого ОСОБА_1 власнику колісного транспортного засобу без врахування величини втрати товарної вартості складає 31 085,68 грн. (а.с.50-72).

Відповідно до статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

В судовому засіданні позивачка та представник позивачки при вирішенні позову просили враховувати звіт ПАТ СКЮнісон Страхування, вартість якого складає 31 085,68 грн.

Як вбачається із полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір франшизи становить 500 грн.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

А тому до стягнення підлягає 30 085,68 грн. - матеріального збитку.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України на сторін покладено обовязок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тобто твердженнях, які самі по собі потребують доведення.

Згідно із вимогами ст. 58 ЦПК України належними є докази , які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 59 ЦПК України).

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі вищенаведеного, відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1996 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та за п. 8 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. за №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки». ст.ст. 15, 1187 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 58, 60, 61, 88 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Юнісон Страхування про стягнення 33 088,33 грн. шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Юнісон Страхування, код ЄДРПОУ 32942598, МФО 322669, п/р 2650300630283 в ГУ по м.Києву АТ Ощадбанк, юридична адреса: 01601, м.Київ, пл. Спортивна, 1А на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_7, жительки с.Микитинці Івано-Франківської міської ради, вул. Дорошенка, 41 30 585 (тридцять тисяч пятсот вісімдесят пять) грн. 68 коп. страхового відшкодування та 551,20 грн. витрат по оплаті судового збору.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Пастернак І.А.